Вирок № 97776447, 12.04.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3388/19

1-КП/415/217/21

ВИРОК

Іменем України

12 квітня 2021 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про визнання винуватості між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладену 09 квітня 2021 року, за письмовою згодою потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , – під час судового розгляду кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12019130240000272 від 07 лютого 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 07 травня 2001 року Лисичанським міським судом Луганської області, вирок якого Ухвалою Луганського обласного суду від 19 жовтня 2001 року змінено – вважати засудженим за ст.185 ч.3, ст.198 КК України (2001 року), ст.42 ч.1 КК України (1960 року) до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 14 квітня 2004 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 12 лютого 2010 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.190 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 06 листопада 2012 року Лисичанським міським судом за ст.307 ч.2, ст.309 ч.2, ст.311 ч.1, ст.69, ст.70 ч.1, ст.71, ст.72 КК України до 3 років 07 місяців позбавлення волі, 13 травня 2019 року Лисичанським міським судом за ст.263 ч.1, ст.309 ч.2, ст.70 ч.1 КК України, до 3 років 06 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2, ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Панасенка В.В.,

захисника Бондаренка Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – обвинувачений ОСОБА_1 :

24 січня 2019 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, під час руху у маршрутному таксі, разом з потерпілим ОСОБА_2 , в напрямку Центрального ринку міста Лисичанська, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), отримавши від останнього, під приводом термінового здійснення дзвінка, мобільний телефон ТМ «Bravis», модель «A510 Jeans 4G», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/335е від 20 березня 2019 року, 1645 гривень 31 копійка, і, заздалегідь маючи намір не виконувати обумовлені зобов`язання, з корисливих мотивів, повторно, заволодів гаджетом, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

06 лютого 2019 року, приблизно о 19 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, перебуваючи, в стані алкогольного сп`яніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , по АДРЕСА_2 , та, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, під час сварки, умисно, наніс останньому – 1 удар кулаком в область голови, від якого той впав, та – не менш 3 ударів кулаками по голові та тулубу, після чого, дочекавшись, коли потерпілий ОСОБА_3 підійнявся, знову наніс тому – 1 удар взутою ногою в область правого плеча, від якого той знову впав, та – численні удари ногами в область тулуба та ребер, ліворуч, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді – закритої тупої травми грудної клітини, закритих переламів 4,7 ребер, ліворуч, без зміщення, лівобічного посттравматичного гемотораксу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальної гематоми лівого ока, неповного переламу кісток носу без зміщення, забою м`яких тканин обличчя, носа, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №27 від 22 лютого 2019 року – 23 березня 2019 року, а саме, ушкодження в області голови, як окремо, так і в сукупності, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ушкодження в області лівої половини грудної клітини, зокрема, перелами ребер, відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я, так як, за даної травми, для повного одужання необхідний термін більш ніж 3 тижня.

06 лютого 2019 року, приблизно о 19 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, перебуваючи, в стані алкогольного сп`яніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , по АДРЕСА_2 , та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, відкрито викрав – телевізор ТМ «Bravis», модель «LCC 3232» (у комплекті з підставкою та пультом), вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/217-32е від 25 лютого 2019 року, 3500 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

23 квітня 2019 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, перебуваючи, в стані алкогольного сп`яніння, в районі розташування гаражів, на території подвір`я будинку №152 по проспекту Перемоги міста Лисичанська, та, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, висловлюючись грубою нецензурною лайкою, і, діючи з особливою зухвалістю, яка виявилася в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менш 30 хвилин, грубому порушенні громадського порядку – в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, а також, насильстві, умисно, підійшовши до потерпілого ОСОБА_4 , наніс останньому – 1 удар кулаком в обличчя, від якого потерпілий ОСОБА_4 , впав на землю, втративши свідомість.

23 квітня 2019 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, перебуваючи, в стані алкогольного сп`яніння, в районі розташування гаражів, на території подвір`ї будинку №152 по проспекту Перемоги міста Лисичанська, та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), із сумки потерпілого ОСОБА_4 , повторно, відкрито викрав – мобільний телефон ТМ «Prestigio», модель «MultiPhone PAP5451 DUO», вартістю, відповідно до висновку судових товарознавчих експертиз за №19/113/9-1/545-77е від 14 травня 2019 року і за №19/113/9-1/614е від 27 травня 2019 року, 716 гривень 67 копійок, з карткою пам`яті типу «micro SDHC», марка «TOSHIBA», об`ємом 8Gb, вартістю, відповідно до висновку зазначених судових товарознавчих експертиз за №19/113/9-1/545-77е від 14 травня 2019 року і за №19/113/9-1/614е від 27 травня 2019 року, 70 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 786 гривень 67 копійок.

14 листопада 2019 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, перебуваючи, в стані алкогольного сп`яніння, в районі зупинки громадського транспорту «Супутник», неподалік будинку №434 по вулиці імені В. Сосюри міста Лисичанська, та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, вихопивши у потерпілого ОСОБА_5 пакет з продуктами харчування, повторно, відкрито викрав – пляшку вина (кагору), об`ємом 0,7 л, ТМ «Таїрово», вартістю 73 гривні 17 копійок, банку консерви сардин ТМ «Своя лінія», вартістю 18 гривень 90 копійок, банку консерви скумбрії ТМ «Своя лінія», вартістю 21 гривня 60 копійок, пляшку соняшникової олії, об`ємом 0,9 л, ТМ «Своя лінія», вартістю 22 гривні 90 копійок, пшеничну крупу, вагою 1 кг, ТМ «Розумний вибір», вартістю 18 гривень 90 копійок, рисову крупу, вагою 1 кг, ТМ «Розумний вибір», вартістю 21 гривня 90 копійок, 2 плитки шоколаду ТМ «Світоч», на суму 47 гривень 64 копійки, 4 плитки шоколаду ТМ «Світоч», на суму 86 гривень 12 копійок, 2 пачки вермішелі ТМ «Роллтон», на суму 9 гривень 52 копійки, 3 пачки макаронних виробів ТМ «Своя лінія», на суму 28 гривень 50 копійок, упаковку приправи ТМ «Торчин», вартістю 9 гривень 68 копійок, упаковку приправи ТМ «Роллтон», вартістю 6 гривень 50 копійок, 2 упаковки приправи ТМ «Мівіна», на суму 11 гривень 90 копійок, а також, запальничку ТМ «Lion», вартістю 6 гривень, 2 пачки макаронних виробів ТМ «Sorenti», на суму 28 гривень 60 копійок, упаковку приправи ТМ «Цвет Аромат», вартістю 5 гривень 20 копійок, упаковку суміші трав ТМ «Цвет Аромат», вартістю 4 гривні 80 копійок, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-194е від 11 лютого 2020 року, та фіскальних чеків від 14 листопада 2019 року, 421 гривня 83 копійки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, а саме:

– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто, умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я (ст.122 ч.1 КК України),

– відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно (ст.186 ч.2 КК України),

– заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно (ст.190 ч.2 КК України),

– хуліганство, тобто, – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менш 30 хвилин, грубому порушенні громадського порядку – в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, а також, насильстві (ст.296 ч.1 КК України).

У судове засідання надана Угода про визнання винуватості, укладена 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час судового розгляду кримінального провадження, відповідно до умов якої –

прокурор Лисичанської окружної прокуратури Панасенко В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, і обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає себе винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, тобто, у –

– умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто, умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я (ст.122 ч.1 КК України),

– відкритому викраденні чужого майна (грабіжу), повторно (ст.186 ч.2 КК України),

– заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), повторно (ст.190 ч.2 КК України),

– хуліганстві, тобто, – грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менш 30 хвилин, грубому порушенні громадського порядку – в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, а також, насильстві (ст.296 ч.1 КК України),

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання:

за ст.122 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 06 (шість) місяців,

за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

за ст.190 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.296 ч.1 КК України – у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки,

на підставі ст.70 ч.1 КК України, з призначенням покарання – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

на підставі ст.70 ч.4 КК України, з призначенням покарання, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме, шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 13 травня 2019 року, – покаранням, призначеним за даним вироком, та, відповідно, визначенням покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

на підставі ст.71 КК України, з призначенням остаточного покарання – за сукупністю вироків: до призначеного за даним вироком покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, – частково приєднати невідбуте покарання, визначене в даному вироку, у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, відповідно, визначенням остаточного покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 01 (один) місяць.

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, при цьому, укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальних актах та Угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, а саме, заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 , відкритого викрадання майна потерпілих – ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 та вчинення хуліганських дій стосовно потерпілого ОСОБА_4 , зокрема:

рухаючись разом з потерпілим ОСОБА_2 , у маршрутному таксі, в напрямку Центрального ринку міста Лисичанська, та, отримавши від останнього, під приводом термінового здійснення дзвінка, мобільний телефон ТМ «Bravis», і, відповідно, не повернувши гаджет, 24 січня 2019 року, в ранковий час (щодо потерпілого ОСОБА_2 ),

перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , по АДРЕСА_2 , під час сварки, завдавши останньому – декілька ударів кулаками в область голови та тулуба, від яких той впав, та – численні удари ногами в область тулуба та ребер, спричинивши тілесні ушкодження, 06 лютого 2019 року, у вечірній час (щодо потерпілого ОСОБА_3 ),

відкритому викраданні –

телевізору ТМ «Bravis», перебуваючи разом з потерпілим ОСОБА_3 , за місцем мешкання останнього, по АДРЕСА_2 , не зважаючи на присутніх, 06 лютого 2019 року, у вечірній час (щодо потерпілого ОСОБА_3 ),

мобільного телефону ТМ «Prestigio», перебуваючи разом з потерпілим ОСОБА_4 в межах двору будинку АДРЕСА_3 , 23 квітня 2019 року, в денний час (щодо потерпілого ОСОБА_4 ),

продуктів харчування, вихопивши пакет з рук потерпілого ОСОБА_5 , в районі зупинки громадського транспорту «Супутник», по вулиці імені В. Сосюри, 434, міста Лисичанська, 14 листопада 2019 року, у вечірній час (щодо потерпілого ОСОБА_5 ),

вчиненні хуліганства, що супроводжувалось нанесенням удару кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_4 та нецензурною лайкою на оточення останнього, в присутності сторонніх осіб, у дворі будинку АДРЕСА_3 , неподалік гаражів, 23 квітня 2019 року, в денний час (щодо потерпілого ОСОБА_4 ),

– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та заключивши відповідну Угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної Угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої. Завдана потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнова шкода – відшкодована частково: потерпілим – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – шляхом повернення частки викраденого, залишок – зобов`язується усунути найближчим часом при виникнення певної можливості.

Із заяв потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , наданих у судове засідання, вбачається, що потерпілі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили надання ними письмової згоди прокуророві на укладення Угоди про визнання винуватості, а саме, Угоди про визнання винуватості, укладеної 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнутої під час судового розгляду кримінального провадження, підтримавши надану Угоду в повному обсязі, наполягаючи на затвердженні останньої, та, розуміючи наслідки ухвалення вироку на підставі зазначеної Угоди судом.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, а саме, як:

– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто, умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я (ст.122 ч.1 КК України),

– відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно (ст.186 ч.2 КК України),

– заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно (ст.190 ч.2 КК України),

– хуліганство, тобто, – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менш 30 хвилин, грубому порушенні громадського порядку – в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, а також, насильстві (ст.296 ч.1 КК України),

які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків (ст.296 ч.1 КК України), не тяжких (ст.122 ч.1, ст.190 ч.2 КК України) та тяжких (ст.186 ч.2 КК України) злочинів, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості від 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про визнання винуватості від 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови Угоди про визнання винуватості від 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам діючого кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та строк покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, а саме:

за ст.122 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 06 (шість) місяців,

за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

за ст.190 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.296 ч.1 КК України – у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки,

з призначенням покарання – за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

з призначенням покарання – за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, – а саме, шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 13 травня 2019 року, – покаранням, призначеним за даним вироком, та, відповідно, визначенням покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

з призначенням остаточного покарання – за сукупністю вироків, на підставі ст.71 КК України, а саме – до призначеного за даним вироком покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, – частково приєднати невідбуте покарання, визначене в даному вироку, у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, відповідно, призначенням остаточного покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 01 (один) місяць,

– визначені, згідно положень ст.61, ст.63 КК України, в межах санкцій ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, та – на підставі вимог ст.70 ч.1, ст.70 ч.4, ст.71 КК України, в тому числі, і з урахуванням положень ст.65 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання: так, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.57, том 2 а.с.53, том 3 а.с.125, том 4 а.с.175), судимий (том 1 а.с.58-62, том 2 а.с.48-52, том 3 а.с.105-108, том 4 а.с.162-165), вчинив кримінальні правопорушення, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків (том 3 а.с.154-158, 235-237 (ст.296 ч.1 КК України), не тяжких (том 1 а.с.80-81,224-226 (ст.122 ч.1 КК України), том 2 а.с.56-57 (ст.190 ч.2 КК України) та тяжких (том 1 а.с.80-81,224-226, том 3 а.с.154-158,235-237, том 4 а.с.176-179,235-238 (ст.186 ч.2 КК України) злочинів, в стані алкогольного сп`яніння (щодо потерпілих – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, у скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, вибачаючись за вчинення останніх, в тому числі, і під час досудового розслідування (том 2 а.с.60-61,62), – і, що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні наполягав на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Бондаренка Ю.Ю., який підтримав позицію свого підзахисного, погоджуючись з думкою прокурора Панасенка В.В., який вважав, що Угода про визнання винуватості від 09 квітня 2021 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , і, відповідно, призначення обвинуваченому узгодженого між сторонами покарання, оскільки, – інкриміновані у провину обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків (ст.296 ч.1 КК України), не тяжких (ст.122 ч.1, ст.190 ч.2 КК України) та тяжких (ст.186 ч.2 КК України) злочинів, потерпілі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , попередньо надавши прокуророві письмову згоду на укладення Угоди, підтримали останню в повному обсязі, і підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з 12 квітня 2021 року.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення останнього: з 07 лютого 2019 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07 лютого 2019 року (том 1 а.с.37-38) та Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду від 09 лютого 2019 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 (том 1 а.с.92-93) – до 21 лютого 2019 року, включно (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду від 21 лютого 2019 року (том 1 а.с.192-193), а також, – з 31 січня 2020 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду від 31 січня 2020 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 (том 4 а.с.220-221) – до 11 квітня 2021 року, включно, оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 31 січня 2020 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 (том 4 а.с.220-221), термін дії за яким, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 02 квітня 2021 року, – продовжено до 01 червня 2021 року (матеріали о/а), – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 1144 гривні (том 1 а.с.157), у сумі 572 гривні (том 2 а.с.35), у сумі 785 гривень 05 копійок (том 3 а.с.45), у сумі 628 гривень 04 копійки (том 3 а.с.132) та у сумі 1256 гривень 08 копійок (том 4 а.с.224), пов`язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9-1/217-32е від 25 лютого 2019 року (том 1 а.с.151-156), за №19/113/9-1/335е від 20 березня 2019 року (том 2 а.с.32-34), за №19/113/9-1/545-77е від 14 травня 2019 року (том 3 а.с.46-53), за №19/113/9-1/614е від 27 травня 2019 року (том 3 а.с.133-136) і за №19/113/9/1-194е від 11 лютого 2020 року (том 4 а.с.225-232), відповідно, з метою встановлення заподіяної потерпілим – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінальних проваджень стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати у справі – у сумі 628 гривень 04 копійки (том 4 а.с.34), у сумі 628 гривень 04 копійки (том 4 а.с.145), пов`язані із залученням експертів під час проведення судових дактилоскопічних експертиз за №19/113/7/1-561е від 22 листопада 2019 року (том 4 а.с.35-40) та за №19/113/7/1-695е від 27 грудня 2019 року (том 4 а.с.146-152), під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, – стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів – не встановлена.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд вважає за необхідне зняти арешт, накладений, з метою забезпечення збереження речових доказів по справі, на тимчасово вилучене майно, відповідно до Ухвал слідчого судді Лисичанського міського суду від 12 лютого 2019 року (том 1 а.с.124,131), а саме, на – фрагмент килиму зі слідами речовини бурого кольору, куртку зі слідами речовини бурого кольору, телевізор ТМ «Bravis», модель «LCC 3232», підставку до телевізора.

Речові докази у справі:

13 слідів папілярних ліній, фрагмент килиму зі слідами речовини бурого кольору, сліди рук, дактилокарти, у кількості 2 штук, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 1 а.с.71, том 4 а.с.153,154),

– підлягають знищенню, як не уявляючи будь-якої цінності,

мобільний телефон ТМ «Prestigio», куртка зі слідами речовини бурого кольору, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 1 а.с.71),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_3 ,

оптичні носії – диск «DVD-R» з відеозаписом, диск «DVD+R» (PSP332WG19083536), що знаходяться в матеріалах кримінальних проваджень стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2, ст.296 ч.1 КК України (том 1 а.с.172,176, том 3 а.с.96,97),

– підлягають зберіганню в матеріалах кримінальних проваджень стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2, ст.296 ч.1 КК України,

телевізор ТМ «Bravis», модель «LCC 3232» (у комплекті з підставкою та пультом), що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (том 1 а.с.76,203),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3 ,

мобільний телефон ТМ «Bravis», модель «A510 Jeans 4G», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (том 2 а.с.24),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2 ,

мобільний телефон ТМ «Prestigio», модель «MultiPhone PAP5451 DUO», з 2 Sim-картками та з карткою пам`яті типу «micro SDHC», марка «TOSHIBA», об`ємом 8Gb, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 (том 3 а.с.96,98),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_4 ,

банка консерви сардин ТМ «Своя лінія», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 (том 4 а.с.106,107),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_5 .

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 09 квітня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Панасенком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240000272 від 07 лютого 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, – затвердити.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2 ст.190 ч.2, ст.296 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

за ст.122 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 06 (шість) місяців,

за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

за ст.190 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.296 ч.1 КК України – у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки,

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 13 травня 2019 року, – покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання, визначене в даному вироку, у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 01 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 12 квітня 2021 року. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення: з 07 лютого 2019 року – до 21 лютого 2019 року, включно, з 31 січня 2020 року – до 11 квітня 2021 року, включно.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

4385 (чотири тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 17 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9-1/217-32е від 25 лютого 2019 року, за №19/113/9-1/335е від 20 березня 2019 року. за №19/113/9-1/545-77е від 14 травня 2019 року, за №19/113/9-1/614е від 27 травня 2019 року і за №19/113/9/1-194е від 11 лютого 2020 року.

Арешт, накладений, відповідно до Ухвал слідчого судді Лисичанського міського суду від 12 лютого 2019 року, на тимчасово вилучене майно, а саме, на – фрагмент килиму зі слідами речовини бурого кольору, куртку зі слідами речовини бурого кольору, телевізор ТМ «Bravis», модель «LCC 3232», підставку до телевізора, – зняти.

Речові докази у справі:

13 слідів папілярних ліній, фрагмент килиму зі слідами речовини бурого кольору, сліди рук, дактилокарти, у кількості 2 штук, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області),

– знищити,

мобільний телефон ТМ «Prestigio», куртку зі слідами речовини бурого кольору, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області),

– повернути потерпілому ОСОБА_3 ,

оптичні носії – диск «DVD-R» з відеозаписом, диск «DVD+R» (PSP332WG19083536), що знаходяться в матеріалах кримінальних проваджень стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2, ст.296 ч.1 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінальних проваджень стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.122 ч.1, ст.186 ч.2, ст.296 ч.1 КК України,

телевізор ТМ «Bravis», модель «LCC 3232» (у комплекті з підставкою та пультом), що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_3 ,

мобільний телефон ТМ «Bravis», модель «A510 Jeans 4G», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_2 ,

мобільний телефон ТМ «Prestigio», модель «MultiPhone PAP5451 DUO», з 2 Sim-картками та з карткою пам`яті типу «micro SDHC», марка «TOSHIBA», об`ємом 8Gb, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 ,

– повернутию потерпілому ОСОБА_4 ,

банку консерви сардин ТМ «Своя лінія», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: