Рішення № 97766427, 25.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9330/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,

за участю: представника позивача Рудакевича Ю.Ю.,

предстанвика відповідача Сивоуса С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ; ІПН: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 8; код ЄДРПОУ: 39778297) про скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ15050/2168/АВ/П/1ПТ/ПС від 13.10.2020 року про притягнення ОСОБА_1 , керівника КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» до адміністративної відповідальності. Свої вимоги мотивує тим, що вказаною постановою відповідач визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-6 КУпАП за створення перешкод для діяльності Головного управління Держпраці у Львівській області - територіального органу Державної служби України з питань праці, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1343,00 гривень. Зазначає, що з постановою він не згідний, оскільки будь-яких перешкод не вчиняв, а обставини, зазначені в постанові, не відповідають дійсності. ОСОБА_1 у своїй заяві від 18.08.2020 року повідомив відповідача про неможливість надання завірених належним чином копій відомостей нарахування заробітної плати та розрахунків середньої заробітної плати для виплати відпускних, розрахункових через відсутність головного бухгалтера на підприємстві, яка час проведення позапланового заходу перевірки перебувала у відпустці та звільнилась з роботи. Дані документи перебували у її віданні та на даний час втрачені. З наказу ГУ Держпраці у Львівській області О.Вільхової від 04.08.2020 року №1001-П про проведення на КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» перевірки вбачається, що рішення про проведення перевірки прийнято на підставі звернення від 07.02.2020 року №КО-167. Незважаючи на те, що підставою для проведення перевірки було звернення, відповідач у своїй вимозі вимагав надати документи по всіх працівниках лікарні, а не щодо заявників, що унеможливило виконання вимоги, яку в цій частині, позивач вважає необґрунтованою і протиправною. Також зазначає, що ні копії наказу, ні погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки ні підприємству, ні ОСОБА_1 , як керівнику, надано не було, що є грубим порушенням ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Погодження центрального органу виконавчої влади не було надано ні перед початком перевірки, ні під час, ні по її завершенню. ОСОБА_1 стверджує, що перевірка почала здійснюватися за його відсутності 06.08.2020 року, оскільки на початок перевірки він перебував у службовій поїздці у м.Львові. Оскаржуваною постановою зазначено, що ОСОБА_1 було вчинено перешкоду у здійсненні державного контролю, що полягало у ненаданні документів, що стосуються нарахування виплати заробітної плати. Однак вважає, що будь-яких перешкод він не створював, а КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» повідомило інспекторів про неможливість надання даних документів. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що на підставі норми ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», він був вправі надавати ті документи та в тому обсязі, в якому вважає за необхідне. Також, позивач звертає увагу суду на те, що протокол №ЛВ15050/2168/АВ/П/1ПТ про вчинення адміністративного правопорушення 18.08.2020 року о 17.00 год. під час проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування КП « МЛ СМР» було складено 13.10.2020 року у відсутності представника підприємства. Крім того, на адресу КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» не надходило жодного повідомлення за п`ять днів до дати розгляду даного протоколу, а відтак, КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» не було належним чином проінформоване про розгляд. Таким чином, ГУ Держпраці у Львівській області порушило норми викладені у п.6.7.Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 року №509. Зазначає, що оскаржувана постанова від 13.10.2020 року також виносилася без участі позивача, чим було порушено його конституційне право скористатися правовою допомогою при винесенні постанови та порушено норму ст.268 КУпАП. Також, ОСОБА_1 просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки оскаржувану постанову підприємство отримало 22.10.2020 року, а позивач отримав таку 27.10.2020 року коли на підприємство надійшла інша постанова про накладення штрафу. Зазначає, що ні за місцем його проживання, ні за місцем реєстрації оскаржувана постанова не надходила, відтак, він не знав та не міг знати про її винесення. Також, посилається на складну епідеміологічну ситуацією в країні через COVID- 19.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

30.12.2020 року позивачем усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 16.11.2020 року.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 30.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

09.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що представник відповідача вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки Головне управління Держпраці у Львівській області діяло в межах свої повноважень, при цьому, було дотримано процедуру проведення контрольного заходу, а постанова про адміністративне правопорушення містить всі відомості, які передбачені КУпАП.

В судовому засіданні представник позивача - Рудакевич Ю.Ю. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Крім того, зазначив, що відмовляється від позовної вимоги про визнання протиправним дій відповідача.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом встановлено, що постановою Головного управління Держпраці у Львівській області від 13.10.2020 року №ЛВ15050/2168/АВ/П/1ПТ/ПС ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.188-6 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1343, 00 грн. /а. с. 16/.

Згідно даної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за створення перешкод для діяльності Головного управління Держпраці у Львівській області - територіального органу Державної служби України з питань праці, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, що кваліфікуються за ст.188-6 КУпАП, а саме: за ненадання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування щодо нарахування та виплати заробітної плати працівникам КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ».

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є керівником КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ».

06.08.2020 року до КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» надійшла вимога ГУ Держпраці у Львівській області про надання документів для проведення інспекційного відвідування.

18.08.2020 року КП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ СОСНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» повідомило ГУ Держпраці у Львівській області, що ними надано весь пакет документів, який витребовувався, окрім завірених належним чином копій відомостей нарахування заробітної плати та розрахунків середньої заробітної плати для виплати відпускних, розрахункових, тощо, за період з 2019 року по 2020 рік, а також відомості про виплату заробітної плати за період з 2019 року по 2020 року. Дані документи підприємство не може надати через відсутність головного бухгалтера на підприємстві, яка перебувала на час проведення позапланового заходу у черговій відпустці до 14.08.2020 року, а також звільнилася із займаної посади. Дані документи були у її віданні та на даний час втрачені /а. с. 72/.

18.08.2020 року ГУ Держпраці у Львівській області видано припис про усунення виявлених порушень №ЛВ15050/2168/АВ/П.

З матеріалів справи вбачається, що порушення зазначені у приписі ГУ Держпраці у Львівській області від 18.08.2020 року усунено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10, ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією статті 188-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю). їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N877-V від 05.04.2007 (далі - Закон N 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону N 877-V. державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади. їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням, законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N823 від 21.08.2019 (надалі - Порядок N 823), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України N 1985-IV від 08.09.2004 року, Конвенцією Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України N 1986-IV від 08.09.2004 року. та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п.8 Порядку N 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону N 877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст.10 Закону N 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу. Крім цього, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регламентує, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Управління Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.2 Закону №877-V).

За визначенням п.1 ч.1 ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823.

Стаття 62 Конституції України закріплює презумпцію невинуватості, відповідно до якої особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування на особу, яка притягається до відповідальності. Усі сумніви щодо доведення вини особи, тлумачаться на її користь.

Суд вважає, що посадовою особою, яка винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення, не в повній мірі дотримані вимоги Закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував, адже на нього покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення, в даному випадку винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до норм встановлених статтею 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, твердження відповідача про створення перешкод у здійсненні інспекційного відвідування та ненадання документів для проведення інспекційного відвідування, не відповідає дійсності, оскільки інспекторів було допущено для здійснення перевірки та було надано всі можливі документи до яких був доступ у керівника підприємства. Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості усі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що інспектор ГУ Держпраці у Львівській області не дослідила всебічно та повно усіх обставин справи.

З огляду на вказані норми та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що постанову №ЛВ15050/2168/АВ/П/1ПТ/ПС від 13.10.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити.

Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення 27.10.2020 року, Суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, а тому, строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.

Що стосується вимоги про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Так, ч. ч. 1, 3 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 420 грн. 00 коп.

З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Управління безпеки міста Головного управління Держпраці у Львівській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 62 Конституції України, ст.ст. 7,9,10,11, 247, 280 КУпАП, ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст.ст.6-10, 12, 19, 20, 22, 72-78, 79, 90, 94, 124, 139, 159, 160, 205, 241-246, 250, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позов ОСОБА_1 – задоволити.

Постанову Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ15050/2168/АВ/П/1ПТ від 13.10.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько