Рішення № 97770224, 15.06.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1058/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Луганський В.О. - керівник,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1058/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Трейд» (65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 5, офіс 210, код ЄДРПОУ 41720686)

до відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672)

про стягнення 250 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

19.04.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява ТОВ «Селена Трейд» до ДП «МТП «Чорноморськ» про стягнення 250000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання Відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору надання послуг з оренди ваг № 19/126-Оз від 14.05.2019р. в частині сплати орендних платежів, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Так, Позивач зазначає, що 14 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена Трейд» та Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» укладено договір надання послуг з оренди ваг №19/126-Оз, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування обладнання: ваги вагонні двоплатформні ТВВ-150, що належить орендодавцю на праві власності.

Крім того, як вказує Позивач, 14 травня 2019 року Відповідач прийняв від Позивача «об`єкт оренди» за Актом прийому-передачі, при цьому умовами договору визначено, що розмір орендної плати за 1 (один) місяць оренди майна становить 62 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 10 416,70 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п.4.3. договору після припинення строку його дії, у разі якщо сторони не досягнуть згоди щодо укладення нового договору протягом 10 календарних днів від останнього дня дії договору, орендар повинен протягом 5 календарних днів передати об`єкт оренди по акту прийому-передачі орендодавцю. Згідно п.5.7. договору, при припиненні його дії орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта оренди орендодавцю за актом прийому-передачі.

Позивач стверджує, що Відповідач після сплину терміну дії договору (14.05.2020р.) не повернув об`єкт оренди за актом прийому-передачі, у зв`язку з чим позивач йому виставив рахунки: №13 від 31.12.2020р. на суму 62500 грн. за грудень 2020р., №1 від 31.01.2021р. на суму 62500 грн. за січень 2021 року, №2 від 28.02.2021р. на суму 62500 грн. за лютий 2021 року, №3 від 31.03.2021р. на суму 62500 грн. за березень 2020 року, які були отримані уповноваженим представником Відповідача разом з актами виконаних робіт, однак, не повернуті Позивачу за відсутності також претензій з їх приводу. Через неоплату відповідачем вищевказаних рахунків, позивач розрахував до стягнення з відповідача 250000 грн. заборгованості.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

19.04.2021 року до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 1096/21) ТОВ «Селена Трейд» до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення заборгованості в розмірі 250000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021р. позовна заява вх.№1096/21 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2021р. прийнято позовну заяву (вх.№1096/21) до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу №916/1058/21 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 13 травня 2021 р. об 11:40 год.

13.05.2021 року в судовому засіданні протокольно оголошено перерву до 01.06.2021р. об 11:20 год., про що Відповідача повідомлено ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2021р. в порядку ст. 120 ГПК України.

01.06.2021р. в судовому засіданні у зв`язку із неможливістю завершити розгляд справи по суті, судом була постановлена протокольна ухвала про оголошення перерви до 15.06.2021р. об 11:20 год. та повідомлено про місце дату та час проведення судового засідання Відповідача ухвалою суду від 01.06.2021р. в порядку ст. 120 ГПК України.

15.06.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання (вх. № 16178/21) про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебування представника у даній справі у щорічній відпустці та зайнятістю інших представників у зазначених у клопотанні перевірках.

З огляду на достатність наданого судом часу для доведення відповідачем своєї правової позиції та надання доказів, які, на його думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та на те, що судом не визнавалась обов`язковою явка учасників справи в судове засідання, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, про що судом було постановлено протокольну ухвалу в судовому засіданні 15.06.2021р.

Під час розгляду справи по суті представник позивача, присутній в судовому засіданні виступив із вступною промовою, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Представник Позивача – ТОВ «Селена Трейд», заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте свого представника в судові засідання не направив, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами суду не обґрунтував, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Під час судового розгляду, відповідно до ст.ст. 209, 210 ГПК України, судом були з`ясовані всі обставини на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

15.06.2021 року в судовому засіданні Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

14.05.2019 року між ДП «МТП «Чорноморськ» (орендар) та ТОВ «Селена Трейд» (орендодавець) укладено договір надання послуг з оренди ваг № 19/126-Оз, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язався передати орендарю, а орендар зобов`язався прийняти в строкове платне користування обладнання: ваги вагонні двоплатформні ТВВ-150, що належить орендодавцю на праві власності (Додаток 1 до цього Договору, який с його невід`ємною частиною).

