Постанова № 97788679, 22.06.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4807/21 2-а/335/105/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, в обґрунтування якого зазначив, що 14.04.2021 року постановою інспектора 1 роти 4 батальойону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції серії ЕАН № 4067579 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови 14.04.2021 року о 13 год. 39 хв., у м. Запоріжжя, по вул. Дудикіна, 56, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA RIO, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 надати дорогу, чим порушив п.8.4(б) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вважає постанову протиправною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, оскільки він рухвався по вул. Братській, а не по вул.Дудикіної, як вказано у постанові, та саме він дотримуючись правил дорожнього руху зупинився перед знаком «Дати дорогу» пропускав автомобілі, що рухалися по головному напрямку у бік Дніпровського шосе. Разом з цим, автомобіль патрульної поліції намагався здійснити рух з Дніпароського шосе до вул.Квітуча з порушенням ПДР.

Ухвалою судді від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268–272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 10.06.2021 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Копія ухвали судді від 31.05.2021 та позовної заяви з додатками направлені на офіційну електронну пошту відповідача та ним отримані 10.06.2021.

Разом з тим, станом на 22.06.2021 відзиву на адміністративний позов відповідачем не подано.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.286 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Так, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії одночасно є вимогами для суб`єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення від 14.04.2021 року серії ЕАМ № 4067579, позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за те, що він 14.04.2021 року, о 13 годині 39 хвилин, у м. Запоріжжі по вул.Дудикіна, 56, керуючи транспортним засобом KIA RIO, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 надати дорогу, чим порушив п.8.4 (б) ПДР.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Пунктом 8.4 (б) Правил дорожнього руху, передбачено, що знаки пріоритуту встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Проте, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він рухався не по вул.Дудикіна, як вказано у постанові, а по вул.Братській, оскільки їхав з Осіпенківського району в сторону греблі Дніпрогрес та на перехресті вул.Братської та Дніпровське шосе зупинився перед знаком «Дати дорогу» і пропускав автомобілі, що рухались по головній дорозі у бік Дніпровського шосе. Разом з цим, біля місця зупинки де він пропускав автомобілі на перехресті розташований острівець безпеки, який у тому числі служить і обмеженням руху для автомобілів, що напрвляються з Дніпровського шосе в сторону вул.Братьської. Зазначив, що саме автомобіль патрульної поліції намагався здійснити рух з Дніпровського шосе до вул.Квітуча перетинаючи острівець безпеки, тобто в порушення ПДР. Зазначив, що автомобіль патрульної поліції він не бачив, оскільки не міг допустити, що вони можуть так грубо порушувати правила дорожнього руху. Переконавшись, що перетин перехрестя буде безпечним продовжив рух у бік греблі, проте був зупинений працівниками поліції.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на яких ґрунтується висновок відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП

В той же час, одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем пояснення позивача не були спростовані, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в силу вимог ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються і повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач, їх не спростує, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, і вважає за можливе покласти їх в основу як докази обставин, на які він посилається в обґрунтування заявленого позову

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена КУпАП.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22.10.2010 року № 23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, в ході розгляду справи судом не було встановлено доказів на підтвердження наявності порушень ПДР в діях ОСОБА_2 .

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, оскільки, окрім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших додаткових доказів, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення вимог Закону ОСОБА_2 відповідачем зібрано не було та суду не надано, постанова таких доказів не містить, також, дані, які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем надано не було, у зв`язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 4067579 від 14.04.2021 року, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП,

Положенням частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судових витрат зі сплати судового збору розміром 454,00 грн., сплачена позивачем, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідач, тобто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4067579 від 14.04.2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23).

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3).

Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року.

Суддя: А.Б.Алєксєєнко