Ухвала суду № 97779860, 08.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14052/21

Провадження № 2-з/752/563/21

У Х В А Л А

08.06.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

при секретарі Потапенко Д.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Атад К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз», приватного нотаріуса київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Ентерпрайзіс» про скасування реєстрації права власності, визнанння права власності на майнові права на квартиру, визнання права власності на квартиру та витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

до Голосіївського районного суду м. Києва до подачі позовної заяви надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та встановленням заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про право власності на даний об`єкт нерухомого майна, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 03.10.2013 року на підставі Договором купівлі- продажу майнових прав №02-09/13 від 02.09.2013 року він набув майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою №59 від 03.10.2013 року, згідно якої ОСОБА_1 було сплачено забудовнику грошові кошти в розмірі 2 323 696 грн..

В травні 2021 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 18.02.2021 року.

Вказані дії на думку позивача є незаконними, оскільки спірну квартиру вже декілька разів було відчужено та подальші відчуження спірного об`єкту нерухомого майна можуть зробити неможливим виконання рішення в подальшому, в зв`язку з чим існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову в даній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є правомірність здійснення реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнання права власності та витребування майна із чужого володіння.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Згідно з п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , визнанння права власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння.

Враховуючи суть позовних вимог, з якими заявник має намір звернутись до суду, зважаючи, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати заявник, що відповідає характеру спірних правовідносин, суд вважає за можливе задовольнити подану заяву, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому може ускладнити виконання рішення суду та призвести до подальшого відчуження спірного майна.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Накласти заборону будь-яким особам вчиняти дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягувачем є ОСОБА_1 () АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала є виконавчим документом.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Строк предявлення ухвали до виконання становить 3 (три) роки.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: