Рішення № 97764639, 18.06.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1890/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18 червня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Шаньшиної М.В.

за участю секретаря - Коломацького О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за відсутності сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Алексєєва О.І., про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до командира 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта Проценка Богдана Вікторовича, Департамент патрульної поліції про скасування поставнови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021року до Краснолиманського міського суду Донецької області звернувся представника позивача - адвокат Алексєєв О.І., з позовною заявою ОСОБА_1 до командира 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта Проценка Богдана Вікторовича про скасування поставнови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 20.05.2021 року залучено Департамент патрульної поліції до участі в справі в якості співвідповідача.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 01 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до командира 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта Проценка Богдана Вікторовича, Департамент патрульної поліції про скасування поставнови про накладення адміністративного стягнення – задоволені. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4119861 від 25.04.2021 pоку, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрито. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454,00 гривень.

Рішення суду не набрало законної сили.

08.06.2021 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Алексєєва О.І., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №236/1890/21, в частині розподіл судових витрат, а саме, стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження обґрунтувань поданої заяви представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 25/04-1 від 25.04.2021 року, додаток № 1 до договору, акт № 1 надання професійної правничої допомоги від 02.06.2021 року, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) за підрахунками заявника складає 5000,00 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордера № 74 від 02.06.2021 року підтверджено факт отримання адвокатом Алексєєвим О.І. від ОСОБА_1 готівкових коштів розмірі 5000,00 грн. за надання правової допомоги.

15.06.2021 року від представника Депортамента патрульної поліції надійшло заперечення щодо ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач заперечує проти задоволення заяви представника позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., вважаючи, що заявлена сума витрат є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Частиною 7, 9 статті 139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

В матеріалах цієї справи наявний належним чином складений Договір про надання правової допомоги, оформлений та підписаний документ, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та довідка, яка свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Так, відповідно до доданих до заяви доказів, позивач за наслідками розгляду адміністративної справи №236/1890/21 здійснив витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 5000,00 грн.

Однак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, в 5000,00 грн. не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом спору є справа незначної складності, розглянута судом в порядку спрощеного провадження, відсутність необхідності подання додаткових доказів до суду , суд вважає, що обсяг наданих адвокатом послуг щодо підготовки позовної заяви та подання її до суду протягом 4,0 годин -4000,00 грн., не є співмірними та необхідними в межах розгляду даної справи.

Тому, суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до предмету позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в загальній сумі 2500 грн.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 252, ч. 3 ст. 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Алексєєва О.І., про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до командира 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта Проценка Богдана Вікторовича, Департамент патрульної поліції про скасування поставнови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 236/1890/21.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048 м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи №236/1890/21 Краснолиманським міським судом Донецької області в сумі 2500,00(дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст додаткового рішення складений 18.06.2021 року.

Головуюча суддя