Вирок № 97765599, 20.05.2021, Василівський районний суд Запорізької області

313/1388/15-к

1-кп/311/4/2021

20.05.21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Рекуненко І.Р.,

за участю: прокурора Лелеченко Р.Ю.

захисника – адвоката Ковальова Д.В.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжньої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12013080200001067 від 26.11.2013 року, який затверджений прокурором Веселівського району Запорізької області 28.02.2014 року, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, при наступних обставинах:

ОСОБА_4 , перебуваючи з 03.08.2010 року, на підставі наказу по особовому складу № 4385-к від 03.08.2010 року, до 09.07.2013 року на посаді бухгалтера-касира Веселівського відділення Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» (далі – ПАТ КБ «Правекс-банк»), діючи на підставі типових посадових інструкцій бухгалтера-касира відділення ПАТ КБ «Правекс-банк», затверджених рішенням Голови Правління ПАТКБ «Правекс-банк» від 15.07.2011 року № 169, та затверджених рішенням Голови Правління ПАТКБ «Правекс-банк» від 21.05.2013 року, згідно із якими касир-бухгалтер здійснює розрахункове касове обслуговування клієнтів – юридичних та фізичних осіб банку, надає повний комплекс послуг, що надає банк згідно з затвердженими тарифами, умовами та нормативними документами банку, здійснює документарне та бухгалтерське супроводження касових операцій згідно із наданими йому повноваженнями, відображеними затвердженими зразками підписів працівника, контролювати відповідність фактичних залишків цінностей із залишками на відповідних балансових рахунках, в процесі приймання від клієнтів банку та видачі клієнтам банку готівки проводити перевірку її на справжність та платоспроможність, перерахунок, сортування та формування, забезпечувати надійне зберігання та облік готівки та інших цінностей, відповідно до вимог нормативних банків НБУ, здійснювати операції щодо відкриття (закриття) та обслуговування рахунків клієнтів, згідно із нормами чинного законодавства, вимогами НБУ та внутрішніми нормативними документами банку, будучи матеріально-відповідальною особою, на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 1285 від 11.10.2012 року, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо неправдивих офіційних документів, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133, в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, в період часу з 29.11.2012 року по 05.07.2013 року привласнила грошові кошти ПАТ КБ «Правекс-банк» шляхом складання та використання завідомо неправдивих офіційних документів при наступних обставинах.

29.11.2012 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому картковому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилися грошові кошти у розмірі 901,82 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1233402343952 від 29.11.2012 року, в яку внесла дані про відшкодування грошових коштів у розмірі 901,82 грн., у зв`язку із закриттям рахунку, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_5 та поставила свій особистий підпис, після чого передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 , в касі банку отримала, тим самим привласнивши її.

06.12.2012 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходилися грошові кошти у розмірі 580 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1234102449248 від 06.12.2012 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 580 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_7 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнивши її.

13.12.2012 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТКБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходилися грошові кошти у розмірі 280 грн., та особистому поточному рахунку фізичної особи – ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 знаходилися грошові кошти у розмірі 720 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1234802555820 від 13.12.2012 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів ОСОБА_9 у розмірі 280 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які їй були достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_9 , поставила свій особистий підпис, а також за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1234802555500 від 13.12.2012 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів ОСОБА_10 у розмірі 720 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_10 , поставила свій особистий підпис, та передала вказані заяви для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблені офіційні документи, що стало підставою для переведення грошових коштів на загальну суму 1000 грн. у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

14.12.2012 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 , знаходилися грошові кошти у розмірі 510 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1234902570726 від 14.12.2012 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 510 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_11 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТКБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

19.12.2012 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_9 , знаходилися грошові кошти у розмірі 800 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1235402632107 від 19.12.2012 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 800 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_12 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

04.01.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_13 , знаходилися грошові кошти у розмірі 400 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1300402820684 від 04.01.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 400 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_13 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

11.01.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_10 , знаходилися грошові кошти у розмірі 500 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1301102900494 від 11.01.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 500 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_14 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку. Тим самим привласнила її.

21.01.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_11 , знаходилися грошові кошти у розмірі 310 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1302103016057 від 21.01.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 310 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_16 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_15 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

24.01.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_12 , знаходилися грошові кошти у розмірі 1800 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1302403067335 від 24.01.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 1800 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_16 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_17 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

06.02.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_13 , знаходилися грошові кошти у розмірі 320 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1303703229089 від 06.02.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 320 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_18 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

25.02.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_14 , знаходилися грошові кошти у розмірі 365 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1305603468445 від 25.02.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 365 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_19 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнивши її.

06.03.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , знаходилися грошові кошти у розмірі 190 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1306503598229 від 06.03.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 190 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_21 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

26.06.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_16 , знаходилися грошові кошти у розмірі 840 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми «Flex Cube» сформувала заяву на видачу готівки № FJB1317704970075 від 26.06.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 840 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_22 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

02.07.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТКБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , знаходилися грошові кошти у розмірі 200 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1318305020660 від 02.07.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 200 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_23 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТКБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

05.07.2013 року ОСОБА_4 , знаходячись на протязі робочого часу у приміщені каси Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133 в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом складання та використання завідомо підробленого офіційного документа, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, достовірно знаючи про те, що на особистому поточному рахунку фізичної особи - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , знаходилися грошові кошти у розмірі 190 грн., за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяву на видачу готівки № FJB1318605073822 від 05.07.2013 року, в яку внесла дані про видачу грошових коштів у розмірі 190 грн., після чого у вказаній програмі з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначену заяву, та перевела за допомогою принтера заяву у друкований вигляд, підписала від імені ОСОБА_24 , поставила свій особистий підпис, та передала вказану заяву для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тим самим повторно склала та використала завідомо підроблений офіційний документ, що стало підставою для переведення зазначеної суми грошових коштів у готівку, яку ОСОБА_4 отримала в касі банку, тим самим привласнила її.

Таким чином, згідно обвинувачення, ОСОБА_4 , перебуваючи з 03.08.2010 року, на підставі наказу по особовому складу № 4385-к від 03.08.2010 року, до 09.07.2013 року на посаді бухгалтера - касира Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк», діючи на підставі типових посадових інструкцій, будучи матеріально-відповідальною особою, на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 1285 від 11.10.2012 року, діючи з прямим умислом, направленим на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, складання та використання завідомо неправдивих офіційних документів, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні ПАТКБ «Правекс-банк» по вул.Леніна 133, в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, в період часу з 29.11.2012 року по 05.07.2013 року шляхом складання та використання завідомо неправдивих офіційних документів, привласнила грошові кошти ПАТ КБ «Правекс-банк» на загальну суму 8906,82 грн., чим спричинила матеріальний збиток Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Правекс-банк» на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України - привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи; за ч.3 ст.191 КК України - привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинене повторно; ч.2 ст.358 КК України - складання працівником юридичної особи будь-якої форми власності завідомо підробленого офіційного документа; ч.3 ст.358 КК України - складання працівником юридичної особи будь-якої форми власності завідомо підробленого офіційного документа, вчинене повторно; ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

ПАТ КБ «Правекс-Банк» заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні № 12013080200001067, який викладений в редакції від 18.02.2014 року про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» коштів в якості відшкодування завданої шкоди, на суму 9950 гривень 50 копійок (том № 1 а.с.250).

ПАТ КБ «Правекс-Банк» у даному кримінальному провадженні подано цивільний позов в редакції від 12.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» коштів в якості відшкодування завданої шкоди, на суму 9950 гривень 50 копійок (том № 3 а.с.81).

ПАТ КБ «Правекс-Банк» подано цивільний позов в редакції від 22.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» коштів в якості відшкодування завданої шкоди, на суму 8906 гривень 82 копійки (том № 3 а.с.85).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_25 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, не визнала у повному обсязі. Від дачі показань відмовилася, посилаючись на положення ст.63 Конституції України. Заявлений ПАТ КБ «Правекс Банк» цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 8906,82 гривень не визнає у повному обсязі, посилаючись на те, що ніяких грошових коштів вона не привласнювала та ними не заволодівала. Просить визнати її невинуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та виправдати.

Представники потерпілого – цивільного позивача ПАТ КБ «Правекс-Банк» ОСОБА_26 , ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_4 була співпрацівником Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс Банк» та працювала на посаді касира-бухгалтера, яка була матеріально-відповідальною особою. Дисциплінарних стягнень за час роботи ОСОБА_4 не мала. Їм відомо, що досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_4 за допомогою програмного забезпечення з особистих рахунків клієнтів банку привласнила грошові кошти на загальну суму 8906,82 грн. Гроші знімала з рахунків, які належали фізичним особам - клієнтам банку. Також пояснили, що видача готівки в Банку здійснювалася за такою процедурою: клієнт звертався до касира з метою отримання готівки, касир формував відповідну заяву на видачу готівки, клієнт її підписував, потім контролер мав перевірити особу клієнта і також поставити свій підпис, після цього касир видавав готівку клієнту. ПАТ КБ «Правекс-Банк» грошові кошти власникам рахунків було відшкодовано, тому Банком був поданий регресний позов про стягнення заподіяної шкоди. На теперішній час гроші повернуті Банком на рахунки кожному клієнту (власнику рахунку), про що клієнтів було повідомлено особисто. Проте, чи забрали ці кошти клієнти, невідомо. ОСОБА_23 та ОСОБА_28 також повернуті кошти шляхом зарахування на розрахунковий рахунок, однак чи отримали по факту ці гроші, їм невідомо. На момент привласнення грошових коштів, вони належали кожному клієнту ПАТ КБ «Правекс Банк», а банк лише здійснював зберігання коштів та розрахунково-касове обслуговування. Права власності на грошові кошти у Банку не було. Цим клієнтам кошти надходили з центру зайнятості, як соціальна допомога В 2013 році відділом внутрішнього банківського аудиту була проведена аудиторська перевірка та висновками якої виявлені порушення декількох осіб, працівників ПАТ КБ «Правекс-Банк». Про вчинення кримінального правопорушення Банк не звертався із заявою до правоохоронних органів, а лише з цивільним позовом. В 2014 році Банком був поданий первісний цивільний позов на сумі 9950,50 грн., який був пред`явлений до трьох осіб, у тому числі і до ОСОБА_4 , чому саме до декількох осіб, пояснити не можуть. В подальшому ціна позову була зменшена, враховуючи, що ОСОБА_28 померла, тому з позовних вимог була виключена сума 500 грн., хто ще був виключений з клієнтів та чому сума позовних вимог зменшилася на 1044,00 грн. представники цивільного позивача пояснити не можуть Заявлений цивільний позов в редакції 22.05.2014 року на суму 8906,82 грн. представники цивільного позивача підтримали у повному обсязі та просять задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» суму заподіяної шкоди в розмірі 8906,82 грн.

На підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_25 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України сторона обвинувачення посилається на показання свідків, допитаних під час судового розгляду, зокрема:

- показання свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_4 вона не знайома, з нею ніколи не працювала. Також пояснила, що вона була клієнтом Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-Банк», а саме через вказане відділення банку вона декілька раз отримувала допомогу по безробіттю, знаходилася на обліку центра зайнятості чотири місяці. Рахунок в Банку відкривався на підставі письмового договору, який укладався з Банком. Соціальну допомогу отримував вона у вказаному відділенні Банку таким чином: вона приходила у відділення Банку, надавала паспорт, з`ясовувала щодо надходження коштів. У разі, якщо кошти надійшли на рахунок, то їй касир надавав квитанцію вже з зазначенням суми нарахованих виплат. Зверталася у відділенні Банку у віконце до касира, прізвище його не знає. Потім, через деякий час до неї приїхав працівник поліції, показав документ (бланк) та вона сказала, що в документах стоїть не її підпис. Із заявою про вчинене кримінальне правопорушення вона до відділу поліції не зверталася. Грошові кошти в сумі 280 грн. були з її рахунку зняті та на теперішній час гроші їй повернуті готівкою у відділенні Банку після судового засідання Веселівського районного суду. Претензій щодо виплат вона немає. Хто саме зняв кошти з належного їй рахунку свідку не відомо;

- показання свідка ОСОБА_5 , який суду пояснив, що з обвинуваченою ОСОБА_4 він не знайомий, проте раніше бачив її у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк». Підстав оговорювати ОСОБА_4 у нього немає. Та свідок суду повідомив, що він був клієнтом вказаного Банку протягом двох років. У 2012 році він брав кредит в сумі 5000 гривень на навчання доньки та в ПАТ КБ «Правекс-Банк» був відкритий картковий рахунок, на який він час від часу перераховував та знімав кошти, розраховувався карткою в магазині. На той час він знаходився в АР Крим. В 2013 році від працівників міліції йому стало відомо, що з його карткового рахунку були зняті гроші. Хто зняв кошти з рахунку йому не відомо. В ході досудового слідства йому надавали для огляду заяву про видачу готівки від 29 листопада 2012 року, однак на тій заяві стояв не його підпис. З цих обставин він був допитаний в якості свідка. Також він на аркушах паперу ставив три своїх підписи, за якими в ході слідства проводилася почеркознавча експертиза, за результатами якої на заяві про видачу готівки не його підпис. До відділу поліції із заявою про злочин він не звертався. Після його допиту в судовому засіданні Веселівського райсуду, гроші йому були повернуті у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк»;

- показання свідка ОСОБА_20 , яка в судовому засіданні суду пояснила, що в 2014 році вона одружилася та змінила прізвище на « ОСОБА_29 ». ОСОБА_30 знає по роботі, вони раніше працювали разом в Банку «Аваль». В 2008 році вона встала на облік в центр зайнятості, та нетривалий час, близько місяця, мала статус тимчасово безробітної, у зв`язку з чим у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» отримувала допомогу по безробіттю. При цьому, письмового договору на відкриття рахунку на виплати, а також картку вона в Банку не отримувала. Через деякий час від працівника поліції вона дізналася, що з її особистого рахунку були зняті гроші в сумі 198 грн. Коли кримінальна справа знаходилася на розгляді у Веселівському районному суді, їй подзвонили та запросили підійти до відділення ПАТ КБ «Правекс-Банк» для отримання коштів, після чого їй було повернуто кошти у вказаній сумі, претензій до працівників Банку вона немає. в сумі 190 грн. Їй не відомо хто саме зняв кошти з її особистого рахунку;

- показання свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що з 2006 по 2013 роки він працював у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк», обіймав посаду керівника відділення. ОСОБА_4 була прийнята на роботу касиром у 2009 році. Як керівник, він був зобов`язаний здійснювати контроль за зняттям коштів з поточних рахунків клієнтів. Проте порядок видачі готівки клієнтам порушувався, а саме: ним не проводилась звірка підпису клієнта у заяві про видачу готівки, також не перевіряли це бухгалтери-касири, які були контролерами вказаних операцій. Вказані порушення допускалися через велику кількість клієнтів та брак часу. Процедура була наступна: клієнт надавав паспорт, укладений договір. У кожного працівника банку, бухгалтера-касира є свій логін, пароль, завдяки якому він здійснює авторизацію. Обмін паролями Інструкцією заборонено, але по факту їх знали всі. На жаль, практикувалося те, що міг будь-хто увійти в систему під чужим паролем (логіном), щоб робочий процес не зупинявся. Інший бухгалтер, касир та він, як директор, знаючи пароль (логін) могли без проблем зайти в програму. У них все було на довірі, до певного часу. ОСОБА_4 звільнилася у 2013 році і через деякий час після її звільнення була проведена аудиторська перевірка, в ході якої були виявлені факти порушення працівниками відділення своїх обов`язків і заволодіння грошовими коштами з рахунків клієнтів, сума шкоди була зазначена близько 12000 гривень. Спочатку його, а потім бухгалтера - касира ОСОБА_8 підозрювали у причетності до вчинення злочинів, але після аудиторської перевірки кримінальне провадження відносно них порушено не було. Після проведеного аудиту він був звільнений з займаної посади. З результатами аудиту він був ознайомлений, у висновках аудиторської перевірки не було вказано, що грошові кошти знімала ОСОБА_4 . У наведеній там таблиці було видно, що операціоніст ОСОБА_4 , проте здійснення контролю покладалося на нього, як директора. Перед звільнення ОСОБА_4 за власним бажанням, їй не було відомо, що буде проводитися аудит. Грошові кошти, які зняті з рахунків, це є гроші Банка. Обвинувачену ОСОБА_4 може охарактеризувати як кваліфікованого спеціаліста стягнень по роботі не мала. Окрім ОСОБА_4 у відділенні ще бухгалтером-касиром працювала ОСОБА_8 ;

- показання свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що раніше обвинувачену ОСОБА_4 не бачив, з нею не спілкувався, конфліктів не мав, підстав її оговорювати немає. Свідок вказує, що дійсно він відкривав у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» картковий рахунок для разової допомоги, рік не пригадує, проте це було за рік до його пенсії. У той час він ніде не працював, став на облік в центр зайнятості. Через тиждень після відкриття рахунку він прийшов у вказане відділення Банку, де йому повідомили, що кошти ще не прийшли, через місяць знову грошей не було, та він вже про них і забув, як через деякий час до нього приїхали працівники поліції та повідомив, що з його рахунку у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» були зняті кошти, слідчий показав йому заяву на видачу готівки, в якій стояв не його підпис, після чого слідчий його допитав біля двору в якості свідка. Він особисто в правоохоронні органи із заявою про злочин не звертався. Коли він давав свідчення в Веселівському районному суді, працівник банку йому повідомила, що він може отримати в ПАТ КБ «Правекс-Банк» свої кошти, після чого він звернувся у відділення Банку, де йому було повернуто одноразову допомогу в сумі 550 чи 560 гривень, точно не пригадує. Хто саме заволодів його коштами, йому не відомо. Ніяких претензій ні до ОСОБА_4 , ні до конвойної служби він немає, у відділенні Банку він ніколи не бачив, коли відкривав у відділенні Банку особистий рахунок, з ним спілкувався інший працівник Банку;

- показання свідка ОСОБА_31 , яка суду пояснила, що в 2013 році вона перебувала на обліку в центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк». Спочатку вона отримувала кошти в касі Банку, але потім їй видали банківську картку і вона продовжувала отримувати кошти в банкоматі. У 2013 році до неї приїхали працівники міліції і повідомили, що з її карткового рахунку були зняті кошти. Слідчий продемонстрував їй заяву про видачу готівки, але у вказаній заяві в графі - «отримувач» стояв не її підпис, та коштів за цією заявою вона не отримувала, про що вона і повідомила працівників міліції. Згодом її викликали в якості свідка на допитували у Веселівському районному суді. Через деякий час після надання показів в суді гроші їй були повернуті у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк». Хто саме зняв кошти з її особистого рахунку їй невідомо;

- показання свідка ОСОБА_32 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 вона не знає, ніколи її раніше не бачила, крім одного разу в Веселівському районному суді, під час розгляду кримінальної справи. Безпосередньо вона ( ОСОБА_32 ) клієнтом ПАТ КБ «Правекс-Банк» не була, а був клієнтом цього Банку її син ОСОБА_13 , який перебував на обліку в центрі зайнятості Веселівського району. Син жодного разу не отримував коштів, так як встав на облік в центр зайнятості наприкінці 2008 року, а 13 лютого 2009 року син загиб. Вона отримала приблизно у травні 2009 року через банкомат з картки ПАТ «ПриватБанк» страхові виплати за сина в сумі 500 гривень. У 2013 році зняти у відділенні ПАТ «Правекс-Банк» будь-які кошти син не міг у зв`язку з його смертю в 2009 році. В ході досудового слідства її допитували в якості свідка, надавали накладну, де стояв підпис не її сина. Вона особисто до відділення ПАТ «Правекс-Банк» не зверталася та коштів там не отримувала. Будь-яка шкода ПАТ «Правекс-Банк» їй заподіяна не була;

- показання свідка ОСОБА_33 , яка пояснила суду, що вона з вересня 2011 по жовтень 2013 року працювала на посаді бухгалтера-касира Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк», крім неї бухгалтерами-касирами працювали ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , а ОСОБА_36 був директором цього відділення. Видача готівки клієнтам у відділенні Банку відбувалася наступним чином: клієнт звертався до касира, надавав паспорт, за яким встановлювали його особу, касир роздруковував заяву на видачу готівки, ставив свій підпис, також на цій заяві ставив підпис клієнт, після цього інший працівник підтверджував операцію в комп`ютерній програмі, касир видавав гроші клієнту, а в кінці дня керівник відділення ОСОБА_37 також ставив підпис на цій заяві. Особу клієнта та його підпис мав перевіряти саме касир, який працював безпосередньо з клієнтом. У кожного касира був свій особистий логін, та пароль. Також їй відомо, що після перевірки у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» було з`ясовано, що деякі клієнти Банку не отримували свої гроші. На час проведення аудиторської перевірки вона вже у відділенні Банку не працювала. По вказаному факту вона допитувалася працівниками міліції. Хто саме заволодів коштами клієнтів, їй не відомо. Для роботи в комп`ютерній програмі вона нікому з працівників відділення Банку, та у тому числі і ОСОБА_4 , свій логін та пароль не повідомляла, також їй особисто не були відомі логіни і паролі інших працівників;

- показання свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що в період часу з 2008 року по 2009 рік вона знаходилася у Веселівському центрі зайнятості та мала статус безробітної і їй на особистий рахунок у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк» з центру зайнятості перераховували допомогу по безробіттю, які вона отримувала за раніше укладеним з цим Банком Договором. В 2013 року до неї приїхали працівники міліції та показали заяву про видачу готівки, оглянувши заяву, вона виявила, на заяві стоїть не її підпис. Особисто із заявою до правоохоронних органів, вона не зверталася. Хто саме міг зняти кошти в сумі 720,00 гривень з її карткового рахунку, їй невідомо.

- показання свідка ОСОБА_18 , який суду повідомив, що ОСОБА_4 йому незнайома та пояснив, що він з 2009 році перебував на обліку в центрі зайнятості, і для отримання грошової допомоги він відкрив картковий рахунок у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк», де отримував перераховані з центру зайнятості кошти. В 2013 році до нього приїхали працівники міліції і надали для огляду заяву на видачу готівки, на якій стояв не його підпис. Йому повідомили, що з належного йому грошового рахунку 06 лютого 2013 року були зняті грошові кошти в сумі 320 грн. одноразової допомоги. До правоохоронних органів із заявою про злочин він особисто не звертався. Хто саме зняв з його рахунку кошти, йому не відомо;

-показання свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинувачену ОСОБА_4 він не знає, з нею незнайомий, одного разу бачив її в суді, коли його допитували в якості свідка. Також пояснив, що з 2008 року він є клієнтом Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-Банк», відкрив там картковий рахунок, так як перебував на обліку в центрі зайнятості, неодноразово знімав гроші з рахунку, суми їх не пригадує. У відділенні Банку він заповнював заявку і по ній видавали йому на руки гроші. 19.12.2012 року грошові кошти в сумі 800 гривень він не знімав. Слідчий до нього приїздив та показував заяву про видачу готівки, і тій на заяві стояв не його підпис. Інших слідчий дій, окрім його допиту в якості свідка, під час досудового слідства не проводилося. Особисто він із заявою про злочин до відділу поліції не звертався. В подальшому, в 2013 році у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» він отримав по картці 800 грн. Претензій ні до кого немає, працівниками Банку шкода не заподіяна;

- показання свідка ОСОБА_11 , який суду пояснив, що з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року він перебував в центрі зайнятості на обліку як безробітний і йому на відкритий ним рахунок у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк» з центру зайнятості перераховували допомогу по безробіттю. В 2013 року до нього приїхали працівники міліції та показали заяву про видачу готівки в сумі 510 грн., але на тій заяві стояв не його підпис, про що він повідомив працівників міліції. Хто саме зняв кошти з його рахунку, йому не відомо. Гроші в сумі 510 грн. йому були повернуті у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк», претензій він до Банка немає. Із заявою про злочин до правоохоронних органів він не звертався.

Від допиту інших свідків обвинувачення, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, прокурор відмовився.

Також на підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України стороною обвинувачення надані письмові документи, які були ретельно досліджені в ході судового розгляду, зокрема:

- наказ ПАТ КБ «Правект-банк» №5818-к від 23 листопада 2009 року, згідно якого ОСОБА_4 була прийнята на роботу з 23 листопада 2009 року на посаду касира Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» (т.1 а.с. 130);

- наказ ПАТ КБ «Правекс-банк» № 4385-к від 3 серпня 2010 року про переведення ОСОБА_4 на посаду бухгалтера-касира Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» з 4 серпня 2010 року (т.1 а.с.133-134);

- наказ ПАТ КБ «Правекс-банк» № 5296-о від 12 жовтня 2012 року про відпустку ОСОБА_6 в період з 15 жовтня 2012 року по 28 жовтня 2012 року і тимчасове покладення обов`язків директора Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» на вказаний період на ОСОБА_4 з правом використання електронно-цифрового підпису, на умовах повної індивідуальної матеріальної відповідальності (т.1 а.с.132);

- наказ ПАТ КБ «Правекс-банк» №2227-к від 9 липня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_4 було звільнено з 12 липня 2013 року з посади бухгалтера-касира Веселівського відділення ПАТ «Правекс-банк» (т.1 а.с. 131);

- трудовий договір між ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_4 (т.1 а.с. 135-138);

- посадові обов`язки касира Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» (т.1 а.с.139-141);

- посадову інструкцію бухгалтера-касира Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» (т.1 а.с.142-147);

- договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 22849 від 23 листопада 2009 року між ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_4 (т.1 а.с. 148-149);

- договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 446 від 18 квітня 2012 року між ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 150-151);

- типову посадову інструкцію бухгалтера-касира відділення ПАТ КБ «Правекс-банк», затверджену 15 липня 2011 року (т. 1 а.с. 152-156);

- типову посадову інструкцію бухгалтера-касира відділення ПАТ КБ «Правекс-банк», затверджену 21 травня 2013 року (т. 1 а.с. 157-160);

- договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 1285 від 11 жовтня 2012 року між ПАТ КБ «Правекс-банк» та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 161-162; т.7 а.с.152);

-заяву на видачу готівки №FJB1232802275200 від 23 листопада 2012 року про видачу ОСОБА_38 готівки в сумі 223,88 грн. (т.1 а.с. 221);

-заяву на видачу готівки №FJB1233202309420 від 27 листопада 2012 року про видачу ОСОБА_39 готівки в сумі 186,29 грн. (т.1 а.с. 222);

-заяву на видачу готівки №FJB1233402343952 від 29 листопада 2012 року про видачу ОСОБА_5 готівки в сумі 901,82 грн. (т.1 а.с. 223);

-заяву на видачу готівки №FJB12341024411723 від 06 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_40 готівки в сумі 29,56 грн. (т.1 а.с. 224);

-заяву на видачу готівки №FJB1234102449248 від 06 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_7 готівки в сумі 580 грн. (т.1 а.с. 225);

-заяву на видачу готівки №FJB1234502494087 від 10 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_41 готівки в сумі 90,95 грн. (т.1 а.с. 226);

-заяву на видачу готівки №FJB1234802555820 від 13 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_9 готівки в сумі 280 грн. (т.1 а.с. 227);

-заяву на видачу готівки №FJB1234802555500 від 13 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_10 готівки в сумі 720 грн. (т.1 а.с. 228);

-заяву на видачу готівки №FJB1234902570726 від 14 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_11 готівки в сумі 510 грн. (т.1 а.с. 229);

-заяву на видачу готівки №FJB1235402632107 від 19 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_12 готівки в сумі 800 грн. (т.1 а.с. 230);

-заяву на видачу готівки №FJB1235602661232 від 21 грудня 2012 року про видачу ОСОБА_42 готівки в сумі 85 грн. (т.1 а.с. 231);

-заяву на видачу готівки №FJB1300402820684 від 04 січня 2013 року про видачу ОСОБА_13 готівки в сумі 400 грн. (т.1 а.с. 232);

-заяву на видачу готівки №FJB1300802841070 від 08 січня 2013 року про видачу ОСОБА_43 готівки в сумі 198 грн. (т.1 а.с. 233);

-заяву на видачу готівки №FJB1301102900494 від 11 січня 2013 року про видачу ОСОБА_14 готівки в сумі 500 грн. (т.1 а.с. 234);

-заяву на видачу готівки №FJB1302103016057 від 21 січня 2013 року про видачу ОСОБА_15 готівки в сумі 310 грн. (т.1 а.с. 235);

-заяву на видачу готівки №FJB1302403067335 від 24 січня 2013 року про видачу ОСОБА_17 готівки в сумі 1800 грн. (т.1 а.с. 236);

-заяву на видачу готівки №FJB1303703229089 від 06 лютого 2013 року про видачу ОСОБА_18 готівки в сумі 320 грн. (т.1 а.с. 237);

-заяву на видачу готівки №FJB1303803248250 від 07 лютого 2013 року про видачу ОСОБА_44 готівки в сумі 230 грн. (т.1 а.с. 238);

-заяву на видачу готівки №FJB1305603468445 від 25 лютого 2013 року про видачу ОСОБА_19 готівки в сумі 365 грн. (т.1 а.с. 239);

-заяву на видачу готівки №FJB1306503598229 від 06 березня 2013 року про видачу ОСОБА_45 готівки в сумі 190 грн. (т.1 а.с. 240);

-заяву на видачу готівки №FJB1317704970075 від 26 червня 2013 року про видачу ОСОБА_22 готівки в сумі 840 грн. (т.1 а.с. 241);

-заяву на видачу готівки №FJB1318305020660 від 02 липня 2013 року про видачу ОСОБА_23 готівки в сумі 200 грн. (т.1 а.с. 242);

-заяву на видачу готівки №FJB1318605073822 від 05 липня 2013 року про видачу ОСОБА_24 готівки в сумі 190 грн. (т.1 а.с. 243).

Всі інші чисельні документи, надані прокурором під час розгляду даного кримінального провадження безпосередньо у Веселівському районному суді Запорізької області, зокрема: доручення, рапорти, повідомлення, супровідні листи, листування, тощо, жодним чином не підтверджують та не спростовують обвинувачення ОСОБА_25 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження за клопотанням сторони захисту, судом витребувано у представника потерпілого - цивільного позивача ПАТ КБ «Правекс-Банк» документи, що стосуються предмету пред`явленого ОСОБА_25 обвинувачення, а саме: протокол засідання дисциплінарної комісії № 08/2013 від 09 жовтня 2013 року.

Відповідно до наданого Протоколу засідання Дисциплінарної Комісії ПАТ КБ «Правекс-Банк» за № 08/2013 від 09 жовтня 2013 року вбачається, що за підсумками проведення планової перевірки Веселівського відділення було виявлено, що бухгалтер-касир ОСОБА_8 проводила операції зі зняття коштів з клієнтських рахунків (неактивних протягом 3 років) без присутності клієнта. Директор ОСОБА_6 був присутній при цих операціях зі зняття коштів, які пізніше були ним авторизовані. Такі епізоди були зафіксовані засобами відео спостереження 13.08.2013 року, 16.08.2013 року, 21.08.2013 року. Повідомлено, що ОСОБА_8 компенсувала кошти за операціями, які були зафіксовані засобами спостереження. Винесено рішення, яким вирішено звільнити директора Веселівського відділення ОСОБА_6 за одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником відділення. Також надано дорадчий висновок про те, що дії бухгалтера - касира Веселівського відділення ОСОБА_8 можуть бути такими, що дають підстави для втрати довіри до цього співробітника (т.6 а.с.190-192).

Крім того, за клопотанням сторони обвинувачення ухвалою суду від 11 березня 2019 року процесуальному прокурору надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які охороняються банківською таємницею, та які перебувають у володінні Акціонерного Товариства « ІНФОРМАЦІЯ_19 », а саме: - оригіналу документу зразку підпису бухгалтера-касира Веселівського відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_4 на право виконавчого підпису матеріально відповідальної особи на розрахункових та касових документах; - документів особової справи (трудові договори, посадові інструкції, договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, накази про призначення на посади, наказ про звільнення з посади, переведення на іншу посаду, заяви про видачу трудової книжки, прийняття на роботу, звільнення, про направлення трудової книжки поштою), за період з 01.01.2012 року по 19.11.2012 року; - касових документів (меморіальні ордери, заяви на переказ готівки, платіжні доручення, реєстри проданої валюти, довідки касового працівника), за період з 01.01.2012 року по 19.11.2012 року (т.7 а.с.123-124).

Крім того, під час судового розгляду даного кримінального провадження за клопотанням сторони обвинувачення ухвалою суду від 11 березня 2019 року надано процесуальному прокурору дозвіл на тимчасовий доступ до документу, який охороняється банківською таємницею, та який перебуває у володінні Акціонерного Товариства «Правекс Банк», а саме: висновку службової перевірки відносно ОСОБА_25 , проведеної у 2013 році (т.7 а.с.121-122).

Відповідно до наданого Висновку за матеріалами службового розслідування за вих..№50М/230КІ від 08.11.2013 року, в ході службового розслідування встановлено, що в ПЗ «Flexcube» були проведены певні трансакції. В період з 23.11.2012 року по 05.07.2013 року бухгалтера-касири Веселівського відділення ОСОБА_8 та ОСОБА_4 при видачі грошових коштів з 23 рахунків фізичних осіб не перевірили касові документи на предмет відповідності для фізичних осіб - підпису на касовому документі зі зразком підпису у документі, що засвідчує його особу, а також належність пред`явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі. Директор відділення ОСОБА_6 , виконуючи функції контролера видаткових операцій, одержавши видатковий касовий документ, повинен був перевірити касовий документ на повноту і правильність заповнення реквізитів, а також при видачі грошових коштів з поточного рахунку фізичної особи, перевірити касовий документ на предмет відповідності для фізичних осіб - підпису на касовому документі зі зразком підпису в документі, що засвідчує його особу. Своїми діями ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 порушили вимоги п. 3.3.5 Інструкції № 190. Невідповідність підписів отримувачів підписам клієнтів у картках зі зразками підписів, зняття в короткий термін грошей за рахунками, за якими не було значний час руху, наявність підпису директора заміст підпису контролера може свідчити, що ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підробили документи і привласнили грошові кошти з 23 рахунків клієнтів в сумі 9950,50 грн. (т.7 а.с.139-141).

Також, в ході судового розгляду даного кримінального провадження за клопотанням представника потерпілого ПАТ «Правекс-банк» ОСОБА_27 на підставі ухвал суду від 14 листопада 2018 року, від 08 квітня 2019 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (т.7 а.с.63-65; т.7 а.с. 172-173, 178-181).

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи за №4-56 від 15.07.2019 року, проведеної судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України Пономаренко А.С. та яким встановлено, що: підписи в графах «відповідальний працівник» заяв про видачу готівки № FJB1233402343952 від 29.11.2012 року, № FJB1234102449248 від 06.12.2012 року, № FJB1234802555820 від 13.12.2012 року, № FJB1234802555500 від 13.12.2012 року, № FJB1234902570726 від 14.12.2012 року, № FJB1235402632107 від 19.12.2012 року, № FJB1302103016057 від 21.01.2013 року, № FJB1302403067335 від 24.01.2013 року, № FJB1303703229089 від 06.02.2013 року, № FJB1305603468445 від 25.02.2013 року, № FJB1306503598229 від 06.03.2013 року, № FJB1317704970075 від 26.06.2013 року, № FJB1318605073822 від 05.07.2013 року - виконані ймовірно ОСОБА_25 .

Вирішити питання чи виконані підписи ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , проставлені у заявах на видачу готівки № FJB1233402343952 від 29.11.2012 року, № FJB1234102449248 від 06.12.2012 року, № FJB1234802555500 від 13.12.2012 року, № FJB1234802555820 від 13.12.2012 року, № FJB1234902570726 від 14.12.2012 року, № FJB1235402632107 від 19.12.2012 року, № FJB1302103016057 від 21.01.2013 року, № FJB1302403067335 від 24.01.2013 року, № FJB1303703229089 від 06.02.2013 року, № FJB1305603468445 від 25.02.2013 року, № FJB1306503598229 від 06.03.2013 року, № FJB1317704970075 від 26.06.2013 року, № FJB1318605073822 від 05.07.2013 року в графах «підпис отримувача» - ОСОБА_25 не виявилося можливим у зв`язку з відсутністю зразків підписів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 (т.7 а.с.192-210).

Під час судового розгляду даного кримінального провадженні в судовому засіданні 12.11.2019 року за клопотанням сторони обвинувачення був допитаний експерт Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_46 , та який вказав, що ним проводилося експертне дослідження, яке проводилося за методикою: значна вирогідність та за наступними ознаками: рідкісності, кількості ознак. Експерт вказав, що наданий на дослідження підпис ОСОБА_25 є доволе простим у виконанні, тому підробити його дуже просто. За його висновком є вірогідність того, що це підпис ОСОБА_4 , тобто ймовірно. Схожість є, однак її підпис простий у виконанні та його легко можна підробити. За другим пунктом висновків вирішити поставлене питання неможливо, оскільки відсутні зразки підписів вказаних у висновку осіб. За результатами проведеної експертизи ним був складений висновок судової почеркознавчої експертизи за №4-56 від 15.07.2019 року, який він підтримує.

Судом також досліджені матеріали, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_25 (т.2 а.с. 67-79). Крім цього, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 6 грудня 2014 року ОСОБА_34 зареєструвала 06 грудня 2014 року шлюб з ОСОБА_47 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_48 » (т.3 а.с.230). Крім того, ОСОБА_4 на теперішній час має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вислухавши в судовому засіданні сторони кримінального провадження, представників потерпілого – цивільного позивача та свідків сторони обвинувачення, дослідивши письмові докази обвинувачення, висновки проведеної під час судового розгляду справи судової почеркознавчої експертизи, надавши оцінку всім доказам за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов таких висновків.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, що встановлено ст.22 КПК України.

Відповідно до вимог ст.ст.22,26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_25 інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені саме нею та саме шляхом підробки підпису на заявах на видачу готівки від імені клієнтів ПАТ КБ «Правекс-Банк» і підтвердження проведених операцій від імені інших співробітників банку. Сама обвинувачена вказані факти не підтвердила, свою вину не визнала у повному обсязі, а допитані під час судового слідства свідки обвинувачення повідомили про те, що надані ним в ході досудового розслідування документи підписані начебто не ними, проте належних та допустимих доказів на підтвердження обвинувачення прокурором не надано. Крім того, з висновків призначеної судом почеркознавчої експертизи № 4-56 від 15.07.2019 року вбачається, що в заявах на видачу готівки в графі «відповідальний працівник» підписи виконані, ймовірно, ОСОБА_25 . Вирішити питання, чи виконані ОСОБА_25 підписи в заявах на видачу готівки від імені інших осіб, не виявилось можливим. Отже, на перше питання експерт відповів під сумнівом і конкретного висновку не дав, що вказує застосований експертом термін «ймовірно». Твердження сторони обвинувачення про вчинення підписів від імені інших осіб не встановлена експертом взагалі.

При цьому, під час судового розгляду данного кримінального провадження суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленому в ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно ст.373 КПК України,обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до змісту ст.92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку не залежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.

Згідно з положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).

Суд зазначає, що достовірність доказів в загальному розумінні означає, що вони правильно, адекватно відображають матеріальні і нематеріальні сліди. Доказуванням є дія по встановленню істинності будь - якого судження, положення (тези) на підставі інших суджень, істинність яких перевірена, за допомогою аргументів (посилок), істинність яких встановлена. Очевидно, що використання в доказуванні сумнівних, недостовірних даних може викликати помилкові висновки. Логічно зробити висновок, що доказова інформація повинна мати ознаки достовірності. Тільки за такої умови вона може бути покладена в основу висновків у справі, використана як засіб доказування.

При цьому доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Оцінюючи докази, необхідно керуватися принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282). Критерій доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессега і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п.150, п.253).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції ) тощо. Таким чином, даючи офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, Конституційний Суд України виходить з того, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, у яких Основний Закон України допускає такі обмеження.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу № 688/788/15-к, у постанові від 04.07.2018 року визначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При дослідженні доказів, зібраних у ході досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, судом встановлено, що обвинувачення ОСОБА_25 ґрунтується, зокрема, на показаннях представників потерпілого ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , та свідків обвинувачення: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_49 , ОСОБА_33 , ОСОБА_50 , . ОСОБА_51 , ОСОБА_7 .

При цьому, суд не приймає до уваги в якості доказу обвинувачення показання представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_26 оскільки про обставини події їй стало відомо лише з матеріалів кримінального проводження, її показання носять неконкретний характер та стосуються переважно недоліків в роботі Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс банк» і прямого відношення до доведення вини ОСОБА_25 не мають. Жодних конкретних обставин про вчинення ОСОБА_25 противоправних дій представником потерпілого ОСОБА_26 суду не повідомлено, а лише висловлено прохання задовольнити заявлений цивільний позов.

Разом з тим, аналізуючи показання свідків обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_33 , які були співробітниками Веселівського відділення ПАТ КБ «Приват-банк» під час їх допиту в судовому засіданні розповіли про недоліки в роботі відділення, що були виявлені під час аудиторської перевірки, але жоден з них не повідомив суду інформацію про вчинення злочинів саме ОСОБА_4 . Більше того, свідок ОСОБА_33 заперечила ту обставину, що вона повідомляла ОСОБА_4 свій пароль та логін, а також те, що ОСОБА_4 зверталася до неї з проханнями підтвердити будь-які операції за відсутності клієнтів. За таких умов, судом не можуть прийняті показання вказаних свідків на обґрунтування винуватості ОСОБА_25 у вчиненні злочинів.

Зі свідчень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_49 , ОСОБА_11 судом встановлено, що вони не підписували заяви на видачу готівки та не отримували готівку у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк», проте жодних даних на підтвердження, що саме ОСОБА_25 підробила і використала завідомо підроблені документи з метою привласнення коштів, в ході досудового розслідування встановлено не було. В якості письмових доказів стороною обвинувачення були надані лише заяви про видачу готівки в кількості 23 (двадцяти трьох) штук, які містять всі необхідні реквізити, доказів, що деякі з них (за обвинувальним актом 16 штук) є підробленими, матеріали провадження не містять. Таким чином, жоден з вищевказаних документів (заяв про видачу готівки) жодним чином не доводить причетність ОСОБА_25 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Отже, за відсутності інших доказів вини ОСОБА_25 , суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_49 , ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , оскільки жоден з вказаних свідків не підтвердив причетність саме ОСОБА_25 до вчинення злочинів та показання вказаних свідків не носять інформативного характеру на підтвердження обвинувачення відносно ОСОБА_25 .

Проводячи аналіз письмових доказів обвинувачення, суд зазначає, що надані стороною обвинувачення документи, а саме: накази про прийняття та звільнення ОСОБА_4 з роботи, трудовий договір, посадові інструкції, договори про повну індивідуальну відповідальність, за відсутності інших доказів причетності до вчинення злочину, свідчать лише про перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з ПАТ КБ «Правекс-банк» в період часу з 23 листопада 2009 року по 09 липня 2013 року і не можуть самі по собі свідчити про вчинення нею кримінальних правопорушень у вказаний період.

Основними письмовими доказами обвинувачення є заяви на видачу готівки в кількості 23 штук.

Аналізуючи зміст вказаних документів, суд звертає увагу, що всі надані заяви містять номер, дату їх видачі, ім`ям клієнта, підписи клієнта, а також підписи відповідального працівника і контролера, печатку банку, тобто всі необхідні реквізити. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 підробила у вказаних заявах підписи клієнтів, поставила свій підпис та надала директору відділення для підтвердження операції, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин стороною обвинувачення суду не надано. Дійсно деякі свідки повідомили, що підписи в заявах на видачу готівки їм не належать, але за умови повного не визнання своєї причетності до вчинення злочинів ОСОБА_25 , стороною обвинувачення беззаперечно не доведено належними та допустимими доказами, що підписи клієнтів ПАТ КБ «Приват-банк» дійсно були підроблені і що підробила їх саме ОСОБА_48 ( ОСОБА_52 . Крім того, стороною обвинувачення не підтверджена навіть та обставина, що на вказаних заявах стоїть підпис саме ОСОБА_4 . Призначена судова почеркознавча експертиза однозначний висновок на підтвердження вказаної обставини не надала, зокрема: проведена в ході судового розгляду судова почеркознавча експертиза судовим експертом Запорізького НДЕКЦ ОСОБА_46 не дає однозначного висновку про належність підпису у заявах про видачу готівки саме ОСОБА_25 , вказуючи про ймовірність її підпису, отже висновки експерта базуються на припущеннях.

Судом не приймаються твердженні прокурора про те, що про складення вказаних заяв саме ОСОБА_4 свідчить відбиток штампу, яким користуватися могла лише ОСОБА_4 , оскільки, в ході судового слідства стороною обвинувачення не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаної обставини.

Також судом звертається увага, що стороною обвинувачення надано однаково заповнені заяви на видачу готівки в кількості 23 штук, проте відповідно до обвинувального акту завідомо підробленими з них є лише 16 заяв. Висновок про те, що 16 заяв на видачу готівки є завідомо підробленими, органами досудового розслідування був зроблений лише на свідченнях свідків, клієнтів банку: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_49 , ОСОБА_11 , жоден з яких не підтвердив причетність до вчинення злочину саме ОСОБА_25 .

В обвинувальному акту стверджується, що ОСОБА_4 для реалізації свого злочинного наміру вчинила такі активні дії:

1) за допомогою службового комп`ютера та спеціальної банківської програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сформувала заяви на видачу готівки, в які внесла дані про видачу грошових коштів;

2) В спеціальній банківської програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з використанням персональних даних бухгалтера-касира зазначеної банківської установи ОСОБА_8 , які були їй достовірно відомі, підтвердила зазначені заяви;

3) Перевела за допомогою принтера заяви у друкований вигляд;

4) Підписала заяви від імені клієнтів;

5) Поставила свій особистий підпис на заявах;

6) Передала вказані заяви для затвердження директору Веселівського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» ОСОБА_6 , тобто, склала та використала завідомо підроблені офіційні документи;

7) Отримала готівкові кошти в касі банку і привласнила її, чим завдала ПАТ КБ «Правекс-банк» матеріальну шкоду.

Аналізуючи доведеність стороною обвинувачення об`єктивної сторони інкримінованих ОСОБА_25 злочинів, суд звертає увагу, на таке:

- матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу використання у Веселівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк» спеціальної банківської програми «Flex Cube» і, зокрема, відсутні докази використання вказаної програми саме ОСОБА_4 ;

- сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_4 були достовірно відомі персональні данні іншого працівника ОСОБА_8 , але в ході судового допиту свідок ОСОБА_33 категорично заперечила цю обставину, повідомивши, що свої логін та пароль, нікому із співробітників, в тому числі і ОСОБА_4 вона не повідомляла;

- в ході судового слідства стороною обвинувачення не було надано жодних належних та допустимих доказів, що ОСОБА_4 поставила на вказаних заявах про видачу готівки свій особистий підпис, а також поставила підписи від імені клієнтів;

- не знайшла свого підтвердження і обставина, що ОСОБА_4 передала вказані заяви на видачу готівки директорі відділення ОСОБА_6 для затвердження, оскільки в ході допиту свідок ОСОБА_6 повідомив, що свій підпис на заявах про видачу готівки він ставив або в кінці робочого дня, або навіть наступного дня і фактично жодного контролю не здійснював;

- не доведеною також залишилася обставина заволодіння грошовими коштами належними ПАТ КБ «Правекс-банк», так як в ході судового слідства було достовірно встановлено, що грошові кошти перебували на особистих рахунках клієнтів Банку, а тому належали саме фізичним особам - клієнтам банку. Зі свого боку ПАТ КБ «Правекс-банк», як комерційний Банк, за відповідними договорами здійснював лише обслуговування особистих рахунків клієнтів і, відповідно, власником коштів, що перебували на рахунка не являвся. Вказані обставини підтвердила також в ході допиту представник банку ОСОБА_26 .

Таким чином, жодна з вказаних обставин, викладених в обвинувальному акті, стороною обвинувачення в ході судового слідства не доведена.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, полягає у підробленні офіційного документа, яке потрібно розуміти як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа. В останньому випадку (так звана переробка) перекручення істини відбувається шляхом внесення у документ неправдивих відомостей (виправлення, внесення фіктивних записів, знищення частини тексту, витравлення, підчистка, змивання, підробка підпису, переклеювання фотографій, проставлення на документі відбитка підробленої печатки тощо). В ході судового слідства, як вже зазначалося вище, стороною обвинувачення не було надано жодних належних і переконливих доказів, що саме ОСОБА_25 підробила підписи клієнтів в заявах на видачу клієнтів. Отже, її винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.358 КК України не була доведена належним чином. У зв`язку з не доведенням винуватості за ч.2 ст.358 КК України, відповідно не доведеними залишилися обставини вчинення даного злочину повторно, тому ОСОБА_25 слід визнати невинуватою і у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.358 КК України.

Злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є використання завідомо підробленого документа, є похідним від злочинів, передбачених ч.2 і ч.3 ст.358 КК України, а тому за відсутності доказів складання ОСОБА_25 завідомо підробленого офіційного документа, її необхідно виправдати і за ч.4 ст.358 КК України.

Злочини, передбачені ч. 1 і ч. 2 ст.191 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_25 , на думку сторони обвинувачення, були вчиненні нею у формі привласнення, що полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь. Проте факт складання та використання ОСОБА_25 офіційних документів не знайшов свого підтвердження в ході судового слідства, тобто відсутні докази протиправного вилучення майна, що перебувало у володінні ОСОБА_25 , тому суд приходить до висновку, про не доведення стороною обвинувачення причетності ОСОБА_25 також і до вчинення привласнення чужого майна (ч. 1 ст. 191 КК України), а також привласнення, вчиненого повторно (ч.2 ст.191 КК України.).

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведено.

Як зазначено вище, встановлена частиною 3 статті 191 КК України відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, встановлюється при наявності в діянні особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.

Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий.

Надані стороною обвинувачення докази не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_25 прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того суд зазначає, що диспозиція ч.3 ст.191 КК України відсилає до ч.2 цієї статті, яка говорить про зловживання службовою особою, тобто в даній статті йде мова про спеціального суб`єкта, яким може бути тільки службова особа.

Відповідно до ч.2 ст.18 КК України, спеціальним суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб`єктом якого може бути лише певна особа.

Згідно з ч.3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

З аналізу ч.3 ст.191 КК України вбачається, що заволодіння майном може відбуватися виключно щодо майна, яке вже перебуває у віданні чи ввірене винному, шляхом виключно зловживання службовими особами, всупереч інтересам служби, своїми службовими повноваженнями, які пов`язані з виконанням останніми адміністративно-господарських функцій.

Матеріали кримінального провадження не містять жодних посилань на факт того, що ОСОБА_25 є службовою особою та підпадає під визначення ч.3 ст.18 КК України, навпаки підтвердженням відсутності ознак спеціального суб`єкту в обвинуваченні є той факт, що його дії також кваліфікуються стороною обвинувачення за ч.1 ст.358 КК України, тобто як загального суб`єкту відповідного складу протиправного діяння.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що жодний із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі, так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дає достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_25 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

А тому, суд, враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, вважає, що, усі докази сторони обвинувачення є такими, що залишають місце сумнівам, тобто не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (також рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України»).

Відповідно до ст.23 КПК України судом безпосередньо досліджені всі надані сторонами докази на засадах змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Про вичерпне надання суду всіх зібраних своїх доказів підтвердили сторони кримінального провадження.

Можливість їх отримати вичерпані, з огляду на те, що після інкримінованих ОСОБА_25 подій сплинув значний час (понад вісім років). В ході досудового розслідування та під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні проведена експертиз, витребувані документи з метою вирішення всіх питань, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що всупереч ст.92 КПК України, під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду справи не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Суд прийшов до висновку, що наведені вище докази, на які посилається прокурор, як на підставу доведеності вини ОСОБА_48 ( ОСОБА_4 ), не доводять її вину та не є достатніми для визнання ОСОБА_48 ( ОСОБА_4 ) винуватою у вчиненні інкримінованих її кримінальних правопорушень.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченої ОСОБА_25 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, у справі «Барбера, Мессег та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь - який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_25 інкримінованих їй суспільно небезпечних діянь не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду «Капо проти Бельгії № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

Згідно з ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

За наведених обставин докази, на які посилається сторона обвинувачення, не були підтверджені безпосередньо у суді, в зв`язку з чим вони не можуть бути визнані достатніми для доведення обвинувачення, інкримінованого ОСОБА_25 .

Частина 2 ст.17 КПК України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

З урахуванням викладеного, отриманих безпосередньо в суді показань представника потерпілого та свідків обвинувачення, кожен з яких не надав об`єктивних, конкретних і неоспорюваних показань про вчинення ОСОБА_25 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, відсутності належних письмових доказів на підтвердження викладених у обвинувальному акті обставин, суд, у відповідності до ст. 62 Конституції України, тлумачить це на користь обвинуваченої ОСОБА_25 і приходить до висновку про недоведеність вчинення нею вказаних кримінальних правопорушень, тому ОСОБА_25 слід визнати невинуватою та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Цивільний позов ПАТ КБ «Правекс-банк» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в сумі 8906,82 грн. (том № 3 а.с.85) - суд вважає необхідним залишити без розгляду, на підставі ч.3 ст.129 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення судової почеркознавчої експертизи № 4-56 від 15.07.2019 року в сумі 6280,40 гривень (т.7 а.с.211) - стягненню з ОСОБА_25 не підлягають у зв`язку з її виправданням, а тому вищевказані процесуальні витрати слід віднести на рахунок держави.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_25 в ході досудового розслідування, а також в ході судового розгляду кримінального провадження не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, ст.ст.366-368,369 - 371, 373, 374, 376,395 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_25 визнати невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та виправдати її у зв`язку з недоведеністю вчинення нею вказаних кримінальних правопорушень, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

Цивільний позов ПАТ КБ «Правекс-банк» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в сумі 8906 (вісім тисяч дев`ятсот шість) гривень 82 копійки – залишити без розгляду.

Вилучені документи: оригінали заяв на видачу готівки у кількості 23 (двадцять три) штуки – залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО ?