Рішення № 97765512, 10.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4211/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенца К.К.,

при секретарі – Курбатова Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №0472/30500/19 від 03.04.2019 року в справі про порушення митних правил.

Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що постановою в справі про порушення митних правил №0472/30500/19 від 03.04.2019 року, винесеною в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кухар А.В., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст. 470 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500,00 гривень.

Вважає, що вказана постанова винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи та наданих ним доказів, а тому є протиправною і підлягає скасуванню. Вказує на те, що 23.11.2018 року ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Солотвино» Закарпатської митниці ДФС транспортний засіб особистого користування марки Skoda Rapid, реєстраційний номерний знак країни Румунії НОМЕР_1 в митному режимі «транзит». Позивач був зобов`язаний вивезти вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України до 28.11.2018 року включно, проте вказаний обов`язок не виконав з причин, що не залежали від його волі, а були спричинені небезпечною подією техногенного характеру, а саме - 24.11.2018 року близько 23 год. 00 хв. вищезазначений транспортний засіб під керуванням позивача потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Дана подія відбулась в межах населеного пункту смт.Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області. Враховуючи те, що за результатом ДТП не завдано шкоду здоров`ю та життю людей, обидва водії транспортних засобів не перебували у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та зважаючи на пізню годину доби, водіями було прийняте спільне рішення щодо оформлення ДТП шляхом заповнення «євро-протоколу» (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) без виклику працівників поліції.

Позивач вказує на те, що 26.11.2018 року він повідомив митний орган про неможливість своєчасного вивезення за межі митної території України вищезазначеного транспортного засобу. Після проведення всіх ремонтних робіт по відновленню пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, 31.01.2019 року ним вивезено за межі митної території України вищезазначений транспортний засіб. Однак під час перетину митного кордону в напрямку "виїзд" з митної території України митного посту "Солотвино" Закарпатської митниці ДФС, старшим державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного посту "Солотвино" Закарпатської митниці ДФС Голоботовським А.М. відносно нього складено протокол про порушення митних правил №0472/30500/19 за ч.3 ст.470 Митного кодексу України, а саме за перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу більше ніж на десять діб та як наслідок виконувачем обов`язків заступника начальника Закарпатської митниці ДФС була винесена постанова, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст. 470 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500,00 гривень.

Зазначає, що в процесі розгляду справи про порушення митних правил ним долучено до матеріалів справи додаткові пояснення та документи, що підтверджували настання аварії та проведення кузовного ремонту автомобіля для відновлення можливості його переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Проте, відповідач за результатом розгляду наданих документів, дійшов хибного висновку щодо невідповідності документів один одному, неможливості приймання наданих документів до уваги як таких, що звільняють від адміністративної відповідальності на підставі чинного законодавства внаслідок аварії чи обставини непереборної сили та відповідно, ґрунтуючись виключно на упереджених припущеннях прийняв протиправне рішення щодо притягнення його до відповідальності за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, Позивач вважає, що в його діях відсутній умисел на порушення терміну транзиту чи протиправна необережність щодо дотримання цього строку. Про відсутність умислу свідчить факт реальної неможливості вивезення транспортного засобу до часу завершення його ремонту, про відсутність необережності свідчить повідомлення позивачем найближчого органу доходів і зборів про поломку транспортного засобу, що настала внаслідок ДТП.

З посиланням на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати протиправною та скасувати постанову в справі порушення митних правил №0472/30500/19 від 03.04.2018 року.

10.07.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0472/30500/19 від 03.04.2019 року, з якого вбачається, що 31.01.2019 року о 07 год. 02 хв. в зону митного контролю митного поста „Солотвино” Закарпатської митниці заїхав автомобіль марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, на підставі інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби встановлено, що даний транспортний засіб був ввезений громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України 23.11.2018 року о 01 год. 59 хв. через митний пост «Солотвино» Закарпатської митниці в митному режимі «Транзит» та мав бути вивезений за межі митної території України до 28.11.2018 року включно.

Вказують на те, що позивачем на момент перетину митного кордону жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили та унеможливили вивезення даного автомобіля за межі митної території України, надано не було. Зазначили, що 26.11.2018 на адресу Закарпатської митниці від громадянина ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він повідомив, що станом на 26.11.2018 року автомобіль марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 у зв`язку з поломкою транспортного засобу знаходиться у майстерні СТО в м. Ужгород, адреса невідома. 31.01.2019 року при перетині митного кордону через митний пост «Солотвино» Закарпатської митниці громадянин ОСОБА_1 надав документи, згідно яких вищезазначений автомобіль знаходився в СТО «АВТОСЕРВІС» ПП ОСОБА_2 з 26.11.2018 року по 31.01.2019 року у зв`язку з ремонтом системи запуску і заміною прокладки на двигуні автомобіля, що також не пов`язано з ДТП. 20.03.2019 року ОСОБА_1 подає інший пакет документів, згідно яких автомобіль знаходився в СТО «АВТОСЕРВІС» ПП ОСОБА_2 з 26.11.2018 року по 31.01.2019 року у зв`язку з кузовним ремонтом внаслідок ДТП, однак про ДТП не згадував ні 26.11.2018 року при подачі заяви, а ні 31.01.2019 року при написанні протоколу про порушення митних правил.

Вказують на те, що із наданої позивачем довідки № 994 від 31.01.2019 року з СТО «АВТОСЕРВІС» ПП ОСОБА_2 слідує, що зазначений автомобіль поступив на СТО (адреса АДРЕСА_1 ) 26.11.2018 року для ремонту системи запуску і заміною прокладки на двигуні автомобіля. Разом із цим, у вказаних документа нічого не згадується, що проводився ремонт автомобіля саме тих пошкоджень, які вказані в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, а саме - пошкодженого переднього бампера, передньої фари та капоту. Вважають, що з наданих гр. ОСОБА_1 пояснень та документів можна зробити висновок, що ремонт автомобіля проводився не внаслідок аварії чи обставин непереборної сили, а у зв`язку із його експлуатацією, а саме ремонту системи запуску і заміною прокладки на двигуні автомобіля.

Вважають, що зібрані матеріали справи вказують на те, що в діях громадянина ОСОБА_1 вбачається намагання уникнути відповідальності в будь-який спосіб, надаючи документи, які суперечать по змісту один одному і не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що звільняють від адміністративної відповідальності на підставі чинного законодавства в наслідок аварії чи обставин непереборної сили. Таким чином, позивач перевищивши більше ніж на 10 діб встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.

Зазначили, що 03.04.2019 року Закарпатською митницею ДФС розглянуто справу про порушення митних правил № 0472/30500/19 від 31.01.2019 року, запроваджену відносно громадянина України ОСОБА_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та винесено постанову, згідно якої на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 8500 гривень. Громадянин ОСОБА_1 був присутній при розгляді справи. Справу розглянуто у відповідності до вимог чинного законодавства у встановлені терміни без порушень прав громадянина ОСОБА_1 .

Вказують на те, що постанова у справі про порушеня митних правил №0472/30500/19 від 31.01.2019 року є правомірною та винесеною відповідно до норм чинного законодавства. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив відкласти судове засіданні для можливості ознайомитися із відзивом який міститься в матеріалах справи. В наступні судові засідання після оголошеної в судовому засіданні перерви не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява у якій він просить розглянути справу без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи положення ч.3 ст. 268 КАС України , згідно якої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін, повідомлених належним чином.

Відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 31.01.2019 року о 07 год. 02 хв. в зону митного контролю митного поста „Солотвино” Закарпатської митниці заїхав автомобіль марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, на підставі інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби встановлено, що даний транспортний засіб був ввезений громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України 23.11.2018 року о 01 год. 59 хв. через митний пост «Солотвино» Закарпатської митниці в митному режимі «Транзит».

Станом на 31.01.19 року автомобіль «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , з митної території України вивезеним не значиться.

В своєму поясненні гр. ОСОБА_1 підтвердив факт не вивезення зазначеного транспортного засобу за межі території України у встановлені строки у зв`язку із поломкою автомобіля та ремонтними роботами.

За вказаних обставин інспектором відділу митного оформлення митного поста Закарпатської митниці ДФС відносно ОСОБА_1 було запроваджено протокол №0472/30500/19 від 31.01.2019 року про порушення митних правил за ознаками ч.3 ст. 470 МК України, а саме за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на десять діб.

Судом встановлено, що постановою № 0472/30500/19 від 03.04.2019 року, винесеною в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кухар А.В., за наслідками розгляду протоколу № 0472/30500/19 про порушення митних правил від 31.01.2019 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 ,00 гривень, а саме за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортного засобу , що перебував під митним контролем більше ніж на десять діб.

Не погодившись з даною постановою митного органу, ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом.

Стверджуючи, що вказана постанова є протиправною, позивач вказує на те, що відповідач за результатом розгляду наданих документів, дійшов хибного висновку щодо невідповідності наданих ним документів один одному, неможливості приймання наданих документів до уваги як таких, що звільняють від адміністративної відповідальності на підставі чинного законодавства внаслідок аварії чи обставини непереборної сили та відповідно, ґрунтуючись виключно на упереджених припущеннях прийняв протиправне рішення щодо притягнення його до відповідальності за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України. Окрім того, позивач вказує на перебування автомобіля на ремонті, що не було враховано посадовою особою під час винесення постанови.

Доказів на підтвердження факту аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб відповідно до вимог статті 460 МК України позивачем надано не було.

На підтвердження факту перебування автомобіля на ремонті, позивач надав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 24.11.2018 року із якого вбачається, що 24.11.2018 року ОСОБА_1 о 23:10 став учасником ДТП в смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області на вул. Грушевського, в результаті чого його автомобіль марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 отримав пошкодження, а саме - пошкоджено передній бампер, права передня фара та капот (гр.11 повідомлення).

Із наданої довідки №994 від 31.01.2019 року за підписом ПП ОСОБА_2 вбачається, що з 26.11.2018 по 31.01.2019 у зв`язку з ремонтом системи запуска і заміною прокладки на дигуні автомобіль марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , знаходився в СТО «АВТОСЕРВІС» с.Луг №95.

Із наданої довідки №996 від 31.01.2019 року за підписом ПП ОСОБА_2 вбачається, що з 26.11.2018 по 31.01.2019 у зв`язку з кузовним ремонтом внаслідок ДТП, автомобіль марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , знаходився в СТО «АВТОСЕРВІС» с.Луг №95.

26 листопада 2018 року позивач звернувся до Закарпатської митниці ДФС із повідомленням про неможливість вивезти автомобіль за межі митної території України, у зв`язку із поломкою транспортного засобу та повідомлено про місце перебування автомобіля – майстерня СТО в м. Ужгород, адреса невідома.

За встановлених обставин, суд, виходить із наступного.

Пункт 28 статті 4 МК України визначає митні правила, як встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України.

Пункт 25 статті 4 МК України визначає митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Статтею ст. 95 МК України, встановлені наступні строки для транзитних перевезень: для автотранспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Виходячи з наведеного, позивач зобов`язаний був вивезти вищевказаний транспортний засіб в строк до 28.11.18 року включно у разі переміщення в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України передбачає перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів .

Отже, зважаючи на норми чинного законодавства, враховучи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 цього Кодексу строк доставки транспортного засобу, що перебував під митним контролем більше ніж на десять діб .

Доводи позивача про те, що він не мав можливості вивезти транспортний засіб «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , у зазначений законодавством строк у зв`язку з поломкою автомобіля та знаходженням автомобіля на ремонті, що свідчить на його думку про відсутність в діях позивача складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається з ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених часиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, зазначена норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами

Таким чином, виходячи із змісту даної норми позивач повинен довести, що вчинення ним порушення відбулося внаслідок дії аварії, непереборної сили або протиправні дії третіх осіб.

Згідно п.2 ч.1 ст.192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Таким чином, перевізник звільняється від відповідальності за ст.470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитногоперевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005р. №1118, до обставин непереборної сили відносяться: смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповіднодо заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок №657): аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів,ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Отже, обов`язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність такої.

Надані позивачем документи вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, проте жодних доказів того, що такого ремонту транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, наявні документи не містять.

Поряд з цим, суд вважає, що означений ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою буксирування на лафеті, або на автопричепі.

Крім цього, позивачем не надано жодних доказів того, що автомобіль фактично потребував ремонту до ввезення його на Україну і він фізично не міг здійснити необхідний ремонт транспортного засобу, ще до моменту ввезення останнього на митну територію України.

В розумінні п. 2 розділу VIII вищевказаного Порядку, технічну несправність (ремонт транспортного засобу) неможливо визнати аварією, оскільки аварія, як небезпечна подія, маєносити техногенний характер, чого у спірному випадку не існувало.

Довідка від 31 січня 2019 року, видані ПП ОСОБА_2 не містять інформації та жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував у результаті аварії або дії обставин непереборної сили, а також відсутні дані, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між ремонтом та аварією.

Окрім того, суд враховує те, що відповідно до довідок №994, №996 від 31.01.2019 року за підписом ПП ОСОБА_2 з 26.11.2018 по 31.01.2019 у зв`язку з ремонтом системи запуска і заміною прокладки на двигуні та у зв`язку з кузовним ремонтом внаслідок ДТП, автомобіль марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер Румунії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , знаходився в СТО «АВТОСЕРВІС» с.Луг №95. Водночас позивач 26 листопада 2018 року звернувся до Закарпатської митниці ДФС із повідомленням про неможливість вивезти автомобіль за межі митної території України, у зв`язку із поломкою транспортного засобу та повідомлено про адресу місця перебування автомобіля: Закарпатська область, м. Ужгород, тобто станом на 26.11.2018 року за повідомленням позивача автомобіль знаходився Закарпатська область, м. Ужгород, а згідно довідок ПП ОСОБА_2 від 31.01.2019 року, ремонт здійснено від 26.11.2018 по 31.01.2019 року, що ставить під сумнів правдивість даних зазначених в довідках ПП ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 3 розділу VIII Порядку № 657, залежно від характеру аварії чиобставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно пункту 5 розділу VIII Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий –невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

З системного аналізу зазначених правових норм можна дійти висновку, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.3ст.470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України «Про торгово-промислові палати» і надано Торгово - промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам, як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

Відповідно до п.3 розділу III Наказу № 615 передбачено, що послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником та виконавцем (договір, наряд-замовлення).

Таким чином, законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії або ліквідації їх наслідків, а саме: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 до митного органу звернувся із письмовою заявою 26.11.2018 року, в якій повідомляв про поломку автомобіля, проте нічого не вказував про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 24.11.2018, та не надав при цьому ніяких документів, які б підтверджували факт аварії чи дій обставин непереборної сили, зокрема, і додане під час провадження у справі повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду від 24.11.2018.

Документів, які б вказували на те, що система запуску і прокладка на двигуні автомобіля вийшли з ладу в результаті дії обставин аварії або непереборної сили гр. ОСОБА_1 надано не було, що в свою чергу в розрізі положень ст.ст.95, 192, 460 МК України, виключає ознаки аварії чи дії обставин непереборної сили, визначення яких, наведено у вищевказаному Порядку від 31.05.2012 року № 657.

Крім того, відповідно до пункту 33.1.4 статті 33 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 №3045-УІ, водій транспортного засобу, причетний до ДТП, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо- транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Проте жодних доказів виконання цього обов`язку громадянином ОСОБА_1 не було. Крім цього, ні сервісний центр «АВТОСЕРВІС» ПП ОСОБА_2 , ні страхова компанія у відповідності до вищенаведеного Порядку, не є уповноваженою особою на видачу документів, що підтверджують факт таких обставин.

Позивачем не було надано жодних документів від дорожньо - експлуатаційних служб чи поліції, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії до вищевказаного повідомлення, відтак, таке повідомлення не може свідчити про виконання обов`язку, передбаченого ст.192 МК України.

Суд звертає увагу на те, що сам по собі факт перебування автомобіля на ремонті не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та в контексті ст.192 МК України не перериває встановлений ч.1ст.95 МК України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту.

Перебування транспортного засобу позивача в ремонті, на думку суду, не було спричинене аварією, дією обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, тому приписи ч.1 ст.460 МК України щододо спірних правовідносин застосовані бути не можуть.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №569/4632/16-а) та від 04 грудня 2018 року (справа №308/6634/16-а), і відповідно до вимог ч.5ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Поряд з цим, діючими нормами законодавства не встановлено обов`язкової вимоги вивезення транспортних засобів іноземної реєстрації за межі митної території України у справному стані та власним ходом. Чинним законодавством лише передбачено обов`язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення встановленого строку, проте жоден із будь-яких можливих способів виконання цього обов`язку законодавцем не обумовлений.

Принагідно слід зазначити, що згідно правової позиції Вищого адміністративного суду, висловленої в ухвалі №К/800/15082/16 від 14.07.2016 року, поломка автомобіля не є обставиною непереборної сили у розумінні ст. 192 МК України.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу до митного органу призначення підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належними доказами, доказів наявності підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил позивач не надав, а тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил №0472/30500/19 від 03.04.2019 року прийнята посадовою особою відповідача правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

Крім того суд не бере до уваги посилання позивача на постанову у справі про порушення митних правил №0472/30500/19 від 03.04.2018 року, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що дата постанови є помилково заначеною позивачем, оскільки у змісті своєї заяви позивач зазначає обставини викладені у постанові у справі про порушення митних правил №0472/30500/19 від 03.04.2019 року, копію якої позивач приєднав до матеріалів позовної заяви.

Судом встановлено про відсутність обставин, що виключають провадження у справі.

Судом встановлено, що перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 31 січня 2019 року. При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов`язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України, виконаний не був, що позивачем не заперечується.

Таким чином, діяння (бездіяльність) ОСОБА_1 щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі митної території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого приписами МК України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення Закону, як наслідок, відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року (справа 607/12366/15-а) .

Отже, оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил №0472/30500/19 від 03.04.2019 року винесена відповідачем в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати протиправною постанову.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку про необгрунтованість, безпідставність позовних вимог, в задоволенні яких слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 25, 32, 77, 205, 241, 243 - 246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 4, 95, ч.3 ст.470 МК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил - відмовити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ч. 4 ст. 286 КАС України у десятиденний строк із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 – (місце проживання АДРЕСА_2 )

Відповідач: Закарпатська митниця ДФС України - (місце знаходження м. Ужгород, вул. Собранецька, 220, 88000).

Дата складання повного тексту судового рішення 10.06.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца