Рішення № 97777042, 18.06.2021, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/427/21

Номер провадження 2/948/201/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Мотріченко О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання в квартирі без реєстрації місця проживання та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Машівського районного суду Полтавської області зі вказаною позовною заявою, в якій просить встановити факт його постійного проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на вказану квартиру за набувальною давністю.

Позов мотивований тим, що, починаючи з 2006 і по даний час він разом з дружиною ОСОБА_2 фактично проживають без реєстрації в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживають їхні двоє дітей. Цю квартиру він фактично придбав у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак договір купівлі-продажу між ними не укладався та в нотаріальному порядку не посвідчувався. Оскільки документів на дану квартиру у них не було, вони не могли і зареєструватися в ній, а тому проживають без реєстрації. Позивач стверджує, що попередній власник квартири ОСОБА_3 ухилилась від укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, та ї місце проживання не відоме, а тому він має перешкоди в користуванні даною квартирою. У квітні 2021 року він розпочав збір документів для оформлення за собою права власності на квартиру, придбану ним в 2006 році, та з`ясував, що право власності на неї взагалі ні за ким не зареєстроване та жодні документи на неї відсутні, отже ОСОБА_3 не була законним власником даної квартири та не мала законних підстав на її продаж. Позивач вважає, що він добросовісно заволодів квартирою, з 2006 року і по даний час з родиною безперервно проживає в ній.

03.06.2021р. за ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та одночасно залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 (а.с.44).

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її довірителя, позов підтримала та просила задовольнити (а.с.51).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно, Михайлівська сільська рада в заяві від 08.06.2021 року просить розглядати справу без представника сільської ради та позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить позов задовольнити (а.с.50).

Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та завчасно, причини неявки не повідомила.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, з`ясувавши позицію сторін та дослідивши письмові докази у справі, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі з 06.11.2004 р., мають двох неповнолітніх дітей (а.с.16-18) та проживають за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації (а.с.19).

Вказана квартира на балансі Михайлівської сільської ради не перебуває, свідоцтво про право власності на квартиру сільською радою не видавалося, відомості про зареєстрованих осіб за вказаною адресою відсутні (а.с.21,22).

Згідно з повідомленням Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 26.04.2021 року № 4347 реєстрація спірної квартири не проводилась (а.с.23).

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виготовлений станом на 22.04.2021 року на замовлення позивача ОСОБА_1 , власник якого не вказаний (а.с. 24,25).

Відсутні відомості про власника нерухомого майна і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.26).

Як убачається з наданих позивачем архівних довідок, Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - правонаступник після реорганізованого колгоспу ім.Карла Маркса припинило діяльність (а.с.28-30)

Так, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_6 є користувачами електричної енергії, газу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31-36).

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З огляду на вказані вимоги чинного законодавства та фактичні обставини справи, зокрема наявності фактичного, відкритого та безперервного володіння позивачами нерухомим майном, з огляду на визнання відповідачем позову, яке є безумовним та не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та вбачає підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання в квартирі без реєстрації місця проживання та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: Михайлівська сільська рада Машівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Молодіжна, 17, с. Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, код 41771699.

Суддя С.М. Косик