Вирок № 97767209, 18.06.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4103/20

Номер провадження1-кп/473/92/2021

ЄРДР № 12020150190001019.

Категорія: ч.1 ст.286 КК України

ВИРОК

іменем України

"18" червня 2021 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів судових засідань Данилевич Т.О., Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна вища, не працює, семінариста заочного відділення Вищого духовного навчального закладу Ірпінської Біблійної Семінарії, сімейний стан – одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Павлов М.О.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

захисник адвокат Арделя А.М.,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

21 серпня 2020 року приблизно о 07 годині 35 хвилин, обвинувачений водій ОСОБА_3 , керуючи технічно – справним транспортним засобом легковим автомобілем моделі «ГАЗ – 31105» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , рухаючись у світлий час доби, по проїжджій частині вулиці Київської в місті Вознесенську Миколаївської області у напрямку смт Олександрівка.

У цей же час, по вищевказаній проїзній частині в межах нерегульованого пішохідного переходу призначеному для організованого переходу пішоходів перетинала проїзну частину потерпіла ОСОБА_2 , рухаючись з права на ліво відносно напрямку руху керованого обвинуваченим водієм ОСОБА_3 автомобіля «ГАЗ – 31105» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 .

Навпроти будинку №24 на проїжджій частині вулиці Київській в місті Вознесенську Миколаївської області, потерпіла ОСОБА_2 вийшла на смугу руху автомобіля «ГАЗ - 31105» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 із-за попутного автомобіля моделі «ГАЗель» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , який зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, з права від автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 . В цей час час обвинувачений водій ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 18.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), а саме: керуючи транспортним засобом проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, під час зупинки транспортного засобу моделі «ГАЗель» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 перед нерегульованим пішохідним переходом, обвинувачений водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом моделі «ГАЗ – 31105» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , та рухаючись по сусідній смузі, не зменшивши швидкість руху керованого ним автомобіля, хоча мав таку технічну можливість, не зупинивши керований ним автомобіль, та не переконавшись, що на пішохідному переході напроти будівлі №24 по вулиці Київська в місті Вознесенську немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух транспортного засобу моделі «ГАЗ – 31105» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , внаслідок чого здійснив наїзд, в межах смуги руху призначеної для руху внапрямку смт. Олександрівна Вознесенського району, передньою центральною частиною капоту, центральною частиною переднього державного реєстраційного номера транспортного знаку та центральною верхньою частиною декоративної накладки решітки радіатора на пішохода потерпілу ОСОБА_2 , яка перетинала проїжджу частину, повернута лівою стороною тулуба до вищевказаного автомобіля, з подальшим падінням на асфальтне покриття проїзної частини вулиці Київська в місті Вознесенську Миколаївської області.

Внаслідок дорожньої транспортної пригоди потерпіла пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді осколкового перелому тіла першого поперекового хребця, який відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по ознакам довготривалого розладу здоров`я та відсутності небезпеки для життя.

Дана дорожня транспортна пригода настала внаслідок порушення обвинуваченим водієм ОСОБА_3 вимог п.18.4 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального правопорушення, яке мало місце 21 серпня 2020 року біля 07 годин 35 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Київська, коли він керуючи технічно справним транспортним засобом – легковим автомобілем моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.18.4 ПДР України та здійснив наїзд на пішохідному переході на пішохіда потерпілу ОСОБА_2 , яка перетинала проїжджу частину вулиці по пішохідному переходу та отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 21 серпня 2020 року біля 07 годин 35 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області вона перетинала проїжджу частину вулиці Київська на перехресті з вулицею Короленка, як пішохід по пішохідному переходу. В цей час на неї стався наїзд легкового автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок даної дорожньої транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження у вигляді осколкового перелому тіла першого поперекового хребця, проходила стаціонарне лікування в зв`язку з довготривалим розладом здоров`я та їй встановлено третю групу інвалідності.

Підстав для сумнівів в показаннях потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Висновком судової медичної експертизи №469 від 04 листопада 2020 року, відповідно до якого на основі даних судово – медичного дослідження медичних карт стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_2 1973 року народження, у неї мали місце осколковий перелом тіла першого поперекового хребця. Перелом виник від дії тупого предмета, до госпіталізації в лікарню, куди потерпіла поступила 21 серпня 2020 року в 07 годин 53 хвилини. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року пункт ОСОБА_5 , осколковий перелом першого тіла поперекового хребця відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по ознакам довготривалого розладу здоров`я за відсутності небезпеки для життя. Не виключається вірогідність утворення осколкового перелому тіла першого поперекового хребця в умовах дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 28 – 30/.

Постановою органу досудового розслідування від 21 серпня 2020 року, відповідно до якої речовими доказами за кримінальним провадженням визнані: легковий автомобіль моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_4 та ключі від даного транспортного засобу, на які був накладений арешт відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 серпня 2020 року /Єдиний унікальний номер судової справи №473/2814/20, провадження №1 – кс/473/668/2020, який був скасований 01 жовтня 2020 року, після проведення судових автотехнічних експертиз. /а.к.п. 32 – 33/.

Висновком судової медичної експертизи №29 від 27 січня 2021 року, відповідно до якого на основі даних судово – медичного дослідження медичних документів на ім`я ОСОБА_2 1973 року народження, у неї мали місце осколковий перелом тіла першого поперекового хребця. Перелом виник від дії тупого предмета, до госпіталізації в лікарню, куди потерпіла поступила 21 серпня 2020 року біля 07 години 53 хвилин. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року пункт ОСОБА_5 , осколковий перелом першого тіла поперекового хребця відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по ознакам довготривалого розладу здоров`я за відсутності небезпеки для життя. Враховуючи наявність легкого нижнього парапарезу з помірним порушенням ходи та стійким корицевим синдромом /частковий параліч, зменшення м`язової сили, зумовлений порушенням іннервації м`язів/ які виникли внаслідок перелому тіла першого поперекового хребця, тілесні ушкодження відносяться до середньої тяжкості по ознаці стійкої втрати працездатності менше ніж на третину, згідно пункту 2.2.1 Г наказів №6 від 17 січня 1995 року та №238 від 05 серпня 1998 року МОЗ України про затвердження критеріїв встановлення ступеню стійкості втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, затвердженого наказом МОЗ України №212 від 22 листопада 1995 року пункт 2.Б /легкі розлади чутливості, легкий парез однієї або двох кінцівок без істотних порушень рухів у кінцівках та функції тазових органів. Стійка втрата працездатності 15 – 20 %. /а.к.п. 78 – 80/.

Висновком судової інженерно – транспортної експертизи №564 від 21 вересня 2020 року відповідно до якого дослідженням автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що найбільш виражені пошкодження розташовані в передній центральній його частині. З причин викладених в дослідницькій частині даного висновку можна вказати лише те, що контактування автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 із перешкодою (тілом пішохода) вірогідно відбувалось передньою центральною частиною автомобіля, а саме: центральною частиною переднього державного реєстраційного номера, центральною верхньою частиною декоративної накладки решітки радіатора та передньою центральною частиною капоту. В даному випадку однозначно та об`єктивно встановити де саме відносно меж проїзної частини, в цифровому значенні, стався наїзд на пішохода, не є можливим, оскільки на схемі відсутня слідова інформація, що необхідна для вирішення поставленого перед експертом питання. Але з причин викладених в дослідницькій частині можна вказати лише те, що наїзд автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на пішохода відбувався на проїзній частині вулиці Київська перед місцем кінцевого розташування автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та під час якого даний автомобіль рухався по траєкторії визначених слідів гальмування залишених його передніми колесами. /а.к.п. 105 – 108/.

Висновком судової інженерно – транспортної експертизи №562 від 17 вересня 2020 року відповідно до якого на момент ДТП ходова частина, робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані. Несправностей та невідповідностей щодо технічного стану даного транспортного засобу вимогам ПДР України та ДСТУ 3649:2019 в даних досліджуваних системах та механізмах транспортного засобу не виявлено. /а.к.п. 115 – 117/.

Висновком судової інженерно – транспортної експертизи №675 від 08 жовтня 2020 року відповідно до якого у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.18.4 Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуацій в діях водія автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.18.4 Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації обставини якої розглядаються, водій автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньої транспортної пригоди шляхом дотримання технічних вимог п.18.4 Правил дорожнього руху України. У вказаній дорожній ситуації в діях водія автомобіля моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.18.4 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`яку з настанням дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 128 – 132/.

Таким чином дані докази за кримінальним провадженням, надані сторонами кримінального провадження, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини обвинуваченого ОСОБА_3 .

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Неумисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_3 , його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси. Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_3 , який позитивно характеризується за місцем проживання, є не судимим та є семінаристом заочного відділення Вищого духовного навчального закладу Ірпінської Біблійної Семінарії. /а.к.п. 37 – 42, 86/.

Також при призначенні основного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приймає до уваги висновок досудової доповіді органу пробації, відповідно до якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також низький рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання відносно ОСОБА_3 у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. /а.к.п. 47 – 48/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено основне покарання в виді обмеження волі відповідно до її мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.286 КК України, з призначенням додаткового виду покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на мінімальний строк, який також передбачений санкцією ч.1 ст.286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні видів покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , як основного, так і додаткового, суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні основного та додаткового покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, з врахуванням позицій прокурора та потерпілої ОСОБА_2 , які просили суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основний вид покарання в виді обмеження волі з іспитовим строком випробування, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст. 75 – 78 КК України.

Відповідно до ст.77 КК України, у разі звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, в межах додаткового покарання, яке є обов`язковим та передбаченим санкцією ч.1 ст.286 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. /а.к.п. 104, 114, 127/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання в виді 01 /одного/ року обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 01 /один/ рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст.77 КК України підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 01 /один/ рік.

Речові докази за кримінальним провадженням: легковий автомобіль моделі «ГАЗ – 31105» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ключі від даного транспортного засобу, на які був накладений арешт відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 серпня 2020 року /Єдиний унікальний номер судової справи №473/2814/20, провадження №1 – кс/473/668/2020, який був скасований 01 жовтня 2020 року, після проведення судових автотехнічних експертиз, та які повернуті обвинуваченому ОСОБА_3 – залишити в користуванні обвинуваченого ОСОБА_3 . /а.к.п. 32 – 33/.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі Вознесенської міської ОТГ, розрахунковий рахунок: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

-1634 /одну тисячу шістсот тридцять чотири/ гривні 50 копійок за проведення судової інженерно – транспортної експертизи №564 від 21 вересня 2020 року. /а.к.п. 104/.

-1307 /одну тисячу триста сім/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно – транспортної експертизи №562 від 17 вересня 2020 року. /а.к.п. 114/.

-1307 /одну тисячу триста сім/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно – транспортної експертизи №675 від 08 жовтня 2020 року. /а.к.п. 127/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський