Рішення № 97793023, 17.06.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/310/21

Провадження № 2/209/538/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.,

за участі секретаря - Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача по справі на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.01.2021 року і до повноліття дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем по справі вона проживала громадським шлюбом з 2005 року по 2015 рік. Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть та не мають загального бюджету, дитина проживає з нею. Зазначає, що дитина вже більше року хворіє, та стоїть на обліку у Диспансерному психоневрологічному відділенні міста Кам`янське, що підтверджується довідкою. ОСОБА_5 навчається у 8-му класі КЗ «НВО-ліцей НІТ», але через хворобу не може відвідувати навчальний заклад та здобуває індивідуальне навчання. Лікування дочки потребує додаткових витрат, які позивач не в силах сама сплачувати, оскільки вона сама особисто важко хворіє. Батько ОСОБА_2 , який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти в твердій грошовій формі у сумі 5000 гривень, так як він не має на утриманні неповнолітніх дітей, на даний час офіційно не працює, але заробляє кошти собі на життя надаючи послуги з ремонтних робіт (квартир, будинків та інше), тому враховуючи середньостатистичну заробітну плату в Дніпропетровській області (яка становить на листопад 2020 року - 12201 гривень), вважає що сума цілком помірна для відповідача. Одночасно позивач наголошує, що не однократне звернення до відповідача за фінансовою допомогою для утримання та лікування спільної доньки не дало жодного результату, відповідач не відчиняє двері за місцем свого проживання, не відповідає на телефонні дзвінки та з грудня 2020 року, за допомогою мобільного додатку «Вайбер» відповів, що фінансові претензії вирішуються у суді.Вважає, що відповідач повинен їй сплачувати аліменти на утримання дитини, оскільки не надає матеріальної допомоги в добровільному порядку.

17.06.2021 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає частково, просить стягнути з нього аліменти в розмірі 1/8 частини всіх його доходів, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму на місяць на дитину відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з дня подання позивачем позову до повноліття дитини. На обґрунтування відзиву зазначає, що він на користь позивачки сплачував регулярно кожного місяця грошові кошти у розмірі від 500 до 1500 грн. на місяць на утримання неповнолітньої доньки, що підтверджується чеками про сплату грошових коштів за 2020 рік. Зазначає, що він не може надавати матеріальну допомогу позивачці у розмірі 5000 грн на місяць тому, що не отримує такого рівня доходів. Середній дохід ОСОБА_2 складає 3500-5000 грн на місяць, додатково на його утриманні перебуває його мати - ОСОБА_6 , 1947 року народження, якій на нинішній час 76 років, весь тягар утримання матері, придбання продуктів, сплати за житлово-комунальні послуги та придбання ліків на підтримку її стану здоров`я лежить на відповідачі. Крім того, ОСОБА_2 допомагає своєму повнолітньому синові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є студентом 3 курсу Придніпровського металургійного коледжу, що підтверджується довідкою з місця його навчання від 11.06.2021 року та дублікатами чеків про регулярну сплату відповідачем грошових коштів на його утримання на користь його матері - ОСОБА_8 у розмірі 500-1500 грн. на місяць. Відповідач наголошує, що надана позивачкою довідка про стан здоров`я доньки не може свідчити про те, що ОСОБА_1 витрачає кошти, у зв`язку з цим зазначена нею обставина про те, що дитина перебуває на індивідуальному навчанні не свідчить про понесення нею особливих чи додаткових витрат, у зв`язку з тим, що навчання доньки здійснюється викладачами навчального закладу на безоплатній основі. Таким чином, відповідач визнав позовні вимоги частково та просив задовільнити позов на підставі його відзиву.

Інших заяв по суті справи від сторін до суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з наданням часу для ознайомлення позивача з його відзивом на позовну заяву.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з відзивом на позовну заяву ознайомилась, проти нього заперечувала та просила суд розглянути справу без відкладення судового засідання.

Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін, дослідивши письмові докази, які подані у розпорядження суду, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 проживали з 2005 року по 2015 рік однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача та відповідача народилась дочка ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 20 липня 2006 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, а/з № 515, де зазначено батьком дитини – ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 31).

На даний час фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачам припинені, сторони з 2015 року проживають окремо.

Відповідно до довідки № 1/18270 від 27.08.2019 року про реєстрацію та склад сім`ї наданої ТОВ «ЄРЦ КП», ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під її опікою та на її утриманні (а.с. 29).

Відповідно до частин першої і другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку. На обох батьках лежить однакова відповідальність за виховання і розвиток дитини. Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батьків.

За змістом вказаних норм закону обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

З наданих позивачем письмових доказів встановлено, що дочка позивача та відповідача, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за станом здоров`я перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 02.12.2019 року, та перебуває на активному медикаментозному лікуванні, що підтверджується довідкою № 258 від 19.08.2020 року виданою лікарсько-консультативною комісією Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 1» (а.с.55). На лікування дочки ОСОБА_9 позивачка постійно витрачає чималі кошти, що підтверджується чеками з аптек на загальну суму 11527,20 грн. та рецептами лікарів (а.с. 48-54, 56-57, 94). Крім того дочка сторін перебувала на лікуванні в гінекологічному відділенні (а.с. 58). Лікування дочки позивачка повністю оплачує сама, тому їй матеріально важко. Одночасно позивач зазначила, що вона на даний час не працює та сама тяжко хворіє, 24 березня 2021 року перенесла операцію – широке висічення новоутворення шкіри. Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2367 (дата виписки 01.04.2021 року) КНП КМР «Міська лікарня № 9» має діагноз: Блакитний невус шкіри задньої поверхні грудної кліти та потребує постійного лікування (а.с. 59).

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Доводи відповідача в відзиві на позовну про те що він ніде не працює, суд до уваги не приймає, оскільки обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.Відповідач працездатний і має можливість надавати матеріальну допомогу, однак він добровільно не здійснює матеріальної допомоги на утримання дитини, чим порушує вимоги ст. 180 Сімейного Кодексу України, згідно якої, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Надані відповідачем чеки про переведення позивачу грошових коштів на банківську картку в розмірі від 500 до 1500 грн. на місяць (а.с. 85-88), суд вважає не достатнім для підтримання життя та лікування дитини ОСОБА_9 . Окрім того, суд не бере до уваги доводи відповідача, що на його утриманні перебуває 76 літня мати ОСОБА_6 , так як відповідачем не було надано достатньо доказів на це підтвердження, а надано лише свідоцтво про його народження та довідку №001099623 ТОВ «Абонент ХХІ» про склад сім`ї, згідно якої підтверджується тільки спільне проживання відповідача з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 80,82). В відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що має ще повнолітнього сина ОСОБА_10 , який навчається на 3 курсі Придніпровського державного металургійного коледжу та якому він добровільно допомагає кожного місяці, що підтверджується чеками банку на суми від 500 до 1000 грн. (а.с. 89-91). Однак згідно довідки Придніпровського державного металургійного коледжу Феоктістова А.І. навчається за рахунок державного бюджету, термін навчання закінчується 30 червня 2022 року (а.с. 81), а рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на навчання дитини ОСОБА_10 відсуне.

Враховуючи встановлені обставини, а також вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, виходячи з наведених доказів, величини прожиткового мінімуму, встановленого законодавчо, матеріального становища сторін, враховуючи вік, стан здоров`я та матеріальне становище обох батьків, дитини, відсутність у платника аліментів інших утриманців, а також враховуючи потреби дитини, витрати, які позивачка несе на комунальні платежі, придбання одягу та харчування, забезпечення життєвих потреб дитини, постійне лікування дитини та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дочки слід визначити у розмірі 3000 грн.

З урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору за вимоги про стягнення аліментів, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

На підставі наведеного, ст. 84,180,181,182,184,191 СК України, керуючись ст.ст.263-265, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи стягнення з 08 лютого 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок на користь держави (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 22 червня 2021 року.

Суддя Я.В. Замкова