Рішення № 97784932, 16.06.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/928/21

Провадження №2/283/440/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач в особі директора ОСОБА_3 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача про стягнення коштів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 та є абонентом ТОВ «Малин Енергоінвест» з послуг теплопостачання, має особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Нарахування оплати за опалення проводиться згідно з розрахунку за встановленими та затвердженими Малинським виконавчим комітетом тарифами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати їх у строки встановлені договором або законом. Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Відповідач договір про надання вищевказаних послуг не укладав. Опалювальна площа квартири відповідача складає 29.40 м2 .

Заборгованість відповідача за надані послуги з теплопостачання складає 16677,36 грн за період з квітня 2018 року по грудень 2020 року.

Позивач вже звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача, проте за заявою та незгодою останнього 05.03.2021 року Малинським районним судом було скасовано судовий наказ. З моменту його скасування відповідач не вжив заходів, спрямованих на погашення заборгованості, із заявою про укладення договору на реструктуризацію боргу не звертався.

Позивач просить стягнути з відповідача борг за послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 16677,36 грн, а також судові витрати.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 23.04.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 12 годину 30 хвилин 31.05.2021.

20.05.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

25.05.2021 відповідь на відзив.

31.05.2021 в судовому засіданні по справі оголошено перерву до 11.00 год. 16.06.2021.

16.06.2021 надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог на 1137,19 грн.

Позиція позивача

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, звернувся з клопотанням про зменшення позовних вимог на суму 1137,19 грн та стягнення з відповідача за період з квітня 2018 року по листопад 2020 року боргу в сумі 15540,17 грн.

Позиція відповідача

ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі. Пояснив, що договір з ТОВ «Малин Енергоінвест» про надання послуг з централізованого теплопостачання не укладав та позивач ніколи не звертався до нього з пропозицією укласти договір про надання послуг з централізованого теплопостачання. Вважає, що, оскільки, між ними не укладався договір, то будь-які правовідносини щодо надання, отримання та оплати комунальних послуг також не виникали. А тому заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з нього суми боргу є необґрунтованими та безпідставними. Додатково повідомив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності 3 особам, по 1/3 частці кожному, а саме: його колишній дружині ОСОБА_4 , її сину - ОСОБА_5 та йому, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті, в квартирі продовжував проживати її син, ОСОБА_5 , а тому вважається особою, яка прийняла спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, на день смерті вважався власником 2/3 частин вищевказаної квартири. На даний час він (відповідач) є співвласником 1/3 частини квартири, проте в квартирі не проживає з 2002 року, не відноситься до числа спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , а тому спадщину після його смерті, в тому числі боргові зобов`язання, не приймав. Просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю. На запитання пояснив, що почав оплачувати послуги, надані позивачем, з січня 2021 року, щоб не накопичувати боргу. Попередній борг є боргом ОСОБА_5 . Підтвердив, що є співвласником квартири. Квартира від централізованого теплопостачання не відключена, будь-яких доказів про наявність технічних несправностей, які б перешкоджали отримувати теплопостачання, у нього немає.

Встановлені судом обставини

Відповідно до довідки №272 від 01.04.2021, що видана паспортистом ТОВ «Малин Енергоінвест», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно з розрахунком суми боргу позивача станом на 01.12.2020 за ОСОБА_2 з квітня 2018 року по грудень 2020 року рахується борг в сумі 16677,36 грн (а.с.6).

Рішеннями №218 від 20.12.2017, №118 від 20.06.2018, №216 від 20.11.2018, №249 від 19.12.2018, №22 від 23.01.2019 затверджено коригування тарифів на послуги з централізованого теплопостачання (а.с.7-11).

Ухвалою суду від 05.03.2021 задоволено заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу про стягнення з нього заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 16677,36 грн (а.с.12).

Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.07.2002, підтверджується, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , та членам її сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.26).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30).

Довідкою №1382 від 02.03.2021 підтверджується, що ОСОБА_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 по факту не проживає за вказаною адресою з 2002 року по даний час (а.с.32).

Відповідно до даних платіжного реєстру ТОВ «Малин Енергоінвест» Тимощук А.І. сплачував за послуги теплопостачання: в травні 2021 року в сумі 498,05 грн, квітні 2021 року - 1156,01 грн, березні 2021 року – 1154,25 грн, лютому 2021 – 1145,13 грн, січні 2021 року -1137,19 грн (а.с.39-43).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження – за вказаними параметрами запитів відомості відсутні (а.с.60).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання квартири багатоквартирного будинку.

При вирішенні спірних правовідносин, суд застосовує норми ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (в редакції 11.06.2017, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальними послугами є централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири.

Як встановлено судом, відповідач є співвласником квартири, заборгованість по централізованому теплопостачанню якої просить стягнути позивач. При цьому суд зауважує, що свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.07.2020 стверджується, що зазначена квартира перебувала у спільній сумісній власності відповідача та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , оскільки часток кожного з них у власності даним свідоцтвом не визначено, інших доказів, які б підтверджували поділ квартири між співвласниками, суду не надано. Відтак, посилання відповідача у відзиві на той факт, що він є власником лише 1/3 частини квартири не відповідають обставинам справи.

Відповідач зазначає, що він хоч і є власником квартири, однак, з 2002 року і на даний час там не проживає, а, отже, послугами позивача не користувався та не користується. Натомість борг, що утворився, виник з вини ОСОБА_5 , який проживав у вказаній квартирі по день своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд не погоджується з відповідачем та зазначає, що аналіз норм законодавства дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Суду не надано доказів того, що співвласниками квартири АДРЕСА_2 було обумовлено порядок утримання їхньої власності з покладенням обов`язку щодо її фактичного утримання на одного із співвласників.

Оскільки на момент звернення з позовом до суду співвласники квартири – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, то в силу закону саме відповідач несе обов`язок утримання належної йому на праві спільної власності квартири та оплати житлово-комунальних послуг.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що не проживання відповідача у вказаній квартирі, не свідчить про те, що послуга з централізованого теплопостачання не була надана, адже, як зазначив відповідач у судовому засіданні квартира від централізованого постачання не відключена, будь-яких доказів щодо наявності технічних перешкод щодо надання послуги з теплопостачання у відповідача немає, відтак, споживання послуги з централізованого теплопостачання відповідачем не спростоване.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність договірних правовідносин між ним та позивачем з огляду на відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 20 «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої ст. 20 «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги ( постанова ВП ВС від 20.09.2018 № 751/3840/15-ц).

У зв`язку із тим, що позивачем було надано відповідачу, як власнику квартири, послугу з її централізованого теплопостачання, а у відповідача виникло зобов`язання оплатити отриману послугу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» (ЄДРПОУ 37555721, р/р НОМЕР_6 в АТ «УкрСиббанк») заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання до квартири АДРЕСА_2 за період з квітня 2018 року по листопад 2020 року (включно) у розмірі 15540 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок) гривень 17 копійок та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 22.06.2021.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест», ЄДРПОУ 37555721, р/р НОМЕР_6 в АТ «УкрСиббанк», юридична адреса: Житомирська область, місто Малин, вул. Українських повстанців, 25А.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Хомич