Ухвала суду № 97789151, 18.06.2021, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

про забезпечення позову

18 червня 2021 року Справа № 608/1237/21

Номер провадження2/608/477/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І. ,

з участю секретаря Южди Л. С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Одночасно із позовною заявою позивачі подали заяву про забезпечення позову, а саме: накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 : причепа пр-самоскид-Е марки INTER CARS NW д.р.н. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та спеціалізованого вантажного сідлового тягача - Е марки VOLVО FH 12 д.р.н. НОМЕР_3 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилаються на те, що джерелом підвищеної небезпеки, що належить відповідачу, їм завдана моральна шкода, яку вони оцінюють в розмірі 1 000 000 гривень. Згідно витяг у із сайту https://auto.ria.com/uk/auto_inter_cars_nw29473494.html причеп марки INTER CARS NW р.н. В08256ХТ, 2008 року випуску, продається ОСОБА_4 , номер телефону - НОМЕР_5 , у м. Чорткові Тернопільська обл. за 16 800 Доларів США. Згідно інформації із мобільного додатку Getcontact номер телефону НОМЕР_5 використовує ОСОБА_4 , який являється сином відповідача ОСОБА_3 , що свідчить про те, що відповідач вживає заходів для відчуження наявного у нього майна з метою уникнення відповідальності за завдання моральної шкоди внаслідок смерті людини. Якщо не вжити заходів забезпечення позову, відповідач зможе у будь-який момент відчужити наявне у нього рухоме майно причеп марки INTER CARS NW р.н. НОМЕР_1 та тягач марки VOLVО FH р.н. НОМЕР_3 , що унеможливить виконання рішення суду щодо відшкодування завданої моральної шкоди, адже іншого майна у нього немає.

Згідно вищевказаної інформації із сайту авторіа, причеп марки INTER CARS NW р.н. В08256ХТ, 2008 року випуску, продається за 16800 Доларів США. Курс долара згідно з даними НБУ станом на 14.06.2021 року становить 27,04 грн. за 1 Долар США. Отже, 16800 Доларів США х 27,04 грн. = 454 272 грн. - ринкова вартість причепу марки INTER CARS NW р.н. НОМЕР_1 . Згідно інформації із сайту https://auto.ria.com/uk/search/?indexName середня ринкова вартість аналогічного тягача марки VOLVО FH 12 2002 року випуску, 11476 Доларів США х 27,04 = 310 333,92 грн. Позивачі просять забезпечити позов на суму 454 272 грн. + 310 333,92 грн. = 764 605,92 грн., що є меншою сумою відносно ціни позову у 1 000 000 грн.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважають, що застосування судом способу забезпечення позову шляхом накладення заборони ОСОБА_3 відчужувати тягач та причеп не завдасть шкоди відповідачу, адже він зможе користуватися даним майном, тільки не зможе його відчужувати, що забезпечить виконання судового рішення у майбутньому.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та письмові докази додані до неї, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ньому доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, так як є обґрунтовані підстави вважати, що причеп та тягач можуть бути відчужені відповідачем.

Відтак заява позивачів про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі. Такий вид забезпечення позову не завдасть істотних негативних наслідків відповідачу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

В заяві про забезпечення позову позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з цього приводу зазначили, що вони мають зареєстроване місце проживання: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , та постійно проживають на території України. Також вони мають достатньо майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ), а саме:

- причіп пр-самоскид-Е марки INTER CARS NW д.р.н. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ;

- спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е марки VOLVО FH 12 д.р.н. НОМЕР_3 , 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 .

Копію ухвали направити для негайного виконання позивачам, відповідачу, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В І Парфенюк