Рішення № 97765720, 17.06.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/2328/21

Провадження № 2/331/1610/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря - Здановській К.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізької обласної ради, КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, Департаменту реєстраційних послуг ЗМР про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії, поновлення на посаді.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 займає посаду директора КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Рішенням Запорізької обласної ради від 18.03.2021 № 35 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, зокрема, вирішено: 1. провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 ; 2. відсторонити ОСОБА_1 , директора КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР від здійснення повноважень керівника Підприємства на час проведення службового розслідування. Вважає зазначене рішення Запорізької обласної ради незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі, оскільки проект рішення ЗОР від 18.03.2021 не оприлюднено у встановлені строки, допущено процедурні порушення при підготовці та прийнятті рішення, а також у зв`язку з відсутністю підстав для проведення службового розслідування та порушенням оскаржуваним рішенням трудових прав позивача. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької обласної ради від 18.03.2021 № 35 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради; скасувати реєстраційну дію, проведену 19.03.2021, щодо внесення змін до відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно керівника КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР; поновити ОСОБА_1 на посаді директора КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР.

Ухвалою від 11.05.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

08.06.2021 року представником відповідача Запорізької обласної ради подано відзив на позов, в якому зазначає, що рішенням ЗОР від 18.03.2021 р. № 35 вирішено провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 , директора КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР. Даним рішенням, зокрема, було відсторонено ОСОБА_1 від здійснення повноважень керівника Підприємства на час проведення службового розслідування. Проект оскаржуваного рішення був оприлюднений на сайті ЗОР. Твердження позивача, що проект оскаржуваного рішення не розглядався постійними комісіями обласної ради не відповідає дійсності. Законодавство не передбачає відібрання пояснень у особи при вирішенні питання доцільності проведення службового розслідування, такі пояснення особа має право надати вже під час проведення службового розслідування. Вважають, що прийняття ЗОР рішення, яким вирішено провести службове розслідування щодо ОСОБА_1 не порушило жодних різновидів трудового права. Відсторонення на час службового розслідування не призвело до звільнення позивача, не позбавило права на матеріальне забезпечення у зв`язку з перебуванням на лікарняному тощо. Проведення службового розслідування направлено не на втручання в господарську діяльність КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР, а на з`ясування наявності чи відсутності фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем обов`язків, передбачених умовами контракту, Статутом. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд відмовити у задоволенні позову.

08.06.2021 року представником відповідача Департаменту реєстраційних послуг ЗМР подано відзив на позов, в якому зазначає, що предметом спору даного провадження є дії чи бездіяльність державного реєстратора, натомість наявний лише трудовий спір, де з боку Департаменту реєстраційних послуг ЗМР не було порушено права позивача. Водночас позовна вимога до Департаменту не підлягає задоволенню, оскільки дані про проведення реєстраційних дій саме від 19.03.2021 р. щодо КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР у Єдиному державному реєстрі відсутні. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо скасування реєстраційної дії.

15.06.2021 року представником відповідача КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР подано письмові пояснення, в яких зазначає, що вважає безпідставним залучення лікарні та Департаменту реєстраційних послуг ЗМР у статусі відповідачів, а не третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. КНП «ОІКЛ» ЗОР є повністю підпорядкованим Запорізькій обласній раді і самостійно не вирішує жодних питань, пов`язаних з призначенням, звільненням, відстороненням від виконання обов`язків керівника. Починаючи з 24.03.2021 р. позивач перебуває на лікарняному, що позбавляє можливості комісію всесторонньо проводити спеціальну перевірку.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Запорізької обласної ради в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Представник відповідача КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вважає, що лікарня не є належним відповідачем, оскільки вони не порушували права позивача.

Представник відповідача Департаменту реєстраційних послуг ЗМР в судове засідання не з`явився, раніше надав суду заяву про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами, у тому числі відзивом на позовну заяву і викладеною у ньому правовою позицією.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 19).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Судом встановлено, що рішенням Запорізької обласної ради від 27.08.2015 р. № 5 «Про призначення головного лікаря комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» Шинкаренко В.Л. було призначено головним лікарем комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» шляхом укладення з ним контракту відповідно до законодавства та порядку, визначеного обласною радою.

Рішенням Запорізької обласної ради від 20.12.2018 р. № 7 «Про продовження строку дії контракту із ОСОБА_1 , головним лікарем комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» було продовжено строк дії контракту із ОСОБА_1 , головним лікарем комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради строком на п`ять років по 26.08.2025 (включно).

Рішенням Запорізької обласної ради від 27.02.2020 № 2 «Про створення комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» було вирішено створити комунальне некомерційне підприємство «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради в результаті перетворення комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Комунальне некомерційне підприємство «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради є правонаступником майна, прав та обов`язків комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Пунктом 6 додатку до рішення обласної ради від 27.02.2020 № 2 продовжено в межах строку дії (з 27.08.2015 р. по 26.08.2025 р. включно) контракту з головним лікарем комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради трудові відносини з ОСОБА_1 , перейменувавши посаду головного лікаря комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з дня реєстрації статуту цього комунального некомерційного підприємства.

Рішенням Запорізької обласної ради від 06.08.2020 № 14 «Про продовження строку дії контакту з ОСОБА_1 , директором комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» було продовжено строк дії контракту з ОСОБА_1 , директором комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на п`ять років по 26.08.2030 р.

Рішенням Запорізької обласної ради № 35 від 18.03.2021 р. «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради було вирішено, зокрема: 1. Провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради; 2. Визначити, що датою початку службового розслідування є день, наступний за днем прийняття цього рішення. Службове розслідування провести протягом двох місяців з дати його початку; 3. Встановити, що період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, час його перебування у відпустці або в службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, з актом службового розслідування; 4. Відсторонити Шинкаренка В.Л., директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради від здійснення повноважень керівника Підприємства на час проведення службового розслідування; 5. Затвердити персональний та кількісний склад комісії з проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 .

Постановою КМ України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Так, згідно ст.3 ч.1 п.2 п.п.«а» Закону України «По запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

У розділі І Статуту КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР зазначено, що його засновником є Запорізька обласна рада, тобто орган місцевого самоврядування.

Таким чином, позивач є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто особою, яка для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівняна до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3 Порядку, рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Разом з тим, згідно п.1 Порядку може бути проведено службове розслідування:

у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Згідно з ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право на працю, відповідно до абзацу 2 підпункту 3.1. пункту 3 Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2007 від 16 жовтня 2007 року, означає можливість кожного заробляти собі на життя працею, вільно вибирати професію чи спеціальність відповідно до своїх здібностей і бажань, реалізовувати свої бажання щодо зайняття працею за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності або самостійно забезпечувати себе роботою. А в абзаці 2 підпункту 4.1. пункту 4 Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2004 від 7 липня 2004 року зазначено, що право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини). Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-18/2013 зазначено, що право на працю є природною потребою людини своїми фізичними та розумовими здібностями забезпечувати своє життя.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Статтею 22 КЗпП України визначені гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору і згідно вимог якої забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров`я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Разом з тим за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Правовий висновок про те, що статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження N 61-18651св18).

Оскаржене позивачем рішення № 35 від 18.03.2021 року в частині відсторонення від здійснення повноважень не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки воно не містить не тільки визначеної законом підстави, передбаченої статтею 46 КЗпП України, відсторонення працівника від роботи, а й будь-якої іншої підстави, передбаченої певним нормативним документом.

Згідно з інформацією наданою ГУ Національної поліції в Запорізькій області, повідомлено, що станом на 07.06.2021 в рамках кримінального провадження № 12021082050000097 від 04.02.2021 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус свідка. Також, зазначено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за фактом подій, які стались 03.02.2021 в КНП «ОІКЛ» ЗОР в кримінальному провадженні № 12021082050000097 від 04.02.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вручалось.

Відповідно до ст. 154 Кримінально процесуального кодексу України, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Таким чином, на час винесення Запорізькою обласною радою рішення № 35 від 18.03.2021 року ОСОБА_1 не повідомлено про підозру у жодному кримінальному провадженні, а також не винесено жодного рішення слідчого судді або суду про відсторонення його від посади, а тому будь-яке посилання на кримінальне провадження як на підставу у відстороненні ОСОБА_1 від посади є протиправним.

Крім того, відсторонення не переслідує законної мети, відсутнє обґрунтування необхідності такого заходу.

Враховуючи вищевикладене, досліджені докази та з`ясовані обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено відсутність правових підстав в частині відсторонення його від здійснення повноважень керівника Підприємства на час проведення службового розслідування, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької обласної ради від 18.03.2021 р. № 35 в цій частині.

Стосовно іншої частини оскаржуваного рішення порушень не встановлено, вимога про його скасування є передчасною, саме по собі рішення про проведення службового розслідування не порушує права позивача.

Щодо вимоги про скасування реєстраційної дії, слід зазначити наступне.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що державний реєстратор проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру, веде Єдиний державний реєстр тощо.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судові рішення є обов`язковими в тому числі й для органів, які здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому державні реєстратори зобов`язані виконувати рішення суду незалежно від вказівки суду на це в резолютивній частині.

Тобто, рішення суду в частині скасування відсторонення ОСОБА_1 , директора КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР від здійснення повноважень керівника Підприємства на час проведення службового розслідування підлягає автоматичному виконанню органами державної реєстрації та державними реєстраторами. Внесення змін до відомостей про керівника КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, що містяться в Єдиному державному реєстрі на підставі рішення суду є обов`язком державного реєстратора.

Враховуючи те, що обов`язок проведення реєстраційної дії виникне у державного реєстратора після винесення цього рішення та зважаючи на те, що Департаментом реєстраційних послуг ЗМР та державними реєстраторами, станом на день винесення рішення, не було допущено протиправної бездіяльності, вимога про скасування реєстраційної дії від 19.03.2021 р. є необґрунтованою.

Крім того, вимоги про поновлення позивача на посаді задоволенню не підлягають, оскільки за змістом норми ст. 46 КЗпП України при відстороненні від посади трудові відносини не припиняються, при цьому працівник тимчасово не допускається до роботи, а тому така вимога наразі є передчасною.

Відповідно до ч. 1,6 ст. 141 ЦПК України збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення будь-яких інших витрат при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст. 46 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії, поновлення на посаді – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької обласної ради від 18.03.2021 № 35 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради в частині відсторонення ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради від здійснення повноважень керівника Підприємства на час проведення службового розслідування.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя: В.М. Світлицька