Ухвала суду № 97790715, 16.06.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/360/21

2-р/368/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

з участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду, -

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просить суд роз`яснити ухвалу суду шляхом зазначення у резолютивній частині таких запис як стягувач та боржник, обґрунтовуючи наступним.

Суд ухвалив задоволення заяви шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222284400:05:304:0021, площею 3,0009 га та заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки.

Проте зазначена ухвала суду не є зовсім зрозумілою в частині того хто є боржником, а хто є стягувачем.

За ст. 157 ЦПК України ухвала має відповідати вимогам виконавчого документа.

Зокрема, у виконавчому документі зазначається ПІБ стягувача та боржника, місце їх проживання та ідентифікаційні коди.

Окрім того, Кагарлицьким районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на заяву від 09.06.2021 р. щодо прийняття до примусового виконання ухвали № 368/360/21 від 19.05.2121 р. Кагарлицького районного суду, повідомив наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 4. Вимоги до виконавчого документа.

1. У виконавчому документі зазначається:

) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, та батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання є установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явленим рішення до виконання.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Також, згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 15. Сторони виконавчого провадження

1. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

2. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Окрім того, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 24. Місце виконання рішення

1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Оскільки, у вищезазначеному документі відсутня будь-яка інформація про адресу проживання сторін, місцезнаходження майна та дати набрання рішення законної сили у державного виконавця відсутні законні підстави для прийняття ухвали № 368/360/21 від 19.05.2021 р. Кагарлицького районного суду до виконання.

Суд, вислухавши заявника, приходить до наступного висновку.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, ТОВ «Дан-Фарм Україна» про визнання частково недійсним рішення сільради, визнання недійсним договору оренди, скасування записів про державну реєстрацію права власності в частині та іншого речового права, визнання права на частку у праві власності на земельну ділянку та виділ її в натурі, відшкодування збитків, предметом якого є Ѕ частина земельної ділянки.

Разом із позовом було подано заяву про забезпечення позову.

19 травня 2021 р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222284400:05:304:0021, площею 3,0009 га та заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки та направлено на виконання.

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. За вимогами ч. 3 вказаної статті суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Аналіз положень вказаної статті ЦПК України дозволяє стверджувати, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення, а підставою для роз`яснення такого рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний і зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття якого викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 21Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В ухвалі Кагарлицького районного суду Київської області від 19.05.2021 року зазначено захід забезпечення позову, який був застосований судом на що, а саме: вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222284400:05:304:0021, площею 3,0009 га та заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки, тобто резолютивна частина ухвали викладена у відповідності до заявленої вимоги заяви про забезпечення позову, є зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення, тому за таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення.

На підставі ст. 271 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Кагарлицького районного суду Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2021 р.

Суддя І.І. Шевченко