Рішення № 97772635, 11.06.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3525/20

Провадження № 2/209/79/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.

В листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 02.11.2011 року, згідно з якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських. Заявою відповідач підтвердила той факт, що вона був повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 10000,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався пунктами Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку. Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. З 01.03.2019 року також впроваджені зміни Умов та Правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, згідно яких відповідно до п. 2.1.1.2.12. в разі порушення зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнт зобов`язується сплатити банку заборгованість по кредиту та проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд». Відповідач зобов`язувався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за та виписці по рахунку. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 05.10.2020 року у розмірі 10144,33 грн., яка складається з наступного: 10144,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредита; 10595,40 грн. - заборгованості за простроченими тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк». Посилаючись на вказані обставини, позивач просив: стягнути з відповідача на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість у розмірі 10144,33 грн. станом на 05.10.2020 року за кредитним договором № б/н від 02.11.2011 року, а також судовий збір у справі в розмірі 2102,00 грн.

Представником позивача – адвокатом Пипа А.О. 19.04.2021 року надано відзив на позовну заяву на обгартування якого зазначено, що вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не законними, не доведеними належними та допустимими доказами і такими, що не підлягають задоволенню, а також доводи щодо предмету даного спору, спростовують позовні вимоги, що свідчить про необхідність їх врахування судом та надання їм відповідної правової оцінки, з метою забезпечення дотримання основоположних принципів цивільного судочинства. Так, надана позивачем Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку № НОМЕР_1 (дата проведення 08.01.2013), згідно якої було встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 5000,00 грн., який змінювався протягом 2013 — 2020 років і станом на 08.04.2020 року становить: «0» (Примітка: зменшення кредитного ліміту). Надана Довідка за кредитним договором № б/н (не`зазначено яким чи від якого числа), не підписана Представником банку, та відповідно до якої зазначені номера карткових рахунків двічі, серед яких є рахунок № НОМЕР_1 з вказаним кінцевим строком 07/16. Дійсно, Відповідачка зверталася до Позивача з метою отримання банківських послуг, відкриття карткового рахунку для власних потреб, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 02.11.2011 року, яку Банк і долучає до матеріалів справи. В графі «Платіжна карта КРЕДИТКА «Універсальна» відмітка відсутня» та в графі «Зазначте бажаний кредитний ліміт за платіжною картою КРЕДИТКА «Універсальна/ Goid» розмір не зазначений». Карта № НОМЕР_1 з датою відкриття 08.01.2013 року не могла видаватися за Анкетою-заявою підписаною Відповідачкою, а саме через два роки без відповідного розпорядження клієнта. Окрім того, у Довідці наданій Банком зазначено, що по карті змінювалися умови кредитування потягом 2013- 2020 рр., а саме в частині змін кредитного ліміту, який станом на 08.04.2020 рік дорівнює «0». Зазначає, що доказів, а саме Розписки про видачу та отримання будь-якої карти також не надано Банком. Виписка надана за якимось Договором б/н (без зазначення дати) та з різними номерами рахунків (без належних доказів їх видачі та видів рахунків). В Анкеті-заяві від 02.11.2011 року, наданій Позивачем до позовної заяви, не міститься інформації про: номер виданого карткового рахунку, істотних умов кредитного договору, що клієнт надавав розпорядження на видачу саме кредитної карти Універсальна та отримав її (Витяг з тарифів надає не підписаний клієнтом щодо кредитної карти Універсальна), розмір кредитного ліміту, процентної ставки, штрафних санкції, які банк має право нараховувати. В заяві зазначені лише анкетні данні клієнта та зазначено, що остання згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (без визначення яких), а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Посилання Позивача на те, що в Анкеті-заяві позичальника зазначено, що остання згодна з тим, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті, складають між ОСОБА_1 та Банком Договір, є нікчемними. Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з - якими він ознайомлений. В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Позивача неодноразово змінювалися самим Банком в період з часу виникнення спірних правовідносин (02.11.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані та надані клієнту Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір встановленого кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, комісій, строків дії договору, а наявність бажання отримати тільки дебетову особисту картку за наданою анкетою-заявою, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки не підтверджують вказаних обставин. Наголошує, що у Анкеті-заяві Позичальника за № б/н від 02.11.2011 року зазначалося, шо клієнт бажав отримати особисту дебетову картку, в графах щодо картки кредитна Універсальна позначка відсутня, взагалі не зазначено номер карткового рахунку, суму кредитного ліміту, процентної ставки та не зазначені умови договору про встановлення відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про видачу саме кредитної карти Універсальна, розмір кредитного ліміту, номеру карткового рахунку, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком додатки та Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного Сторонами кредитного договору, оскільки не підтверджують вказаних обставин. Дана позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у Постанові від 11 березня 2015 року, справа № 6-16цс15, та висловлена Великою Палатою Верховного Суду у Постанові по справі № 342/180/17 (Провадження № 14-131цс19) від 03 липня 2019 року. Просить в позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , відмовити у повному обсязі.

Представник позивача 26.04.2021 року надав суду відповідь на відзив, відповідно до змісту якого зазначив, що відповідачем було підписано заяву про приєднення до Умов та правил надання банківських послуг. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.Privatbank.uа) складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п.1.1.1.90,2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рухунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві. Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 02.11.2011 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “ ОСОБА_2 ) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”. Також до матеріалів позовної заяви долучено “Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,9% (34,80% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Банком надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок, не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Зазначає, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. Зауважує, що надані додатки до позовної заяви засвідчені належним чином. Всі подані документи є належними та допустимими доказами у справі, а твердження Відповідача не відповідають дійсності. Посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 вважають недоречною. Банком надано до суду виписку по картрахунку, яка є підтвердженням, що Відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується , що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що Відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Банк просить суд оцінити надані докази та правові висновки, зазначені у постановах ВСУ, у сукупності та задовольнити позовні вимоги. Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що міститься в матеріалах справи). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000.00грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки формується банківським комплексами та підписується представником Банка, довіреність якого міститься в матеріалах справи. Необхідно розрізняти поняття даних кредитно-правових відносин, які поєднанні в одне ціле - Кредитний договір. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Таким чином, кредитний договір чинний, а заперечення Відповідача нічим не обґрунтовані. Відповідач звертався в Банк з заявою про перевипуск карти, тобто надання карти з новим строком дії. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці. Перевипуск карти Відповідачем підтверджується банківською випискою по картковому рахунку. Відповідач здійснював погашення заборгованості вже на перевипущену карту, що ще раз підтверджує її отримання Відповідачем. Поскільки перевипуск карти не являється укладенням нового кредитного договору в заповненні додаткових документів для перевипуску картки не мало необхідності, що не суперечить чинному законодавству України. Зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Просять суд задовольнити уточнені позовні вимоги Банку в повному обсязі.

Представник позивача 06.05.2021 року надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до зміст якої користуючись своїм правом, передбаченим ст. п.2 ч.2 ст. 49, 13 ЦПК України позивач бажає зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 02.11.2011 року в розмірі 3309,04 грн. (3309,04 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 3309,04 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту), а також понесені позивачем судові витрати.

Представник відповідача – адвокат Пипа А.О. надала суду заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої зазначає, що 02.11.2011 року шляхом підписання анкети-заяви з ОСОБА_1 отримала карту № НОМЕР_1 , що підтверджується наданою банком довідкою, початковий кредит встановлено у розмірі 5000 грн., який змінювався протягом 2013-2020 років і станом на 08.04.2020 року становить «0». Кінцевий термін вказаний у картці - 07/16. Отже, до правовідносин, які склалися на підставі анкети-заяви повинна застосовуватися загальна позовна давність передбачена законом, тобто три роки. Строк дії банківської карти, на яку посилається банк закінчився 07.2016 року. Строк позовної давності сторонами не збільшувався, будь-які документи не підписувались. Проте банк звернувся з позовом до суду в жовтні 2020 року у зв`язку з чим пропустив строк позовної давності. Просить застосувати строки позовної давності та в позові відмовити у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвоката Пипа А.О. просила розглянути справу за її відсутності та відсутності відповідача у справі, про що надала суду відповідну заяву. Також в заяві зазначила, що проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі, вважає їх недоведеними та необґрунтованими. Вказала на те, що в анкеті-заяві від 01.11.2011 року зазначено про отримання відповідачем дебетової картки, а в графах щодо кредитної карти «Універсальна» позначка відсутня, також в анкеті відсутні номер карти, кредитний ліміт, % ставка та інші обов`язкові умови для кредитного договору. Інших анкет, пропозицій, договорів, доказів видачі карт не надано. Щодо карти № НОМЕР_1 на яку посилається банк зі строком дії 07/16 вважає, закінчився строк позовної давності, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-Заяву № б/н від 02.11.2011 року, про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно якої отримав кредитну картку із встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок (а.с.25).

Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито ОСОБА_1 картковий рахунок із кредитним лімітом, який у подальшому змінювався, що підтверджується довідкою (а.с.23).

Згідно наданої позивачем довідки, відповідачу ОСОБА_1 було видано платіжну картку, останній раз перевипускалася 31.10.2018 року строком дії до 10/22 року, що підтверджується довідкою (а.с.24).

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 1.1.3.2.4, 1.1.3.1.9 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку (а.с.26-51).

Позивач зазначає, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які були надані йому для ознайомлення у письмовій формі, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно виписки по особовому рахунку, відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами (а.с. 100-130).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, станом на 16.04.2021 року у розмірі 3309,04 грн., (3309,04 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 3309,04 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту) (а.с.173-189).

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку зобов`язаний виконати зобов`язання по поверненню кредиту.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Звернувшись до суду з даним позовом, АТ КБ Приватбанк посилалися на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 02.11.2011 року.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Слід зазначити, анкета-заява ОСОБА_1 від 02.11.2011 року містить відомості про оформлення відповідачем кредитного договору з наданням кредитного ліміту за Умовами та Правилами надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою кредитка «Універсальна».

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути, тільки заборгованість за тілом кредиту, обґрунтовуючи вимоги своїм правом на власний розсуд визначати розмір позовних вимог.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, про що свідчить виписка по рахунку, наданому банком (а.с. 100-130).

Відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ КБ Приватбанк, не довела відсутність заборгованості.

Відповідно до заявлених позовних вимог та згідно наданого розрахунку заборгованості, розмір тіла кредиту становить 3309,04 грн.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи подану представником відповідача - адвокатом Пипа А.О. заяву про застосування позовної давності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Так, згідно довідки, наданої позивачем (а.с.14), кредитна картка кілька разів перевипускалась з новим строком дії, останній раз 31.10.2018 року термін дії 10/22. Позивач звернувся до суду 27.11.2020 року, тобто в межах трирічного строку, тож до даних правовідносин строк позовної давності застосувати неможливо, у зв`язку з чим заява представника відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 02.11.2011 року станом на 16.04.2021 року у розмірі 3309 грн. 04 коп. заборгованість за тілом кредиту, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 258-265, 272. 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.11.2011 року станом на 16.04.2021 року у розмірі 3309 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 04 коп. (3309,04 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 3309,04 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 р. в редакції Закону № 731-ІХ від 18.06.2020 р. суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складення повного судового рішення – 11.06.2021 року.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Т.О. Решетник