Вирок № 97791326, 10.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/1347/21

провадження №: 1-кс/752/4910/21

У Х В А Л А

про арешт майна

10.06.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., за участю секретаря Воробйова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Перощука О.І., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Семенютою І.С., у кримінальному провадженні № 12020100010005031, відомості щодо якого внесені 01.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді звернувся слідчий із вказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на земельну ділянку площею 4,8556 га (кадастровий номер 8000000000:79:488:0011) за адресою: м. Київ, Велика Кільцева дорога, 3, яка на праві власності належить Академії праці і соціальних відносин і туризму (ідентифікаційний код: 04641405) у вигляді заборони розпорядження (відчуження) об`єктом із забороною проведення будь-яких будівельних/ремонтних робіт на вказаній земельній ділянці.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12020100010005031, відомості щодо якого внесені 01.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Слідчий вказав на те, що метою накладення арешту на вказану земельну ділянку є забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні та забезпечення збереження речових доказів, а також з метою недопущення, в подальшому, можливого його відчуження або ж передачі права на користь третіх осіб та їх незаконного використання, у зв`язку з цим слідчий просить задовольнити клопотання.

В судове засідання слідчий не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а також слідйчи просив розглянути вказане клопотання за відсутності власника чи користувача майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності слідчого та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Разом з тим, з метою недопущення, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд вказаного клопотання за відсутності власника чи користувача майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, слідчий не зазначив з якою саме метою просить накласти арешт на вказану земельну ділянку, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України.

При цьому, слідчий просить накласти арешт на вказану земельну ділянку з метою недопущення незаконного відчуження земельної ділянки та проведення будь-яких будівельних робіт, однак, в матеріалах клопотання відсутня постанова про визнання вказаної земельної ділянки речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100010005031.

Таким чином, слідчим не доведено, що вказана земельна ділянка була знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегла на собі його сліди і містять будь-які інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, слідчим не доведено, що вказана земельна ділянка була об`єктом кримінально протиправних дій чи отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Перощука О.І., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Семенютою І.С., у кримінальному провадженні № 12020100010005031, відомості щодо якого внесені 01.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ю.Ю. Мазур