Ухвала суду № 97792606, 16.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5373/21

н/п 2-з/766/205/21

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

16 червня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Таврія». Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання недійсним рішення, визнання майна спільною сумісною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вказана цивільна справа.

Позивач ОСОБА_1 , подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Заборонити нотаріусам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно і органам державної реєстрації вчиняти будь-які нотаріальні дії та/або реєстраційні дії щодо реєстрації права власності, або вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації права власності, або вчиняти будь-які інші дії пов`язані із зміною власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що одночасно з поданням заяви про забезпечення позову заявник звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення, визнання майна спільною сумісною власністю. Правовстановлюючі документи на квартиру знаходяться у відповідача ОСОБА_2 . Не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. Необхідністю вжиття заходів забезпечення позову є можливість порушення прав позивача шляхом розпорядження спірною квартирою та відчуження її на користь невідомих осіб, що ускладнить або зробить неможливим розгляд справи та прийняття по ній обґрунтованого рішення.

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті четвертому постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України роз`яснив судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення цивільної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, а також можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд вважає, що наведені у заяві обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони нотаріусам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно і органам державної реєстрації вчиняти будь-які нотаріальні дії та/або реєстраційні дії щодо реєстрації права власності, або вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації права власності, або вчиняти будь-які інші дії пов`язані із зміною власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є невмотивованими та безпідставними.

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсними рішення прийняті 05.07.1990 року на засіданні членів правління та уповноважених ЖБК-70 оформлених протоколом №5 стосовно виключення з членів ЖБК-70 позивача в зв`язку з розірванням шлюбу. Визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів №209 від 23.10.1990 року щодо затвердження рішення загальних зборів/зборів уповноважених ЖБК №70 від 05.07.1990 року про прийом в члени кооперативу - ОСОБА_2 …, замість колишнього чоловіка ОСОБА_1 , у зв`язку з розірванням шлюбу і передачі пая. Визнання недійсним та скасувати свідоцтво серії НОМЕР_1 від 21.07.2010 року видане Херсонською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету від 20.07.2010 року №344 про оформлення права власності на видачу свідоцтва про право власності ОСОБА_2 - на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 38,4кв.м., загальною 64,0кв.м. Визнання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки кожного з подружжя в якій є рівними по Ѕ у кожного.

Дослідивши подані в обґрунтування заявленого клопотання докази, суд, вирішуючи питання щодо застосування зазначених заявником видів забезпечення позову, приходить до висновку, що між сторонами виник спір щодо визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, проте наявність існуючої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання постановленого рішення суду по суті спору, ґрунтується виключно на припущеннях заявника, оскільки на час розгляду заяви не підтверджена належними та допустимим доказами.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник у своїй заяві лише зазначив, що відповідач має реальну можливість в подальшому розпорядитися спірним майном: квартирою АДРЕСА_1

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що вищевказані обставини не позбавляють позивача права звернутись до суду із заявою про забезпечення позову в інший спосіб та обрати спосіб забезпечення позову відповідно до вимог ЦПК України, а саме ст. ст. 150-152 ЦПК України, оскільки таке право передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України на будь - якій стадії розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Таврія». Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання недійсним рішення, визнання майна спільною сумісною власністю - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.М.Єпішин