Рішення № 97773683, 18.06.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/603/21

2-а/189/21/21

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2021 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.

за участю секретаря Комеристої І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Безкоровайного Віталія Вікторовича, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №393814 від 28.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до поліцейського СРПП відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Безкоровайного В.В., ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №393814 від 28.04.2021 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою поліцейського СРПП відділення №5 СРУП старшого сержанта поліції Безкоровайного В.В. від 28.04.2021 року на неї було накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. В постанові зазначено, що 28.04.2021 року о 13:40 год., вона керувала скутером Хонда д/н б/н в с. Олександрівка вул. Степова не маючи посвідчення водія на керування таким транспортним засобом. З постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №393814 від 28.04.2021 року не погоджується, вважає її протиправною, оскільки відповідачем не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не надано належних доказів, які б свідчили про вчинення нею правопорушення, відтак постанова підлягає скасуванню. Відповідач не проінформував її про конкретну причину зупинки, вимоги щодо пред`явлення посвідчення водія та інших документів не було. Будь – яких доказів факту порушення позивачем ПДР України відповідачем надано не було. Крім того, поліцейський розглянувши справу на місці зупинки ТЗ не дав можливості позивачу скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у повному обсязі, а також проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачам в установленому порядку, останнім був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Відповідач поліцейський СРПП відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Безкоровайний В.В. відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив.

Представник відповідача ГУНП в Дніпропетровській області Грановський М.О. надіслав до суду відзив на позовну заяву в обґрунтування якого посилалася на вимоги ЗУ «Про Національну поліцію», КУпАП, КАСУ, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 надіслала відповідь на відзив. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 28.04.2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити, стягнути з відповідача-2 на її користь судовий збір.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №393814 від 28.04.2021 року, винесеною поліцейським СРПП ВП №5 СРУП ГУНП в Дніпропетровській області Безкоровайним В.В., позивача ОСОБА_1 (28.04.2021 року о 15:40 год., водій ОСОБА_1 керувала скутером Хонда Такт д/н б/н в АДРЕСА_1 , не маючи посвідчення водія на керування таким ТЗ), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400, 00 грн. (а.с.6).

Зі змісту постанови вбачається, 28.04.2021 року ОСОБА_1 керувала скутером не маючи керування таким транспортним засобом, однак, поліцейським при складанні оскаржуваної постанови не вказано який саме пункт ПДР України ОСОБА_1 порушено.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ч. 2 ст. 126 КупАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 1 ст.55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Згідно з ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із ст.252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Так, згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, відсутні пояснення свідків, які б містили докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в оскарженій постанові.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачами не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)

Оскільки відповідачами не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачити на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 79 КАС України відповідачами не було надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а отже й правомірності оскаржуваної постанови.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії БАБ №393814 від 28.04.2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки одним з відповідачів у справі є ГУНП в Дніпропетровській області, то саме з цього державного органу підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем за подання позову до суду в сумі 454,00 грн.

Керуючись ч.2 ст.126, ст.ст.251, 280 КУпАП, ст.ст.9, 77, 139, 244-246, 286 КАС України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Безкоровайного Віталія Вікторовича, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №393814 від 28.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №393814 від 28.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 від 28.04.2021 року – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , сплачений нею судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: О.С. Степанова

18.06.2021