Пунктом 1.2 Договору наведена характеристика об`єкта оренди:

Призначення об`єкта оренди - для зважування в статиці залізничних вагонів. Ваги вагонні повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 45501:2007, ДСТУ OIML R 106-1:2008. Виготовлені згідно вимог «Інструкції про порядок засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України», затвердженої МІУ від 31.07.2012 № 442 та відповідає технічним умовам ТУ У 29.2-32126739.004-2004, що узгоджені з відповідними службами «Укрзалізниці».

Ваги ТВВ повинні відповідати затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У1921-15 (п. 1.2.1. договору);

Стан об`єкта оренди на момент подачі в оренду: обладнання вживане, в робочому стані, придатне для користування за призначенням (п. 1.2.2. договору);

На момент укладання договору об`єкт оренди повинен бути повіреним та мати відповідні свідоцтва (п. 1.2.3. договору).

Відповідно до п.2.1. договору №19/126-Оз від 14.05.2019р. метою оренди за цим договором є використання об`єкта оренди орендарем в господарській діяльності за цільовим призначенням об`єкта оренди, надання орендарем послуг іншим суб`єктам господарської діяльності, в т.ч. орендодавцю за переважування вагонів з вантажами.

Прийом-передача об`єкта оренди в орендне користування здійснюється за актом прийому-передачі уповноваженими представниками сторін договору. Передача об`єкта оренди в орендне користування не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на об`єкт оренди. Його власником є орендодавець, а орендар користується об`єктом оренди - протягом строку дії цього договору. Об`єкт оренди вважається переданим в орендне користування з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору №19/126- Оз від 14.05.2019р.).

Відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору №19/126-Оз від 14.05.2019р. термін оренди за цим договором становить 12 (дванадцять) місяців від дати прийому об`єкта оренди в орендне користування орендарем за актом приймання-передачі. Дата акту прийому-передачі об`єкта оренди в орендне користування встановлюється сторонами за датою фактичної передачі об`єкта оренди в орендне користування. Після припинення строку дії цього договору орендне користування об`єктом оренди може бути продовжено шляхом укладання сторонами додаткової угоди до договору оренди, в разі погодження розміру орендної плати. Після припинення строку дії цього договору, у разі, якщо сторони не досягнуть згоди щодо укладення нового договору протягом 10 календарних днів від останнього дня дії договору, орендар повинен протягом 5 календарних днів передати об`єкт оренди по акту прийому-передачі орендодавцю.

Згідно із пунктами 5.1, 5.2 договору №19/126-Оз від 14.05.2019р. розмір орендної плати за 1 (один) місяць оренди майна за цим договором становить 62 500,00 грн., тому числі ПДВ 20% - 10 416,70 грн. Орендар щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, оплачує орендодавцю орендну плату на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Пунктами 5.3, 5.4 договору від 14.05.2019р. передбачено, що сторони, щомісячно, до 05 числа місяця, наступного за звітним, підписують Акт виконаних робіт. У випадку, якщо орендар не підписав Акт виконаних робіт до 05 числа звітного місяця і не надав в цей термін мотивовану відмову від підписання Акту виконаних робіт, послуги з оренди вважаються автоматично прийнятими, а Акт виконаних робіт підписаним орендарем. Орендна плата сплачується безготівковими платежами на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.7.1. договору №19/126-Оз від 14.05.2019р. орендар зобов`язується, зокрема: використовувати об`єкт оренди за його цільовим призначенням, згідно п.2.1. цього договору; за свій рахунок забезпечити збереження об`єкта оренди, умови його утримання та використання, що виключають наднормативний знос об`єкта оренди; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату; протягом строку дії цього договору, підписувати до 05 числа місяця, наступного за звітним, акти виконаних робіт.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що повернення об`єкта оренди орендодавцю здійснюється сторонами шляхом складання відповідного акту прийому-передачі, з дотриманням положень і вимог, встановлених розділом 4 цього договору.

Пунктами 8.2., 8.3. договору сторони погодили, що об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з дати підписання сторонами акту приймання-передачі. Об`єкт оренди має бути переданий орендодавцю у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Зміна умов цього договору допускається при згоді обох сторін, шляхом оформлення додаткової угоди до цього договору, з умовою дотримання встановленої чинним законодавством України процедури зміни господарських договорів. Цей договір може бути припинений при настанні однієї з таких обставин: закінчення терміну дії договору; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення (неналежне виконання) його умов, які мали місце протягом часу дії цього договору. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом терміну оренди відповідно до п.4.1. договору (п.п.11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 11.5. договору №19/126-Оз від 14.05.2019р.).

Відповідно до п.13.1. договору №19/126-Оз від 14.05.2019р. зміни та доповнення до договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Також до договору №19/126-Оз від 14.05.2019р. сторонами підписано специфікацію, перелік переданого обладнання, де об`єктом оренди зазначено залізничні ваги (ТВВ-150) у кількості 1 шт. із загальною вартістю за календарний рік експлуатації в розмірі 750000,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №19/126-Оз від 14.05.2019р. між Позивачем та Відповідачем складено Акт приймання-передачі залізничних ваг № 3 за договором надання послуг з оренди залізничних ваг № 19/126-Оз від 14.05.2019р. відповідно до якого орендар прийняв, а орендодавець передав залізничні ваги відповідно до наведеного: 1) платформа ваги ТВВ - «УніверсалS» - 13,5(8) – RC3(30) ТВТВ.05003-601 – 2 шт.; 2) вагопроцесор ТВП25-027н-0’ 1 – 1 шт.; 3) Тензодатчик RC3(30)-CЗ – 8 шт.; 4) блок віддаленого вимірювача БВВ-2.051н-00 – 1 шт.; 5) блок віддаленого вимірювача БВВ-2.051 н-01 – 1 шт.; 6) міжплатформна вставка для ТВВ – 1 шт.; 7) програма Vagon Vaga (loading) – 1 шт.; 8) програма Vagon Vaga (dynamic) – 1 шт.; драйвери DLL for 1c Vagon Vaga – 1 шт.; 10) кабель зв`язку – 700 м/п. З боку ДП «МТП «Чорноморськ» акт підписано Медведик О.Ф., на акті проставлено печатку ДП «МТП «Чорноморськ».

На виконання умов договору від 14.05.2019 Позивачем виставлені Відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 250000,00 грн., а саме: рахунок №9 від 31.12.2020р. на суму 62500,00 грн., №1 від 31.01.2021р. на суму 62500,00 грн., №2 від 28.02.2021р. на суму 62500,00 грн., №3 від 31.03.2021р. на суму 62500,00 грн. за оренду за грудень 2020р. - березень 2021р.

На підтвердження вручення вищевказаних актів Відповідачу Позивач подав до справи листи з вимогою оплатити рахунки №01-01 від 04.01.2021р., №01-02 від 08.02.2021р., №01-03 від 02.03.2021р., №05-04 від 05.04.2021р. із доказами їх направлення на адресу Відповідача.

Докази оплати Відповідачем вказаних рахунків у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, у зв`язку з несплатою Відповідачем своєчасно та в повному обсязі орендної плати, ТОВ «Селена Трейд» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 250000,00 грн.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Cтаттею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються вимоги частини другої статті 11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч.1 ст. 284 ГК України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно до п.п.1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.ч.1, 2 ст.785 ЦК України).

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що між сторонами спору було укладено договір надання послуг з оренди ваг №19/126-Оз від 14.05.2019р.

Отже, з моменту укладення сторонами відповідного договору оренди між ними виникли зобов`язання які регулюються параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України "Найм (оренда)".

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч.4 ст.75 ГПК України, з врахуванням рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020р. по справі №916/401/20, постанов Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020р., Верховного Суду від 18.03.2021р., є встановленим та не потребують доказування обставини, що вказують на факт дійсності договору надання послуг з оренди залізничних ваг №19/126-Оз від 14.05.2019р, факт передання ваг за вказаним договором у користування ДП «МТП «Чорноморськ».

При цьому до справи не подано доказів повернення відповідачем ваг із користування.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Селена Трейд» за оренду залізничних ваг були виставлені відповідні рахунки на оплату за період з грудня 2020 року по березень 2021 року, відповідно до яких заборгованість з оплати орендної плати склала 250000,00 грн., яка Відповідачем не оплачено (доказів зворотнього останнім не надано) та доказів спростовуючих позовні вимоги Відповідач не надав.

З врахуванням наведеного вище, вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі в загальній сумі 250000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих Позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, як обґрунтованого, доведеного доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого Відповідачем.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даного позову Позивач сплатив 3750,00 грн. судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню з Відповідача підлягає на користь позивача 3750,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Трейд» (65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 5, офіс 210, код ЄДРПОУ 41720686) суму заборгованості у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 червня 2021 р.

Суддя О.В. Цісельський