Рішення № 97770528, 17.06.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/1108/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Байбак О.І. , Хотенець П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс», юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Зодчих, 80 А, кв. 72, адреса для листування: 36022, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 57/1, код ЄДРПОУ 41525078; до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629; про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки № 829дп від 26.06.2020 та Договором поставки № 520дп від 27.04.2020 у розмірі 175134, 00 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2627, 00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2600, 00 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 1108/21 від 31.03.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 01.04.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: подання до суду належних доказів відправлення копії позовної заяви відповідачу.

Ухвалою суду від 19.04.2021 прийнято позовну заяву (вх. № 922/1108/21) до розгляду в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/1108/21, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов – 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив – 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.

06.05.2021 на адресу суду від Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» надійшов відзив на позовну заяву вих. № 002-16/013/2566 від 28.04.2021 (вх. № 10219), в якому останній просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

18.05.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» надійшла відповідь на відзив (вх. № 11273), в якій останній просить суд відхилити доводи відповідача викладені у відзиві на позов та стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки № 829дп від 26.06.2020 та Договором поставки № 520дп від 27.04.2020 у розмірі 175134, 00 грн. Вказану відповідь на відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

26.05.2021 на адресу суду від Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» надійшли заперечення вих. № 002-16/013/2900 від 24.05.2021 (вх. № 12253, в яких останній зазначив, що заборгованість відповідача за Договором поставки № 829дп від 26.06.2020 та Договором поставки № 520дп від 27.04.2020 становить 152409, 00 грн., а не 175134, 00 грн., оскільки позивачем не зареєстровано податкову накладну на суму 22725, 00 грн. Вказані заперечення досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

28.05.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» надійшло клопотання (вх. № 12488) про долучення доказів в порядку ч. 8 статті 129 ГПК України. Вказане клопотання досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

Розпорядженням керівника апарату суду № 197/2021 від 17.06.2020, у зв`язку з відпусткою судді Яризько В.О., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5023/10655/11 (922/1108/21).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021 позовна заява в межах справи про банкрутство (922/1108/21) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді: Байбак О.І., Хотенець П.В.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.04.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» (постачальник) укладено Договір поставки № 520дп (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно – матеріальні цінності (далі – товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначаються сторонами окремо в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (а.с. 7-12).

Згідно з п. 1.2. Договору, поставка товару буде відбуватися однією партією. Для погодження товару сторони складають та підписують специфікацію, що є невід`ємною частиною Договору, яка має в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір, асортимент, комплектність, кількість, вартість товару та бути підписаною сторонами.

Відповідно до п. 1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу – виробника, технічній документації та нормативно – правовим актам України, а також країни виробника товару.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим Договором та складає 195000, 00 грн. у тому числі ПДВ 20 % 32500, 00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до розділу п. 4.5. Договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію товару не визначені сторонами відповідно до п. 1.2. Договору, але в будь – якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

Згідно з п. 2.4. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Відповідно до п. 3.2. Договору, про готовність товару до поставки постачальник повідомляє покупця письмово не пізніше ніж за 3 календарних дні до дати поставки. Не повідомлення постачальника покупця про готовність товару до поставки прирівнюється до невиконання зобов`язань по поставці.

Згідно з п. 10.1. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2020, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань – до повного виконання.

27.04.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» (постачальник) підписано специфікацію № 1 до Договору поставки № 520дп від 27.04.2020 (а.с. 22).

Відповідно до вказаної специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 195000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % 32500, 00 грн.

Умовами специфікації сторони погодили наступний порядок оплати: 30 % передплата, 70 % по факту поставки протягом 15 днів.

Згідно з умовами вказаної специфікації поставка продукції здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту отримання передплати.

На виконання умов специфікації № 1 відповідачем сплачено на рахунок позивача передплату у розмірі 58650, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2020 поставка продукції була здійснена на загальну суму 195000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000132 від 17.06.2020 (а.с. 24).

Таким чином, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 02.07.2020 (включно).

Позивач вказує, що заборгованість у розмірі 70 % за поставлений товар в сумі 136350, 00 грн. відповідачем сплачено не було.

Крім того, 26.06.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» (постачальник) укладено Договір поставки № 829дп (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно – матеріальні цінності (далі – товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначаються сторонами окремо в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (а.с. 7-12).

Згідно з п. 1.2. Договору, поставка товару буде відбуватися однією партією. Для погодження товару сторони складають та підписують специфікацію, що є невід`ємною частиною Договору, яка має в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір, асортимент, комплектність, кількість, вартість товару та бути підписаною сторонами.

Відповідно до п. 1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу – виробника, технічній документації та нормативно – правовим актам України, а також країни виробника товару.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим Договором та складає 38784, 00 грн. у тому числі ПДВ 20 % 6464, 00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до розділу п. 4.5. Договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію товару не визначені сторонами відповідно до п. 1.2. Договору, але в будь – якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

Згідно з п. 2.4. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Відповідно до п. 3.2. Договору, про готовність товару до поставки постачальник повідомляє покупця письмово не пізніше ніж за 3 календарних дні до дати поставки. Не повідомлення постачальника покупця про готовність товару до поставки прирівнюється до невиконання зобов`язань по поставці.

Згідно з п. 10.1. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2020, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань – до повного виконання.

