Рішення № 97791291, 17.06.2021, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1755/20 Провадження № 2/710/163/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2021 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання – Бойко О.С.,

представника Смілянської окружної прокуратури – Лут І.В.,

представника Шполянської міської ради ОТГ – Шевченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Шпола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаські області, Васильківської сільської ради, Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області до ОСОБА_1 та Феремерського господарства "Козинець" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29.12.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Васильківської сільської ради Черкаської області заборгованість зі сплати орендної плати у загальній сумі 187664,46 грн. Розірвати договори оренди землі від 31.10.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га та від 29.12.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га, укладені між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, припинивши право оренди на ці земельні ділянки, відомості про що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.11.2016 за №17783885 та 10.03.2015 № 8991518. Повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га та з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га. Судовий збір покласти на рахунок відповідача.

Свій позов позивач мотивував тим, що Смілянською місцевою прокуратурою виявлено факт порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 щодо несплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, укладених нею з Васильківською сільською радою Черкаської області, внаслідок чого утворилася заборгованість перед місцевим бюджетом.

12.03.2021 від представника позивача заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову у якій містилися аналогічні позовні вимоги первісної позовної заяви, але у частині повернення земельних ділянок, останній просив повернути Шполянській міській раді об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04061576, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лозуватська, 59) земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га та з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га.

Представники позивачів в судове засідання з`явилися, позов підтримали і просили задовольнити.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 20.01.2021 було відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.04.2021 залучено до розгляду справи у якості позивача Шполянську міську раду об`єднаної територіальної громади Черкаської області.

ІІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

29.12.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого останній передано у користування земельну ділянку загальною площею 16,9918 га з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383, сільськогосподарські угіддя – рілля, розташована в адміністративних межах Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії указаного договору складає 21 рік, та діє до 29.12.2035 (а.с.14-16).

31.10.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого останній передано у користування земельну ділянку загальною площею 13,1121 га з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262, сільськогосподарські угіддя – сади, розташована в адміністративних межах Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії указаного договору складає 7 років, та діє до 31.10.2023 (а.с.17-19).

Відповідно до договору суборенди земельної ділянки (паю) від 01.04.2018 ОСОБА_1 (суборендар) передала, а ФГ «Козинець» (суборендодавець) за плату прийняв у користування земельну ділянку (пай), визначену у п. 2 договору суборенди, а саме земельну ділянку (пай) з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га, категорія (тип): сади, розташовані в адміністративних межах Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області. При цьому суборендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, а також відповідно до умов цього договору, вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та вимог іншого земельного законодавства України (п. 1 договору суборенди від 01.04.2018). Договір суборенди укладений до 31.10.2023. За користування земельною ділянкою суборендар сплачує суборендарю кошти в грошовій формі у строки: з 1 серпня, але не пізніше 30 грудня кожного року (а.с.20-21).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 зареєстроване 05.05.2018 за №26062639 (а.с.22-23).

Відповідно до договору суборенди земельної ділянки (паю) від 30.04.2018 ОСОБА_1 (суборендар) передала, а ФГ «Козинець» (суборендодавець) за плату прийняв у користування земельну ділянку (пай), визначену у п. 2 договору суборенди, а саме земельну ділянку (пай) з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га, категорія (тип): рілля, розташована в адміністративних межах Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області. При цьому суборендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, а також відповідно до умов цього договору, вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та вимог іншого земельного законодавства України (п. 1 договору суборенди від 30.04.2018). Договір суборенди укладено до 29.12.2035. За користування земельною ділянкою суборендар сплачує суборендарю кошти в грошовій формі у строки: з 1 серпня, але не пізніше 30 грудня кожного року (а.с.24-25).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 зареєстроване 02.05.2018 за №25995680 (а.с.26-27).

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Черкаській області від 13.12.2019 № 1087/51/23-00-10-017 станом на 01.12.2019 ОСОБА_1 не має боргу по орендній платі за землю. Водночас ФГ «Козинець» має заборгованість по орендній платі за землю в сумі 252163,62 грн (а.с.29).

Згідно з відповіддю Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 20.01.2020 заборгованість по орендній платі ФГ «Козинець» за 2019 рік становить 163100,00 грн. Нараховано згідно договорів оренди на 2019 рік 195720,00 грн. Сплачено в 2019 році 48930,00 грн., включаючи орендну плату за грудень 2018 року (а.с.31).

Згідно з листом Васильківської сільської ради від 29.01.2020 № 02-20/13 заборгованість ФГ «Козинець» по орендній платі за 2019 рік становить 163100 грн. Нараховано за 2019 рік 195720 грн., сплачено в 2019 році 48930 грн., включаючи орендну плату за грудень 2018 року Відповідним листом також встановлено, що заходи стягнення не вживалися, оскільки у сільській раді відсутня посада юриста, а тому сільська рада просить прокуратуру вжити заходів щодо стягнення заборгованості та повернення землі власнику (а.с.34).

