Рішення № 97773786, 07.06.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1819/19

Провадження № 2/191/444/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Твердохліб А.В.,

за участю секретаря: Яришевої Н.В.,

розглянувши, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у загальному порядку, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2019 року позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого вона у встановлений шестимісячний строк звернулася до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом повідомлено про наявність заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_3 , посвідченим 29 січня 2019 року в.о. старости Михайлівського старостинського округу №6 Раївської сільської ради Сугоняєвим К.В. Так, заповіт вголос прочитаний та підписаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , та у присутності двох свідків: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був інвалідом другої групи. Також, батько позивача знаходився на обліку у лікаря невролога, постійно скаржився на шаткість при пересуванні, зниження пам`яті, уваги, мислення, мав постійні запаморочення та головні болі. Скарги на стан здоров`я в нього почалися після отриманої травми у 2016 році. Позивач вважає, що під час посвідчення заповіту при свідках, підписанні його ОСОБА_4 та читанні в голос, її батько не розумів зміст заповіту, а також юридичні наслідки його посвідчення, внаслідок стійкого розладу здоров`я, тому, посилаючись на ст. ст. 1248, 1253, 1257 ЦК України, позивач ОСОБА_1 , просить суд визнати заповіт, складений ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , посвідчений 29 січня 2019 року в.о. старости Михайлівського старостинського округу №6 Раївської сільської ради Сугоняєвим К.В., зареєстрований у реєстрі за №6-1, недійсним.

У відзиві на позов від 17.07.2019 року, ОСОБА_2 зазначав про те, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимозі закону, позивачем не підтверджено стан здоров`я заповідача.

До початку проведення судового засідання від представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Відповідача ОСОБА_2 до початку судового засідання надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги не визнає, просить розгляд справи провести без його участі.

Третьою особою – Державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Мельниковим О.Ж., до початку проведення судового засідання надано суду заяву про розгляд справи без його участі.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що був свідком під час складання заповіту, який був вголос прочитаний. ОСОБА_3 під час складання заповіту все розумів, на запитання відповідав чітко та всіх впізнавав, і його впізнав одразу, бо він та ОСОБА_3 були разом у дитячому будинку. ОСОБА_3 хотів давно скласти заповіт на відповідача, оскільки ОСОБА_2 доглядав померлого, так як родичі його покинули.

Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що його запросили бути свідком під час складання заповіту в.о. старости Михайлівського старостинського округу № 6 – Сугоняєвим К.В., ще також були присутні ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_4 .. ОСОБА_3 склав заповіт на відповідача, так як останній його доглядав. У ОСОБА_3 не працювала рука, але він все розумів і був при свідомості.

Свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що відповідач давав спиртні напої ОСОБА_3 і останній дуже боявся щоб його не здали до будинку пристарілих.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що його відповідач запросив для складання заповіту, був присутній підписант – ОСОБА_4 та два свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Перед складанням заповіту він спочатку поспілкувався з ОСОБА_3 , який був тверезий та повідомив, що бажає скласти заповіт на ОСОБА_2 . Заповіт читав він та підписант – ОСОБА_4 в присутності свідків. У ОСОБА_3 не працювала рука. Під час складання заповіту ОСОБА_3 не повідомляв, що на нього хтось тиснув та примушував до складання заповіту. ОСОБА_3 усвідомлював значення своїх дій на час складання заповіту.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що вона є дружиною відповідача. ОСОБА_3 весною 2018 року привезли до них проживати родичі, і сказали, що він бажає жити в селі. Постійно готувала їжу та доглядала за ОСОБА_3 , у якого не працювала рука, викликали лікаря бо він скаржився, що боліла рука, спина, на погоду боліла голова. ОСОБА_3 дуже страждав, що до нього ніхто не приїжджає з родичів.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що вона була присутня під час складання заповіту та була підписантом. ОСОБА_3 був у нормальному стані, він розмовляв та все розумів і сказав: «Я потрібен тільки рідному брату ОСОБА_11 , який мене доглядає до смерті і я хочу переписати землю брату».

Свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що ОСОБА_3 доглядав відповідач. ОСОБА_3 психічними розладами не страждав, він навіть шуткував, всіх впізнавав.

Суд, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 березня 2019 року виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, підтверджується факт смерті у с. Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.20).

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

З копії заповіту від 29 січня 2019 року, посвідченого в.о. старости Михайлівського старостинського округу Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сугоняєвим К.В., встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на випадок своєї смерті призначив спадкоємцем всього майна, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, усі майнові права та обов`язки, які належатимуть йому на час посвідчення заповіту, а також всі майнові права та обов`язки, які належатимуть йому на день смерті, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Даний заповіт, на прохання заповідача виготовлено за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У зв`язку з фізичними вадами, які унеможливлюють підписання власноручно ОСОБА_3 , за його дорученням, у його присутності та у присутності в.о. старости, текст заповіту прочитано в голос та підписано ОСОБА_4 , у присутності двох свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.23).

Відповідно до ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст. 1253 цього Кодексу).

Чинність заповіту пов`язується законом із дотриманням вимог щодо його форми і посвідчення (ст. 1257 ЦК). При цьому невідповідність заповіту вимогам закону означає його нікчемність.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 статті 207 ЦК. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251 - 1252 ЦК. Заповіти підлягають державній реєстрації.

Тобто, потрібно визначити необхідні вимоги до заповітів передбачені законом і недодержання цих вимог є підставою для визнання заповіту недійсним. До них відносяться:

- письмова форма заповіту;

- зазначення в заповіті місця та часу його складання;

- заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем;

- у разі, якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК, а саме: якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа; підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє; підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

- заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 ЦК;

- якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ч. 2 абз 3 ст. 1248 ЦК);

- передбачається, у випадках передбачених ч. 2 абз 3 ст. 1248 ЦК і ст.1252 ЦК присутність не менш як двох свідків;

- свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому;

- у текст заповіту заносяться відомості про особу свідків (ч. ч. 5, 6 ст. 1253 ЦК).

За приписами ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених Цивільним Кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Так, висновком експерта №1 від 04 січня 2021 року у проведеній посмертній комісійній судово-медичній експертизі відносно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього встановлені патологічні стани, що супроводжувалися вираженими порушеннями нервової системи та психо-емоційної діяльності, що може виражатися в порушенні здібності усвідомлювати свої дії, їх значення та керувати ними в момент вчинення заповіту.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 за недоведеністю, оскільки в судовому засіданні вповноваженою особою на складення заповіту, а також свідками, в присутності яких він був вчинений, підтверджено, що заповідач ОСОБА_3 мав вади, що перешкоджали нормальному функціонуванню його руки, що в свою чергу унеможливлювало власноруч здійснити підписання ним заповіту, він усвідомлював значення своїх дій, і його волевиявлення було добровільним в момент складення заповіту. Крім того, суд зазначає, що результат проведеної у справі комісійної експертизи не підтверджує, що заповіт ОСОБА_3 вчинено всупереч його волі чи він перебував у стані не розуміючи значення своїх дій, а посилання позивача на наявність наслідків отриманої травми спадкодавцем, не підтверджено відповідними доказами.

Судові витрати у справі стягненню не підлягають, оскільки у позові ОСОБА_1 суд відмовляє у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 225, ст.ст. 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ст. ст. 1233, 1234, 1247, 1257 ЦК, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення – протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту копії рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 червня 2021 року.

Суддя: А. В. Твердохліб