Рішення № 97772843, 14.06.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2390/21

2/212/2018/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В.В., представника відповідача Ніколенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2021 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» правонаступником якого є акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – Відповідач, АТ «КЗРК»), про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював на різних посадах підземних умовах шахти «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», 19 місяців (12.09.2000.- Позивачу було встановлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова зі стійким больовим синдромом та вираженими статико-динамічними порушеннями часто рецидивуючий перебіг, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і артрозом колінних суглобів (ПФ першого - другого ступеня), та вібраційна хвороба другої стадії від дії локальних вібрацій.

16.03.2021 року МСЕК йому первинно було встановлено 65% втрати професійної працездатності, з яких 35% радикулопатія, 30% вібраційна хвороба та третя група інвалідності, з черговим переоглядом 01.03.2022 року.

У зв`язку із ушкодженням здоров`я через професійні захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, в зв`язку з професійним захворюванням змінилися його образ та якість життя, розмір моральної шкоди він оцінює в розмірі 204 000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву пр. розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги просив залишити без задоволення, з підстав вказаних у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивач ОСОБА_1 , з 12.08.2000 року по 18.10.2019 року працював у шахтобудівельному управлінні ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» в підземних умовах що підтверджується копією трудової книжки (а.с.13-14).

Правонаступником публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» якого є акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджено копіями витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та Статуту.

05.02.2021 року на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком», проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.

В п. 17 Акту зазначено, що підставою для встановлення професійного захворювання стало те, що працюючи прохідником у шахтобудівельному управлінні ПАТ «Кривбасзалізрудком» у період з 12.09.2000 по 18.10.2019, ОСОБА_1 в підземних умовах виконував комплекс робіт з проходки гірничих виробок різної конфігурації, а саме: буріння шпурів та скважин ручними перфораторами, роботи зі зрошення гірничої маси після вибухових робіт, зачищення виробок від просипів гірничої маси, ремонтування бурового обладнання.

В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених параметрів вібрації локальної. (а.с.8)

В п. 18 Акту зазначено, що професійне захворювання виникло внаслідок важкості праці, а саме: маса вантажу, що підіймається постійно та переміщується вручну, перевищувала на 10 кг та складала 40 кг при допустимій до 30 кг; періодичне перебування в незручній робочій позі 62,2% при допустимому до 60%; шум, еквівалентний рівень шуму перевищував на 3 дБА, при фактичному - 115 дБА, при гранично-допустимому 112 дБА.

Позивачу встановлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова зі стійким больовим синдромом та вираженими статико-динамічними порушеннями часто рецидивуючий перебіг, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і артрозом колінних суглобів (ПФ першого - другого ступеня), та вібраційна хвороба другої стадії від дії локальних вібрацій.

Відповідно до довідки МСЕК від 16.03.2021 року позивачу первинно встановлено втрату працездатності в розмірі 65% втрати професійної працездатності, з з яких 35% радикулопатія, 30% вібраційна хвороба та третя група інвалідності, з черговим переоглядом 01.03.2022 року. Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Оцінюючи позицію представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, оскільки відсутня вина підприємства в її заподіянні, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини, а професійне захворювання отримане позивачем також і під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим всі підстави, передбачені ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Отже, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Частиною третьою статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності зі ст.ст. 23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я та травмуванням внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійних захворювань та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65 %, третю групу інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду.

Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, які не дають покращення в стані здоров`я. Крім того, постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів в шийному та поперековому відділі хребта, міжлопатковій області, що посилюється при фізичному навантаження, ході, переміні положення тіла, з іррадіацією в обидві нижні кінцівки, переважно зліва, по задньо-боковій поверхні до стопи, від шиї з іррадіацією в плечовий пояс, тягнучий біль в руках, оніміння в кінцівках, переважно зліва, часті судоми задньої групи м`язів стегон та гомілок, біль в та обмеження рухів у плечових, ліктьових та колінних суглобах, утруднену ходу, задишку при фізичному навантаженні, кашель сухий з харкотинням, загальну слабкість.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує час роботи позивача на підприємстві відповідача в шкідливих умовах, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, встановлену третю групу інвалідності, тяжкість вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 185000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1850,00 гривень.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 185000,00 (сто вісімдесят п`ять тисяч грн. 00 коп.), без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1850,00 гривень (одна тисяча вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.

Повний текст рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак