Вирок № 97776511, 17.06.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 17.06.2021

ЄУ № 942/474/21

Провадження №1-кп/942/107/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

прокурорів Мукбаніані Д.В., Полинюка В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12021131510000030 від 25.03.2021, за № 12021136510000032 від 07.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ганусівка Новопсковського району Луганської області, громадянина України, маючого середню технічну освіту, не працюючого, не одруженого, який не є депутатом, раніше засудженого:

- 24.04.2012 Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та службовим становищем, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 3 роки;

- 20.04.2015 Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України засуджений до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднана не відбута частина покарання за вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 24.04.2012 та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та службовим становищем строком на 3 роки;

- 26.03.2020 звільнений з державної установи «Темнівська виправна колонія №100» умовно-достроково на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 18.03.2020 відповідно до ст. 81 КК України на не відбутий строк 4 місяці 8 днів;

- 02.04.2021 Новопсковським районним судом Луганської області за ст. 395 КК України засуджений до покарання у виді двох місяців арешту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особа якого посвідчується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим Новопсковським РВ УМВС від 01.12.2010, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369, ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В кінці серпня 2020 року, більш точної дати під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, в обідній час, на території лісосмуги, розташованої неподалік вул. Колгоспна, с. Ганусівка Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_1 виявив дикоростучі рослини коноплі. При цьому у ОСОБА_1 виник раптовий кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, без мети їх збуту.

Одразу після цього, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, для власних потреб, не переслідуючи мети збуту, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, встановлений Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, зірвав верхівки виявлених ним рослин коноплі та помістив до правої кишені своїх штанів. Продовжуючи реалізовувати свій кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконне зберігання та виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – канабісу, ОСОБА_1 переніс зірвані ним верхівки рослин коноплі до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де висушив зірвані ним верхівки рослин коноплі та в подальшому подрібнив їх долонями, тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, який у подальшому помістив до прозорого поліетиленовий файлу та поклав на полицю у серванті спальної кімнати свого будинку для подальшого зберігання.

07.04.2021, в ранковий час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 реалізуючи свій кримінально протиправний умисел направлений на незаконне перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу, за місцем свого мешкання взявши з полиці серванту та помістивши до правої зовнішньої кишені своїх штанів прозорий поліетиленовий файл з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, попутним транспортом доїхав з с. Рогове в смт. Новопсков Старобільського району Луганської області.

Прибувши до смт. Новопсков, 07.04.2021, о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 відвідав та знаходився в громадському місці, де здійснюється продаж спиртних напоїв на розлив – кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: вул. Українська, 91б, смт. Новопсков, у зв`язку з чим працівниками ВП №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області стосовно ОСОБА_1 , відносно якого ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 03.11.2020 встановлено адміністративний нагляд, складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП. Під час проведення огляду особистих речей, у ОСОБА_1 було виявлено та в подальшому вилучено працівниками поліції прозорий поліетиленовий файл з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, маса якого у перерахунку на суху речовину склала 19,61 грама.

Крім того, 25.03.2021, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.п. 1 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова), зайшов в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без вдягнутої захисної маски. Побачивши це, до приміщення вказаного магазину зайшли інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області сержант поліції ОСОБА_3 , які, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема здійснюють: превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживають заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняють виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, а також відповідно до Інструкції, затвердженої наказом № 4291 від 13.11.2017, здійснюють патрулювання території обслуговування з метою проведення превентивних заходів з попередження та виявлення правопорушень.

В подальшому, інспектором сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_2 встановлено відсутність у ОСОБА_1 документів, що посвідчують особу, що є порушенням п.п. 2 п. 3 обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених Постановою КМУ, у зв`язку з чим ОСОБА_1 повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, після чого, ОСОБА_1 бажаючи уникнути відповідальності, запропонував інспектору СРПП ОСОБА_2 неправомірну вигоду за невжиття ним заходів, спрямованих на складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на що останній, керуючись в своїх діях чинним законодавством, попередив ОСОБА_1 про можливість настання відповідальності за вказане діяння.

Однак, ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, розуміючи, що інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , відповідно до ст. ст. 1, 17 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є особою, яка постійно здійснює функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв`язку з чим він є службовою особою, поклав до папки з документами, яку тримав ОСОБА_2 в руках грошові кошти в сумі 1000 гривень (2 купюри номіналом по 500 гривень), тим самим надав йому неправомірну вигоду за не вчинення ним дій в інтересах ОСОБА_1 , а саме не складання протоколу про адміністративне правопорушення та ухилення від притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

В свою чергу, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_1 , керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про запобігання корупції", відмовив останньому в одержанні неправомірної вигоди та повідомив про його незаконні дії до відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369, ч.1 ст.309 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.369, ч.1 ст.309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини скоєння кримінальних правопорушень, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду не має сумнівів у добровільності позицій сторін кримінального провадження, та приймає рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вимоги якої роз`яснені сторонам кримінального провадження.

Суд, прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369, ч.1 ст.309 КК України .

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України за ознаками умисних та протиправних дій, які виразились в незаконному придбанні, виготовленні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, та за ч. 2 ст.369 КК України за ознаками умисних та протиправних дій, які виразились в пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненими повторно.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує щире каяття у скоєному злочині та активне сприяння розкриттю злочину. До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить, рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчинених ним кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень які згідно ст.12 КК України відносяться до проступків та тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, не працевлаштований, будучи судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, та знов вчинив умисний злочин, що, на думку суду, свідчить про його стійку антисоціальну поведінку,його відношення до скоєного; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

З огляду на викладене, враховуючи в сукупності наведені обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, і з врахуванням повного визнання своєї вини обвинуваченим, поведінки під час судового провадження, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст.369 КК України та арешту в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.309 КК України .

Також суд призначає обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене ч.2 ст.369 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке відповідно до вимог ч.4 ст.72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та були б передумовою для застосування ст. ст. 69, 75 КК України судом, не встановлено.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ст. ст. 70, 71 КК України, якими регламентовано порядок призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків відповідно.

Так, приписами ч. 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Стосовно обрання принципу призначення покарання з визначених ч. 4 ст. 70 КК України судом приймаютсья до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 згідно яких однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Також, стосовно механізму призначення покарання за сукупністю вироків суд приймає до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 згідно яких за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 02.04.2021 р. визнаний винним та засуджений за ст. 395 КК України до покарання у виді 2 (двох) місяців арешту. Покарання за даним вироком суду обвинувачений не почав відбувати.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 поставлене йому у провину кримінальне правопорушення, за ч.2 ст.369 КК України у цьому кримінальному провадженні скоїв до ухвалення вироку Новопсковського районного суду Луганської області від 02.04.2021, то суд при призначенні остаточного покарання керується вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України після постановлення вироку Новопсковського районного суду Луганської області від 02.04.2021, але до відбуття покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Новопсковского районного суду Луганської області від 02.04.2021 за ст. 395 КК України у виді одного місяця арешту.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.06.2018 у справі №511/37/16, де зазначено: «Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до вимог п.п. а п.1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи із такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідати тяжкості вчиненого та особі винного і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства, відбування покарання є реальним, з метою забезпечення виконання вироку суду, уникнення ризиків щодо ухилення останнього від виконання вироку суду, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. Тож початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі стосовно особи, яка перебуває під вартою, законодавець обліковує виключно з дня набрання законної сили обвинувальним вироком, при цьому строк попереднього ув`язнення повинен бути зарахований до строку відбування покарання за правилами ст. 72 КК України.

Згідно ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме: на проведення технічної експертизи документів у сумі 817,25 грн. та експертизи наркотичних засобів їх аналогів та прекурсорів у сумі 980,70 грн.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд віршує відповідно до ст. 100 КПК України, та на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувавши спеціальну конфіскацію до речей, які були безпосереднім знаряддям та предметом злочину.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369, ч.1 ст.309 КК України призначивши йому покарання:

- за ч.2 ст.369 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі штрафом у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот грн.) без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 02 квітня 2021 року за ст. 395 КК України, більш суворим, призначеним цим вироком, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі штрафом у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот грн.) без конфіскації майна.

- за ч.1 ст. 309 КК України у виді арешту на строк 5 (п`ять) місяців.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 02 квітня 2021 року за ст. 395 КК України у виді 1 (одного) місяця арешту, та з урахуванням вимог п.п. а п.1 ч. 1 ст. 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.72 КК України додаткове покарання у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот грн.) виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту у залі судового засідання негайно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно до правил ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання за даним вироком термін попереднього ув`язнення з 17 червня 2021 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази:

- на підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію грошей, які були предметом злочину, та конфіскувати у власність держави: грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а саме: 2 грошові купюри номіналом по 500 гривень кожна серіями ФБ 3965506, УИ 6542030, які знаходяться на зберіганні у відділенні АТ КБ «Приватбанк» за адресою: пр-т Гвардійський, 28 б, м. Сєвєродонецьк Луганської області;

- DVD-R диск з відеозаписом огляду місця події від 25.03.2021 та СD-R диск з відеозаписом надання неправомірної вигоди які знаходяться в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, вагою 19,61 грама, який зберігається у кімнаті речових доказів відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП у Луганській області – знищити.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 817, 25 грн. (вісімсот сімнадцять грн. 25 коп.) на відшкодування витрат на проведення технічної експертизи документів та 980,70 грн. (дев`ятсот вісімдесят грн.70 коп.) на відшкодування витрат на проведення експертизи наркотичних засобів їх аналогів та прекурсорів.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: В.В Пронька