Рішення № 97775603, 17.06.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10231/19

Провадження №2/367/1762/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

при секретарі Герус Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради про зміну прізвища дитини,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач), мотивуючи свої вимоги тим, що 13 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві між сторонами було зареєстровано шлюб, про що 13.12.2014 року складено відповідний актовий запис № 2484.

Від шлюбу мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя з Відповідачем не склалося. Причиною розпаду сім`ї стали відсутність порозуміння між ними, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Відтак рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/1473/17 від 07.11.2017 шлюб між сторонами був розірваний.

Шлюбні відносини фактично між сторонами припинилися з 26 травня 2016 року, коли спільній дитині виповнилось лише 4 місяці.

З цього часу вона з Відповідачем стали проживати окремо, їхня спільна дитина залишилась проживати разом з матір`ю. Спорів стосовно місця проживання дитини на час розірвання шлюбу не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з позивачем.

На сьогоднішній день, вона з донькою проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

Позивачем самостійно здійснюється утримання доньки, матеріальної допомоги від ОСОБА_2 вона практично не отримую. По місцю проживання для дитини, нею були забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення, створена комфортна для дитини обстановка, є усі. необхідні умови для проживання та всебічного розвитку дитини, наявна дитяча кімната, де є спальне місце, оснащений куточок для навчання, книги, іграшки, комп`ютер, зазначене підтверджується Актом обстеження умов проживання від 16.04.2019.

З моменту розлучення Відповідач з дитиною бачився лише декілька разів. Весь цей час він не цікавився життям доньки, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною, не приймав участі у її' вихованні та фізичному, моральному, духовному розвиткові дитини. Вважає, що в їхній родині по відношенню до спільної доньки ОСОБА_2 байдуже ставився до дитини, зовсім не приділяючи їй достатнього часу і належної уваги, якої змалку потребує кожна дитина.

Відповідач, батько дитини, ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, не відвідував та не відвідує її ні вдома, ні в дитячому дошкільному закладі, жодного разу не приходив до дитини на дитячі свята, які організовували в дитячому садочку, щоб подивитись як дитина виступає, підтримати її, побачити досягнення дитини. Тож, фактично їхня спільна дитина з Відповідачем не пам`ятає батька та немає до нього ніяких батьківських почуттів, оскільки за всі ці роки бачила його лише декілька разів.

Відповідач зовсім не переймається питанням щодо матеріального забезпечення та утримання їхньої дитини. Аліменти, які Відповідач сплачує не вистачає для належного матеріального забезпечення потреб спільної дитини.

Таким чином можна зробити висновок, ОСОБА_2 байдуже ставився до дитини, зовсім не приділяючи їй достатнього часу і належної уваги, якої змалку потребує кожна дитина.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд внести зміни до актового запису № 19 про народження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 10.02.2016 р. Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради міста Ірпеня Київської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на прізвище матері - « ОСОБА_5 ».

В судове засідання позивач не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та оголошенням на сайті «Судова влада України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання третя особа свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2014 між сторонами Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року у справі № 367/1473/17 шлюб між сторонами розірвано.

Згідно Акту депутата Гостомельської селищної ради Київської області Мілевської З.П. № 61 від 02.09.2016 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю.

Також позивач має позитивний Акт обстеження умов проживання від 16.04.2019.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно положень ст. 145 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ст.148 СК України, у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що при вирішенні спору суд має з`ясувати: виконання своїх обов`язків обома батьками, інші обставини, які в сукупності вказують на відповідність зміни прізвища інтересам дитини. Тобто інтерес дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору.

Інтереси дитини у зміні прізвища можуть полягати у її бажанні, звичках, прив`язаності до членів її сім`ї.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не приймає до уваги надану представником позивача на підтвердження факту позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки роздруківку з Єдиного реєстру судових рішень рішення від 28.01.2021 у справі № 367/4277/19 оскільки неможливо встановити хто є учасниками вказаної справи. Крім того, роздруківка містить тільки першу сторінку, а тому достеменно неможливо встановити яке рішення по справі прийняв Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вона самостійно утримує доньку, оскільки з додатків до поданої заяви не можливо встановити чи ухиляється відповідач від виконання покладених на нього батьківських обов`язків, чи зверталась позивач до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів чи позовною заявою, чи має відповідач заборгованість по сплаті аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатньої кількості доказів на підтвердження обставин справи, а тому у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 49, 51, 76-81, 84, 90, 259, 263, 268, 273 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовної заяви - відмовити.

Копію заочного рішення суду направити учасникам справи для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.П. Саранюк