Рішення № 97767421, 17.06.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1914/20

Провадження № 2/945/377/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 червня 2021 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Жиган А.О., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства,

встановив:

Позивач Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) - (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2020року у справі № 945/590/20 відповідача ОСОБА_2 та у справі № 945/588/20 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватими у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позивач вказував на те, що під час розгляду зазначених вище справ, встановлено, що 03.04.2020року на річці Південний Буг, у районі села Новоюріївка Миколаївського району Миколаївської області були затримані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які здійснювали лов риби промисловим знаряддям лову, чим порушили вимоги, передбачені пунктами 3.15, 4.14.1 Правил любительського і спортивного рибальства. При затриманні у відповідачів виявлено рибу: тарань у кількості 25один.,пластирка у кількості 17один., карась сріблястий 2один.,окунь-2 один. Внаслідок незаконного вилову риби, відносно відповідачів 03.04.2020року складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Позивач зазначив, що своїми діями відповідачі заподіяли рибним запасам України шкоду у розмірі 2771,00грн., розрахованих, відповідно до Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209, які відповідачем не відшкодовані.

У зв`язку із вищезазначеним, посилаючись на неправомірні дії відповідача, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, заподіяну рибним запасам України шкоду у розмірі 2771,00грн., а також судові витрати у справі.

У судове засідання позивач не з`явився, при цьому представник позивача подав на адресу суду клопотання, в якому повідомив, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися. Про дату та час слухання справи були повідомлені вчасно шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України; відзив не подавали.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

03.04.2020 року на річці Південний Буг, у районі села Новоюріївка Миколаївського району Миколаївської області були затримані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які здійснювали лов риби промисловим знаряддям лову – сіткою месиновою. При затриманні у відповідачів виявлено рибу:тарань в кількості 25 штук,плоскирка в кількості 17шт.,карась сріблястий в кількості 2 шт.,окунь в кількості 2шт. Своїми діями відповідачі заподіяли рибним запасам України шкоду у розмірі 2771,00грн., розрахованих, відповідно до Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209.

Внаслідок незаконного вилову риби, 03.04.2020 року відносно відповідачів складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 014853/289 та №014854/288 за порушення вимог, передбачених п.п. 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП .

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01.07.2020року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., з конфіскацією.

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.06.2020року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., з конфіскацією.

Згідно з положеннями ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу,виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України “Про тваринний світ” підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідачами не відшкодовано шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства.

Також, відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (далі - Закон) посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп., сплачений позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Морочне,Зарічненського району Рівненської області, який зареєстрований АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Каховка Херсонської області, який зареєстрований АДРЕСА_2 ;паспорт серія НОМЕР_1 ) на користь держави (Миколаївське ГУК/тгсмт с.Ольшанське; 24062100, ЄДРПОУ 37992030,р/р UA618999980333139331000014398) заподіяну рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства шкоду в розмірі 2771грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Морочне, Зарічненського району Рівненської області, який зареєстрований АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Каховка Херсонської області, який зареєстрований АДРЕСА_2 ;паспорт серія НОМЕР_1 ) на користь Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (ЄДРПОУ 40850821; м.Миколаїв,пр.Г.України,1а) витрати, пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 2102грн. в рівних частках, по 1051 гривень з кожного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Миколаївського апеляційного суду

Суддя М.М.Войнарівський