Рішення № 97767320, 07.06.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/875/17

Провадження № 2/488/45/21 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Глубоченко О.О.,

за участю прокурора - Ільницької-Юртаєвої А.І.,

та представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

Керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідача – ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 05.03.2015 року;

- зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом знесення побудованого на ній об`єкта нерухомості – житлового будинку, загальною площею 578,4 кв.м.

В обґрунтування позову прокурор вказав наступне.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.08.2016 р., винесеним у цивільній справі № 488/2718/14-ц, був визнаний незаконним та скасований п. 26 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 23/39 від 25.04.2008 р., яким було надано дозвіл ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, що розташована за вищевказаною адресою. Цим же рішенням були визнані незаконними та скасовані п.п. 12 та 12.3 розділу 4 рішення Миколаївської міськради № 33/48 від 25.03.2009 р., яким погоджено проект землеустрою та надано у власність відповідача вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 865788 від 15.05.2009 р., визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.05.2009 р., скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, та витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, яка розташована по АДРЕСА_1 , у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з передачею її у постійне користування ДП «Миколаївське лісове господарство».

В межах цивільної справи № 488/2718/14-ц, за клопотанням прокурора вживалися заходи забезпечення позову, зокрема, ухвалами Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28.05.2014 р. та від 11.11.2014 р. було заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам виконувати на спірній земельній ділянці будівельні роботи. Відповідач був обізнаний про наявність заборони, проте здійснював будівництво на спірній земельній ділянці.

В подальшому приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Демченко Т.М. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05.08.2015 р. № МК 083131700403 було внесено зміни у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності, за якими змінено об`єкт нерухомого майна з «незавершеного будівництва, об`єкт житлової нерухомості» на «житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості».

Прокурор зазначає, що під час перевірки було з`ясовано, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 05.08.2015 р. № МК 083131700403 в ДАБІ не реєструвалась, житловий будинок в установленому законом порядку до експлуатації не здавався, тому видане відповідачу свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 05.03.2015 року є незаконним та підлягає скасуванню. Крім цього, прокурор вказав, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 відноситься до земель державного лісового фонду, будівництво на якій суперечить вимогам земельного, лісового та містобудівного законодавства, а також порушує права та інтереси належного власника земельної ділянки – Миколаївської обласної державної адміністрації.

Посилаючись на викладене, прокурор просив позов задовольнити.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі з вищевикладених підстав, просив їх задовольнити.

Представник позивача - Миколаївської обласної державної адміністрації підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представники відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти позову у повному обсязі з підстав його необґрунтованості, вказували на відсутність підстав для звернення прокурора до суду із даним позовом в інтересах держави, та просили залишити позовну заяву прокурора без розгляду.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору – ДП "Миколаївське лісове господарство" та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору – Миколаївська міськрада в особі Центру надання адміністративних послуг подала заяву про слухання справи у її відсутність.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши надані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на час звернення прокурора до суду із даним позовом), було визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням) (ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду із даним позовом), - з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.02.2019 року (цивільна справа № 488/2718/14-ц), у частині, що залишена без змін постановою Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року (цивільна справа № 488/2718/14-ц) було визнано незаконним та скасовано пункт 26 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 23/39 від 25.04.2008 р. та пункт 12 розділу четвертого рішення Миколаївської міськради № 33/48 від 25.03.2009 р.; скасовано у Державному реєстрі речових прав запис № 678160 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1 000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1 000 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , з подальшею передачею у постійне користування ДП «Миколаївське лісове господарство».

Миколаївська обласна державна адміністрація, яка була учасником цивільної справи № 488/2718/14-ц, за час розгляду цієї справи та після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, не здійснила жодних дій щодо належного відновлення порушених інтересів держави.

При цьому, листом від 01.03.2017 року, копія якого наявна у справі, Миколаївська місцева прокуратура № 2 повідомила Миколаївську обласну державну адміністрацію про намір звернутися до суду із даним позовом на захист інтересів держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації. Заперечень від останньої не надійшло.

03.03.2017 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду із даним позовом, в якому обґрунтував підстави звернення, суть порушень інтересів держави та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також інші дані, визначені ст. 119 ЦПК України.

З урахуванням викладеного суд знаходить необґрунтованими та безпідставними доводи представників відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.01.2021 р. було відмовлено у задоволенні клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Із наявної у матеріалах справи копії постанови Миколаївського апеляційного суду від 06.06.2019 р. (цивільна справа № 488/2718/14-ц), вбачається, що нею було скасовано рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.02.2019 р. в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.05.2009 р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_5 26.06.2009 р., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.02.2019 року (цивільна справа № 488/2718/14-ц), у частині, що залишена без змін постановою Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року, було визнано незаконним та скасовано пункт 26 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 23/39 від 25.04.2008 р. та пункт 12 розділу четвертого рішення Миколаївської міськради № 33/48 від 25.03.2009 р.; скасовано у Державному реєстрі речових прав запис № 678160 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1 000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1 000 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , з подальшею передачею у постійне користування ДП «Миколаївське лісове господарство».

В межах розгляду судом цивільної справи № 488/2718/14-ц , у зв`язку з тим, що 19.06.2013 р. Інспекцією ДАБК в Миколаївській області було зареєстровано подану ОСОБА_2 декларацію про початок виконання будівельних робіт № МК 083131700403, та з метою запобігання забудови спірної земельної ділянки, що може утруднити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, за клопотанням прокурора, ухвалами Корабельного районного суду міста Миколаєва від 28.05.2014 р. та від 11.11.2014 р. були вжиті заходи забезпечення позову, зокрема, заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам виконувати на спірній земельній ділянці будівельні роботи.

Із наявного у справі копії акту державного виконавця від 24.11.2014 р. вбачається, що державним виконавцем Корабельного ВДВС Миколаївського МУЮ Радул Н.О., під час виконання ухвали суду від 11.11.2014 р. на особистому прийомі, ОСОБА_2 було повідомлено про вжиття заходів забезпечення позову та заборону будівництва на земельній ділянці за вищевказаною адресою.

Судом встановлено, що всупереч забороні будівельних робіт, відповідач продовжив будівництво, через що прокурором Корабельного району міста Миколаєва 18.06.2015 розпочато кримінальне провадження №42015150020000027, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

При цьому, відповідач здійснював будівельні роботи будучи обізнаним про вжиття судом заходів забезпечення позову по цивільній справі № 488/2718/14-ц, і про те, що спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП «Миколаївське лісове господарство», будівництво на якій заборонено законодавством.

Так, частиною 1 статті 51 Земельного кодексу України встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 56 Земельного кодексу України визначено, що громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Громадяни в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Проте судовим розглядом встановлено, що спірна земельна ділянка не входить до складу будь-яких угідь селянських, фермерських та інших господарств та була надана ОСОБА_2 для цілей, що не пов`язані з веденням лісового господарства, у тому числі заліснення, а саме - для будівництва житлового будинку.

В силу вимог ст.ст. 20-21 ЛК України лише тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового та короткострокового користування та за погодженнями із власниками лісів наділені правом зводити необхідні для ведення господарської діяльності тимчасові споруди та будівлі.

Будівництво капітальних об`єктів нерухомості на землях держлісфонду та відповідно надання у їх приватну власність для забудови законодавством забороняється.

Положеннями ст.48 Закону України «Про охорону земель» визначено, що розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Містобудівною документацією, яка діяла на час відведення спірної ділянки, був Генеральний план розвитку міста Миколаєва, що затверджений Постановою Ради Міністрів Української PCP № 403 від 24.11.1986, і є обов`язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста, а також використання землі в планувальних межах міста.

Пунктами 10.1, 10.4 розділу 10 ДБН 360-92, та пунктом 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 173 від 19.06.1996 р., які є обов`язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури, - на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів, забороняється будівництво господарських та інших об`єктів, що не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства.

Із наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації № МК083131700403 від 05.08.2015 р. за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва площею 578,4 кв.м., і видано свідоцтво про право власності від 05.03.2015 р., серія та номер: 34558222.

02.09.2016 р. приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Демченко Т.М. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації № МК083131700403 від 05.08.2015 р. було внесено зміни щодо об`єкту нерухомого майна, з «незавершеного будівництва, об`єкт житлової нерухомості» на «житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості».

Між тим, із наявного у матеріалах справи листа Управління ДАБІ у Миколаївській області від 22.02.2017 р. вбачається, що в базах даних, зареєстрованих Управлінням документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відсутні записи про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № МК083131700403 від 05.08.2015 р. за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_2 . За номером вхідної кореспонденції № 7264-20-14 від 21.10.2014 до ДАБІ надходила декларація про готовність об`єкта до експлуатації «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (замовник ОСОБА_2 ), яка була повернена замовнику без розгляду та реєстрації через наявність заборони здійснення будь-яких реєстраційних та дозвільних дій щодо виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці, відповідно до ухвали Корабельного районного суду від 28.05.2014 р.

Вказане підтверджується листом в.о. начальника ДАБІ у Миколаївській області від 24.10.2014 р. за № 7/14-5892-14, копія якого наявна у матеріалах даної справи.

Відповідно до п. 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 р., - орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. Зазначений реєстр наявний у загальному доступі на офіційному веб-сайті ДАБІ України.

Згідно інформації, отриманої прокурором із вказаного веб-сайту, протягом серпня місяця 2015 року жодна декларація за адресою: АДРЕСА_2 не реєструвалась. За серпень місяць 2015 року зареєстровано 85 декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, і серед них декларація за № МК083131700403 від 05.08.2015 відсутня.

Із наявного у справі витягу з кримінального провадження № 42017150020000010 вбачається, що 25.01.2017 р. Миколаївською місцевою прокуратурою №2 розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання завідомо підробленого документа у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на підставі яких було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості загальною площею 578,4 кв.м., житловою площею 54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером 590345448101, чим завдано шкоди інтересам держави.

Відповідно до пункту 4 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 868 від 17.03.2013 р., (далі – Порядок) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, а саме - на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

У разі, коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об`єкта в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 49 Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, та документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на час існування відносин), - фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об`єкти нерухомого майна видається свідоцтво на право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Незаконність рішення Миколаївської міської ради про надання у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, п. 12 розділу четвертого рішення № 33/48 від 25.03.2009 р., підтверджена рішеннями суду, які набрали законної сили. В свою чергу державна реєстрація права власності була здійснена без зареєстрованої Управлінням ДАБІ в Миколаївській області декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

За такого видане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 05.03.2015, суд знаходить таким, що є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною З ст. 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області належить стягнути судовий збір у розмірі 3 200 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 05.03.2015 р., видане ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, шляхом знесення за власний рахунок розташованого на цій земельній ділянці житлового будинку загальною площею 578,4 кв.м., житловою площею 54 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі – 3 200 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Прокурор – Керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2, 54050 м. Миколаїв, пр. Жовтневий 314.

Позивач – Миколаївська обласна державна адміністрація, 54009 м. Миколаїв, вул. Адміральська 22, код ЄДРПОУ 00022579.

Відповідач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа без самостійних вимог – Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство», 54007 м. Миколаїв, вул. Г. Дивіної 2-в, код ЄДРПОУ 33437380.

Третя особа без самостійних вимог – Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міськради, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська 20, код ЄДРПОУ 04056612.

Третя особа без самостійних вимог – ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Повний текст рішення суду був складений 17.06.2021 р.

Суддя Л.І. Селіщева