Ухвала суду № 97779401, 15.06.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2574/21

2-з/705/31/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик Ольга Володимирівна розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Обуховського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно, разом із подачею позову до суду ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову. У своїй заяві заявник посилається на те, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було незаконно вчинено виконавчий напис № 5737 від 09.03.2021, яким звернено стягнення на його майно в сумі боргу в розмірі 10536,87 грн. на користь відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД». За заявою стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» 08.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А., було відкрито виконавче провадження № 64998613. В рамках проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні 08.04.2021 приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Приватний виконавець звернув стягнення на доходи заявника, а саме заробітну плату, яку він отримує за місцем роботи у фермерському господарстві «Агрофірма«Базис». Заявник вважає, що проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого провадження та, як результат, утримання частини заробітної плати в рамках виконавчого провадження, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку визнання виконавчого напису нотаріуса таким, який не підлягає виконанню. Тому заявник просить суд зупинити стягнення по виконавчому провадженні № 64998613 від 08.04.2021, що відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса № 5737 від 09.03.2021. Крім того, у заяві про забезпечення позову заявник просить суд витребувати у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельника Ю.А. виконавчий напис нотаріуса № 5737 від 09.03.2021, який був вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суддя дійшов такого висновку.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою,позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги щодо зупинення стягнення за виконавчим написом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню задоволенню.

Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає.

Враховуючи обставини справи, застосований судом вид забезпечення позову, суд приходить до висновку, що на даний час немає необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення.

Що стосується витребування доказів, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно ч.2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що в заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів.

При цьому позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженні № 64998613 від 08.04.2021, однак відповідно до вимог ЦПК України не подав до суду окрему заяву про забезпечення доказів.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог заяви в частині витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст.149-154,258-261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити стягнення за виконавчим написом, що вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 09.03.2021, який зареєстровано в реєстрі за №5737, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 10536,87 грн., яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельник Ю.А. в межах виконавчого провадження № ВП 64998613, до набрання судовим рішенням законної сили у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Обуховського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині вимог заяви -відмовити.

Допустити до негайного виконання ухвалу суду в силу ч.1 ст. 157 ЦПК України в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копії даної ухвали направити заявнику для відому та приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Мельник Ю.А. - для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Білик