Постанова № 97766092, 17.06.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4980/21 2-а/335/112/2021

17 червня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 4193850 від 11.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 1, батальйону № 4 патрульної поліції м. Запоріжжя Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кравченка Володимира Івановича про скасування постанови серії ЕАН № 4193850 від 11.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 22.03.2021 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із тим, що позивачем у позові не було зазначено на яких підставах ОСОБА_2 належить залучити до участі в справі в якості третьої особи.

26.05.2021 позивач усунув недоліки позовної заяви. В уточнений позовній заяві позивач визначив відповідачем Департамент патрульної поліції та просив скасувати постанову серії ЕАН № 4193850 від 11.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийняту інспектором роти № 1, батальйону № 4 патрульної поліції м. Запоріжжя Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кравченко В.І.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив наступне.

11.05.2021 увечері позивач, керуючи транспортним засобом Nissan Bluebird реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухався по вулиці Перемоги в м. Запоріжжі. Перед початком руху позивач перевірив технічний стан автомобілю та належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу. Конструкцією транспортного засобу не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, тому під час руху він не міг знати про можливу несправність. Під час руху транспортного засобу неможливо спостерігати, чи працює освітлення номерного знаку, неможливо спрогнозувати дату та час, коли воно може вийти з ладу.

Вулиця Перемоги та Тюленіна мають гарне освітлення, а автомобіль позивача та номерний знак на ньому були чисті, символи на номерному знаку гарно читались навіть з урахуванням непрацюючого освітлення номерного знаку.

О 23 год. 36 хв. позивач зупинив автомобіль на вимогу патрульного поліцейського на вул. Тюленіна у м. Запоріжжя і дізнався від інспектора про непрацююче освітлення заднього номерного знаку. Зі згоди інспектора, позивач вийшов з автомобіля та спробував перевірити та відремонтувати несправність на місці, але враховуючи неможливість негайно відремонтувати безпосередньо на місці (перегоріла лампа) та через пізній час, цього зробити не вдалось, також через пізній час та втому він почав сумніватися чи працювало освітлення номерного знаку перед початком руху. Маючи законний намір продовжити рух до місця стоянки, застосувавши всі необхідні заходи безпеки, не бажаючи йти на конфлікт з працівником поліції, він не сперечався з патрульним поліцейським.

Незважаючи на вищенаведене, інспектор поліції проігнорував очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення, відсутність доказів щодо працездатності освітлення номерного знаку до початку руху та всупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення склав оскаржувану постанову, у якій зазначив про порушення позивачем п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Після отримання постанови позивач дізнався від пасажира ОСОБА_2 , що перед виїздом він завантажував у багажне відділення автомобіля свої речі та помітив, що освітлення номерного знаку працювало.

Вважає, що застосоване до нього постановою інспектора поліції стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень є незаконним, неправомірним та необґрунтованим з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності (згідно ст. 9 КУпАП).

Постанову винесено на місці вчинення правопорушення, у зв`язку із чим позивач не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП України, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо.

На переконання позивача, інспектором також порушені приписи ст. 245 КУпАП, так як ним не було забезпечено виконання завдання адміністративного правопорушення, не були встановлені та досліджені всі обставини справи. Не встановлений склад адміністративного правопорушення, зокрема, не досліджувалась суб`єктивна сторона правопорушення, як того вимагає ст. 280 КУпАП.

Сама постанова також складена з порушенням вимог ст.283 КУпАП, зокрема в ній не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Ухвалою судді від 31.05.2021 зазначений адміністративний позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі, встановлено відповідачеві строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, задоволено клопотання позивача про виклик і допит свідка ОСОБА_2 .

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи у встановленому ст. 268 КАС України порядку шляхом направлення тексту повістки, ухвали суду про відкриття провадження в справі, копії позовної заяви з додатками на офіційну електронну адресу Департаменту патрульної поліції. Відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

У судовому засіданні 10.06.2021 позивач позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У судових засіданнях 10.06.2021, 17.06.2021 судом оголошувалась перерва.

Позивач у судове засідання, , яке відбулось 17.06.2021, після перерви не прибув, звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії одночасно є вимогами для суб`єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (постанова Пленум Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008).

Судом встановлено, що 11.05.2021 інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області було розглянуто справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача та винесено постанову серії ЕАН № 4193850, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00. Рішення інспектора мотивовано тим, що 11.05.2021 о 23 год. 30 хв. позивач керував транспортним засобом Nissan Bluebird з реєстраційним номером НОМЕР_1 у якого в темну пору доби не був освітлений задній номерний знак.

В судовому засіданні позивач суду пояснив, що у зазначений в постанові про адміністративне правопорушення день та час він керував транспортним засобом Nissan Bluebird з реєстраційним номером НОМЕР_1 . У автомобілі окрім нього перебував його друг ОСОБА_2 . На перехресті вулиць Перемоги та Тюленіна в м. Запоріжжі він зупинився на вимогу патрульного поліцейського, який повідомив, що задній номерний знак його автомобіля неосвітлений. Пересвідчившись, що підсвітка заднього номерного знаку його автомобіля дійсно не працює, він не оспорював допущене ним порушення, не заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки поспішав додому.

Після того, як поліцейський виніс оскаржувану постанову, він повернувся за кермо автомобіля та вирушив додому. По дорозі додому він повідомив свідкові ОСОБА_2 , що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність підсвітки заднього номерного знака. Свідок ОСОБА_2 запевнив позивача, що коли вони в цей вечір вирушали в дорогу, підсвітка заднього номерного знаку працювала.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що технічний стан автомобіля перед виїздом 11.05.2021 він не перевіряв. Взагалі, технічний стан автомобіля Nissan Bluebird з реєстраційним номером НОМЕР_1 він перевіряє приблизно один раз на місяць під час постановки його на зберігання до гаражу.

Розібравши ліхтарі підсвітки заднього номерного знака наступного дня, він встановив, що його автомобіль обладнаний двома ліхтарями підсвітки. Лампа в одному ліхтарі дійсно перегоріла. Лампа в іншому ліхтарі перебувала в справному стані, проте, плафон цього ліхтаря був забруднений з середини на стільки, що не попускав світло.

Допитаний в судовому засіданні 10.06.2021 свідок ОСОБА_2 підтвердив надані в судовому засіданні позивачем пояснення. Свідок суду пояснив, що перед виїздом ввечері 11.05.2021 він поклав у багажне відділення автомобіля позивача розкладний велосипед. Закриваючи багажне відділення, він бачив що задній номерний знак автомобіля освітлений, проте освітлення було нерівномірним: ліва частина номерного знаку була освітлена краще ніж права. Коли їх зупинив працівник поліції, він не втручався в розмову позивач з інспектором. Про причини зупинки він дізнався від позивача після винесення оскаржуваної постанови. На запитання суду, чи перевіряв позивач технічний стан транспортного засобу перед виїздом ввечері 11.05.2021, свідок повідомив, що не звернув на це увагу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та свідка ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на наступне.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Санкція зазначеної статті передбачає штраф в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн. 00 коп.).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений в темну пору доби.

У відповідності до пп. «а» п. 2.3. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У рішенні від 29.06.2007 в справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

В силу приписів ч. 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).

Стаття 258 КУпАП визначає випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема ч. 2 зазначеної статті передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 3 ст. 258 КУпАП). У разі, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У судовому засіданні позивач визнав, що 11.05.2021 він керував транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, що є порушенням пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху. Крім того, позивач суду пояснив, що 11.05.2021 перед виїздом він не перевіряв технічний стан транспортного засобу, що є порушенням пп. «а» п. 2.3. Правил дорожнього руху. У позовній заяві та в поясненнях, наданих в судовому засіданні, позивач зазначав, що під час винесення інспектором поліції оскаржуваної постанови він не оспорював допущене ним порушення пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху та не оспорював адміністративне стягнення.

Сумніви щодо добровільності визнання позивачем зазначених обставин у суду відсутні.

Доводи позивача про те, що висновок поліцейського про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, ґрунтується на припущеннях, відсутність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, спростовуються наданими ним у судовому засіданні поясненнями, показаннями свідка ОСОБА_2 .

Інкриміноване позивачеві адміністративне правопорушення може бути вчинено водієм як умисно, так і з необережності.

Аналіз наданих позивачем суду пояснень дозволяє дійти висновку, що правопорушення вчинене ним внаслідок недбалості, оскільки у разі виконання позивачем перед виїздом вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху, він би помітив несправність принаймні одного з ліхтарів освітлення заднього номерного знака автомобіля.

Доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, позбавлення його прав подавати докази на підтвердження невинуватості, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, також спростовуються поясненнями, наданими позивачем у судовому засіданні, згідно яких, позивач під час складання інспектором оскаржуваної постанови не оспорював допущене ним правопорушення і адміністративне стягнення. Висновку про протиправність рішень та дій інспектора він дійшов лише після спілкування зі свідком ОСОБА_2 .

З урахуванням того, що оскаржувану постанову винесено уповноваженою особою з дотриманням процедури, встановленої Кодексом України про адміністративне правопорушення, її зміст відповідає вимогам статті 283 КУпАП, адміністративне стягнення застосовано у межах санкції статті, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 73–79, 134, 159, 205, 211, 217, 227–228, 241–246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 4193850 від 11.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3).

Суддя А.В. Стеценко