Рішення № 97765552, 14.06.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/9467/20

2-а/310/24/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Борисенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Коваля Ігоря Івановича, головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора поліції відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Коваля Ігоря Івановича, головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови, в якому вказав, що 18.12.2020 відносно нього була винесена постанова серії ЕАН № 3568872 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., оскільки він 18.12.2020 об 11 годині 12 хвилин в м. Бердянську по пр. Праці, 21/Е водій здійснив зупинку(стоянку)ТЗ на проїжджій частині в другому ряду, чим порушив п.15.4 ПДР – Порушення правил стояни, розміщення ТЗ на проїзній частині в два і більше ряди, відповідальність за що передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що винесена з порушенням Конституції України ЗУ «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступних підстав. Так, місцем розгляду справи в оскаржуваній постанові вказано адреса: пр.-т Праці, 21-Е, м. Бердянськ, Запорізька область, однак згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою відсутні відомості щодо наявності нерухомого майна. Також в оскаржуваній постанові не вказано що саме здійснив водій: зупинку чи стоянку, оскільки Правила дорожнього руху розмежовують значення зазначених термінів, вони законодавством не ототожнюються. Позивач мотивує позов тим, що в порушення ст. 62 КУ, ст.. 251 КупАП, п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» оскаржувана постанова не містить жодного доказу в підтвердження здійснення ним порушення п. 15.4 ПДР, тому його вина не доведена належними доказами, а інспектором поліції безпідставно накладено на нього адміністративне стягнення. ОСОБА_1 вказує, що в постанові про накладення адміністративного стягнення від 18.12.2020 року він зазначив, що ПДР не порушував, а саме оскаржував вказану постанову, однак відповідачем в порушення ч.5 ст. 258 КУпАП не було складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач вважає, що фактичного розгляду справи не було, оскільки інспектор поліції вирішив всі питання при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 278, 279 КУпАП, п.п. 5,9,10 розділу ІІІ Інструкції № 1395 та з`ясував всі обставини справи, передбачені ст. 280 КУпАП за 4 хвилини, при цьому не роз`яснивши йому права та обов`язки за ст. 268 КУпАП, не дослідивши докази, не врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, так як інспектор ОСОБА_2 взагалі ці питання не виясняв і не обговорював з ним. Позивач також звертає увагу суду, що до нього підходив і просив надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб інспектор поліції Шиян С.І., а справа про адміністративне правопорушення розглянута та винесена постанова інспектором поліції Ковалем І.І..

Просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3568872 від 18.12.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225,00 грн. Та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити та розглянути справу за його відсутності, за участі його представника ОСОБА_3 ..

Представник позивача ОСОБА_3 у відповіді на відзив та в судовому засіданні зазначила, що представник ГУНП в Запорізькій області у відзиві на позовну заяву вказує, що до матеріалів справи долучаються докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення: копія постанов серії ЕАН № 3568872, фотокопія транспортного засобу, рапорт інспектора. ОСОБА_3 зазначає, що оскаржувана позивачем постанова не є доказом, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року по справі 338/1/17. Стосовно фотокопії транспортного засобу, що надана представником ГУНП в Запорізькій області як доказ, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото та з вказаного фото не можливо встановити дату та час коли воно зроблене, тому воно не може вважатися належним та допустимим доказом, що підтверджує вину позивача. Також, посилаючись на постанову Верховного суду від 20.05.2020 року по справі № 524/5741/16-а, ОСОБА_3 зазначила, що інспектор Коваль І.І. є представником суб`єкта владних повноважень, виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому його рапорт не може вважатись об`єктивним доказом у справі. Щодо місця розгляду справи, яке зазначено в оскаржуваній постанові, представник позивача зазначила, що листом № 0139/05-0102/П8 від 23.02.2021 року виконавчий комітет Бердянської міської ради повідомив, що інформація щодо присвоєння адреси домоволодінню АДРЕСА_1 не утворювалася, тому позивач не міг скоїти правопорушення за вказаною адресою, а відповідно і справа про адміністративне правопорушення не могла розглядатися за вказаною в оскаржуваній постанові адресою, якої не існує в м. Бердянську. ОСОБА_3 подала заяву про подальший розгляд справи без її участі.

Інспектор – сержант поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Коваль І.І. в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що позивач порушив п. 15.4 ПДР, поставивши свій транспортний засіб у другий ряд на проїзній частині дороги, чим завдав труднощі для руху великогабаритного транспорту, а саме автобусу ПАЗ, який рухався по вказаній ділянці дороги та змушений був зупинитися. Справу про адміністративне правопорушення розглянув та виніс постанову інспектор Шиян С.І., але він зазначений в постанові як особа, яка розглянула справу, оскільки в нього був пароль від планшетного пристрою на відміну від інспектора ОСОБА_4 , який не мав права доступу до планшетного пристрою.

Представник ГУНП в Запорізькій області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову, надіслав до суду в якості доказів фото транспортного засобу, копію рапорту інспектора Коваля І.І.. У відзиві представник відповідача зазначає, що на підставі п.7 ч.1 ст. 4, ст. 46 КАС України, п.5 ч.1 ст.213, , п. 2,5 ст. 213, ст. 217, ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Також п.10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зареєстровані не в автоматичному режимі визначено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За таких обставин, належним суб`єктом владних повноважень у даному випадку виступає інспектор Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області сержант поліції ОСОБА_2 , який оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та виніс рішення у виді постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, посилання позивача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення протягом 4 хвилин не спростовує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки інспектором було розглянуто справу за наявними матеріалами в присутності позивача. Представник ГУНП в Запорізькій області зазначає, що громадянину ОСОБА_1 було зачитано та роз`яснено його права та обов`язки, зокрема під час винесення постанови серії ЕАН № 3568872 у позивача неодноразово запитували про наявність у нього заяв, клопотань, на що останній попросив другий екземпляр постанови, ознайомившись з яким повідомив поліцейських, що буде оскаржувати вказану постану, після чого закрив вікно та поїхав. Представник відповідача вважає, що звернувшись до суду з позовною заявою з посиланням на захист свого порушеного права позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства та правил дорожнього руху. Крім того, сам ОСОБА_1 не заперечував своєї присутності 18.12.2020 на АДРЕСА_1 , та не заперечує того факту, що працівники поліції підходили до нього та повідомляли про порушення ним правил дорожнього руху й здійснювали розгляд справи про адміністративне правопорушення.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3568872 від 18.12.2020 року дата розгляду справи 18.12.2020 року об 11-16 годин, місце розгляду справи: Запорізька область, м. Бердянськ, пр.-т Праці, 21/Е, особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , посвідчення водія: НОМЕР_1 . У вказаній постанові зазначено, що 18.12.2020 року об 11 годині 12 хвилин в м. Бердянську по пр.-ту Праці, 21/Е, 26 водій, здійснив зупинку (стоянку) ТЗ на проїжджій частині в другому ряду, чим порушив п.15.4 ПДР – Порушення правил стоянки, розміщення ТЗ на проїзній частині в два і більше ряди. (а.с. 5).

Частиною 1 статті 122 КУпАП України передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачами не надано докази на підтвердження обставин, на які сержант поліції Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Коваль І.І. посилається в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки фото, надане представником ГУНП в Запорізькій області з фіксацією правопорушення не містить дати та часу фіксування події, не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото, п.8 оскаржуваної постанови взагалі не містить посилань на долучення до матеріалів справи жодних доказів, а рапорт поліцейського ВРПП ВРП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Коваля І.І. не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, будь-яких інших доказів стосовно вини позивача та правомірності рішення поліцейського ОСОБА_2 суду не надано. .

Враховуючи, що відповідачами не надано докази правомірності винесеного старшим сержантом поліції Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Ковалем І.І. рішення, а також те, що справу розглянула інша особа, ніж та, що зазначена в постанові, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено 420,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 71, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, ст.ст. 9, 122, 251 КУпАП України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову старшого сержанта поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Коваля Ігоря Івановича серії ЕАН №3568872 від 18.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції в Запорізькій області (вул. О.Матросова, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ: 40108688) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя