Вирок № 97777154, 18.06.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/4000/21

Дата документу 18.06.2021

В И Р О К

Іменем України

18 червня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

з участю:

секретаря судового засідання Кіяшко К. В.

прокурора Вітка Д. В.

потерпілого ОСОБА_1

захисника Гальченко Н. Г.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12020170040001253 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта середня, інваліда 3 групи, непрацюючої, незаміжньої, не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

21 травня 2020 року, близько 19 години, обвинувачена ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшла до свого попереднього місця проживання по АДРЕСА_2 та виявивши, що її колишній співмешканець ОСОБА_3 разом з сусідами по вулиці, в тому числі з потерпілим ОСОБА_1 , який винаймав у нього окрему кімнату, відпочивають в бесідці з вживанням спиртних напоїв, вчинила з ними сварку. Не бажаючи вступати з обвинуваченою ОСОБА_2 у з`ясування стосунків, особи, що там знаходились, окрім потерпілого ОСОБА_1 , розійшлись по домівках.

Обвинувачена ж, продовжуючи проявляти агресивність щодо потерпілого ОСОБА_1 , який не пішов та відмовився пригостити її спиртним через перебування останньої у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистої неприязні вирішила спричинити йому тілесні ушкодження.

З цією метою, вона, діючи умисно, взяла ніж з гострим кінцем по типу кухонного, підійшла до ОСОБА_1 та скориставшись тим, що він у цей час за її діями не слідкував і був повернутий до неї спиною, раптово нанесла йому в спину не менше трьох ударів ножем, після чого з місця події втекла.

Внаслідок нанесених ударів ножем потерпілому відповідно до висновку до висновку судово-медичної експертизи № 728 від 10 серпня 2020 року та додаткового висновку № 19 від 19 січня 2021 року (том 2 а. п. 20-21, 22-24) були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин бокової поверхні лівої половини грудної клітки, яка проникає в плевральну порожнину з розвитком лівобічного гемопневмотораксу, забоєм нижньої долі лівої легені, лівосторонньої посттравматичної пневмонії та міжтканевої емфіземи ліворуч, яка кваліфікується, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя; ран м`яких тканин (двох) паравертебральної (міжлопаткової) ділянки зліва, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожна окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дані тілесні ушкодження утворились від дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від трьохкратної дії травмуючого фактору, в напрямку зліва-направо та ззаду наперед з досить сильною силою і можливо в строк і за обставин вказаних вище та на який(які) посилається потерпілий ОСОБА_1 .

Кваліфікація дій обвинуваченої судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Допитана в ході судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала частково, зазначивши, що тілесні ушкодження потерпілому спричинила у відповідь на протиправність його дій щодо неї нібито з метою захисту від застосованого насильства останнім. Показала, що ввечері того дня, близько 18 години, вона, будучи тверезою, прийшла додому за місцем спільного з ОСОБА_3 проживання в будинку АДРЕСА_2 . В цей час у дворі, в бесідці, відпочивали та вживали спиртні напої ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_1 , її знайомі ОСОБА_4 з співмешканкою, ОСОБА_5 , та сусідка ОСОБА_6 , яких вона попросила припинити вживати спиртне та розходитись по домівках, що всі, крім потерпілого, виконали. Останній же, почав сваритися, пішов слідом за нею і ОСОБА_3 в їх будинок, де продовжив сварку, став хапати її за шию. У зв`язку з цим вона вимушена була від нього втекти з будинку в бесідку, де сіла на лавку, куди він знову підійшов, продовжив сварку, обхопив її рукою за шию та став душити. В ході сварки він зняв із себе футболку, даючи зрозуміти їй, що готовий вступити у статеві стосунки, висловлював на її адресу погрози. В цей момент вона схопила зі столу кухонний ніж і коли потерпілий ОСОБА_1 , продовжуючи тримати її за шию, нахилився, щоб взяти зі столу пляшку чи сковорідку для нанесення їй тілесних ушкоджень, вона навідмаш нанесла, нецілеспрямовано ним ОСОБА_1 удари в ділянку спини зліва. Ножові поранення наносила з метою захисту, так як переживала за своє життя та стан здоров`я, оскільки має перенесену черепно-мозкову травму, а через повторний удар в ділянку голови, яка не захищена пластиною, могла отримати негативні наслідки. В подальшому, потерпілий ОСОБА_1 , незважаючи на отримані тілесні ушкодження, свої насильницькі дії не припинив і після цього ще хвилин 20 з наявними тілесними ушкодженнями та кровотечею переслідував її по подвір`ю, в будинку, де штовхнув її на підлогу, завдав їй неодноразові удари руками по тулубу, кінцівках. Надалі їй вдалось вирватись і втекти від нього та переховуватись вдома у сусідів і тільки потім вона вжила спиртні напої.

Аналізуючи показання обвинуваченої, суд звертає увагу на те, що під час прямого та перехресного допиту обвинувачена ОСОБА_2 постійно плуталась в показаннях, змінювала їх, намагаючись викривити та використати на власну користь, зокрема, в тій частині, що напередодні вчинення кримінального правопорушення її співмешканець ОСОБА_3 розірвав з нею відносини та запропонував їй проживати окремо, в зв`язку з чим вона провела ніч напередодні вдома у знайомого ОСОБА_4 , де вживала спиртні напої, в тому числі і безпосередньо перед вчиненням злочину.

Повідомлені обвинуваченою ОСОБА_2 при прямому та перехресному допитах відомості щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень є алогічними та неспроможними. Так, обвинувачена повідомила, що в момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 вона сиділа за столом на лаві в бесідці. Потерпілий зайшов та знаходився у неї за спиною, обхопив рукою її за шию та почав її душити. Потім, намагаючись дістатись другою рукою до пляшки чи сковорідки на столі, він наліг на неї тулубом, через що була притиснута ним до столу, з якого вона в праву руку взяла ніж, яким вдарила його в ліву частину спини. Визначений обвинуваченою механізм нанесення тілесних ушкоджень, взаємне розташування її та потерпілого вказує на цілком очевидну неспроможність правою рукою дістати та нанести потерпілому тілесні ушкодження по задній поверхні грудної клітини, тобто спини.

При оцінці показань потерпілої суд також враховує висновки судово-медичних експертиз № 592 від 16 червня 2020 року та № 150 від 05 березня 2021 року (том 1 а. п. 197-198, 200), відповідно до яких у обвинуваченої виявлені тілесні ушкодження у вигляді багаточисельних синців та саден шкіри верхніх та нижніх кінцівок, тулубу, які могли утворитись від 30- кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження. Не виключається можливість утворення синців верхніх кінцівок від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути і пальці рук людини, в тому числі і при утриманні Як слідує з висновків вказаних експертиз, всі тілесні ушкодження мають овально-округлу форму розмірами від 1 до 3 см, синюшного кольору, які розташовані у вигляді ланцюжка. Тобто, дані тілесні ушкодження є характерними для утримання пальцями рук, а не нанесення ударів, про що стверджує остання. Цими ж висновками не підтверджено наявність тілесних ушкоджень на шиї обвинуваченої, які характерні для удушення, та на її тулубі, що спростовує твердження обвинуваченої про те, що потерпілий здавлював її шию та наносив удари по тулубу.

Оцінюючи показання обвинуваченої в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд констатує, що вони є суперечливими, непослідовними та алогічними, в зв`язку з чим розцінює їх як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги приймає їх тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами та їм відповідають. Зокрема, судом приймаються до уваги її показання в частині ствердження нею про її присутність на місці події злочину, визнання нею факту конфлікту з потерпілим та нанесення йому тілесних ушкоджень. Інтерпретація ж обвинуваченою обставин самої події правопорушення, його причин і мотивів, судом оцінюється критично з підстав алогічності та очевидної надуманості її суджень. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів.

Так, допитаний в ході судового розгляду справи потерпілий ОСОБА_1 показав, що на той час він арендував флігель у ОСОБА_3 , де й познайомився з обвинуваченою під час вживання спиртних напоїв. За час проживання у ОСОБА_3 до грудня 2020 року у нього з ОСОБА_3 були рівні відносини. Оплату за користування житлом вносив своєчасно, тому з боку останнього нарікань від ОСОБА_3 про необхідність залишити житло не було. До травня 2020 року разом з ОСОБА_3 проживала обвинувачена ОСОБА_2 , яка зловживала спиртними напоями. На цьому ґрунті остання вчиняла сварки як з ним, так і з ОСОБА_3 . При цьому, неодноразово під час сварок вона брала ніж, виделки та інші колючо-ріжучі предмети, якими погрожувала ОСОБА_3 та іншим особам. Зазначив, що мали місце випадки, коли він допомагав ОСОБА_3 вгамувати нетверезу ОСОБА_2 , яка погрожувала ножем останньому. Також був випадок, коли під час сварки вона заподіяла ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Саме через вказану поведінку ОСОБА_2 , не бажання її вести добропорядний спосіб життя, займатись домашнім господарством у нього періодично виникали сварки з останньою, однак він ніколи до неї фізичного насильства не застосовував. В травні 2020 року ОСОБА_3 припинив відносини з обвинуваченою ОСОБА_2 та виселив її з будинку. 21 травня 2020 року він був вдома та займався власними господарськими справами. У цей же день, від ОСОБА_3 надійшла пропозиція відпочити з вживанням алкогольних напоїв, з якою він погодився. Згодом до них приєднались знайомі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з співмешканкою, та ОСОБА_5 . Обвинуваченій ОСОБА_2 про відпочинок не повідомляли і її туди не запрошували. В другій половині дня до домогосподарства прийшла обвинувачена ОСОБА_2 , яка перебувала в стані сп`яніння, про що свідчила хитка хода та нечітка мова. На той момент знайомі вже розійшлись і в бесідці, де вони відпочивали, залишався тільки він і ОСОБА_3 , а оскільки обвинувачена ОСОБА_2 була агресивно налаштованою, вимагала, щоб їй налили спиртне, ОСОБА_3 пішов спати в будинок. Він також відмовився продовжувати вживати з обвинуваченою ОСОБА_2 спиртні напої та став висловлювати претензії, що остання не працює, по дому не допомагає. На цьому ґрунті між ними виникла сварка, після чого він пішов з бесідки та став біля черешні, яка знаходиться від неї на відстані близько 3-5 метрів. У дворі в цей час нікого, крім них з обвинуваченою, не було. Надалі, несподівано відчув різкий біль в ділянці хребта, а також по боковій поверхні тулуба, які були спричинені ударами ножа обвинуваченою ОСОБА_2 . Всі удари були нанесені миттєво та без попередження, внаслідок чого не встиг захиститись. Причини здійсненого нападу йому також не було повідомлено. Оглянувшись, він побачив в цей час за спиною у себе обвинувачену ОСОБА_2 , яку намагався вхопити, але та відразу ж втекла. Внаслідок спричинених ножових поранень не міг вчиняти активні дії, а тому відразу впав на місці та у подальшому до приїзду карети швидкої медичної допомоги неодноразово втрачав свідомість.

Свої показання потерпілий ОСОБА_1 підтвердив під час слідчого експерименту в ході досудового розслідування, проведенного з його участю, вказавши при цьому не лише на обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, а й на локалізацію, механізм та спосіб їх спричинення (том 2 а. п. 25-34).

Відповідно до додаткового висновку судово-медичної експертизи № 125 від 16 лютого 2021 року показання потерпілого ОСОБА_1 , дані ним 11 лютого 2021 року в ході проведення слідчого експерименту з його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи потерпілого та додаткових судово-медичних експертиз (том 2 а. п. 35-36).

Допитаний в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_3 показав, що задовго до вказаних подій він познайомився з обвинуваченою ОСОБА_2 , яка на той час вела асоціальний спосіб життя. Йому стало шкода обвинувачену, тому він запропонував їй проживати разом. Однак поведінка останньої з часом не змінювалась. Вона продовжувала вживати спиртні напої, вчиняти сварки, при цьому постійно погрожувала йому ножем чи іншими колючо-ріжучими предметами. Одного разу під час сварки спричинила ножем поранення руки. З потерпілим ОСОБА_1 познайомився у грудні 2019 року, після чого запропонував йому жити у флігелі, здавши його в оренду. Періодично між потерпілим та обвинуваченою, коли вони перебували обоє в стані сп`яніння, виникали сварки, але жодного разу фізичного насильства потерпілий ОСОБА_1 до неї не застосовував. В травні 2020 року через сварки і неналежну поведінку повідомив обвинуваченій, що не бажає проживати з нею разом та виселив її з житла. 21 травня 2020 року ОСОБА_3 запропонував потерпілому відпочити з вживанням спиртного. До них згодом приєднались ОСОБА_8 з співмешканкою, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 . Обвинувачена ОСОБА_2 про цей відпочинок нічого не знала і на нього не запрошувалась. Під час відпочинку вжив не менше 0,5 л горілки, після чого сп`янів. Ввечері у двір зайшла обвинувачена ОСОБА_2 , яка вже перебувала в стані сп`яніння. На той момент в бесідці ОСОБА_3 був лише з потерпілим, інші знайомі пішли ще до того, як прийшла обвинувачена. Остання запропонувала, щоб їй також дали можливість випити, а потім у неї з потерпілим ОСОБА_10 почалась сварка. Не бажаючи бути присутнім при ній, він пішов в будинок відпочивати. Заперечив, що обвинувачена пішла в будинок разом з ним, і що потерпілий вривався до будинку та вчиняв там з нею сварку. Через деякий час він встав, щоб випити води та побачив на подвір`ї сліди крові, а далі потерпілого ОСОБА_1 , який лежав на землі та мав на спині ножові поранення. У дворі в цей час нікого не було. Після цього він попросив свою матір викликати швидку медичну допомогу.

Згідно протоколу огляду місця події від 21 травня 2020 року та додатків до нього (том 1 а. п. 97 - 110) місцем події злочину являється територія будинку АДРЕСА_2 . На подвір`ї, біля кута будинку, виявлено сліди розмивів бурого кольору у вигляді плям та у подальшому на плитці сліди аналогічної речовини у вигляді доріжки в бік будинку, а також в коридорі самого будинку. Ділянка, на якій виявлено розмиви бурого кольору чітко локалізована та встановлено відсутність слідів розмивів бурого кольору в інших місцях домогосподарства. обстановка на столі в бесідці не порушена, що спростовує показання обвинуваченої про боротьбу, внаслідок якої неодмінно було б зміщено в хаотичному порядку посуд. На столі відсутні сковорідка, пляшки з-під спиртного акуратно стоять на підлозі під столом, що також спростовує її показання про те, що потерпілий тягнувся за пляшкою чи сковорідкою для нанесення тілесних ушкоджень.

Оглядом встановлено відсутність крові біля бесідки, де зі слів обвинуваченої вона нібито захищалась і нанесла ножові поранення потерпілому, що у свою чергу спростовує її показання про місце вчинення злочину та, навпаки, доводить цілеспрямований характер її дій на спричинення тілесних ушкоджень, оскільки обвинувачена спочатку взяла ніж зі столу в бесідці, а потім переслідувала потерпілого, для чого підійшла до нього, коли він стояв біля черешні та завдала три удари в спину.

Аналіз наведенного, на переконання суду, спростовує також показання обвинуваченої про те, що потерпілий з наявною у нього кровотечою протягом 20 хв переслідував її по двору, оскільки в противному випадку нашарування речовини бурого кольору, схожого на кров, мало б місце на більшій площині.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 728 від 10 серпня 2020 року та додаткового висновку № 19 від 19 січня 2021 року (том 2 а. п. 20-21, 22-24) у потерпілого встановлені тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин бокової поверхні лівої половини грудної клітки, яка проникає в плевральну порожнину з розвитком лівобічного гемопневмотораксу, забоєм нижньої долі лівої легені, лівосторонньої посттравматичної пневмонії та міжтканевої емфіземи ліворуч, яка кваліфікується, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя; ран м`яких тканин (двох) паравертебральної (міжлопаткової) ділянки зліва, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожна окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дані тілесні ушкодження утворились від дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від трьохкратної дії травмуючого фактору, в напрямку зліва-направо та ззаду наперед з досить сильною силою і можливо в строк і за обставин вказаних вище та на який(які) посилається потерпілий ОСОБА_1 .

Протоколом огляду речей потерпілого ОСОБА_1 (том 1 а. п. 112 - 115), вилучених за місцем його лікування, встановлена наявність на них речовини бурого кольору, схожої на кров.

Відповідно до висновку імунологічної експертизи № 984 (том 1 а. п. 175 - 176) на вилучених з території домогосподарства ОСОБА_3 зразках ґрунту є кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_1 .

Аналогічним є висновок імунологічної експертизи № 985 (том 1 а. п. 178 - 180) щодо змивів з доріжки слідів речовини бурого кольору, схожої на кров.

Згідно протоколу огляду виданих обвинуваченою ОСОБА_2 верхнього одягу від 22 травня 2020 року (том 1 а. п. 191-194): водолазки, жилетки, штанів на них виявлено сліди речовини бурого кольору, схожого на кров.

Відповідно до висновку імунологічної експертизи № 996 від 20 серпня 2020 року на жилетці обвинуваченої ОСОБА_2 виявлено кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_1 (том 1 а. п. 205-207).

Оцінюючи вказаний висновок експерта, суд зазначає, що кров на жилетці обвинуваченої була виявлена на лицевій поверхні з лівої сторони, що свідчить про те, що забруднення вказаної жилетки могло утворитись лише за умови, що обвинувачена стояла обличчям до місця кровотечі, тобто за спиною у потерпілого ОСОБА_10 . Забруднення відмічено по лівій стороні жилетки. Тілесні ушкодження у потерпілого також розташовані з лівої сторони. Таким чином, симетричне розташування один до одного поранень та нашарування крові на одязі, на думку суду, свідчить про те, що в момент їх спричинення обвинувачена була за спиною у потерпілого. Крім того, сліди крові не було виявлено на жилетці по задній поверхні (спині) чи в інших місцях.

Наведене, на думку суду, свідчить про те, що потерпілий не доганяв, не штовхав, не боровся з обвинуваченою, інакше слідки крові могли б розташовуватись і на інших ділянках жилетки.

На лицевій поверхні водолазки та штанах обвинуваченої ОСОБА_2 відповідно до висновків імунологічних експертиз № 987 та № 988 від 06 серпня 2020 року (том 1 а. п. 209-211, 214-216) виявлено сліди крові, яка може походити від потерпілого. Сліди крові на водолазці розташовані на лицевій поверхні правого рукава, що може, на думку суду, свідчити про те, що удари потерпілому наносились обвинуваченою правою рукою.

Відповідно до висновку імунологічної експертизи № 995 від 20 серпня 2020 року (том 1 а. п. 222-224) на лицевій поверхні кросівка, який належить обвинуваченій, в ділянці носка, виявлено пляму крові круглої форми у виді краплі, що, на думку суду, може свідчити про те, що в момент нанесення ударів обвинувачена знаходилась за спиною у потерпілого, а не сиділа за столом в бесідці, що виключало б потрапляння крові на взуття в такому положенні.

Згідно висновку психолого-психіатричної експертизи № 131 від 13 квітня 2021 року (том 2 а. п. 110-120) ОСОБА_2 на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, не виявляє ознак недоумства, і не перебуває в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості поведінки внаслідок комбінованого ураження головного мозку (посттравматичного та алкогольно-токсичного).

В період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждала, не виявляла ознак недоумства, і не перебувала в стані тимчасового розладу психічної діяльності.

Ступінь наявного у ОСОБА_2 психічного розладу є таким, що не позбавляв її здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, і не позбавляє здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час.

ОСОБА_2 під дію ч. ч. 2 та 3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає і може постати перед судом.

ОСОБА_2 на даний час не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

При дослідженні індивідуально-психологічних особливостей емоційно-вольової сфери ОСОБА_2 виявляє: середня активність психічних процесів і станів, емоційна нестійкість, імпульсивність, дратівливість, схильність до сварок та конфліктів, в яких сама може виступати активною, провокуючою стороною, помірна екстравертованість, середній рівень тривожності, високий рівень ригідності; ознак надмірної агресивності, жорстокості та схильності до насильства не виявляє. Поведінка ОСОБА_2 визначається не її індивідуально-психологічними особливостями, а психічним розладом, який проаналізовано в судово-психіатричній частині даної комплексної експертизи.

Коло інтересів і схильностей визначаються провідними мотиваційними чинниками поведінки підекспертної ОСОБА_2 , які полягають у задоволенні органічно обумовлених потреб та в меншій мірі задоволення потреб вищого духовного порядку, також проявляється (алкогольна) мотивація поведінки.

На момент вчинення інкримінованого їй протиправного діяння ОСОБА_2 не перебувала в стані фізіологічного афекту чи в іншому особливому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на її свідомість і поведінку.

Аналіз наведеного, поза розумним сумнівом, дає підстави суду прийти до висновку, що саме обвинувачена ОСОБА_2 і за таких обставин спричинила тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 . Її ж твердження про те, що тілесні ушкодження потерпілому нею були спричинені виключно з метою захисту від застосованого до неї насильства судом оцінюється критично.

Так, судом безперечно встановлено, і цього не заперечує сама обвинувачена, що в зазначені в обвинувальному акті час і місці вона знаходилась в бесідці біля будинку АДРЕСА_2 , де відпочивав і потерпілий. Під час перебування там, чого не заперечує і вона сама, обвинувачена нанесла потерпілому три удари ножем. Отже, судом безперечно встановлено, що потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження саме від обвинуваченої. Аналіз наведеного дає підстави суду констатувати, що тяжкі тілесні ушкодження були нанесені потерпілому саме обвинуваченою за обставин і способом, викладених в обвинувальному акті.

В зв`язку з цим суд розцінює як надумане твердження обвинуваченої про те, що тілесні ушкодження потерпілому нею були спричинені виключно з метою захисту від застосованого до неї насильства.

Розцінюючи його як надумане, суд виходить з того, що розміщення ран, а саме знаходження їх по задній поверхні грудної клітини зліва (спина), виключає можливість заподіяння їх обвинуваченою ОСОБА_2 правою рукою в положенні, коли потерпілий знаходився у неї за спиною. Рани направлені з 12 на 7 год за умовним годинниковим циферблатом. З урахуванням цього, цілком очевидно, що в такому випадку особа, яка спричинила тілесні ушкодження, повинна знаходитись за спиною, а сам удар наноситись в напрямку спереду назад. Таким чином, показання обвинуваченої суд визнає суперечливими та алогічними, оскільки у разі якщо б удари наносились з боку, тоді б на спині у ОСОБА_1 вони розташовувались б під іншим кутом, а саме зліва направо і направлені вони були б за іншим орієнтирами умовного цифрового годинника.

Аналіз досліджених під час судового розгляду справи доказів підтверджує, що з боку потерпілого був відсутній акт суспільно-небезпечного посягання, який вимагав би негайного відвернення. Словесні образи та сварка не можуть розцінюватись такими, що створювали б небезпеку для обвинуваченої та необхідності використовувати для захисту від них предмет (кухонний ніж) для спричинення тілесних ушкоджень.

Отже, на підставі наведеного суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у заподіянні умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 . При цьому суд, крім сукупності наведених вище доказів, виходить з визнання обвинуваченою самого факту нанесення потерпілому ножових ударів у вказані в обвинувальному акті часі, місці та характеру заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинуваченої, суд вважає, що вона вчинила саме умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому, на що вказує поведінка обвинуваченої до, під час та після конфлікту, характер та спосіб нанесення нею тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 .

На думку суду, на це вказують безпричинність дій обвинуваченої, раптовість нападу ОСОБА_2 на потерпілого, спосіб, у який це було вчинено, психологічна неналаштованість останнього на бійку з обвинуваченою, оскільки він прийшов у бесідку виключно відпочити, а вже після сварки з обвинуваченою, він підійшов до черешні, повернувшись до обвинуваченої спиною. За цих обставин, на переконання суду, потерпілий був позбавлений можливості не тільки вчинити будь-які дії для попередження чи страхування себе від наслідків, на які розраховувала обвинувачена, а й збагнути, що відбувається.

Ці обставини, на переконання суду, дають підстави суду констатувати, що обвинувачена ОСОБА_2 розуміла і передбачала не тільки можливість, а й виключну закономірність нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а отже про наявність прямого причинного зв`язку між діями обвинуваченої та наслідками, що наступили.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд не знаходить.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення, в стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченій суд згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винної, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує неоднозначність характеристики її особи, зокрема те, що обвинувачена є особою, яка веде асоціальний спосіб життя, схильна до зловживання спиртних напоїв, внаслідок чого має втрату кількісного та ситуаційного контролю, емоційно нестабільна, дратівлива, схильна до сварок та конфліктів, в яких сама може виступати активною, провокуючою стороною, її поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, враховуючи те, що вона втекла з місця події та потерпілому жодної допомоги не надала, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків своїх діянь та намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність тих, що обтяжують покарання, думку потерпілого, який у визначенні покарання покладається на розсуд суду, пропонуючи пом`якшити покарання, наявність у неї інвалідності третьої групи, і приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді позбавлення волі, в межах, наближених до найнижчої межі санкції статті, яка передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КК України, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для її виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації.

Вирішення цивільного позову

Прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Департаменту охорони здоров`я та соціального розвитку Полтавської міської ради, в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"ст. ст. 36, 127 - 129 КПК України, ч. 1 ст. 1166 ЦК України та статей 4, 56 ЦПК України до обвинуваченої ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, понесених державою на лікування потерпілого ОСОБА_1 на суму 9234,58 грн (том 1 а. п. 59 - 61).

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченої у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , внаслідок яких він тривалий час перебував на лікуванні в Комунальному підприємстві "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" і закладом понесені витрати на його лікування в сумі 9234,58 грн, що є збитками, а тому вони підлягають стягненню на користь держави з особи, діями якої цю шкоду заподіяно, тобто ОСОБА_2 .

Мотиви інших рішень

Процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження відсутні.

Оскільки обвинувачена засуджується до покарання, яке має відбувати реально, то суд з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вважає за необхідне обрати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Початок строку відбування покарання рахувати з 18 червня 2021 року.

Речові докази: одяг обвинуваченої, потерпілого та інших осіб, який був вилучений під час досудового розслідування, - повернути за належністю; змиви речовини бурого кольору та DVD-диски з відеозаписами, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на майно в ході досудового розслідування по матеріалах кримінального провадження, - зняти.

Задовольнити заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43434187)та стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 9234,58 грн витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 .

До набрання вироком законної сили з метою виконання вироку та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту негайно в залі суду.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя А. Г. Савченко