Відповідно до листа Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 10.11.2019 за №02-06/266, ФГ ОСОБА_1 було повідомлено, що заборгованість по орендній платі станом на 31.12.2019 становить 146790,00 грн. Нараховано за 2019 рік 195720 грн., сплачено в 2019 році 48930 грн., включаючи орендну плату за грудень 2018 року. В разі несплати заборгованості до 31.12.2019 Васильківська сільська рада буде вимушена вжити заходів щодо розірвання договорів оренди (а.с.35).

Згідно до відповіді начальника Смілянського відділу податків і зборів з фізичних особі ГУ ДПС у Черкаській області Кириченка О. від 04.12.2020 №31192/10/23-00-04-18-017 щодо надання інформації про сплату плати за землю у вигляді орендної плати фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2016-2020 роки сплачено орендної плати за землю на рахунок Васильківської сільської ради в сумі 152016,95 грн., в тому числі: в 2016 році - 68169,60 грн., в 2017 році - 83847,35 грн., в 2018 році - 0,00 грн., в 2019 році - 0,00 грн., в період з 01.01.2020 по 02.12.2020 - 0,00 гривень (а.с.44).

Відповідно до Статуту ФГ «Козинець» засновником та єдиним членом господарства є ОСОБА_1 (а.с.45-48).

Згідно пояснення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10.02.2021, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га передана Шполянській міській раді у комунальну власність. Також до комунальної форми власності Шполянської міської ради належить земельна ділянка загальною площею 16,9918 га з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 (а.с.86-87).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 29.12.2020 №114-ОТГ, Шполянській міській раді у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 77,1597 га, які розташовані за межами сіл в тому числі і с. Васильків, Звенигородського (Шполянського) району, Черкаської області (а.с.86-88).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 зареєстроване 12.01.2021 №40124755 за Шполянською міською радою ОТГ (а.с.90).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 зареєстроване 15.02.2021 №40620917 за Шполянською міською радою ОТГ (а.с.164).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 03.07.2020, станом на момент подачі позову) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 03.07.2020, станом на момент подачі позову) систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 03.07.2020, станом на момент подачі позову) у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Так, в Додатку до Закону станом на момент подачі позовної заяви була наявна Смілянська місцева прокуратура як місцева прокуратура.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 03.07.2020, станом на момент подачі позову) керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 03.07.2020) зазначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з п. 6.1 наказу Генеральною прокурора України від 21.09.2018 № 186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перини заступників та заступників.

У постанові від 27.05.2020 у справі № 819/478/1 7 Верховний Суд наголосив, що позовну заяву від імені прокуратури підписано заступником прокурора області, який не мав на це відповідних повноважень. Судом наголошено, що Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості керівника регіональної прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру» (у разі його відсутності).

Таким чином, постанова Верхового Суду від 27.05.2020 у справі № 819/478/19 стосується правовідносин, у яких заступник керівника регіональної прокуратури, підписуючи позов, діяв від імені органу прокуратури як юридичної особи, а не реалізовував конституційну функцію представити в.: інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, заступником керівника Смілянської місцевої прокуратури було подано вказану позовну з дотриманням вимог закону.

Відповідно до п.3 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію:

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 25.09.2018 у справі №822/238/15, адміністративне провадження №К/9901/53795/18 (ЄДРСРУ № 76701362).

Стаття 206 ЗК України передбачає, що використання землі в Україні є платним.

Платність землекористування суб`єктів земельних відносин є одним із основних принципів правового забезпечення раціонального використання і охорони земель. Земельне право розглядає плату за землю як метод регулювання земельних відносин з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, як основне джерело надходжень до Державного та місцевих бюджетів з метою централізації коштів для фінансування програм і проектів щодо поліпшення якісного стану продуктивних земель та їх охорони від негативного антропогенного впливу.

Також відповідно до ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Пунктом 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, передбачено, що вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні та бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України та частиною третьою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхнього спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Так, з метою встановлення підстав для представництва Смілянською місцевою прокуратурою направлено запит до Васильківської сільської ради щодо надання інформації про вжиті заходи з метою стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та причини, які перешкоджали, у вказаному випадку, захисту інтересів держави.

З листа сільської ради від 29.01.2020 № 02-20/13 встановлено, що заходи стягнення не вживалися, оскільки у сільській раді відсутня посада юриста, а тому сільська рада просить прокуратуру вжити заходів щодо стягнення заборгованості та повернення землі власнику.

Враховуючи, що Васильківською сільською радою не вжито заходів щодо стягнення з відповідача заборгованості за користування спірними земельними ділянками, у даному випадку існує необхідність захисту інтересів держави Смілянською місцевою прокуратурою. Отже, виникла необхідність у зверненні Смілянської місцевої прокуратури до Шполянського районного суду Черкаської області в інтересах держави в особі Васильківської сільської ради Шполянського району.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Це підтверджує ст. 627 ЦК України, згідно з якою відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 202 ЦК України).

За змістом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, вчиняються у письмовій формі.

