Вирок № 97787325, 22.06.2021, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/1582/20

1-кп/137/63/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2021

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

прокурорів Юзвак М.К.,

Михальнюка С.В.,

Храновської І.І.,

Матвієнка М.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Сільченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в смт.Літин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020210000175 від 14.09.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівка Літинського району Вінницької області, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «БУДТ», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обвинувачується у тому, що маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, переслідуючи мету допомогти уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення своєму знайомому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 12год 39 хв 14.09.2020, перебуваючи у службовому кабінеті сектору реагування патрульної поліції, розташованому на першому поверсі адміністративної будівлі Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: вул. Вінницька, 58, смт. Літин Вінницької області, висловив пропозицію та в подальшому передав поліцейському сектору реагування патрульної поліції № 1 Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшому сержанту поліції ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді 100 доларів США за не притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

14.09.2020 поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим сержантом поліції Бірюковим Д.В. та інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , які згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, та посади яких згідно з п. З ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну службу» відносяться до посад категорії "В", відповідно до Дислокації нарядів поліції Літинського ВП Калинівського ГУНП у Вінницькій області в складі екіпажу «ЛІС - 51», на службовому автомобілі марки «Рено» моделі «Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалося патрулювання на території Літинського району.

В ході патрулювання приблизно о 12 год 00 хв 14.09.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по вул. Центральній в с. Селище Літинського району Вінницької області, па підставі ст.ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 який рухався по узбіччі дороги зі спущеним колесом.

У ході спілкування з водієм автомобіля, в якого було відсутні документи, що посвідчують особу та який представився ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння. У подальшому, водієві ОСОБА_2 працівниками поліції запропоновано на підставі ст.ст, 32, 33 Закону України «Про Національну поліцію» проїхати до поліцейського приміщення, а саме до будівлі Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: вул. Вінницька, 58, смт. Літин Вінницької області. На вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився та разом з поліцейським на службовому автомобілі прибув до приміщення Літинського відділення поліції Літинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Згодом коли особу ОСОБА_2 було встановлено, на прохання останнього до приміщення Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області приїхав його знайомий - ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Прокурор Матвієнко М.Л. у судовому засіданні оголосив свою позицію, котрою вважає, що докази, зібрані під час досудового розслідування, дослідженні та знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження. Просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк до 4 років. Також просив вирішити долю речових доказів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав. Повідомив суду, що 14.09.2020 був в с. Кожухів. До нього зателефонував ОСОБА_2 , з котрим обвинувачений тривалий час проживав по сусідству та з яким спільно працюють. ОСОБА_2 повідомив, що йому терміново потрібні гроші. Зі слів обвинуваченого, він заборгував ОСОБА_2 200 доларів США. Маючи при собі лише 100 доларів США ОСОБА_1 прибув до відділку поліції вважаючи, що гроші потрібні ОСОБА_2 для того, щоб забрати автомобіль зі штраф майданчику. Додатково вказав, що автомобіль належить ТОВ «БУДТ» на котрому обвинувачений працює спільно із ОСОБА_2 .. Оскільки ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, то обвинувачений вирішив повернути борг при свідках, зокрема працівнику поліції. А оскільки, зі слів ОСОБА_1 , у ОСОБА_2 були брудні руки, тому обвинувачений поклав купюру на стіл у службовому кабінеті поліції, при працівнику поліції, щоб ОСОБА_2 підібрав її самостійно. Не розуміє, в чому його провина.

Захисник обвинуваченого – адвокат Сільченко О.В. звернув увагу суду на ту обставину, що його підзахисному інкримінується пропозиція та надання неправомірної вигоди. Однак вважає, що дослідженими матеріалами кримінального провадження підтверджується, те що ОСОБА_1 не висловлював пропозицію та не надавав неправомірної вигоди службовій особі, а відтак в його діях відсутня об`єктивна сторона цього злочину. Також у діях підзахисного відсутній прямий умисел. Просив ухвалити вирок, яким ОСОБА_1 виправдати через відсутність в його діях ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. На підтвердження своєї позиції проілюстрував власне бачення ситуації викладеної в обвинувальному акті, відповідно до якої ОСОБА_2 просив ОСОБА_1 повернути борг для подальшої оплати штраф майданчика. Власне бачення озвучив судових дебатах, а її письмовий виклад долучено до матеріалів справи (а.с. 203-206). Також послався на ту обставину, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не спростовано позицію захисту про повернення коштів. Неодноразово вказав, що закон не містить прямих заборон повертати борги в присутності працівників поліції.

Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному проваджені, заслухавши у судовому засіданні показання обвинуваченого, допитавши свідків та дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до наступних висновків.

Під час судового розгляду обвинувального акту встановлено, що о 12 год 39 хв 14.09.2020, ОСОБА_1 перебуваючи у службовому кабінеті сектору реагування патрульної поліції, розташованому на першому поверсі адміністративної будівлі Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: вул. Вінницька, 58, смт. Літин Вінницької області будучи присутнім при складенні поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що працівник поліції є службовою особою, яка згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, не звертаючи уваги на попередження сержанта поліції ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, у ході діалогу, діючи умисно, передав останньому в якості неправомірної вигоди грошову банкноту номіналом 100 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.09.2020 еквівалентно 2790,00 грн) за не складення відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується наступними доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 повідомив суду, що здійснював спільно із напарником патрулювання в с. Селище Літинського району Вінницької області та помітили автомобіль ВАЗ 2106, котрий їхав на спущеному колесі. В ході спілкування із водієм в останнього було виявлено ознаки сп`яніння. Оскільки у водія не було документів, то його доставили до Літинського відділення поліції для встановлення особи та складення протоколу про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП. Що відбувалось далі – свідку невідомо. Хто давав 100 доларів США свідок не знає. Вказав на те, що коли повернувся до відділення поліції то біля кабінету був його напарник, обвинувачений, слідчо-оперативна група. Під час огляду кабінету свідок був відсутній. На запитання захисника відповів, що автомобіль залишився на дорозі в с. Селище, а в автомобілі перебувало ще дві жінки. Також свідок повідомив, що обвинувачений розмовляв з кимось по телефону з кабінету щодо складеного відносно нього протоколу, але з ким обвинувачений, того свідку невідомо.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив, що ніс службу спільно зі ОСОБА_4 та здійснював патрулювання в ході якого було помічено автомобіль «Жигулі» червоного кольору, який їхав із пробитим колесом. Коли зупинили автомобіль, то від водія почули запах алкоголю. Поїхали до відділення поліції, щоб встановити особу водія. Ним виявився ОСОБА_2 .. Відносно порушника мали складатись адміністративні протоколи за ст.ст. 126, 130 КУпАП. Сам автомобіль залишився в с. Селище. В автомобілі знаходилось ще двоє дівчат. Оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння то відносно нього складався адміністративний протокол. Сам ОСОБА_2 свідку нічого не пропонував, та при свідкові нікому не телефонував. Згодом порушник вийшов з кабінету та зайшов спільно із обвинуваченим ОСОБА_1 та мовчки поклали на стіл грошові кошти. Свідок зауважив, що повідомляв присутніх про кримінальну відповідальність, а також про те, що здійснюється відео фіксація на нагрудну камеру. Гроші на стіл йому поклав саме обвинувачений. При цьому розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було. Коли всі вийшли з кабінету, свідок закрив кабінет та зателефонував на лінію «102».

Свідок ОСОБА_2 повідомив, що він будучи особою, котра позбавлена права керування транспортними засобами здійснював керування автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Зі слів свідка, задля уникнення відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень він запропонував 200 доларів США, на що працівники поліції погодились. Після цього зателефонував до свого сусіда ОСОБА_1 , щоб той привіз йому кошти і надалі забрати автомобіль зі штрафного майданчика. Коли повідомив поліцейським, що в нього є лише 100 доларів США, то з його слів, останні погодились на цю суму. Оскільки ОСОБА_2 не хотів давати гроші, то зайшов до кабінету спільно із ОСОБА_1 .. Обвинувачений поклав гроші на стіл, однак поліцейський їх вигнав з кабінету. Зауважив, що ОСОБА_3 не повідомляв про відеофіксацію. Після того, як обвинувачений поклав купюру на стіл, а згодом не встиг їх забрати, адже поліцейський закричав на обвинуваченого та вигнав з кабінету.

Протоколом огляду місця події (а.с. 106-107) зафіксовано в службовому кабінеті на столі купюру номіналом 100 доларів США, зображення котрої міститься у додатку до протоколу (а.с. 108).

На компактдиску (а.с. 113) міститься відеозапис огляду місця події від 14.09.2020 проведеного у службовому кабінеті СРПП розташованого в адмінбудівлі Літинського відділення поліції.

Показаннями приладу «Драгер» та висновком медичного огляду (а.с. 114-115) зазначається про те, що станом на 15год 20 хв 14.09.2020 ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Результат, - 1,35 ‰.

У відповідності до протоколу огляду (а.с. 118-125) ОСОБА_2 добровільно надав з метою огляду та вилучення мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Redmi S2». У журналі викликів було виявлено дзвінки за 14.09.2020 зокрема від абонента «Дубецький Володя».

У відповідності до протоколу огляду (а.с. 126-128) ОСОБА_1 добровільно надав з метою огляду та вилучення мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SM-F015F/DS». У журналі викликів було виявлено дзвінки за 14.09.2020.

Відповідно до наказу за № 67 о/с від 03.04.2017 ОСОБА_3 призначено на посаду старшого сержанта поліції СРПП № 1 Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 147).

Листом за № 6803 від 21.09.2020 (а.с. 150) направлено для приєднання до матеріалів справи кримінального провадження в якості речового доказу оптичний диск із відеозаписом із нагрудної камери поліцейського ОСОБА_3 .

Протоколом огляду оптичного диску «CD-R» із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_3 та самим відеозаписом на компакт-диску (а.с. 151-157) зафіксована процедура складення протоколу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у службовому кабінеті поліції. На 13:09 хв. відеозапису під назвою «0000000_00000020200914122604_0037.MP4» ОСОБА_2 стоячи у кабінеті жестикулює до ОСОБА_1 .. Згодом ОСОБА_1 дістає грошову банкноту номіналом 100 доларів США, яку складає вдвоє та кладе на стіл під папку-швидкозшивач на куті столу. В цей час ОСОБА_2 лівою рукою допомагає ОСОБА_5 покласти гроші під папку. Коли ж поліцейський попереджає присутніх про те, що їх дії є кримінально караними то ОСОБА_1 не зазначає будь-яких тверджень про те, що повертає кошти ОСОБА_2 , а навпаки каже: «То ви мене не знаєте? Я понімаю, шо Ви», вказує на ОСОБА_2 «Як він мені так подзвонив, сказав то я ж….».

Суд, оцінюючи доказ за своїм внутрішнім переконанням з точки зору допустимості, достовірності, в сукупності із зібраними доказами та їх взаємозв`язку, розцінює показання та позицію сторони захисту про повернення боргу в службовому кабінеті при службовій особі, як спосіб захисту ОСОБА_1 .

Позиція сторони захисту базується на тому, що ОСОБА_1 повертав борг ОСОБА_2 .. Оскільки у ОСОБА_2 були брудні руки, то ОСОБА_1 поклав купюру на стіл, щоб ОСОБА_2 не забруднив цю купюру своїми руками. Після цього ОСОБА_2 повинен був взяти цю купюру зі столу своїми брудними руками. Оскільки захистом зазначається два протилежні судження, у суду виникає сумнів щодо озвученої позиції про нібито повернення боргу. Також звертається увага на те, що ОСОБА_2 припідняв папку-швидкозшивач на куті стола, щоб ОСОБА_1 сховав купюру.

У судовому засіданні 03.05.2021 при дослідженні доказів захисник обвинуваченого – адвокат Сільченко О.В. із посиланням на положення ст.. 86, ч.ч. 2,3, ст. 89 КПК України, просив визнати очевидно недопустимим доказом наявний в кримінальному провадженні відеозапис від 14.09.2020 та долучений до кримінального провадження досудовим слідством, оскільки походження вказаного відеозапису вважає незаконним(а.с. 158).

Свою позицію мотивував тим, що портативні відеореєстратори видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції. Оскільки матеріали досудового розслідування та досліджені матеріали кримінального провадження не містять відомостей про отримання ОСОБА_3 портативного відео реєстратору та карт пам`яті, яким здійснювався відеозапис, відтак вважає, що ОСОБА_3 такого портативного реєстратора та карти пам`яті не отримав. Відтак походження вказаного відеозапису в матеріалах кримінального провадження вважає сумнівним, незаконним, а відтак – очевидно недопустимим доказом.

Згідност. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими, зокрема, є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від давання показань та відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2011 у справі № 1-31/2011, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою є недопустимими доказами.

Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв`язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.

Судом враховано, що заявником у даному кримінальному провадженні являється інспектор СРПП Літинського віддлілення поліції ОСОБА_3 (а.с. 104-105) і саме начальник Літинського відділення поліції на запит слідчого маючи на це право відповідно до п.2 ч.2 ст. 60 КПК України, надав відеозапис на підтвердження заяви працівника Літинського відділення поліції (а.с. 150). За наведених обставин суд не вбачає порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, а також істотного порушення прав і свобод людини. Також враховано, що стороною захисту не зазначено конкретну процесуальну норму, котру на переконання захисту, було порушено ОСОБА_3 ..

Доводи захисника щодо визнання відеозапису очевидно недопустимим, ( з підстав наведених вище) не заслуговують на увагу, оскільки при розгляді кримінального провадження в рамках пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 369 КК України, судом не досліджуються правомірність дій поліцейського щодо отримання портативного відеореєстратора та карти пам`яті, а наявність у поліцейського, нагрудної камери (відеореєстратора), яка була розміщена на форменому одязі на видному місці, лише свідчить про зухвалу та умисну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , який не дивлячись на наявність зазначеної камери та попередження про кримінальну відповідальність надав, шляхом залишення в службовому кабінеті на столі неправомірної вигоди, у виді грошових коштів в розмірі 100 доларів США., однією купюрою.

При прийнятті рішення суд зауважує, що стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_1 запропонував службовій особі надати їй неправомірну вигоду. Натомість просліджується причинний зв`язок із наданням обвинуваченим вигоди за не вчинення службовою особою дій з використанням наданої їй влади в інтересах третьої особи.

Підсумовуючи вищенаведене, оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, за ознаками надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с.67)

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого - судом не встановлені.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлені.

Згідно досудової доповіді, складеної відповідно до ст. 314-1 КПК України, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с. 52-54).

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особи винного та враховуючи досудову доповідь відносно останнього, беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 50,63, 65-67, 369 КК України, ст.ст. 100, 337, 368, 373-374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Речові докази:

- грошова банкнота номіналом 100 доларів США з серійним номером HG86831686А, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у сховищі цінностей відділення № 220/01 ПАТ АБ «УкрГазБанк» - конфіскувати в дохід держави;

- мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Redmi S2» в корпусі сірого кольору, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути власнику ОСОБА_2 ;

- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SM-A015F/DS» в корпусі чорного кольору, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути власнику ОСОБА_1 ;

- оптичний диск марки «VS» типу «CD-R» об`ємом 700 MB з відеозаписами на ньому залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: П. В. Гопкін