Рішення № 97766769, 25.05.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4381/20 Провадження № 2/450/805/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участі представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пустомитівської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про предмет позову: визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач є спадкоємцем за заповітом майна свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на день його смерті постійно проживала разом з ним. Зазначає, що особи які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту відсутні, оскільки її мати – ОСОБА_3 на спадщину не претендує, а сестра ОСОБА_4 подала заяву про відмову від спадщини. У нотаріальному порядку оформити право власності не може, оскільки правовстановлюючі документи на нерухоме майно втрачені. Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Позиція відповідача Пустомитівської міської ради: представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак від міського голови надійшло клопотання про проведення розгляду справи у їх відсутності.

Позиція відповідача ОСОБА_3 : відповідачка в судове засідання не з`явилась, через представника направила до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Зазначає, що позивачка не зверталась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а також в матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того зазначає, що вона має право на обов`язкову частку в спадщині після смерті свого чоловіка, а саме половину частки, яка належала б кожному спадкоємцю у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Також звертає увагу, що вказаний в позовній заяві будинок збудований за час шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , перебував у спільній сумісній власності і є спільним майном подружжя, таким чином ОСОБА_3 належить право власності на Ѕ частки будинковолодіння.

Позиція третіх осіб: в судове засідання не з`явилася, хоча про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

22.12.2020 року ухвала про відкриття провадження; 15.02.2021 року ухвала підготовчого судового засідання; 22.02.2021 року клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача; 17.03.2021 року заява про розгляд справи у відсутності позивача; 19.03.2021 року заява про ознайомлення з матеріалами справи; 19.03.2021 року ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення спарви до судового розгляду; 31.03.2021 року відзив на позовну заяву.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки – ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.12.2006 року.

За життя ОСОБА_5 своїм майном на випадок смерті розпорядився, склавши 15.11.2005 року заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Леськів Г.М., яким все своє майно, яке буде належати йому на день смерті заповів своїй дочці – ОСОБА_2 .

До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 увійшло право власності на:

- земельну ділянку площею 0, 2500 га, розташовану в с. Наварія Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 4623610100:02:001:029, що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №727268:;

- право на земельну частку (пай) розміром 0,35 в умовних кадастрових гектарах, у колективній власності ВАТ Птахофабрика «Пустомитівська», місцезнаходження якої м. Пустомити Львівської області, що належала ОСОБА_5 на підставі сертифікатуна право на земельну частку (пай), серії РН №576588, який виданий 26.11.2008 року на підставі рішення Пустомитівської РДА від 24.07.1997 року №392;

- право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 17.06.2004 року.

Відповідачка ОСОБА_3 була дружиною спадкодавця ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про одруження серія НОМЕР_3 від 03.07.1971 року.

На момент смерті спадкодавця з ним проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 наступні особи: дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2 .

Протягом шести місяців після смерті чоловіка відповідачка ОСОБА_3 не зверталася до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини.

За ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В абзацах 2, 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців

Частиною 1 статті 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №570/6046/14-ц вбачається, що під час розгляду справ про визнання права власності на майно в порядку спадкування суду слід перевіряти чи були спадкоємцем здійснені всі необхідні заходи щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, чи вимагав він у відповідності до приписів пунктів 1, 3 глави 13 розділу I Порядку від нотаріуса винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва), чи оскаржував таку постанову у судовому порядку або відразу звернувся до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду.

Судом встановлено, позивач не зверталася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а також в матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, під час дослідження матеріалів справи, встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини вже була пенсійного віку тобто непрацездатна, отже в силу ст. 1241 ЦК України вона має право на обов`язкову частку в спадщині після смерті свого чоловіка, а саме половину частки, яка належала б кожному з спадкоємцю у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Оскільки вона у встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини не відмовилася від спадщини свого чоловіка та постійно проживала з ним до дня його смерті, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 .

Також, суд бере до уваги, що вказаний будинок збудований за час шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , він перебував у спільній сумісній власності цих осіб і є спільним майном подружжя. Враховуючи презумпцію рівності часток у праві спільної сумісної власності, ОСОБА_3 належить право власності на 1/2 частки згаданого майна, а інша половина такого є спадковою масою.

За ч.ч. 3, 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Також судом встановлено, що сертифікат на право власності на земельну ділянку (пай) серія РН №576588, який виданий 26.11.2008 року, тобто після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частинами 1 та 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підстав викладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 247, 259, 263, 265 ЦПК України,ст. ст. 328, 1218, 1223, 1266, 1268 ЦК України, суд,-

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Пустомитівської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Пустомитівська міська рада, м. Пустомити, вул. Грушевського, 60.

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 04.06.2021 року.

СуддяД. А. Кукса