Рішення № 97775976, 24.05.2021, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1410/20

Провадження № 2/390/127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" травня 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Бойко І.А.,

при секретарі – Шматковій А.І.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить суд визнати останнього таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач, перебували у шлюбі з 25.06.2004 року по 15.11.2011 року. Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2011 року шлюб між сторонами було розірвано. За Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10 квітня 2006 року була придбана земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель загальною площею 1200,00 кв.м. На вказаній земельній ділянці було збудовано житловий будинок. Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.12.2011 визначено, що ОСОБА_2 належить житловий будинок, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,5 кв.м, житловою площею 36,3 кв.м. Відповідач наразі є вдруге одруженим та проживає разом зі своєю дружиною в іншому будинку, та відповідно забезпечений житлом. Вже 2 роки поспіль участі в утриманні будинку відповідач не бере, зокрема, ремонтних робіт не проводить, не сплачує комунальні послуги, добровільно знятись з реєстрації не бажає, чим чинить перешкоди у користуванні помешканням, оскільки вона вимушена нести додаткові витрати зі сплати комунальних послуг. Реєстрація відповідача в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , створює перешкоди для отримання житлових соціальних пільг, оскільки в їх розрахунку визначається сукупний дохід усіх зареєстрованих за вказаною адресою працездатних осіб. Позивачу неодноразово було відмовлено в оформленні субсидії, так як доходи відповідача є достатніми для оплати житлово-комунальних послуг. Фактично ж відповідач не проживає за вказаною адресою, і відповідно за комунальні послуги не сплачує.

Представник позивача – адвокат Юрах В.М. в судовому засіданні підтримав подану позовну заяву, надав пояснення по обставинам справи.

ВідповідачОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, а також шляхом розміщення на веб-сайті «Судова влада України». Правом подання відзиву не скористався, причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 квітня 2006 року ОСОБА_2 , за згодою її чоловіка ОСОБА_3 було придбано земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2011 шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , було розірвано. Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 15.11.2011 (а.с.6).

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2011, виданого виконавчим комітетом Бережинської сільської ради, витяг обласного комунального підприємства «КООБТІ» № 32500315 від 15.12.2011, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують той факт, що ОСОБА_2 є одноособовим власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9,10,20).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку № 2101 від 12.12.2018, Бережинською сільською радою, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_3 зареєстрований за даною адресою, але не проживає (а.с.12).

Згідно з інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Кіровоградській області від 18.12.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.02.2012 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 02-33-1/1613 від 25.11.2020 Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

При цьому, факт непроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується актом про непроживання особи, актом опитування свідків на підтвердження проживання, засвідченим секретарем Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Д. Бомбіною від 14.01.2021 року. Також даний факт підтверджується довідкою Бережинської сільської ради від 23.10.2020 № 997, відповідно до якої ОСОБА_3 зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38,41,42).

Аналізуючи встановлені обставини, суд відзначає, що пред`являючи позов, ОСОБА_2 посилася на те, що відповідач ОСОБА_3 на даний час не є членом її сім`ї, не проживає в належному їй на праві приватної власності будинку тривалий час і не сплачує комунальні послуги, що нараховуються позивачу, як власнику, тому реєстрація відповідача у зазначеному будинку порушує права позивача, як власника цього будинку.

Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В свою чергу, ст.47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальному житловому фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім`ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).

Більш того, на підставі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.17 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладене вище, судом відзначається, що позивач ОСОБА_2 як власник будинку за адресою: АДРЕСА_1 , має право вимагати усунення перешкод у користуванні власністю, у тому числі, шляхом звернення до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеним будинком.

Оскільки, під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 без поважних на те причин не проживає в будинку за адресою своєї реєстрації, і даний факт не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи, приймаючи до уваги, що відповідач не вносив плату за користування житлом і за комунальні послуги, між сторонами не було встановлено іншого порядку втрати права на користування житлом, ніж той, який встановлений Законом, суд приходить до висновку про те, що існують передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування відповідним жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ст.ст.319, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 89, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко