Рішення № 97790993, 22.06.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1085/21

Номер провадження 2/541/617/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2021 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря Раданович Ю.М. розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в м. Миргород , Полтавської області, цивільну справу № 541/1085/21 за позовом ОСОБА_1 ( проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_1 ) до Комишнянської територіальної громади Миргородського району Полтавської області (с. Комишня Миргородського району вул. Миру № 84 код ЄДРПОУ 26163478) про визнання права власності в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в:

З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , до складу спадщини поряд з іншим майном входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 75 га яка знаходиться на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області на яку був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ПЛ № 107597 на ім`я ОСОБА_2 , з кадастровим номером 5323286002000090127 . Спадкоємицею першої черги за законом є дочка померлого - позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк з дня смерті батька, та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії , а саме не отримала свідоцтва про право на спадщину на вище зазначену земельну спадкову ділянку , оскільки у Витязі з ДЗК і в Державному акті на право власності на земельну ділянку відрізняються кадастрові номера .Коли ОСОБА_1 звернулась до відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області то отримала відповідь , що перенесення інформації про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру згідно до ст. 21 ЗУ Про Державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 здійснювалося на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ДП Полтавським науково – дослідним та проектним інститутом землеустрою ОСОБА_3 . За матеріалами цієї документації із землеустрою та на заяву гр. ОСОБА_1 про надання відомостей з Державного земельного кадастру сформовано витяг з ДЗК про земельну ділянку від 28.02.2020 року за № НВ – 0004667522020 відповідно до якого присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 5323286000:00:009:0127 відмінний від кадастрового номеру , що зазначений у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 107597 від 19.01.2007 року. Така невідповідність виникла внаслідок особливостей програмного забезпечення , в даному випадку пріоритетність мають відомості Державного земельного кадастру. Тому позивачка звернулась до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування .

Ухвалою судді від 18.05.2021 року відкрито загальне позовне провадження та підготовче судове засідання призначено на 04.06.2021 року. Ухвалою суду від 04.06.2021 року закрито підготовче судове засідання та розгляд справи призначено на 22.06.2021 року.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась , надала суду заяву в якій прохала розглянути справу за її відсутності , позовні вимоги підтримує в повному обсязі ( а.с. 27) , від сторони відповідача Комишнянської селищної ради надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність , відзиву чи будь яких інших заперечень не надали. ( а.с. 41)

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу.

Суд, прийнявши до уваги заяви та клопотання сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комишнянської територіальної громади Миргородського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування - підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування ", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ( а.с. 4) , до складу спадщини поряд з іншим майном входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 75 га яка знаходиться на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області на яку був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ПЛ № 107597 на ім`я ОСОБА_2 , з кадастровим номером 5323286002000090127 . ( а.с. 5) Спадкоємицею першої черги за законом є дочка померлого - позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк з дня смерті батька ( а.с. 35- 40) та отримала постанову про відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на вище зазначену земельну спадкову ділянку , оскільки у Витязі з ДЗК і в Державному акті на право власності на земельну ділянку відрізняються кадастрові номера .( а.с. 9) з відповіді відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вбачається, що перенесення інформації про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру згідно до ст. 21 ЗУ Про Державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 здійснювалося на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ДП Полтавським науково – дослідним та проектним інститутом землеустрою ОСОБА_3 . За матеріалами цієї документації із землеустрою та на заяву гр. ОСОБА_1 про надання відомостей з Державного земельного кадастру сформовано витяг з ДЗК про земельну ділянку від 28.02.2020 року за № НВ – 0004667522020 відповідно до якого присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 5323286000:00:009:0127 який є відмінним від кадастрового номеру , що зазначений у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 107597 від 19.01.2007 року. Така невідповідність виникла внаслідок особливостей програмного забезпечення , в даному випадку пріоритетність мають відомості Державного земельного кадастру. ( а.с. 6-8, 10-12), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61182, 41 гривні.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України далі ЦК). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК). Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК).

Суд вивчивши матеріали справи з`ясував, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємицею першої черги за законом після його смерті , в нотаріальній конторі заведена спадкова справа за її заявою , оскільки при перенесенні інформації до ДЗК України на підставі технічної документації на земельну ділянку про встановленню меж виникла невідповідність між кадастровим номером який значився в Державному акті на право власності та той , що зазначений у ДЗК , який є пріоритетним - то нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину та надав відмову.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п.1ч.2ст.16ЦК). За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п.3.5. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24 -753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що перешкодою для видачі позивачці нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку є наявність розбіжностей у кадастровому номері на земельну ділянку у Державному акті та у відомостях які занесені у Державний земельний кадастр , запис який занесений до ДЗК є пріоритетним- то позивач має право оформити спадкове майно, а саме на земельну ділянку яка вище зазначена у позові.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 392, 1216-1218, 1220-1223,1261, 1268-1270, 1299 ЦК України ст.12,13, 81 , 200, 206, 207 , 210, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комишнянської територіальної громади Миргородського району Полтавської області (с. Комишня Миргородського району вул. Миру № 84 код ЄДРПОУ 26163478) про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити .

2. Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_1 як за спадкоємицею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2, 7515 га розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер якої 5323286000:00:009:0127

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. В. Ситник