Рішення № 97770491, 18.06.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1376/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар", м.Харків до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", м.Харків про стягнення 296129,80 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про стягнення 296129,80 грн. за договором підряду №35Акт2442-17 від 04.07.17 про виконання робіт по передпідключенню газопроводу по вул.Лазьківка-Лужок у м.Харкові, з яких: 247363,99грн. боргу, 17281,59 грн. 3% річних, 31484,22 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2021 року відкрито провадження у справі №922/1376/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

07.05.2021 року відповідач надав до суду відзив (вх.№10365) з платіжним дорученням №2299 від 27.04.2021, що підтверджує сплату 247363,99 грн. боргу за спірним договором.

Надані документи судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

04.07.2017 року між підприємствами АТ «Харківміськгаз» (Замовник, Відповідач) та ТОВ «Тепло-Квар» (Виконавець, Позивач) було укладено Договір підряду №35Акт2442-17 виконання робіт по передпідключеншо газопроводу по вул.Лазьківка-Лужок у м. Харкові.

Відповідно до п.3.2 Договору вартість робіт складає 247363,99 грн., у т.ч. ПДВ -41227,33грн. Вказана вартість робіт також підтверджена додатком С форми №9 до Договору.

Відповідно до п.4. Договору замовник зобов`язується перерахувати на поточний рахунок підрядника передоплату у розмірі 100% вартості послуг за договором протягом 5 днів з моменту підписання договору.

Остаточний розрахунок за фактично виконані обсяги послуг, з урахуванням перерахунку вартості використаних матеріалів, здійснюється на підставі відповідного акту протягом 5 днів з дня його підписання.

Підрядні роботи були виконані у листопаді 2018 року, що підтверджується наступним:

- актом виконаних робіт від 30.11.2018 року за листопад 2018 року на суму 247363,99 грн., у т.ч. ПДВ - 41227,33грн,

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2018 року (форма кб-3) на суму 247363,99грн., у т.ч. ПДВ -41227,33грн.,

- відомістю ресурсів до акту прийняття робіт за листопад 2018 року (форма №5а) на суму використаних будівельних матеріалів в розмірі 146592,65 грн.,

- розрахунком №1-2 щодо загальновиробничих витрат до акту за листопад 2018 року на суму 8913,97 грн.

- податковою накладною №69 від 30.11.2018 року на суму 247363,99 грн., у т.ч. ПДВ-41227,33 грн.

Вказані документи узгоджені та підписані сторонами.

Позивач зазначає, що строк оплати робіт наступив 10.12.2018 року (прийняті роботи за актом 30.11.2018 року + 10 днів за п.4.1. Договору).

Проте, у визначений умовами договору строк Замовник за отримані та прийняті роботи не розрахувався.

Позивачем 19.03.2021 року була направлена вимога відповідачу про сплату боргу з актом звіряння розрахунків. Вказана вимога отримана відповідачем 23.03.2021 року.

Станом на 08.04.2021 року сума боргу відповідача складала 247363,99 грн. на користь ТОВ "Тепло-Квар».

Таким чином, виконані позивачем роботи на суму 247363,99 грн. відповідачем сплачені не були, що стало підставою для звернення до суду.

Розрахунок строку прострочення виконання зобов`язання:

- за 2018 рік - 21 день (за грудень 2018 року);

- за 2019 рік та 2020 рік - 365 та 366 днів;

- за 2021 рік - 98 днів (31+28+31+8=98 днів, за січень, лютий, березень та 08 днів квітня 2021 року). Всього прострочення виконання зобов`язання за період з 10.12.2018 року по 08.04.2021 року складає 850 днів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання його умов сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст.ст.843, 844 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як зазначив ВГСУ в постанові від 21 січня 2015 року (Справа N 910/15311/13), якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне зобов`язання).

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розмір боргу за виконані позивачем роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року становить 34570,38 грн. (а.с.49).

Відповідно до п.4.1.Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі відповідного акту, підписаного сторонами, протягом 10 днів з дня його підписання.

Відповідний акт підписано сторонами 30.11.2018 року без будь-яких зауважень.

Судом встановлено, що передплати за договором відповідно до п.4 не було.

Позивач зазначає, що строк оплати відповідачем за виконані роботи настав 10.12.2018 року.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, а відповідач у визначений умовами договору строк не виконав свої зобов`язання щодо оплати прийнятих робіт.

Під час розгляду справи відповідачем сплачено 247363,99 грн. боргу за спірним договором, що підтверджується платіжним дорученням №2299 від 27.04.2021 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідачем сплачено суму боргу після звернення позивача до суду, тобто, предмет спору у цій частині у даній справі відсутній, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі щодо стягнення 247363,99 грн. боргу.

Щодо стягнення 17281,59 грн. 3% річних та 31484,22 грн. інфляційних суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.

Позивач вважає кінцевим строком оплати - 10.12.2018 року (10 днів з дня підписання акту виконаних робіт), та з цього часу нараховує річні та інфляційні.

Перевіривши відповідні розрахунки позивача за допомогою програми "Законодавство", з урахуванням визначеного позивачем періоду початку нарахування, суд дійшов висновку про правомірність та вірність даних нарахувань в частині стягнення 17261,26 грн. 3% річних за період з 11.12.2018 року по 08.04.2021 року та 31339,90 грн. інфляційних за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року.

В частині стягнення 20,33 грн. 3% річних та 144,32 грн. інфляційних суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, однак, з урахуванням закриття провадження в частині стягнення основного боргу, та у зв`язку з невірним розрахунком 3% річних та інфляційних, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Закрити провадження у справі №922/1376/21 в частині стягнення 247363,99 грн. боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (адреса: 61004, м.Харків, вул.Москалівська, буд.57/59; код ЄДРПОУ 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" (адреса: 61001, м.Харків, вул.Плеханівська, б.117; код ЄДРПОУ 34329599) 17261,26грн. 3% річних, 31339,90 грн. інфляційних, 729,02 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "18" червня 2021 р.

Суддя К.В. Аріт