Рішення № 97770214, 02.06.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/206/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 01125666)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 67/69, код ЄДРПОУ 20005502)

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: Кульшик К.В., в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: Витяганець В.С., адвокат, діє на підставі ордеру

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення 3202906,54 грн.

Позовні вимоги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №КД-4521/12 від 06.09.2013 про внесення змін до договору оренди від 31.10.2003 державного нерухомого майна, що належить до державної власності зі змінами та доповненнями та договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-384 від 14.03.2014.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.03.2020 о 12:30.

10.02.2021 за вх.№3808/21 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 3630797,70 грн., з яких: 3202906,54 грн. основного боргу, 250422,17 грн. пені, 55580,35 грн. 3% річних та 121888,64 грн. інфляційних втрат. У підготовчому засіданні 02.03.2021 судом у протокольній формі прийнято до розгляду заяву позивача за вх.№3808/21 від 10.02.2021.

18.02.2021 за вх.№4247/21 до суду від відповідача надійшов відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд закрити провадження у справі №916/206/21 про стягнення 3202906,54 грн. у зв`язку зі сплатою суми основного боргу.

02.03.2021 за вх.№5872/21 до суду від позивача надійшло клопотання про часткове закриття провадження у справі у зв`язку із погашенням відповідачем суми основного боргу та повернення з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору.

У підготовчому засіданні 02.03.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 22.03.2021 об 11:30.

09.03.2021 за вх.№6476/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка залучена судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач зазначає про сплату суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 250422,17 грн., 3% річних у розмірі 55580,35 грн. та інфляційні втрати у сумі 121888,64 грн.; судові витрати у вигляді судового збору у цій частині покласти на відповідача.

22.03.2021 за вх.№7728/21 до суду від відповідача надійшли заперечення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач просить суд закрити провадження у справі №916/206/21 в частині вимог про стягнення 3202906,54 грн. основного боргу; зменшити розмір пені, який підлягає стягненню на 90%; в іншій частині позовних вимог – у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступне:

- відповідач зазначає, що позивачем неправильно визначено період відповідних нарахувань, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені;

- відповідач посилається на те, що при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується;

- відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої пені на 90% з огляду на наступне: 1) скрутний фінансовий стан відповідача; 2) виконання ним своїх зобов`язань за договором; 3) правовий статус відповідача як інвестора; 4) відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов`язання; 5) відсутність у позивача збитків, спричинених простроченням оплати; 6) довготривалість та сталість взаємин сторін.

У підготовчому засіданні 22.03.2021 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.04.2021 о 10:30.

06.04.2021 за вх.№9491/21 до суду від позивача надійшли заперечення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях позивач просить, зокрема, задовольнити позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат; закрити провадження у справі №916/206/21 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 3202906,54 грн. за договорами №ДФ-384 від 14.03.2014 та №КД-4521 від 31.10.2003 (у редакції договору від 06.09.2013), посилаючись на наступне:

- позивач вказує, що рахунки сплачено відповідачем лише після звернення позивача до господарського суду з відповідною позовною заявою та відкриття провадження у справі;

- позивач зазначає, що відповідач порушував умови господарських договорів оренди державного нерухомого майна протягом тривалого часу;

- позивач посилається на те, що розрахунки пені та інфляційних втрат здійснено позивачем з врахуванням останнього дня оплати, як це і визначено умовами п.3.6 договору №ДФ-384 від 14.03.2014 та договору №КД-4521 від 31.10.2003 (у редакції договору від 06.09.2013) відповідно;

- за посиланнями позивача всі розрахунки розміру інфляційних втрат по кожному окремому рахунку позивача здійснено за період часу, що становить більше одного місяця.

Ухвалою суду від 06.04.2021 закрито провадження у справі №916/206/21 в частині позовних вимог Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення 3202906,54 грн. основного боргу; повернуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» 48043,60 грн. судового збору.

У підготовчому засіданні 06.04.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.04.2021 об 11:00.

19.04.2021 за вх.№10829/21 до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- відповідач посилається на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відповідач зазначає, що позивачем невірно визначено кінцеву дату прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати рахунків;

- на думку відповідача позивачем нараховані інфляційні за період прострочення виконання відповідачем зобов`язання, які не дорівнюють календарному місяцю, а тому позовні вимоги в частині такого стягнення є неправомірними;

- на думку відповідача у суду наявні підстави для зменшення розміру нарахованої пені на 90%, приймаючи також до уваги не понесення позивачем збитків.

У судовому засіданні 20.04.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 12.05.2021 о 15:25. У зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 11.05.2021, судове засідання 12.05.2021 о 15:25 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 24.05.2021 призначено судове засідання на 02.06.2021 о 10:45.

У судовому засіданні 02.06.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.06.2021 просив суд зменшити розмір нарахованої пені та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Справа №916/206/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

06.09.2013 між Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (балансоутримувач 1, позивач), Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (балансоутримувач 2), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (орендар) укладено договір №КД-4521/12 про внесення змін до договору оренди від 31.10.2003 державного нерухомого майна, що належить до державної власності зі змінами та доповненнями, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування держави нерухоме майно, а саме: 1.1.1) нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» (балансоутримувач 1): - площа в тилу причалу №4, інв. №063523, площею 18036,0 кв.м.; - склад металу №175, інв. №065512, площею 12593,0 кв.м.; - площа в тилу причалу №4, інв. №063523, площею 8908,0 кв.м.; 1.1.2) нерухоме майно, яке знаходиться на балансі «Адміністрація морських порт України» (балансоутримувач 2): - стрілочні переведення №№319, 333, 335 , інв №№060150, 060151, 060152; - залізничні колії №№15,16 причалу №3, інв. №060017, довжиною 143 п/м; 126 п/м; - залізнична колія №19 причалу №4, інв. №060148, довжиною 388 п/м; - залізнична колія №2 причалу №4, інв. №060149, довжиною 316 п/м (майно), адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена TOB «КК «Бюро оцінки Стефанович» на « 17» липня 2013 року і становить 28319560 грн., з них вартість майна вказаного в п.1.1.1 договору, що знаходиться на балансі балансоутримувача 1 становить 27082900 грн. вартість майна, вказаного в п.1.1.2 договору, що знаходиться на балансі балансоутримувача 2 становить 1236660 грн. Майно, що передається, не є цілісним майновим комплексом.

Згідно з п.1.2 договору майно передається в оренду з метою: - розміщення складу - 39537 кв.м. (інв. №063523 - 8908,0 кв.м.; інв. №065512 - 12593,0 кв.м.; інв. №063523 - 18036,0 кв.м.); - надання комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт (інше використання майна) - (інв. №№060150, 060151, 060152; інв. №060017 - 143 п/м; і 126 п/м; інв. №060148 - 388 п/м; і №060149 -316 п/м).

У відповідності до п.1.3 договору стан майна на момент укладення договору визначається в акті прийманні передавання за узгодженням балансоутримувачів і орендаря.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2013 року) - 353994,51 грн., із них 338536,25 грн. за оренду майна, вказаного в п.1.1.1 договору, що знаходиться на балансі балансоутримувача 1 та 15458,26 грн. за оренду майна, вказаного в п.1.1.2 договору, знаходиться на балансі балансоутримувача №2. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції серпня та вересня 2013 року.

Згідно з п.п. 3.5-3.7 договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачам (№1, 2) у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 30% надсилається орендарем орендодавцеві. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачам у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

У відповідності до п.5.3 договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.10.1 договору останній укладено строком на два роки одинадцять місяців, який діє з моменту його підписання.

За актом приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» та ДП «Адміністрація морських портів України» до договору від 06.09.2013 про внесення змін до договору оренди від 31.10.2003, укладеного з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 1.1.1) нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» (балансоутримувач 1): - площа в тилу причалу №4, інв. №063523, площею 18036,0 кв.м.; - склад металу №175, інв. №065512, площею 12593,0 кв.м.; - площа в тилу причалу №4, інв. №063523, площею 8908,0 кв.м.; 1.1.2) нерухоме майно, яке знаходиться на балансі «Адміністрація морських порт України» (балансоутримувач 2): - стрілочні переведення №№319, 333, 335 , інв №№060150, 060151, 060152; - залізничні колії №№15,16 причалу №3, інв. №060017, довжиною 143 п/м; 126 п/м; - залізнична колія №19 причалу №4, інв. №060148, довжиною 388 п/м; - залізнична колія №2 причалу №4, інв. №060149, довжиною 316 п/м (майно), адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена TOB «КК «Бюро оцінки Стефанович» на « 17» липня 2013 року і становить 28319560 грн., з них вартість майна вказаного в п.1.1.1 договору, що знаходиться на балансі балансоутримувача 1 становить 27082900 грн. вартість майна, вказаного в п.1.1.2 договору, що знаходиться на балансі балансоутримувача 2 становить 1236660 грн. Майно, що передається, не є цілісним майновим комплексом. В акті зазначено, що згідно з п.1.2 договору майно передається в оренду з метою: - розміщення складу - 39537 кв.м. (інв.№063523 - 8908,0 кв.м.; інв. №065512 - 12593,0 кв.м.; інв. №063523 - 18036,0 кв.м.); - надання комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт (інше використання майна) - (інв №№060150, 060151, 060152; інв. №060017 - 143 п/м; і 126 п/м; інв. №060148 - 388 п/м; і №060149 - 316 п/м). Вказаний акт підписано орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», погоджено балансоутримувачем 1 - Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» та балансоутримувачем 2 - Державним підприємством «Адміністрація морських портів України».

14.03.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину відкритої складської площі причалу №3, інв. №062031, реєстр. №01125666.1.АААИГА761, площею 13266,00 кв.м.; частину відкритої складської площі берегоукріплення, інв. №062034, реєстровий №01125666.1.АААИГА983, площею 5304,00 кв.м., частину складу металу 181 А - 2, інв. №065515, площею 295,00 кв.м., загальною площею 18865,00 кв.м. (майно), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Митна пл., 1, та обліковуються на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «СК «Бюро оцінки Стефанович» станом на « 30» листопада 2013 року та становить 9447200,00 грн.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору майно передається в оренду з метою: здійснення комплексу навантажувальних/розвантажувальних робіт (інше використання майна). Стан майна на момент укладення договору, визначається в акті приймання-передавання за узгодженням балансоутримувача і орендаря.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) (методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2013 року) - 118680,45 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції січня 2014 року, лютого 2014 року та березня 2014 року.

Згідно з п.п. 3.5-3.7 договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачам (№1, 2) у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендодавцеві; 30% - балансоутримувачам. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачам у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

У відповідності до п.5.3 договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.10.1 договору останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14.03.2014 до 14.02.2017 включно.

За актом приймання-передавання №ДФ-384 від 14.03.2014 державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» до договору оренди від 14.03.2014, укладеного з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину відкритої складської площі причалу №3, інв. №062031, реєстр №01125666.1.АААИГА761, площею 13266,00 кв.м.; частину відкритої складської площі берегоукріплення, інв. №062034, реєстровий №01125666.1.АААИГА983, площею 5304,00 кв.м., частину складу металу 181 А - 2, інв. №065515, площею 295,00 кв.м., загальною площею 18865,00 кв.м. (майно), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Митна пл. 1, та обліковуються на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «СК «Бюро оцінки Стефанович» станом на « 30» листопада 2013 року та становить 9447200,00 грн. В акті зазначено, що майно передається в оренду з метою: здійснення комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт (інше використання майна). Вказаний акт підписано орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», погоджено балансоутримувачем - Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт».

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» рахунки на загальну суму 3202906,54 грн., а саме: №250958 від 10.09.2020 на суму 331668,21 грн. з ПДВ, №251312 від 10.12.2020 на суму 341036,40 грн. з ПДВ, №251311 від 10.12.2020 на суму 143472,36 грн. з ПДВ, №250951 від 10.09.2020 на суму 139531,21 грн. з ПДВ, №251075 від 09.10.2020 на суму 333326,56 грн. з ПДВ, №251076 від 09.10.2020 на суму 140228,87 грн. з ПДВ, №251195 від 10.11.2020 на суму 336659,82 грн. з ПДВ, №251188 від 10.11.2020 на суму 141631,15 грн. з ПДВ, №250834 від 11.08.2020 на суму 332332,88 грн. з ПДВ, №250833 від 11.08.2020 на суму 139810,83 грн. з ПДВ, №250717 від 10.07.2020 на суму 334338,91 грн. з ПДВ, №251434 від 12.01.2021 на суму 344105,73 грн. з ПДВ, №251427 від 12.01.2021 на суму 144763,61 грн. з ПДВ.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом та подальшою прийнятою судом заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 3630797,70 грн., з яких: 3202906,54 грн. основного боргу, 250422,17 грн. пені, 55580,35 грн. 3% річних та 121888,64 грн. інфляційних втрат.

Під час розгляду судом господарської справи №916/206/21 Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» було сплачено суму основного боргу у розмірі 3202906,54 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 08.02.2021 №39772, 39777, 39783, 39784, 39789, 39790, 39795, 39796, 39801, 39802, 39807, 39808 на загальну суму 3202906,54 грн. та банківською випискою №БВ00000234 від 08.02.2021, у зв`язку з чим ухвалою суду від 06.04.2021 закрито провадження у справі №916/206/21 в частині позовних вимог Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення 3202906,54 грн. основного боргу; повернуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» 48043,60 грн. судового збору.

Таким чином, на розгляді суду перебувають позовні вимоги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення 427891,16 грн., з яких: 250422,17 грн. пені, 55580,35 грн. 3% річних та 121888,64 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, у відповідності до якої відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.3.6 договорів. При цьому сторони у п.3.6 договорів домовились включати в період нарахування і день оплати.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені на суму 250422,17 грн., господарським судом встановлено вірність його обрахунку.

Водночас частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Позивачем не надано до суду доказів понесення ним збитків саме у зв`язку з простроченням сплати відповідачем за надані послуги за договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено позивачу наявний основний борг одразу після звернення до суду.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання зобов`язань, оцінивши тяжкий фінансовий стан відповідача (підтверджується звітом про фінансові результати за 2020 рік, балансом станом на 31.12.2020; таблицею динаміки перевалки вантажів в період з 2017 рік по 2020 рік), враховуючи не надання позивачем доказів завдання йому збитків саме внаслідок дії відповідача у визначених у цій справі правовідносинах, а також дослідивши інтереси сторін, які заслуговують на увагу, виходячи із принципу збалансованості інтересів обох сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яку належить стягнути з відповідача, навпіл, а саме: до 125211,08 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних на суму 55580,35 грн. та інфляційних втрат на суму 121888,64 грн., господарським судом встановлено вірність цих розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Господарський суд не приймає до уваги посилань відповідача на невірність обрахунку заявлених до стягнення нарахувань, оскільки господарським судом встановлено, що розрахунки здійснювались позивачем у відповідності з погодженими сторонами умовами та не порушують вимог законодавства. Контррозрахунків відповідачем не подано.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача до 125211,08 грн. пені, 55580,35 грн. 3% річних та 121888,64 грн. інфляційних втрат, в решті позову слід відмовити.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 67/69, код ЄДРПОУ 20005502) на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 01125666) 125211 /сто двадцять п`ять тисяч двісті одинадцять/ грн. 08 коп. пені, 55580 /п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят/ грн. 35 коп. 3% річних, 121888 /сто двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім/ грн. 64 коп. інфляційних втрат та 6418 /шість тисяч чотириста вісімнадцять/ грн. 37 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16 червня 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля