Ухвала суду № 97777675, 18.06.2021, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/426/21

Провадження № 2/615/214/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання – помічника судді Юченкова Д.Г.,

при розгляді у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду міста Валки Харківської області матеріалів цивільної справи № 615/426/21 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про захист права споживача,

встановив:

02.04.2021 року позивач звернувся до Валківського районного суду Харківської області з позовною заявою, за змістом якої просить:

- визнати пункт додаткової угоди №2 від 18.07.2013 року до договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16.07.2013 року ПАТ «ПУМБ» до ТОВ «АНСУ» про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 8740,88 доларів США на дату укладання договору та додаткової угоди недійсним у зв`язку із відсутністю у ТОВ «АНСУ» ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої НБУ;

- визнати пункт додаткової угоди №2 від 18.07.2013 року до договору відступлення права вимоги №1034/44 від 16.07.2013 року ПАТ «ПУМБ» до ТОВ «АНСУ» про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 69865,85 грн. на дату укладання договору та додаткової угоди фактично переданою вимогою.

В обґрунтування позовних вимог вважає, що ТОВ «АНСУ» не могло набути право вимоги за валютним кредитним договором, оскільки йому не видалась генеральна та/або індивідуальна ліцензія Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою. В зв`язку з чим, на думку позивача, невиконання ТОВ «АНСУ» своїх зобов`язань за договором відступлення права вимоги в частині стягнення присудженої судом суми в гривнях в розмірі, вказаному у витягу з додаткової угоди № 2 від 18.07.2013 року, спричинило штучне накопичення заборгованості у позивача перед ТОВ «АНСУ» та завдало шкоди законним інтересам позивача, що змушує його звернутися до суду з позовом для захисту порушених відповідачем прав, як споживача банківських послуг відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» з проханням застосувати встановлені ст. 216 ЦК України правові наслідки щодо визнання вказаного пункту додаткової угоди договору недійсним.

Ухвалою суду від 07.04.2021 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченими ст.ст.274-279 ЦПК України.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.

27.04.2021 року представник відповідача ТОВ «АНСУ» - директор Кононов І.К. надіслав відзив на позовну заяву, в якому звернув увагу, що позивач вводить суд в оману, повідомляючи, що в інших судах аналогічного позову немає між даними сторонами і по даному предмету спору, а обставина, на яку посилається позивач як на підставу для задоволення позову було всебічно досліджено Верховним Судом.

27.07.2015 року позивач звертався до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ», в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги № 1034/44 від 16.07.2013 року, укладений між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ», посилаючись на те, що договірні зобов`язання за кредитним договором № 6316663 від 25.04.2008 року, укладеним між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та позивачем припинені у зв`язку з розірванням кредитного договору на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2011 року, а також на те, що у ТОВ «АНСУ» відсутня генеральна ліцензія, що унеможливлює відступлення прав вимоги за кредитами.

04.10.2016року Печерський районний суд міста Києва у цивільній справі № 757/26162/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ» про визнання договору недійсним ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні його позову.

16.01.2017 року Апеляційний суд м. Києва постановив ухвалу, якою відхилив апеляційну скаргу позивача та залишив без змін рішення Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2016 року.

13.11.2019 року Верховний Суд виніс постанову, якою залишив без задоволення касаційну скаргу позивача та залишив без змін рішення Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16.01.2017 року.

З врахуванням позиції Верховного Суду відсутність у ТОВ «АНСУ» ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями не може бути підставою для визнання недійсним як договору відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16.07.2013 року в цілому, так і окремого пункту додаткової угоди № 2 від 18.07.2013 року до договору відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16.07.2013 року.

На сьогоднішній день, як зазначає представник відповідача, рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2011 року у справі №2-2686/11/01 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання договору кредитування недійсним та зустрічним позовом ПАТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за кредитним договором №6316663 від 25.04.2008 року, яким ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість в сумі 6 978,53 доларів США та 1 194,57 грн., боржником не виконано, виконавчі листи перебувають на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби. До того ж, на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 25.2013 року у справі № 640/19691/13-ц за заявою ТОВ «АНСУ» змінено стягувача у вказаному виконавчому провадженні з ПАТ «ПУМБ» на ТОВ «АНСУ» у зв`язку з переходом до останнього прав кредитора відповідно до договору відступлення № 1034/44 від 16.07.2013 року.

Вважає, що всі дії позивача направлені виключно на затягування виконання судового рішення, його поведінка несумісна зі статусом державного службовця.

Звернув увагу, що додаткова угода № 2 від 18.07.2013 року та договір відступлення прав вимоги № 1034/44 від

16.07.2013 року не можуть ні в якому разі порушувати права позивача, як споживача, оскільки зазначені правочини не передбачали, а ні надання послуг, а ні продаж товарів позивачу, а також жодним чином не змінювали права та обов`язки сторін за кредитним договором № 6316663 від 25.04.2008 року, укладеним між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та Позивачем, права вимоги за яким були відступлені ПАТ «ПУМБ» на користь ТОВ «АНСУ».

Вважає, що позовна заява не підсудна Валківському районному суду Харківської області, оскільки не стосується правовідносин, які виникли за кредитним договором № 6316663 від 25.04.2008 року, а стосується виключно правовідносин, які виникли за договором відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16.07.2013 року, на що не поширюються положення ЗУ «Про захист прав споживачів», тому при визначенні підсудності справи не можуть бути застосовані положення ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

З врахуванням положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України, на думку представника відповідача, дана цивільна справа підлягає передачі на розгляд Подільського районного суду міста Києва або Печерського районного суду міста Києва за місцезнаходженням одного з відповідачів у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Аналогічну позицію висловив представник відповідача АТ «ПУМБ» - адвокат Посметна М.М. у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 29.04.2021 року.

Як вбачається зі змісту відповіді на відзив на позовну заяву, що подана до суду 30.04.2021 року, позивач не заперечує проти викладених представниками відповідачів обставин. Разом з тим, вважає не в повній мірі дослідженими надані ним копії документів та судову практику, зокрема постанову Верховного суду від 16.12.2020 року у справі № 461//2900/11 за аналогічним позовом, де міститься посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі № 638/22/396/14-ц.

18.06.2021 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування від ТОВ «АНСУ» оригіналу ліцензії НБУ на проведення валютних операцій станом на 16.12.2013 року.

Перевіривши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Таким чином, на правовідносини, які виникли за договором відступлення прав вимоги № 1034/44 від 16.07.2013 року, не поширюються положення ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки даний правочин не передбачає, а ні надання послуг, а ні продаж товарів позивачу, а також жодним чином не змінює права та обов`язки сторін за кредитним договором № 6316663 від 25.04.2008 рок, тому при визначенні підсудності справи не можуть бути застосовані положення ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань АТ «ПУМБ» зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ТОВ «АНСУ» - за адресою: вул. Лейпцігська, 3-А, м. Київ (Печерський район міста Києва).

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ч. 2 ст. 31 ЦПК України встановлено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Матеріали справи свідчать про те, що спір виник із договору про відступлення права вимоги від ПАТ «ПУМБ» до ТОВ «АНСУ», яке розташовано на території Печерського району міста Києва, а тому має розглядатися за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи, що справа не підсудна Валківському районному суду Харківської області, належить до підсудності Печерського районного суду міста Києва, суд вважає за необхідне передати цивільну справу до цього суду.

Керуючись ст.ст.259-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про захист права споживача передати до Печерського районного суду міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 15 днів з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду підписана суддею 18.06.2021 року.

Суддя А.П. Токмакова