Вимогами ст.182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ч.4 ст.4 Закону України «Про оренду землі», в редакції від 11.08.2013 та 19.10.2016, які були чинними на дати укладання оскаржуваних договорів оренди землі, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 15 даного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 17 даного Закону України передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. а) ч.1 ст. 90 Земельного кодексу України в редакції станом на 06.09.2014 та 19.10.2016, яка була чинною на дату підписання договорів оренди, що є предметом спору, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з п.2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на 25.11.2014 та 19.10.2016, яка була чинною на дату підписання договорів оренди, що є предметом даного спору, державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Судом встановлено, що 29.12.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого останній передано у користування земельну ділянку загальною площею 16,9918 га з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383, сільськогосподарські угіддя – рілля, розташована в адміністративних межах Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії указаного договору складає 21 рік, та діє до 29.12.2035 (а.с.14-16). 31.10.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого останній передано у користування земельну ділянку загальною площею 13,1121 га з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262, сільськогосподарські угіддя – сади, розташована в адміністративних межах Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії указаного договору складає 7 років, та діє до 31.10.2023 (а.с.17-19).

Відповідно до п. в) ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з пунктом (д) ч.1 ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема: припинення правовідношення.

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до умов згаданих вище договорів оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок зроблено Верховним Судом у справі № 183/262/17від 06.03.2019 року. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 475/793/17 від 25.05.2020.

Для розірвання договору оренди земельної ділянки необхідна наявність саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 371/628/18 від 19.03.2020 року.

Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 132/1947/18 від 20.05.2020 року.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, саме систематична несплата орендної плати законодавством визначена як одна з підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що маючи обов`язок щомісячно сплачувати орендну плату ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договорами оренди від 31.10.2016 та 01.04.2018. Факт систематичної несплати ОСОБА_1 орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності, що перебували у власності Васильківської сільської ради, нині Шполянської міської ради ОТГ, підтверджується інформацією наданою у відповіді начальника Смілянського відділу податків і зборів з фізичних особі ГУ ДПС у Черкаській області Кириченка О. - суд дійшов до переконання про наявність підстав для розірвання договорів оренди землі від 29.12.2014 та 31.10.2016, укладених з ОСОБА_1 , оскільки в даному випадку наявний факт порушення договору зі сторони відповідача, який полягає в систематичній несплаті орендної плати, на який посилався позивач як на підставу позову.

Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Васильківської сільської ради Шполянського району заборгованість зі сплати орендної плати у загальній сумі 187664,46 грн.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата — одна з істотних умов договору оренди землі.

Податкові зобов`язання з плати за землю обчислюються з дня виникнення права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки (п. 287.1, ст. 288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ПКУ).

Згідно з договором оренди землі від 29.12.2014 орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером №7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 – становить 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за поточний рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 20310,13 грн (а.с.14 зворот).

Відповідно до договору оренди землі від 31.10.2016 орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером №7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 визначена із розрахунку середнього розміру нормативної грошової оцінки площі ріллі по Черкаській області (1 га – 39811,00 грн) та в цілому по договору складає 522005,81 грн (а.с.17 зворот).

За договором оренди землі від 31.10.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га, заборгованість становить у сумі 128043,68 грн, тому числі – 126971,44 грн (борг з орендної плати), 540,49 грн (втрати від інфляції), 308,70 грн (три проценти річних), 223,05 грн (пеня);

За договором оренди землі від 29.12.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га, заборгованість становить у сумі 59620,78 грн, тому числі – 59237,87 грн (борг з орендної плати), 253,28 грн (втрати від інфляції), 25,52 грн (три проценти річних), 104,11 грн (пеня).

Отже загальний розмір який підлягає стягненню становить 187664,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача повністю щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Васильківської сільської ради Шполянського району заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 187664,46 грн.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає до задоволення, суд стягує з відповідача на користь позивача, понесені ним витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 11222,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в Черкаській в м. Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь Васильківської сільської ради Черкаської області (р/р UA378999980334199815000023556, код отримувача – 38031276, банк отримувача – Казначейство України, отримувач – УК у Шпол. р-н /Васильківська с/рада, заборгованість зі сплати орендної плати у загальній сумі 187664,46 грн (сто вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 46 копійок):

1) за договором оренди землі від 31.10.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га, кошти у сумі 128043,68 грн, у тому числі – 126971,44 грн (борг з орендної плати), 540,49 грн (втрати від інфляції), 308,70 грн (три проценти річних), 223,05 грн (пеня);

2) за договором оренди землі від 29.12.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га, кошти у сумі 59620,78 грн, у тому числі – 59237,87 грн (борг з орендної плати), 253,28 грн (втрати від інфляції), 25,52 грн (три проценти річних), 104,11 грн (пеня).

Розірвати договори оренди землі від 31.10.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га та від 29.12.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га, укладені між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, припинивши право оренди на ці земельні ділянки, відомості про що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.11.2016 за №17783885 та 10.03.2015 № 8991518 відповідно.

Повернути Шполянській міській раді об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04061576, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лозуватська, 59) земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7125781200:03:001:0262 площею 13,1121 га та з кадастровим номером 7125781200:04:001:0383 площею 16,9918 га.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в Черкаській в м. Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , інші відомості про особу суду невідомі на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України, м. Київ) судовий збір у розмірі 11222,97 грн (одинадцять тисяч двісті двадцять дві гривні 97 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/

Суддя С.С. Сивокінь

Повний текст складено 22.06.2021