Рішення № 97773359, 22.04.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.04.2021 Єдиний унікальний номер 201/7088/20

Номер провадження 2/205/582/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 29 липня 2020 року звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтований тим, що 30.10.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «ТНТ УКРАЇНА» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту 06/02-40К-0103362, відносно транспортного засобу «FORD», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

11 грудня 2017 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mersedes», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », у м. Дніпро по проспекту Слобожанському 2, скоїв зіткнення з автомобілем «FORD», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до Постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2018 року по справі № 202/8297/17, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За заявою ТОВ «ТНТ УКРАЇНА» про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 63 133,69 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована за полісом № АК6856997 в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», то остання керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в розмірі 55 912,59 грн.

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 7221 грн. 10 коп.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 7 221 грн. 10 коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року справу передано на розгляд за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Справа надійшла до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 29 вересня 2020 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 письмово просила розглянути справу без її участі, позов підтримала.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просив розглянути позов у його відсутність, позов визнав.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, наявні в матеріалах справи докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що 30 жовтня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «ТНТ УКРАЇНА» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту К-103362 (далі - Договір). Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «FORD Fiesta», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2016 року випуску. Відповідно до умов Договору страховик при настанні страхового випадку зобов`язався здійснити виплату страхового відшкодування у межах страхової суми 300 000 грн. (а.с.21-24).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль «FORD Fiesta», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2016 року випуску, належить ТОВ «ТНТ УКРАЇНА» (а.с.15).

Згідно з довідкою № 3017346586623927 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.19-20) 11 грудня 2017 року за участю вищевказаного застрахованого автомобіля та транспортного засобу «Mersedes-Benz», державний номер НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.18).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, після ДТП на виконання умов Договору позивач склав акти огляду транспортного засобу від 12 грудня 2017 року та 13 грудня 2017 року (а.с.26-32), страховий акт № 170000137905 від 05 січня 2018 року (а.с.34) та 12 січня 2018 року сплатив страхове відшкодування у розмірі 63 133,69 грн. (а.с.36) відповідно до розрахунку від 05 січня 2018 року (а.с.35).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за Договором, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що станом на 11 грудня 2017 року транспортний засіб «Mersedes-Benz», державний номер НОМЕР_2 , було застраховано діючим полісом № АК6856997 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (а.с.49)

Як зазначено в позовній заяві та не спростовано відповідачем, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом № АК6856997 в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відшкодувала ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в розмірі 55 912, 59 грн.

На підставі ст. 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає стягненню з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність на користь потерпілої особи.

Таким чином, різниця між понесеними позивачем внаслідок ДТП збитками у розмірі сплаченого за Договором відшкодування 63 133,69 грн. та відшкодуванням, сплаченим позивачу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у розмірі 55 912, 59 грн., становить 7 221,10 грн.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В порядку досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію про регресивні вимоги, відповідно до якої ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» вимагає сплатити суму в розмірі 7 221,10 грн. протягом місяця з моменту отримання листа (а.с.37).

Добровільно відповідач вищезазначену суму збитків не відшкодував, що стверджується позивачем та не спростовано відповідачем.

Положеннями ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач позов визнав, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, і страховим відшкодуванням, що становить 7 221,10 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 993, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 206, 263, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ: 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька,44) в порядку регресу завдані збитки у розмірі 7 221,10 грн. (сім тисяч двісті двадцять одна гривня 10 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ: 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька,44) судовий збір у розмірі 2 102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Остапенко