Ухвала суду № 97794943, 22.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

22 червня 2021 р. Справа № 120/6299/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2

до: управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Немирівського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області

про: визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Немирівського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 908 грн.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено жодних доказів сплати судового збору.

В той же час в позовній заяві законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 ОСОБА_1 зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5, п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Перевіряючи наведені мотиви, враховую, що частина 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", на які посилається позивач, визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зазначену норму слід враховувати в системному зв`язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Отже, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітньої в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС України, а не як фізичні особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №640/109/19.

Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст.56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №754/16008/17.

Виходячи з викладеного, твердження представника позивача про відсутність обов`язку сплачувати судовий збір з огляду на положення п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" є необґрунтованими.

Щодо посилань на пункт 14 частини другої статті 5 Закону України "Про судовий збір", то варто зазначити, що відповідно до вказаної норми судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

За змістом аналізованої норми Закону мова йде лише про заяву, апеляційну та касаційну скаргу, тоді як в даному випадку законний представник звернулась до суду саме з позовною заявою. При цьому, суд зазначає, що поняття заяви, апеляційної та касаційної скарг не є тотожними поняттю позовної заяви.

В той же час, судове провадження за заявою здійснюється за правилами визначеними розділом IV (Окреме провадження) Цивільного процесуального кодексу України, яким врегульовано порядок розгляду судом лише деяких справ, що пов`язані із захистом прав дітей та неповнолітніх.

Тобто, пункту 14 частини другої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.

Виходячи з викладеного, твердження представника позивача про відсутність обов`язку сплачувати судовий збір з огляду на положення п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" також є необґрунтованими.

З огляду на викладене, приходжу висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

За приписами підпункту ґ) пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

В даному випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", адже позивачем не заявленого відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що майновий стан не дозволяє виконати обов`язок щодо сплати судового збору.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання доказу сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 169, 171, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Немирівського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання оригіналу доказу сплати судового збору в розмірі 908 грн за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович