Рішення № 97795087, 02.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Справа № 160/3335/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Єврозапчасть” (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, код ЄДРПОУ 42879114) до відповідача 1: відокремлений підрозділ на правах філії головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600 м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Єврозапчасть” звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а,) з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2021 року № 2365035/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 21.01.2021 року складеної ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 428791 14. 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17);

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17а,) з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 року № 2385811/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.02.2021 року складеної ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 42879114, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17);

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а) з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2021 року № 2409491/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.02.2021 року складеної ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (Код ЄДРПОУ 42879114, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м.Київ, Львівська пл., зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 21.01.2021 року, № 2 від 03.02.2021 року; № 3 від 05.02.2021 року датою їх фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.02.2020р. №10632, від 02.06.2020 р №34358. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 42879114, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17) таким, що відповідає критеріям ризиковості;

- зобов`язати головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 42879114. 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні № 1 від 21.01.2021 року , № 2 від 03.02.2021 року, № 3 від 05.02.2021 року , проте, реєстрація останніх була зупинена та у квитанціях відповідача наведено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості та не визначено конкретного, вичерпного переліку документів, надання якого б надало підприємству можливість зареєструвати податкові накладні, тому недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, також не є законним.

Також, позивач не погоджується з твердженнями відповідача на наявність взаємодії з ризиковими суб`єктами господарювання, то ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами, оскільки саме контрагент повинен відповідати за свої порушення. До того, у позові зазначено, що законодавством не передбачена заборона на взаємодії з окремими категоріями контрагентів, тому відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

13 квітня 2021 року від відповідача 1: головного управління ДПС України надійшов відзив, в якому останнім зазначено, що За результатом аналізу отриманих та виданих ПН на ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ» (попередня назва ТОВ «АВТОСПЕЦЗАПЧАСТИНА») встановлено ознаки ризиковості, а саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Таким чином, платник відповідає критеріям ризиковості платника податку та критеріям ризиковості здійснення операцій, затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 №1165. У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

13 квітня 2021 року від відповідача 1: Державної податкової служби України надійшов відзив, в якому останнім зазначено, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, а тому без надання правової оцінки комісії регіонального рівня зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним.

21 квітня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в які позивач зазначає, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про вчинення господарських операцій, а також на те, що такі документи біли надані контролюючому органу та такому було достеменно відомо про їх наявність в аналітичних базах ДПС України, відповідача, на думку позивача, не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ТОВ «Торгівельна фірма «Єврозапчасть» зареєстроване як юридична особа — суб`єкт господарської діяльності 11.03.2019 року,

Одними із них видів господарської діяльності ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ» визначено діяльності згідно з КВЕД — 2010: Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для транспортних засобів (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами смисловими хімічними речовинами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.75 ва торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.20 Установлення та їж машин і устаткування.

ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ». здійснює господарську діяльність, пов`язану з оптовою торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів на законних підставах, з дотриманням вимог законодавства України. ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ» зареєстроване 11.03.2019 року, директором з 31.10.2020 року є ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу № 1/10/20 від 30.10.2020 року загальних зборів учасників ТОВ ТОСПЕЦЗАПЧАСТИНА» (код ЄДРПОУ 42879114) змінено найменування товариства на ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ».

18 січня 2021 року між ТОВ «Торгівельна фірма «ЄВРОЗАПЧАСТЬ» та ТОВ «Торговий дім «СПЕЦУКРЗАПЧАСТИНА» (код ЄДРПОУ 40880065) укладено договір поставки № Є- 801/2021 від 18.01.2021 року на поставку товару.

Відповідно п.1.1. договору № Є-1801/2021, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводиться у специфікаціях (додатки до договору), які є невід`ємною частиною договору та остаточно узгоджуються сторонами на кожну окрему партію товару.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна ціна (вартість) товару за цим договором визначається у специфікації.

Відповідно до умов договору № Є-1801/2021, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СПЕЦУКРЗАПЧАСТИНА» здійснило передплату за запасні та комплектуючі частини до автомобільної техніки платіжними дорученнями № 984, № 987 та № 988 на розрахунковий рахунок ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ», у зв`язку з чим було складені податкові накладні № 1 від 21.01.2021 року, № 2 від 03.02.2021 року; № 3 від 05.02.2021 року.

Проте згідно з отриманими квитанціями реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.201.16. ст.201 ПК України ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ» на адресу головного управління ДПС у Дніпропетровській області було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено від 27.01.2021р. №1, від 4.02.2021 р. №1 та від 15.02.2021 р., з доданням пояснень та належним чином оформлених копій документів (як додатки до повідомлення), стосовно ведення нашої господарської діяльності, в рамках якої було складено податкові накладні № 1 від 21.01.2021 р., № 2 від 03.02.2021 р. та № 3 від 05.02.2021 р., а саме:

- щодо виникнення договірних відносин: видаткові накладні №11 від 03.07.2019 р., №100 від 31.07.2019 року №210 від 15.07.2019 р, № 61 від 18.07.2019 р, № 66 від 19.07.2020 року, № 177 від 18.06.2020 року, № 72 від 28.08.2019 р, № 206 від 10.07.2019 року та № 219 від 23.07.2019 року, договір поставки № Є-1801/2021 від 18.01.2021 року, платіжні доручення № 984 від 21.01.2021 року, № 987 від 03.02.2021 р., № 988 від 05.02.2021 року;

- документів, що підтверджують факт перевезення при придбанні реалізованого товару: товарно-транспортні накладні № 11 від 03.07.2019 року, № 150702 від 15.07.2019 року, № 61 від 18.07.2019 року, № 66 від 19.07.2019 року №180602 від 18.06.2019 року № 72 від 28.08.2019 року, № 100703 від 10.07.2019 соку та № 230701 від 23.07.2019 року, договір поставки № 07/06 від 07.06.2019 року, договір на постачання товару № 0207/19 від 02.07.2019 року, платіжні доручення № 3 від 03.07.2019 року, № 33 від 06.08.2019 току, № 5 від 15.07.2019 року, №14 від 23.07.2019 р., № 16 від 24.07.2019 року, № 1 від 07.06.2019 року, № 18 від 29.08.2019 року, № 4 від 09.07.2019 року, № 9 від 18.07.2019 року;

- документів, які підтверджують достатню кількість основних засобів та запасів для виробництва продукції власними силами, договір суборенди офісного приміщення № СО-0911/2020 від 19.11.201 року, договір суборенди нежитлових приміщень склад № 0911/2020 від 09.11.2020 року;

- документів, які підтверджують закупівлю товарно-матеріальних цінностей, їх транспортування та розрахунки: договір поставки № 07/06 від 07.06.2019 року, договір на постачання товару № 0207/19 від 02.07.2019 року, видаткові накладні №11 від 03.07.2019 року, №100 від 31.07.2019 року, №210 від 15.07.2019 року, №61 від 18.07.2019 року, № 66 від 19.07.2020 року, №177 від 18.06.2020 року, № 72 від 28.08.2019 року, № 206 від 10.07.2019 року та № 219 від 23.07.2019 року, платіжні доручення № 3 від 03.07.2019 року, № 33 від 06.08.2019 року, № 5 від 15.07.2019 року, №14 від 23.07.2019 р., № 16 від 24.07.2019 року, № 1 від 07.06.2019, № 18 від 29.08.2019 року, № 4 від 09.07.2019 року, № 9 від 18.07.2019 року.

Комісією головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла наступні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме:

— рішення від 02.02.2021 року № 2365035/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної М 1 від 21.01.2021 року.

— рішення від 09.02.2021 року № 2385811/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.02.2021 року;

— рішення від 05.02.2021 року № 2409491/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.02.2021 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням та віднесення підприємства до таких підприємств , що відповідають ризиковим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (у редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017).

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 142 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формуєтеся квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року(далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зазначає, підставою для прийняття податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 1, 2, 3 є не надання платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, вантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних та документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Контролюючий орган у окремій графі «додаткова інформація» вказав «наявність взаємодії з ризиковими СГ, ТТН на придбання з ФОП заповнено з порушенням (адреса навантаження і розвантаження)».

ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА «ЄВРОЗАПЧАСТЬ» на підтвердження факт придбання ТМЦ від постачальника ФОП ОСОБА_2 надало до податкового органу видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні дорученнями.

Контролюючий орган не заперечує надання позивачем таких документів, а лише вказує на зазначення не в повному обсязі адреси навантаження і розвантаження, чим порушено вимоги Порядку №520, згідно з яким повинно бути чітко зазначено, яких саме документів не надано для здійснення реєстрації податкової накладної. На думку суду, у випадку заповнення ТТН з порушенням, даний такт підпадає під категорію підстав для відмови в реєстрації податкової накладної «надання платником копій документів, складених з порушенням законодавства», тобто підстава, на яку зовсім не посилається контролюючий орган.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що товариством подано повідомлення про подання-пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого надало пояснення, які підтверджували достовірність поданої податкових накладних № 1 від 21.01.2021 року, № 2 від 03.02.2021 року, № 3 від 05.02.2021 року, що не заперечується відповідачами.

Проте, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення та додані до нього документи, прийняті рішення від 02.02.2021 року № 2365035/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 21.01.2021 року, рішення від 09.02.2021 року № 2385811/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.02.2021 року, рішення від 05.02.2021 року № 2409491/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.02.2021 року.

Спірне рішення містить лише загальне твердження: «ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», проте, не вказано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення містить обов`язок податкового органу підкреслити документи, яких не вистачає, проте в спірному рішенні не підкреслено жодного документу, який необхідно надати позивачу.

В графі «додаткова інформація» зазначено про надання платником копій документів ,складених з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що визначена відповідачем підстава є недостатньою для відмови у реєстрації податкових накладних, оскільки ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Заповнення ТТН з порушенням, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася. Тому питання щодо правильності складання ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Саме таку позицію було неодноразово висловлено Верховним судом України (постанови від 04.06.2020 року, провадження К/9901/21748/19, від 16.04.2020 року, провадження К/9901/39656/18, від 16.05.2019 року у справі №813/552/15 тощо).

У постанові від 11.06.2020 року у справі 805/3872/17-а Верховний Суд зазначає, що відсутність у покупця (вантажоодержувача) ТТН (або наявність неналежним чином оформленої ТТН) не є спростуванням реального характеру операцій, оскільки покупець здійснював операції з придбання товару та не виступав замовником за договором перевезення. Разом з тим, ТТН призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їх перевезення і визначає взаємовідносини між перевізником та замовником щодо виконання перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Таким чином, позивачем були надані всі документи, необхідні для реєстрації податкової накладної.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а в спірних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови у реєстрації податкових накладних № 1 від 21.01.2021 року, № 2 від 03.02.2021 року, № 3 від 05.02.2021 року, складених позивачем.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12. 2018 року у справі № 821/1173/17.

Отже, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкових накладних № 1 від 21.01.2021 року, № 2 від 03.02.2021 року, № 3 від 05.02.2021 року, не вказано чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідної господарської операції та не конкретизовано, яких саме первинних документів не вистачає відповідачу, та які власне порушення допущені.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд вважає, що рішення від 02.02.2021 року № 2365035/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 21.01.2021 року, рішення від 09.02.2021 року № 2385811/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.02.2021 року, рішення від 05.02.2021 року № 2409491/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.02.2021 року не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м.Київ, Львівська пл., зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 21.01.2021 року, № 2 від 03.02.2021 року; № 3 від 05.02.2021 року датою їх фактичного подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім цього, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

Зазначене вище має наслідком задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №105 від 12.05.2020 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Торгівельна фірма «Єврозапчасть» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині позовних вимог.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.02.2020р. №10632, від 02.06.2020 р №34358. про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 42879114, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17) таким, що відповідає критеріям ризиковості та зобов`язання головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) виключити товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 42879114. 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

В пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72, 73 ПК.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3, 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165) (далі - Порядок), передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так само, зупиняється реєстрація, якщо за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.

Моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на підставі аналізу податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, за алгоритмом, встановленим пунктом 3 Порядку.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.

Обов`язковою ознакою рішення, дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають для них обов`язковий характер.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Верховним Судом вже зроблено висновок щодо застосування наведених вище норм у подібних правовідносинах (зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19).

Згідно з висновком Верховного Суду використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Включення Комісією контролюючого органу платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Дана правова позиція виклачена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі №240/3906/19 (№К/9901/36831/19).

Підстав для відступу від наведеної правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах суд у цій справі не знаходить.

Суд погоджується із відповідачем, що контролюючий орган збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій що покладені на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами.

Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2019 року №К/9901/17394/19.

Відтак, рішення комісії головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.02.2020р. №10632, від 02.06.2020 р №34358. про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 42879114, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17) таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не породжує для позивача негативних наслідків, оскільки є лише відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу, яка сама по собі не порушує прав платника.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 9080,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 74 від 26.02.2021 року.

Відтак, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 9080,00 грн. підлягає частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6052,00 грн (задоволено 4 позовні вимоги).

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВ “Торгівельна фірма “Єврозапчасть” (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, код ЄДРПОУ 42879114) до відповідача 1: відокремлений підрозділ на правах філії головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600 м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а,) з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2021 року № 2365035/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 21.01.2021 року складеної ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 428791 14. 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17);

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17а,) з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 року № 2385811/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.02.2021 року складеної ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (код ЄДРПОУ 42879114, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17);

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а) з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2021 року № 2409491/42879114, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.02.2021 року складеної ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА “ЄВРОЗАПЧАСТЬ” (Код ЄДРПОУ 42879114, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17);

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м.Київ, Львівська пл., зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 21.01.2021 року, № 2 від 03.02.2021 року; № 3 від 05.02.2021 року датою їх фактичного подання на реєстрацію;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ТОВ “Торгівельна фірма “Єврозапчасть” (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, код ЄДРПОУ 42879114) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу на првах філії головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600 м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 6052,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук