Вирок № 97794264, 22.06.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2843/21

Номер провадження 1-кп/629/304/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Мицик С.А., при секретарі судових засідань- Заводяній О.Ю., за участю прокурора- Черкаса О.О., потерпілого- ОСОБА_1 , обвинуваченого – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220380001488 від 04.10.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Панютине Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого неповнолітню дитину, працюючого водієм ТОВ «Данко», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

03.10.2019 року близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_2 рухався на автомобілі марки VOLVO 740, р.н. НОМЕР_1 по вул. Івана Середи в м. Лозова смт. Панютине Харківської області, в бік залізничного мосту. При цьому, керуючи вказаним транспортним засобом, ОСОБА_2 , діючи з необережності, у формі кримінальної протиправної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якої: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», не врахував небезпеку, яка виникла під час руху, керованого ним автомобілю VOLVO 740, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який рухався по проїзній частині відносно руху його автомобілю з права наліво. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків та закритого перелому 5 п`ясної кістки лівої кисті. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження - це середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 , допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 відшкодував йому витрати на лікування в сумі 1000 гривень, тож він наразі має до обвинуваченого претензії матеріального характеру. Претензій морального характеру не має. Просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів які характеризують його особу. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 за № 2617-VIII, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Частиною 2 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Отже норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 за № 2617-VIII, якою внесено зміни до ч.1 ст.286 КК України, та яка посилює кримінальну відповідальність ОСОБА_2 , не має зворотної дії в часі.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України,- не встановлено.

Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризики вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. На думку органу пробації виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, розлучений, має неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, за місцем мешкання характеризується формально задовільно, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, та, з урахуванням думки потерпілого і досудової доповіді органу пробації, суд приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у вигляді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, яка діяла на час вчинення ним кримінального правопорушення, виходячи з положень ст.5 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд вважає можливим не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин, а також те, що основним видом його трудової діяльності є саме керування транспортним засобом.

Підстави для застосування ст.ст.69,69-1 КК України відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта покласти на ОСОБА_2 .

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500(вісім тисяч п`ятсот) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення експертизи від 14.01.2021 № СЕ-19/121-20/22287-ІТ у розмірі 1961(одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) гривень 40 коп. Код доходів 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2019 року на: транспортний засіб марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1984 року випуску, та частину бокового правого дзеркала автомобіля, вилученого на місці ДТП від 03.10.2019 року.

Після набрання вироку законної сили речові докази: транспортний засіб марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на штрафмайданчику Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області згідно квитанції № 20/415 (номер книги обліку речових доказів 733) та частину бокового правого дзеркала автомобіля, вилученого на місці ДТП від 03.10.2019 року, що знаходиться в камері зберігання речових доказів при Лозівському РВП ГУ НП в Харківській області згідно квитанції № 20/356 (номер книги обліку речових доказів 733) - повернути ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик