Рішення № 97786169, 22.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/38/21

Провадження № 2/932/10/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету - заяву № б/н від 25.09.2018 року. На підставі цієї анкети-заяви відповідачу було надано кредит у виді встановленого ліміту на платіжну картку в сумі 120 000, 00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 37, 2% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на укладення кредитного договору, оскільки підписав анкету-заяву № б/н від 25.09.2018 року, тому вважається таким, що приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі 120 000, 00 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач, отримавши кредитні кошти шляхом використання кредитного ліміту, умови договору належним чином не виконав, грошових коштів не повернув, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем станом на 20.08.2020 року у розмірі 160 934, 12 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмір 121 599, 19 грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 39 334, 93 грн. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 121 599, 19 грн. та судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. Інші вимоги позивачем не заявляються.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача надав заяву, в якій просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також позивачем подано клопотання про огляд веб-сайту АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача. На його адресу судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позову разом з доданими матеріалами, а також запропоновано відповідачу подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзив на позовну заяву. Проте будь-яких заяв, клопотань, відзиву від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Отже, оскільки до суду не надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та проведенням судового засідання, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, характер і обсяг доказів, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Встановлено, що 25.09.2018 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 120 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 37,2% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач умови договору належним чином виконав, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем. Так, згідно розрахунку заборгованості станом на 20.08.2020 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» складає 160 934, 12 грн., з яких 121 599, 19 грн. – прострочене тіло кредиту, 39 334, 93 грн. – заборгованість за простроченими відсотками. Проте позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача лише заборгованість за тілом кредиту в розмірі 121 599, 12 грн.

Відповідно змісту ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Поняття кредитного договору визначено у ст. 1054 ЦК України. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

З аналізу наведених норм слідує, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, і сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Як убачається із Заяви-анкети № № б/н від 25.09.2018 року, остання містить лише анкетні дані відповідача. Розміру кредитного ліміту, інших істотних умов кредитування анкета-заява не має. Натомість є посилання на Умови та Правила надання банківських послуг, Правила надання послуг (виконання робіт), Тарифи банку, з якими ознайомився відповідач шляхом підписання заяви-анкети.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 654 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Критерієм виділення з усіх цивільно-правових договорів договору приєднання є не природа зобов`язань, що виникли, як це має місце при диференціації договірних зобов`язань і не характер діяльності однієї із сторін (публічний договір), а спосіб укладення договору, а саме шляхом приєднання однієї зі сторін до умов договору, які визначені другою стороною в формулярах або інших стандартних формах, які мають конкретизований зміст, і не змінюються протягом тривалого часу.

На переконання суду, застосування до виниклих правовідносин правил, передбачених ч.ч. 1-2 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких сторона в спрощеному порядку може укласти кредитний договір шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг, є неможливим, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово могли змінюватись самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості щодо істотних умов кредитування, надані банком анкета-заява № б/н від 25.09.2018 року, копія Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи, що містяться на сайті позивача, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 382/327/18-ц, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як видно із розрахунку заборгованості, що наданий позивачем станом на 20.08.2020 року, за відповідачем обліковуєтеся заборгованість за тілом кредиту у розмірі 121 599, 19 грн., проте суд вважає такий розрахунок помилковим, оскільки згідно виписки по картковому рахунку відповідача, 22.10.2019 року йому був встановлений кредитний ліміт у розмірі 119 971,78 грн. В подальшому позивачем самостійно без відома позичальника проводились нарахування на суму кредитного ліміту процентів та комісії за обслуговування картки, тому суд вважає обґрунтованою заборгованість за тілом кредиту у розмірі 119 971,78 грн.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач має право вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язки із повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі цього, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 119 971, 78 грн.

Щодо клопотання про огляд веб – сайту АТ КБ «Приватбанк», суд відзначає, що відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Проте до клопотання позивачем не долучено доказів неможливості АТ КБ «Приватбанк» самостійно провести огляд сайту та подати відповідні докази до суду на електронному носії чи в друкованому вигляді. Оскільки анкета – заява, підписана відповідачем про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені на сайті www.privatbank.ua, не є кредитним договором, суд дійшов висновку про відсутність підстав для фіксування змісту сайту, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1 799,40 грн.

Клопотання про повернення позивачу частини судового збору в сумі 312, 01 грн. задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту позовної заяви сума заборгованості за тілом кредиту та процентам складає 160 934, 12 грн., і цю суму слід вважати ціною позову, тому позивачем вірно сплачений судовий збір у розмірі 2 414, 01 грн.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 253-267, 526, 530, 536, 654, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 119 971 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят одна) гривня, 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 799 (одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять) гривень, 40 коп.

В решті позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 30 днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, або через 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя І.А. Кондрашов