Ухвала суду № 97778666, 18.06.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8101/21

Провадження № 1-кп/643/1040/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Олійника О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Свешнікової О.О.,

прокурора – Курило Д.С.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Росоловського Р.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Дмітрієвої Л.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Стародубова С.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката Конюшенка І.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220000001170 від 25.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

У підготовчому судовому засіданні, на обговорення судом було поставлено питання, які необхідно вирішити відповідно до ст. 314 КПК України, зокрема про призначення кримінального провадження до судового розгляду або повернення обвинувального акту прокурору та вирішення інших клопотань,які надійшли від учасників процесу.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду з огляду на те, що він відповідає вимогам КПК України та підсудний Московському районному суду м. Харкова.

Захисники обвинуваченого крім захисника Ляшка Л.В. просили суд повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, а саме неправильно вказана стаття кримінального закону, замість ст. 303 вказана ст. 307 Кримінального кодексу України на аркуша обвинувального акта № 1, 9, 17, 25, 33, 41. Крім того, на аркушах обвинувального акта № 28,36 вказаний як організатор, крім ОСОБА_1 ще невідома особа ОСОБА_6 . Захисник Пятака Л.І. подала до суду клопотання про повернення обвинувального акта у письмовому вигляді, в якому навела відповідне обгрунтування, що виходячи із обвинувального акту неможливо встановити, що саме інкримінується її підзахисному, не розписана об`єктивна сторона кримінального правопорушення.

Також прокурором було заявлено клопотання про продовження строку покладених на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обов`язків на два місяці, а саме: прибувати до суду за кожної вимогою, не відлучатися з м. Харкова без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурору чи суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові.

В обгрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на наявність ризиків передбачених п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинучені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та їх захисники заперечували проти задоволення вказаного клопотання прокурора з огляду на те, що вони вважають, що прокурор не довів ті ризики на які він посилається у своєму клопотанні.

Також, прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

У своєму клопотанні прокурор посилався на наявність ризиків передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та навів у своєму клопотанні відповідне обгрунтування.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили суд змінити запобіжних захід на домашній арешт. У свою чергу захисник обвинуваченого ОСОБА_2 та сам обвинувачений подали до суду відповідні клопотання у письмовому вигляді про зміну запобіжного заходу, навівши у них відповідне обгрунтування.

Також, прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .

У своєму клопотанні прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, навівши у своєму клопотанні відповідні аргументи.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили суд змінити цілодобовий домашній арешт на нічний. Обвинувачений ОСОБА_4 надав суду клопотання про долучення до матеріалів судового провадження копії свідоцтва про шлюб, копію пенсійного посвідчення матері, довідку мсек відносно матері, та виписку з історії хвороби матері.

Суд вислахуваши думки учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора про продовження строку покладених на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обов`язків на два місяці, клопотання прокурора про тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 та можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, суд зазначає наступне.

Суд дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, вважає, що підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Московському районному суду м. Харкова.

Що стосується невірного зазначення прокурором на аркушах обвинувального акту № 1, 9, 17, 25, 33, 41 статті закону про кримінальну відповідальність замість ст. 303 в деяких місцях вказана ст. 307 Кримінального кодексу України, суд вважає це технічною помилкою, яка не впливає на формулювання та обсяг предявленого обвинувачення, оскільки формулювння обвинувачення відповідає диспозиції ч. 3 ст. 303 Кримінального кодексу України, а також по тексту обвинувального акту не згадується диспозицій статті 307 Кримінального кодексу України. Крім того, що стосується згадування на аркушах обвинувального акту № 28,63 невідомої особи ОСОБА_6 то суд вважає це також технічною помилкою.

Також, суд зазначає, що сторона захисту не позбавлена можливості вказати суду на вищезгадані недоліки обвинувального акту, якщо під час дослідження доказів, які будуть надані прокурором у судовому засіданні, відповідні недоліки будуть впливати на кваліфікацію кримінального правопорушення або на невинуватість обвинувачених.

За таких обставин суд вирішив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні.

Частиною третьою ст. 315 КПК України, в редакції згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.

Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.

Що стосується клопотань прокурора про про продовження строку покладених на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обов`язків на два місяці, а саме: прибувати до суду за кожної вимогою, не відлучатися з м. Харкова без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурору чи суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовженим за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 303 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років та усвідомлюючи даний факт ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 можуть переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також за відсутності дії зазначеного запобіжного заходу чи застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 можуть знищити, сховати або спотворити речі та інформацію, що може мати значення для кримінального провадження, грошові кошти та інші цінності які здобуті злочинним шляхом для їх подальшої конфіскації, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.?

Крім того, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 можуть незаконно впливати на свідків, співучасників злочинів, учасників провадження, понятих, інших осіб які приймали участь кримінальному правопорушенні, в яких вони обвинувачуються, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, існує вірогідність вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 нових злочинів, у тому числі з корисливих мотивів, у зв`язку відсутністю законних джерел доходу, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, без продовження покладення на обвинувачених процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, суд вважає, що встановлені обставини, в тому числі факт, що їм предявлено обвинувачення у вчинення тяжких злочинів, який протягом тривалого часу міг бути основними доходами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , враховуючи, що іншого джерела доходів у них не має, у зв`язку із чим вони можуть продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та покладення на ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 процесуальних обов`язків є обґрунтованим.

Крім того, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливості існування певних підозр, щодо таких ризиків тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом було враховано ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку суду, покладання зазначених обов`язків на обвинувачених, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу у вигляді застави, даним щодо обвинувачених, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.

Що стосується клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2 , на 60 діб.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дана ухвала в апеляційному порядку не переглядалась, хоча обвинувачений вказав, що ним подавалась апеляційна скарга на дану ухвалу суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Судом при оцінці ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні на предмет їх зменшення, зазначає, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, свідки не допитані, письмові докази не досліджувались.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення ймовірності визнання вини особи з висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд, відповідно до положень ст. 178 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , відсутність даних про його офіційне працевлаштування, раніше судимий, сімейний стан (неодружений), відсутність осіб, які знаходяться на утриманні обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених у п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилається прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти, а отже підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який відсутні.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він може проживати у квартирі своєї цивільної дружини суд не приймає до уваги, оскільки суду не надано ані договору оренди, який укладений між обвинуваченим та власником вказаної квартири та будь-яких інших даних, які б свідчили про міцність соціальних звязків обвинуваченого, а також того факту, що зазначені обставини зможуть бути запобіжниками тих ризиків на які посилається прокурор. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 звільнений 18.01.2018 з ДУ «Київське СІЗО» на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2017 на підставі сплати застави, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України; відносно якого 26.04.2018 скеровано до суду обвинувальний акт Шевченківським ВП ГУНП в Харківській області за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто порушив попередньо обраний до нього запобіжний захід у вигляді застави.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , судом було враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (пункт 66 рішення від 9 січня 2003 року у справі «Шишков проти Болгарії», пункт 40 рішення від 10 червня 2008 року у справі «Тасе проти Румунії»).

Крім того, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливості існування певних підозр, щодо таких ризиків тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом було враховано ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу даним щодо обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про зменшення ризиків вказаних у клопотанні прокурора сторона захисту не надала.

Враховуючи наведене, оскільки вказані у клопотанні прокурора ризики продовжують існувати, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2 до 16 серпня 2021 року включно.

Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Алісівка, Близнюківського району, Харківської області, громадянин України, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які законом віднесено до категорії тяжких, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років; може переховуватися від суду - виїхавши за межі України, але зважаючи на те, що ОСОБА_4 має реєстрацію у Харківській області, постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, тому у суду є підстави для продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Суд вважає, що ОСОБА_4 має можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку свідків, у зв`язку із чим він може вчинити дії, передбачені п.п. 1,2,5 ч. 1 ст.177 КПК України. Доводи ОСОБА_4 та докази які він надав суду у вигляді хворого стану матері, не спростовують наявність ризиків, які встановлені судом, оскільки він має дружину, дітей не має, доказів того, що його мати потребує сторонньої допомоги за станом свого здоров`я суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст. 314, 315, 316, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12020220000001170 від 25.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова на 15 липня 2021 року о 13 годині 15 хвилин.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Клопотання про продовження строку покладених на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обов`язків на два місяці - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 16 серпня 2021 року включно, строк покладених на нього процесуальних обов`язків а саме: прибувати до суду за кожної вимогою, не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 на два місяці, тобто до 16 серпня 2021 року включно, строк покладених на нього процесуальних обов`язків а саме: прибувати до суду за кожної вимогою, не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 на два місяці, тобто до 16 серпня 2021 року включно, строк покладених на нього процесуальних обов`язків а саме: прибувати до суду за кожної вимогою, не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту постановлення цієї ухвали.

Строк дії ухвали встановити до 16 серпня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Дмітрієвої Л.М. та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити обвинуваченому залишати житло – квартиру АДРЕСА_3 – цілодобово, строком на 2 (два) місяці, тобто до 16 серпня 2021 року (включно).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала, в частині продовження запобіжних заходів обвинуваченим та покладання на них вказаних обовязків, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Суддя - О.О. Олійник