Ухвала суду № 97777234, 17.06.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1859/21

Провадження № 1-в/545/285/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2021р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

прокурора: Палій Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області, клопотання засудженого ОСОБА_1 , про застосування амністії та звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и в:

До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся засуджений ОСОБА_1 із клопотанням про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування покарання.

Від засудженої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Від представника адміністрації ДУ «БВК № 16» до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання засудженого про застосування положень Закону України «Про амністію у 2016 році», заперечив, так як засуджений не підпадає під дії положень даного закону, оскільки на час набрання ЗУ «Про амністію у 2016 році» чинності, - ОСОБА_1 не був визнаним винним у вчиненні кримінального правопорушення, що вказує на відсутність підстав для застосування положень Закону України «Про амністію у 2016році».

Розглянувши подані заяви, заслухавши думку прокурора, який заперечив з приводу заявлених вимог, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд вважає, що клопотання засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 537 КПК України, визначено, що під час виконання вироків суд,визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:

1) про відстрочку виконання вироку;

2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

3) про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким;

4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;

6) про звільнення від покарання за хворобою;

7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;

8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;

9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;

10) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України;

11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;

12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді;

13) про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України;

14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 539 КПК України, встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Стаття 2 Закону України «Про амністію у 2016році» передбачає звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , є засудженим – 06.06.2018р., за вироком Заводського райсуду м. Миколаєва за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу у розмірі 850.00 грн.

За вироком Миколаївського апеляційного суду від 27.06.2019р., вирок Заводського райсуду м. Миколаєва від 06.06.2018р. у частині призначеного покарання, вважати засудженим, ОСОБА_1 за ч.1 ст.186, ст.71 КК України до 2 р. 1 м. позбавлення волі, вирок набув чинності – 27.06.2019р.

Початок строку відбування покарання – 10.09.2019 року.

Відповідно ст. 18 ЗУ «Про амністію у 2016році», визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і підлягає виконанню протягом трьох місяців.

Даний закон було опубліковано - Голос України від 06.09.2017 — № 163 і датою набрання ним чинності є 07.09.2017р.

Отже, можливо зробити висновок про те, що ОСОБА_1 визнано винним – 06.06.2018р., тобто після набрання ЗУ «Про амністію у 2016році» чинності, що вказує на відсутність підстав для застосування до нього положень статті 1 ЗУ «Про амністію у 2016році».

За таких підстав, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , клопотанням про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування покарання - відмовити, так як відсутні правові підстави для застосування відносно засудженої особи положень вказаного Закону.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про амністію у 2016році», ЗУ «Про застосування амністії в Україні», ст. 537, 539 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання засудженого, ОСОБА_1 , клопотанням про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування покарання, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя

Полтавського районного суд І.С.Кіндяк