26.06.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» (постачальник) підписано специфікацію № 1 до Договору поставки № 829дп від 26.06.2020 (а.с. 12).

Відповідно до вказаної специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 38784, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % 6464, 00 грн.

Згідно з умовами вказаної специфікації поставка продукції здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2020 поставка продукції була здійснена на загальну суму 38784, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 72 від 03.07.2020 (а.с. 14).

Умовами специфікації сторони погодили, що 100 % оплати здійснюється за фактом постачання, відтермінування платежу протягом 10 календарних днів.

Таким чином, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 17.07.2020 (включно).

Позивач вказує, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 38784, 00 грн. відповідачем сплачено не було.

Враховуючи викладене, позивач зазначає, що заборгованість відповідача за Договором поставки № 829дп від 26.06.2020 та Договором поставки № 520дп від 27.04.2020 становить 175134, 00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки в порушення п. 3.4. Договору поставки № 520дп від 27.04.2020 позивачем не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 22725, 00 грн., а отже сума заборгованості за вказаним Договором становить 113625, 00 грн. та має бути зменшена. Крім того, заперечує проти стягнення заборгованості за Договором поставки № 829дп від 26.06.2020, оскільки позивачем в порушення п. 2.3. Договору не направлено оригіналу рахунку на товар, а отже у відповідача не виникло обов`язку оплати товару.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами поставки.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що товар на загальну суму 233784, 00 грн. був поставлений, переданий відповідачу та прийнятий останнім без будь-яких зауважень. Однак оплата відповідачем проведена не у повному обсязі та заборгованість останнього за Договором поставки № 829дп від 26.06.2020 та Договором поставки № 520дп від 27.04.2020 становить 175134, 00 грн.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем в порушенням п. 3.4., 3.5. Договору поставки № 520 від 27.04.2020 не складено та не зареєстровано податкову накладну.

Суд не приймає вказані доводи відповідача, оскільки питання, що пов`язані із реєстрацією податкових накладних не пов`язані із фактом поставки товару безпосередньо. Доказами поставки товару є первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: видаткові накладні, які наявні в матеріалах справи. Податкова накладна – це документ, яким користуються платники ПДВ для обліку податкового зобов`язання та податкового кредиту. Податкова накладна не є документом первісного бухгалтерського обліку і сама по собі не доводить факту здійснення чи не здійснення господарської операції, в даному випадку – постачання товару.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 916/322/19.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що при порушенні контрагентом (продавцем) за Договором обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2021 у справі № 908/1568/18.

Таким чином, у разі порушення прав Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», останній має право звернутись до суду з позовом про відшкодування збитків.

Також, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано оригіналу рахунку на оплату товару, що передбачено п. 2.3. Договору поставки № 829дп від 26.06.2020, тому строк оплати за отриманий ним товар не настав.

Суд не погоджується з такими твердженням відповідача, оскільки порядок створення, отримання та відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Слід звернути увагу на те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є невідкладною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги.

Крім того, аналіз приписів статті 655, ч. 1 статті 697 ЦК України дозволяє дійти висновку, що обов`язком продавця є передання товару у власність покупцеві, який у свою чергу зобов`язується сплатити за товар певну грошову суму. Отже, правовідносини купівлі-продажу зумовлюють перехід права власності на товар від продавця до покупця в момент передання товару покупцеві; при цьому, законодавцем визначено можливість збереження товару за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, якщо про таке сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу.

За змістом п. 1.4. Договору вбачається, що право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

Таким чином, сторони погодили перехід права власності на поставлений позивачем товар до покупця як з моменту оплати товару (попередня оплата) так і в момент прийняття ним товару від постачальника, що передує діям відповідача щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 918/537/18.

Отже, доводи відповідача не знаходять свого підтвердження, оскільки останній отримав товар за видатковою накладною № 72 від 03.07.2020 по Договору поставки № 829дп від 26.06.2020, що зумовило перехід до нього права власності на отриманий товар.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на суму 175134, 00 грн., а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2627, 01 грн. покладає на відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2600, 00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката Бурбак О.В., з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів в суді, про що було укладено відповідний договір про надання правових послуг № 01/03 від 01.03.2021.

Факт надання юридичних послуг підтверджують наявні в матеріалах справи документи :

- копією договору про надання правових послуг № 01/03 від 01.03.2021;

- копією Ордера на надання правничої (правової) допомоги № 222098 від 29.03.2021;

- копією акту прийому – передачі наданих послуг від 19.05.2021 до договору про надання правових послуг № 01/03 від 01.03.2021;

- копією квитанції № 62 від 19.05.2021 на суму 2600, 00 грн.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У п. 269 Рішення у цієї справи суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тобто витрати на послуги адвоката мають бути фактично понесеними та підтвердженими належними фінансовими документами.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного суду у своїй постанові від 05.02.2019 у справі № 906/194/18 та постанові від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 зауважила, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Позивачем надано до суду докази фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2600, 00 грн., зокрема, копію квитанції № 62 від 19.05.2021 на суму 2600, 00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 2600, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» заборгованість за Договором поставки № 829дп від 26.06.2020 та Договором поставки № 520дп від 27.04.2020 у розмірі 175134, 00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2627, 01 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2600, 00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромальянс» (03170, м. Київ, вул. Зодчих, 80 А, кв. 72, код ЄДРПОУ 41525078).

Відповідач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий О.І. Байбак П.В. Хотенець