Рішення № 97766474, 09.06.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7398/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарях судового засідання Збожної О.Р.

Рудницькій А.О.

Євтушенко В.Ю.

представників позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

третіх осіб ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника третьої особи ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові позовну заяву ОСОБА_8 до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності та скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача за захистом своїх прав. Позовні вимоги мотивує тим, що воназ 2011 року, співпрацювала з ОСОБА_3 , передаючи їй для реалізації власні картини. Однак, у зв`язку з заборгованістю останньої, постановою приватного державного виконавця Білецького Ігоря Мироновича описано та накладено арешт на все майно, яке знаходилось за адресою АДРЕСА_1 .На момент опису і арешту майна за вказаними адресами в галереї ОСОБА_3 знаходились ОСОБА_9 , які державним виконавцем було описано разом з іншим майном.Відповідно до вказаних накладних, картини передавались з метою їх реалізації з зазначенням мінімальної ціни їх продажу. Враховуючи зміни позовних вимог, позивач просить суд визнати за ОСОБА_10 право власності на картинита зняти арешт, накладений на підставі постанови приватного виконавця Білецького І.М. від 24.06.2019р.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року було відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.

16 червня 2020 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору.

Позиція сторін по справі.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовільнити з мотивів, викладених в позові.

Представником відповідача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради було надано відзив, в якому останній зазначив наступне. Долучені позивачем копії накладних доводять лише передачу ОСОБА_11 ОСОБА_3 в 2011 році певних предметів з абстрактними назвами, проте встановити, що це картини, чи належали вони позивачу, та якимось чином ідентифікувати їх не вбачається за можливе.Крім того, не підтверджено належними та допустимими доказами, що ці предмети перебували у приміщеннях по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та увійшли до складу арештованого майна. Опис, складений приватним виконавцем, не містить таких назв предметів, про які зазначає позивач.Вказані обставини та абстрактність об`єкту позову унеможливлює прийти до висновку, що права позивачів у даному випадку порушені, що підлягають захисту у відповідності до приписів ст. 16 ЦК України.Тому на його думку вимоги позову не підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки позивачем не доведено обставин, на які вона посилалась як на підстави для задоволення позовних вимог. Пізніше представником позивача було надано до суду письмові пояснення, в яких останній зазначив, що не заперечує проти задоволення позову, а саме - зняття арешту з картин «Різдво в Карпатах», «Цвіт Лілеї», та «Щасливе кохання».

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_12 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що в нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.05.2019р. по справі № 914/2264/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати. Постановою від 24.06.2019р. описано та накладено арешт на майно, що знаходилось за адресою АДРЕСА_3 . Відповідно до акту опису і арешту майна, описане майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 . Щодо картин, які є предметом спору, то на відповідальному зберіганні перебувають роботи ОСОБА_8 - «Різдво в Карпатах» (розміром 0,5X0,65 м.), «Цвіт Лілеї» (розміром 0,40X0,30 м:.), «Щасливе кохання» (розміром 1,75X1,15 м.). Інших картин, про які ОСОБА_8 зазначила в позовній заяві не описано і на відповідальне зберігання не передано.

Третя особа по справі ОСОБА_6 надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що картинами які є предметом спору ОСОБА_3 розпоряджалася на власний розсуд і вони зберігалася у неї. Деякі картини на реалізацію приймав він, але лише з відома та по вказівці ОСОБА_3 , якими в подальшому розпоряджалася вона ж.Після його звільнення подальша доля картин йому не відома, адже весь товар залишився у розпорядженні ФОП ОСОБА_3 . Провадження по справі просив розглянути за його відсутності.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Встановлені судом фактичні обставини.

Згідно диплому серії НОМЕР_1 , ОСОБА_8 закінчила повний курс художнього оформлення і моделювання виробів легкої та текстильної промисловості та має членський квиток Спілки дизайнерів України №630 від 1999 року.

Відповідно до наданих позивачем копій накладних, ОСОБА_13 , передалагалереї«АРТ-11»для реалізації наступні картини:

1) «Різдво в Карпатах» (розміром 0,5х0,65 м., змішана техніка виконання на полотні);

2) «Вічне життя» (розміром 0,85х1,00 м., текстильне панно, у рамі);

3) «Слід» (розміром 0,35х0,45 м., змішана техніка виконання на шовку);

4) «Цвіт Лілеї» (розміром 0,40х0,30 м., вільний розпис на шовку);

5) «Щасливе кохання» (розміром 1,75х1,15 м., змішана техніка виконання на шовку);

6) «Орхідея» (розміром 0,60х1,20 м., вільний розпис на шовку);

7) «Етюд Львова» (розміром 0,31х0,42 м., змішана техніка виконання на шовку);

8) «Тюльпан».

На підтвердження своєї позиції, позивачем надано фото-копії своїх картин, які містять підпис автора « ОСОБА_8 ». При цьому, судом встановлено, що постановою приватного державного виконавця Білецького Ігоря Мироновича ВП №59322301 від 24 червня 2019 року, на підставі рішення Господарського суду Львівської області (справа №914/2264/17 від 31 травня 2019 року), стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 420971,12 грн. Під час здійснення виконавчих дій відносно ОСОБА_3 були описані та арештовані картини, які належали на праві власності ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що вона знайома з ОСОБА_8 тривалий час, та займалась її юридичними питаннями. Договір з відповідачем про передачу картин укладено не було, всі картини були передані для реалізації шляхом оформлення накладних. Ціна за картини встановлювалась автором, та на кожній картині є підпис художника « ОСОБА_14 ». Повідомила суд, що за три дні перед описом та накладенням арешту, бачила в галереї «АРТ-11» - 7 ОСОБА_15 , при цьому, станом на день розгляду справи в суді картини повернуті власнику не були.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що працював в галереї «АРТ-11», що належала ОСОБА_3 . Повідомив, що приймав у ОСОБА_8 картини для подальшої реалізації, після чого приходила відповідач та приймала рішення щодо їх оцінки. В галереї на продажі було чимало картин позивача. Вказав, що якщо є накладна, це означає що картини приймались на продаж.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У відповідності до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Наявність арешту, накладеного на нерухоме майно порушує право власності позивача, оскільки вона обмежена у праві розпорядження належним їй майном на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивач у позові про визнання права власності – особа, яка вже є власником.

Отже позов про визнання права власності – це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Умовами подання позову про визнання права власності є: 1) наявність права власності у позивача; 2) оспорювання права власності іншими особами; 3) наявність у власника можливості довести своє право власності.

Згідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Під час розгляду справи судом було становлено, що картини, які є предметом позову по справі дійсно належали ОСОБА_8 , як автору, на праві власності, що підтверджується наявними в матеріалах справи даними та показами свідків. В судовому засіданні знайшов своє підтвердження й факт передачі картин позивача на реалізацію ОСОБА_3 проте, ні кошти за реалізацію, ні картини ОСОБА_8 повернуті не були. При цьому, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, на спростування позиції позивача.Враховуючи позицію Управління комунальної власності, яке не заперечує проти задоволення позову, а також те, що існуючий арешт на майно позивача порушує гарантоване Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами право приватної власності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та зняття арешту з накладених ОСОБА_15 .

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду

Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс1) також зазначила, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_16 - адвокат Бобикайло Н.І.. подав договір про надання правової допомоги, розрахунок витрат та банківські квитанції.

Проаналізувавши надані документи, суд встановив, що згідно р.3 договору про надання правничої допомоги вартість послуг встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 07 травня 2021 року представником позивача було виконано наступні роботи: ознайомлення і вивчення матеріалів справи замовника, вивчення судової практики: 2 год. орієнтовна вартість складає - 1.600,00 грн.; складення позовної заяви і підготовка документів до подачі в суд: 2 год. орієнтовна вартість складає 1.600,00 грн.; складення заяви в порядку ст. 49 ЦПК України-2 год. орієнтовна вартість складає 1.600,00 грн.; участь в судовому засіданні Галицького районного суду м. Львова 03.03.2020р. -1год. орієнтовна вартість складає 800,00 грн.; участь в судовому засіданні Галицького районного суду м. Львова 14.12.2020р. -1год.орієнтовна вартість складає 800,00 грн.; складення заяви в порядку ст. 83 ЦПК України -2 год. орієнтовна вартість складає1.600,00 грн.; складення заяви в порядку ст. 49 ЦПК України -1год. орієнтовна вартість складає 800,00 грн.;участь в судовому засіданні Галицького районного суду м. Львова 30.03.2021р. -1 год. орієнтовна вартість складає 800,00 грн.; участь в судовому засіданні Галицького районного суду м. Львова 12.05.2021р.- 1 год орієнтовна вартість складає 800,00 грн..

Оскільки в розрахунку зазначена орієнтовна вартість послуг, стверджувати що це узгоджена сторона нами договору вартість послуг – неможливо.

Крім того, представником позивача не було надано акту приймання-передачі виконаних робіт ОСОБА_8 .

З квитанції про оплату, що надана до суду, вбачається, що оплата здійснена за «юридичні послуги», однак не вказано чи мають вони відношення до надання правової допомоги у даній справі, так як відсутні дата та номер договору та інші відомості.

З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з недоведеністю.

Керуючись ст. 3, 10, 15, 60, 79, 197, 209, 212, 214, 215, 223, 233 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_8 до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності та скасування арешту майна, - задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на картини:

1) «Різдво в Карпатах» (розміром 0,5х0,65 м., змішана техніка виконання на полотні);

2) «Вічне життя» (розміром 0,85х1,00 м., текстильне панно, у рамі);

3) «Слід» (розміром 0,35х0,45 м., змішана техніка виконання на шовку);

4) «Цвіт Лілеї» (розміром 0,40х0,30 м., вільний розпис на шовку);

5) «Щасливе кохання» (розміром 1,75х1,15 м., змішана техніка виконання на шовку);

6) «Орхідея» (розміром 0,60х1,20 м., вільний розпис на шовку);

7) «Етюд Львова» (розміром 0,31х0,42 м., змішана техніка виконання на шовку);

8) «Тюльпан» (розміром 0,55х0,35 м., вільний розпис на шовку).

Зняти арешт, накладений на підставі постанови приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича від 24.06.2019р. з наступних картин:

1) «Різдво в Карпатах» (розміром 0,5х0,65 м., змішана техніка виконання на полотні);

2) «Цвіт Лілеї» (розміром 0,40х0,30 м., вільний розпис на шовку);

3) «Щасливе кохання» (розміром 1,75х1,15 м., змішана техніка виконання на шовку).

Витребувти в Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у власність ОСОБА_8 дані картини.

Повний текст рішення проголошено 18 червня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Відповідачі:

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради код ЄДРПОУ 25558625, 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15.

ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Треті особи:

Приватний виконавець Білецький Ігор Миронович 79008, м. Львів, вул. Вузька, 3.

ОСОБА_5 АДРЕСА_6 .

ОСОБА_6 АДРЕСА_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова