Рішення № 97795247, 22.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Справа № 160/6113/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу: періоду роботи 30.01.1984р. по 05.09.1984р. на посаді газорізника 5-го розряду по ремонту устаткування пробільної, збагачувальної та агломераційної фабрики, з 06.09.1984р. по 03.07.1985р на посаді електрозварника ручного зварювання 5-го розряду по ремонту фабрики, з 07.08.1985р по 12.02.1989р. на посаді електрозварювальника ручної зварки 4 розряду, з 13.02.1989р. по 10.09.1991р. на посаді майстра потоку №6 ВУ-2, в АТ відкритого типу “Кривбасрудоремонт”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи з 30.01.1984р. по 05.09.1984р на посаді газорізника 5-го розряду по ремонту устаткування пробільної, збагачувальної та агломераційної фабрики, з 06.09.1984р. по 03.07.1985р. на посаді електрозварника ручного зварювання 5-го розряду по ремонту фабрики ГЗК, з 07.08.1985р. по 12.02.1989р. на посаді електрозварювальника ручної зварки 4 розряду, з 13.02.1989р. по 10.09.1991р. на посаді майстра потоку №6 ВУ-2, в АТ відкритого типу “Кривбасрудоремонт”, відповідно до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч.1, п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 24.10.2018 року.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу було вже повних 57 років, а також, на думку позивача, він мав загальний стаж 39 років 11 місяців 7 днів та спеціальний стаж праці, тому має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Трудовий стаж позивача, що дає право на пенсію за вислугу років і за віком на пільгових умовах (на посаді зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2), на думку позивача, становить 7 років 8 місяців 2 дні. У зв`язку з досягненням пенсійного віку позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1, п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте своїм рішенням позивачу було відмовлено в зарахуванні вищевказаного стажу, у зв`язку із не зарахуванням певних періодів роботи до пільгового стажу та, як наслідок, недостатності необхідного стажу позивача. Вважає такі дії відповідача протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 26.05.2021 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк на подання відзиву на позов протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали електронною поштою.

11.06.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Періоди роботи з 30.01.1984 року по 05.09.1984 року та з 06.09.1984 року по 03.07.1985 року вже зараховані до пільгового стажу за Списком №2, відповідно спір з приводу зарахування до пільгового стажу зазначених періодів взагалі відсутній. Період роботи ОСОБА_1 з 07.08.1985 року по 10.09.1991 року не може бути зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2, у зв`язку з тим, що а ні наданими до управління, а ні первинними документами не підтверджено факт роботи позивача у ВАТ “Криворізький ДОМОБУДІВЕЛЬНИК” у періоди з 07.08.1985 року по 12.02.1989 року та з 13.02.1989 року по 10.09.1991 року протягом повного робочого дня. З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 24.10.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (у 57 років) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №2339 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та надав пакет необхідних документів.

Оскільки, на думку відповідача, згідно наданих документів загальний стаж позивача складав 39 років 11 місяців 07 днів, а стаж роботи за Списком №2 становив 01 рік 05 місяців 05 днів (період з 30.01.1984 року по 03.07.1985 року), що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах позивачу (не менше 12 років 6 місяців), Головне управління відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив дії Головного управління до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Так, Дніпропетровським окружним адміністративним судом 05.05.2020 року прийнято рішення у справі №160/1503/20, яким зобов`язано Головне управління включити до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 14.07.1978 року по 31.10.1979 року, з 18.12.1991 року по 01.12.1993 року, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язано Головне управління повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 24.10.2018 року.

На виконання вищезазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 24.10.2018 року до пільгового стажу по Списку №2 зараховано періоди роботи з 14.07.1978 року по 31.10.1979 року та з 18.12.1991 року по 01.12.1993 року. Як зазначає відповідач, згідно наданих документів та рішення суду, загальний стаж позивача становить 39 років 11 місяців 07 днів, а стаж роботи за Списком №2 - 06 років 08 місяців 08 днів (періоди: з 14.07.1978 року по 31.10.1979 року, з 12.11.1979 року по 10.11.1981 року (військова служба), з 30.01.1984 року по 03.07.1985 року та з 18.12.1991 року по 01.12.1993 року).

На виконання рішення суду Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.10.2018 року. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи по Списку №2 (станом на 24.10.2018 року - стаж склав 06 років 08 місяців 08 днів, замість необхідного (в 57 років) 07 років 06 місяців), відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

25.10.2020 року позивач звернувся до Голови Правління Пенсійного фонду України зі скаргою, в якій просив призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. б ч. 1 ст, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1, п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 року.

Відповіді на дану скаргу станом на день подання позову позивач не отримав.

Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (стаття 7 Закону № 1788-XII).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема:

- з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як вбачається із копії трудової книжки позивача від 20.07.1978 року серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у спірний період працював:

- з 30.01.1984р. по 05.09.1984р. на посаді газорізника 5-го розряду по ремонту устаткування дробільної, збагачувальної та агломераційної фабрики;

- з 06.09.1984р. по 03.07.1985р. на посаді електрозварника ручного зварювання 5-го розряду по ремонту фабрики ГЗК;

- з 07.08.1985р. по 12.02.1989р. на посаді електрозварювальника ручної зварки 4 розряду;

- з 13.02.1989р. по 10.09.1991р. на посаді майстра потоку №6 ВУ-2.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 року у справі №160/1503/20 зобов`язано Головне управління включити до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 14.07.1978 року по 31.10.1979 року, з 18.12.1991 року по 01.12.1993 року, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язано Головне управління повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 24.10.2018 року.

На виконання вищезазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 24.10.2018 року до пільгового стажу по Списку №2 зараховано періоди роботи з 14.07.1978 року по 31.10.1979 року та з 18.12.1991 року по 01.12.1993 року.

Так, відповідачем враховано такі періоди роботи позивача: з 14.07.1978 року по 31.10.1979 року, з 12.11.1979 року по 10.11.1981 року (військова служба), з 30.01.1984 року по 03.07.1985 року та з 18.12.1991 року по 01.12.1993 року.

Отже, за підрахунками відповідача загальний стаж позивача становить 39 років 11 місяців 07 днів, а стаж роботи за Списком №2 - 06 років 08 місяців 08 днів.

На виконання рішення суду Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.10.2018 року та у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи по Списку №2 (станом на 24.10.2018 року - стаж склав 06 років 08 місяців 08 днів, замість необхідного (в 57 років) 07 років 06 місяців), відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що в межах даної адміністративної справи спірними періодами є: з 30.01.1984 року по 05.09.1984 року, з 06.09.1984 року по 03.07.1985 року, з 07.08.1985 року по 12.02.1989 року та з 13.02.1989 року по 10.09.1991 року.

Судом встановлено, що періоди роботи ОСОБА_1 з 30.01.1984 року по 05.09.1984 року “газорезчиком по ремонту оборудования” та з 06.09.1984 року по 03.07.1985 року “электросварщиком ручной сварки по ремонту оборудования” зараховані до пільгового стажу по Списку №2.

Вищезазначене підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача, зокрема, розрахунком стажу.

Отже, так як періоди з 30.01.1984 року по 05.09.1984 року та з 06.09.1984 року по 03.07.1985 року вже зараховані до пільгового стажу за Списком №2, відповідно спір з приводу зарахування до пільгового стажу зазначених періодів відсутній, внаслідок чого вимоги позивача щодо визнання протиправною відмову відповідача в зарахуванні позивачу до пільгового стажу періоду роботи 30.01.1984 року по 05.09.1984 року та з 06.09.1984 року по 03.07.1985 року та зобов`язання відповідача їх зарахувати позивачу до пільгового стажу, задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що період роботи ОСОБА_1 з 07.08.1985 року по 10.09.1991 року не зараховано відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком №2, у зв`язку з непідтвердженням факту роботи позивача у ВАТ “Криворізький ДОМОБУДІВЕЛЬНИК” у періоди з 07.08.1985 року по 12.02.1989 року та з 13.02.1989 року по 10.09.1991 року протягом повного робочого дня.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Підпункт 5 пункту 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-26, закріплює, що Головне управління Фонду має право проводити у порядку і випадках, встановлених законом, планові та позапланові перевірки у роботодавців та інших осіб бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Так, згідно з актом перевірки №2432/09.7-13 від 16.08.2018 року, в результаті перевірки встановлено, що згідно наданих документів підтвердити зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день в шкідливих умовах праці на посадах “електрозварювальник ручної зварки” та “майстер потока”, який працював у ВАТ “Криворізький ДОМОБУДІВЕЛЬНИК”, не має можливості.

Також, підставою для незрахування позивачу періодів роботи з 07.08.1985 року по 12.02.1989 року та з 13.02.1989 року по 10.09.1991 року стала відсутність в довідці №21 від 23.07.2018 року, виданої ВАТ “Криворізький ДОМОБУДІВЕЛЬНИК” інформації про відпрацьований позивачем повний робочий день.

Проте, суд не погоджується із висновками пенсійного органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків №1 і №2, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005 року №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Тобто, зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 повний робочий день є однією з обов`язкових умов для набуття позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах, та, відповідно, обов`язковою умовою для зарахування певного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок №18-1).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно уточнюючої довідки №21 від 23.07.2018 року, виданої ВАТ “Криворізький ДОМОБУДІВЕЛЬНИК”, ОСОБА_1 працював на Домобудівельному комбінаті комбіната “Кривбасбуд” в період:

з 07.08.1985 року по 12.02.1989 року - електрозварювальник ручної зварки 4 розряду, поток 7, СП-2, що передбачена Списком №2 розділ XXXII, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173;

з 13.02.1989 року по 10.09.1991 року - майстром потока №6, КУ-2, що передбачена Списком №2 розділ XXIX п.б, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.

Також в матеріалах справи міститься копія довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.05.2021 року за №53, яка видана ліквідатором АТВТ «Криворізький домобудівельник» арбітражним керуючим А.А. Ракіною про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на Домобудівельному комбінаті Кривбасбуду Мінбуду УРСР, з 25.10.1991р., перейменований в Криворізьке виробниче будівельне об`єднання «Домобудівельний», з 01.06.1994 перетворене у АТВТ «Криворізький Домобудівельник» в період:

- з 07.08.1985р. по 12.02.1989р. - електрозварювальник ручної зварки 4 розряду, поток 7, СП-2, що передбачена списком №2 розділ XXXII «Загальні професії» згідно зі Списками, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР 22.08.1956 року №1173;

- з 13.02.1989р. по 10.09.1991р. - майстром потока № 6 БУ-2, що передбачена списком №2 розділ XXIX «Будівництво будівель і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв`язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій» п.б «інженерно-технічні працівники» згідно зі Списками, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР 22.08.1956 року №1173,

за період з 07.08.1985р. по 10.09.1991р. - 6 (шість) років 1 (один) місяць 4 (чотири) дні.

Також суд звертає увагу, що в архівних довідках від 15.11.2015 року за №1393/24-02/3 та від 27.04.2021 року за №б/н, які містяться в матеріалах справи зазначено, що в наказах з кадрових питань (особового складу) вищезазначеного підпрємства ( Спеціалізоване управління №8 Виробничого об`єднання з ремонту гурничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт» відсутні накази про роботу з неповним робочим днем, про надання відпустки без збереження заробітної плати.

З огляду на викладене, копіями уточнюючих довідок від 11.05.2021 року за №53, від 15.11.2015 року за №1393/24-02/3 та від 27.04.2021 року за №б/н підтверджується зайнятість позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 повний робочий день, що дає підстави для висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду роботи 07.08.1985 року по 12.02.1989 року на посаді електрозварювальника ручної зварки 4 розряду, з 13.02.1989 року по 10.09.1991 року на посаді майстра потоку №6 ВУ-2, в АТ відкритого типу “Кривбасрудоремонт”.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов`язання відповідача зарахувати позивачу, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи з 07.08.1985р. по 12.02.1989р. на посаді електрозварювальника ручної зварки 4 розряду, з 13.02.1989р. по 10.09.1991р. на посаді майстра потоку №6 ВУ-2, в АТ відкритого типу “Кривбасрудоремонт”, відповідно до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч.1, п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, загальний стаж позивача становить 39 років 11 місяців 07 днів, а стаж роботи за Списком №2 – 12 років 09 місяців 12 днів (06 років 08 місяців 08 днів вже зарахованих відповідачем + 6 років 1 місяць 4 дні зарахованих судом в цій справі), що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною 2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач не ставить питання про зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 24.10.2018 року за №2339 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення та нарахування пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.10.2018 року за №2339 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 681,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу: періоду роботи з 07.08.1985р по 12.02.1989р. на посаді електрозварювальника ручної зварки 4 розряду та з 13.02.1989р. по 10.09.1991р. на посаді майстра потоку №6 ВУ-2, в АТ відкритого типу “Кривбасрудоремонт”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи з 07.08.1985р. по 12.02.1989р. на посаді електрозварювальника ручної зварки 4 розряду та з 13.02.1989р. по 10.09.1991р. на посаді майстра потоку №6 ВУ-2, в АТ відкритого типу “Кривбасрудоремонт”, відповідно до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч.1, п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 24.10.2018 року за №2339 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ч.1, п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 681,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна