Вирок № 97786855, 17.06.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2045/21

провадження № 1-кп/415/680/21

ВИРОК

Іменем України

"17" червня 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участі секретаря судового засідання Демченко Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об`єднане кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно – технічною освітою, неодруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, судимого: 1) 17 травня 2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.186, ст. 69, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 03 липня 2020 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Забари М.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2021 року приблизно о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги,86, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельних полиць, таємно викрав 8 плиток молочного шоколаду торгівельної марки «Villars», вагою 100 грамів кожна, що належать «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», вартість яких, згідно висновку експерта від 03.03.2021, складає 712 гривень 12 копійок.

Викрадене майно, сховавши під свою куртку, ОСОБА_1 виніс за межі зазначеного магазину, тим самим залишивши місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд» на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

23 лютого 2021 року приблизно о 10 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги,86, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельних полиць, таємно викрав 5 плиток темного шоколаду «Lindt Excellence», артикул гіркий 85%, вагою 100 грамів кожна, що належать «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», вартість яких, згідно висновку експерта від 09.03.2021, складає 490 гривень 80 копійок.

Викрадене майно, сховавши під свою куртку, ОСОБА_1 виніс за межі зазначеного магазину, тим самим залишивши місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд» на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

23 лютого 2021 року приблизно о 12 годині 35 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги,86, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельних полиць, таємно викрав 5 плиток темного шоколаду «Lindt Excellence», артикул гіркий 70%, вагою 100 грамів кожна та 2 плитки темного шоколаду «Lindt Excellence», артикул Caramel & Sea Salt, вагою 100 грамів кожна, що належать «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд» вартість яких, згідно висновку експерта від 11.03.2021, складає 654 гривні 21 копійка.

Викрадене майно, сховавши під свою куртку, ОСОБА_1 виніс за межі зазначеного магазину, тим самим залишивши місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд» на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

23 лютого 2021 року приблизно о 12 годині 53 хвилини ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги,86, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельних полиць, таємно викрав 2 пачки вина артикул «Портвейн Таврида» виробника «Повна Чарка», об`ємом кожна по 1 літру, що належать «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», вартість яких, згідно висновку експерта від 11.03.2021, складає 98 гривень 02 копійки та 2 шоколадних яйця торгівельної марки «Kinder» артикул «Сюрприз Максі», вагою 100 грамів кожний, вартість яких, згідно висновку експерта від 11.03.2021 складає 300 гривень 20 копійок.

Викрадене майно, сховавши їх під свою куртку, ОСОБА_1 виніс за межі зазначеного магазину, тим самим залишивши місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд» на загальну суму 398 гривень 22 копійки.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

09 березня 2021 року приблизно о 09 годині, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, проник через незачинені вхідні двері в квартиру АДРЕСА_2 , де з ванної кімнати вищевказаної квартири, повторно, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: металеву (стальну) ванну, емальовану, світло-зеленого кольору, довжиною приблизно 1,5 м, шириною приблизно 0,7 м, висотою приблизно 0,4м, вагою 36 кг, об`ємом приблизно 250 л., вартість якої, згідно висновку експерта від 17.03.2021, складає 450 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_1 виніс за межі квартири, тим самим залишивши місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду ОСОБА_2 на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень у вільній формі відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Дійсно, 22 лютого 2021 року приблизно о 21 годині, він, знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, 86, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгівельних полиць, таємно викрав 8 плиток молочного шоколаду торгівельної марки «Villars», сховавши їх під свою куртку. Викрадене майно виніс за межі магазину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

23 лютого 2021 приблизно о 10 годині він, знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгівельних полиць, таємно викрав 5 плиток темного шоколаду «Lindt Excellence», сховавши їх під свою куртку. Викрадене майно виніс за межі магазину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

23 лютого 2021 приблизно о 12 годині 30 хвилин він, знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгівельних полиць, таємно викрав 5 плиток темного шоколаду «Lindt Excellence» та 2 плитки темного шоколаду «Lindt Excellence», сховавши їх під свою куртку. Викрадене майно виніс за межі магазину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

23 лютого 2021 приблизно о 13 годині він, знаходячись у приміщенні «Магазину-159» ТОВ «Сільпо-Фуд», впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгівельних полиць, таємно викрав 2 пачки вина «Портвейн Таврида», об`ємом кожна по 1 літру та 2 шоколадних яйця торгівельної марки «Kinder», сховавши їх під свою куртку. Викрадене майно виніс за межі магазину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

09 березня 2021 року приблизно о 09 годині, він, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через незачинені вхідні двері в квартиру АДРЕСА_2 , де з ванної кімнати вищевказаної квартири, таємно викрав металеву емальовану ванну, яку здав на пункт металобрухту, а на отримані кошти придбав продукти харчування.

Під час досудового розслідування визнавав свою провину, зробивши для себе належні висновки, надавав правдиві свідчення про обставини вчинення ним злочинів. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив пробачити його та суворо не наказувати. Цивільні позови, заявлені ТОВ «Сільпо-Фуд» визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без його участі, покарання призначити на розсуд суду, матеріальних претензій до останнього не має.

Представник потерпілого Поляков С.С. в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без його участі, покарання призначити на розсуд суду, заявлені цивільні позови підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовільнити.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжок), вчинених повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Також доведеною, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, а його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з п. 3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжких злочинів (ч. 3 ст. 185 КК України);

- особу винного, який неодружений, не працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря – психіатра м. Лисичанська не одержує, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, судимий;

- та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, враховуючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень та кількість епізодів кримінальної діяльності, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення злочинів не працював, єдиного джерела доходів не мав, ніяких дій, спрямованих на добровільне відшкодування завданої шкоди не приймав, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову, у період невідбутого покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03 липня 2020 року вчинив нові умисні корисливі кримінальні правопорушення проти власності, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів, відповідно, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги повне визнання вини обвинуваченим, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, який, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діянням, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало, враховуючи думку потерпілих, які щодо призначення покарання обвинуваченому посилалися на розсуд суду, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих обставин, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкціями ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, суд не вбачає.

На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та являлись підставою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Суд також не вбачає підстав для застосування приписів, передбачених ст. 69-1 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного кримінального правопорушення, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за нове кримінальне правопорушення, і ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 дані кримінальні правопорушення вчинив в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03.07.2020, яким останнього було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, а тому, суд вважає за необхідне застосувати правила ст. 71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання, покарання призначене вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03.07.2020.

При цьому, суд враховує правову позицію, викладену в п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , який обрано ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 30.03.2021, втратив свою дію. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дня його фактичного затримання на приведення даного вироку до виконання.

Вирішуючи питання про заявлені ТОВ «Сільпо-Фуд» цивільні позови про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 1543 грн. 23 коп. та 717 грн.12 коп., суд дійшов наступного висновку.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов (ч. 1 ст. 61 КПК України).

Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (с. 127 КПК України).

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені цивільні позови визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При цьому, під майновою шкодою у ст. 1166 ЦК України розуміється не лише прямі втрати у наслідок викрадення чи знищення майна, а також витрати, які понесені власником задля відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільних позовів ТОВ «Сільпо-Фуд» про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Сільпо-Фуд» про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 1543 грн. 23 коп. та 717 грн. 12 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3 ст. 185 КК України, суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а майнова шкода завдана ТОВ «Сільпо-Фуд» у розмірі 1543 грн. 23 коп. та 717 грн. 12 коп., підтверджена відповідними висновками експертів, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_1 :

- судової товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2589-ТВ від 03.03.2021 (а.с. 18-20 том. І), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 90 том 2) складає 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.;

- судово-товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2760-ТВ від 09.03.2021 (а.с.18-21 том. ІІ), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 17 том 2) складає 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № 19/113-21/2872-ТВ від 11.03.2021 (а.с.59-64 том. ІІ), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 58 том 2) складає 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2869-ТВ від 11.03.2021 (а.с. 91-94 том. ІІ), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 90 том 2) складає 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.

- судової товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2903-ТВ від 17.03.2021 (а.с. 32-35 том. ІІІ), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 36 том ІІІ) складає 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп., а всього на загальну суму 3595 (три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 90 коп. (отримувач ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110, банк – Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300) - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 05 березня 2021 року (а.с.25 том І), знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – підлягає збереженню в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 09 березня 2021 року (а.с.26 том ІІ), знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – підлягає збереженню в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 09 березня 2021 року (а.с.67 том ІІ), знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – підлягає збереженню в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 11 березня 2021 року (а.с.102 том ІІ), знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – підлягає збереженню в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-металева ванна зеленого кольору, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 (а.с.18 том ІІІ) – підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 , покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03 липня 2020 року у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі і, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк на 3 (три) роки 3 (три) місяці.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання на приведення даного вироку до виконання.

Цивільні позови ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198 юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова,1) до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду у розмірі 1543 (одна тисяча чотириста сорок три) гривні 23 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) гривень 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження :

- судової товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2589-ТВ від 03.03.2021 у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.;

- судово-товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2760-ТВ від 09.03.2021 у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № 19/113-21/2872-ТВ від 11.03.2021 у сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2869-ТВ від 11.03.2021 у сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.

- судової товарознавчої експертизи № СЕ 19/113-21/2903-ТВ від 17.03.2021 у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп., а всього на загальну суму 3595 (три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 90 коп. (отримувач ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110, банк – Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 05 березня 2021 року, знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 09 березня 2021 року, знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 09 березня 2021 року, знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-інформаційний носій CD-R із відеозаписом камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області від 11 березня 2021 року, знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

-металеву ванну зеленого кольору, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 – повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому ОСОБА_4 та представнику потерпілого Полякову С.С. в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова