Вирок № 97763711, 18.06.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/692/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження № 12021020000000180 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тартак, Чечельницький район Вінницька область, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох дітей 12 та 2 роки, працюючого начальником Тартакського відділення Філії «Молоко» ТОВ «ТЕРАФУД», не військовозобов`язаного, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Трембовецького Д.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - Чопенка С.А., потерпілої - ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Так, 27.02.2021 о 21:00 год., ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Соборній в смт. Кирнасівка, Тульчинський район Вінницька область, біля буд. 131, зі швидкістю 67,5 - 70,5 км/год, яка перевищує максимально допущену швидкість в населених пунктах, в момент об`єктивної появи в полі зору пішохода ОСОБА_3 , який рухався в попутному з ним напрямку по краю проїздної частини дороги, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на останнього. Після вчинення дорожньо - транспортної пригоди водій ОСОБА_1 на вказаному автомобілі самовільно залишив місце пригоди.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм загинув на місці пригоди.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 32 від 24.03.2021 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепу, масивних крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку (наявність під твердою мозковою оболонкою пластинчастої форми рихлого згортку крові, товщиною на лінії розсікання до 0,5 см.) - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по озкаці небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані тілесні ушкодження перебувають у причинно-наслідковому зв`язку зі смертю ОСОБА_3 . Тому, смерть останнього настала внаслідок черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепу, масивних крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку (наявність під твердою мозковою оболонкою пластинчастої форми рихлого згортку крові, товщиною на лінії розсікання до 0,5 см.), розриву між хребцевихз`єднань на рівні Х-ХІ-ХІІ тіл хребців у грудному відділі.

Відповідно висновків судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертиз № СЕ-19/102-21/3819-ІТ від 16.03.2021 в заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України. В ситуації, яка скалалася, водій автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України та з точки зору дій водія вищевказаного автомобіля, вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, та в результаті чого, з технічної точки зору, дії ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_1 за вищевикладених обставин порушив вимоги Правил дорожньої руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно яких: п. 2.10 - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Порушення водієм ОСОБА_1 вищевказаних правил дорожнього руху України, перебуває у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті пішохода ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю і суду надав показання, що 27.02.2021 о 21:00 год., керуючи автомобілем «ToyotaLandCruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в населеному пункті смт. Кирнасівка, Тульчинський район Вінницька область, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , з власної необережності, і не бажаючи цього та настання таких наслдіків, який рухався в попутному з ним напрямку по краю проїзної частини дороги, та після вчинення дорожньо - транспортної пригоди обвинувачений, на вказаному автомобілі самовільно залишив місце пригоди, оскільки налякався самосуду, від осіб, які були поруч з потерпілим, а у подальшому сам повідомив працівників поліції про скоєння ним ДТП та його місця перебування. У скоєному щиро кається, завдану шкоду потерпілій ОСОБА_2 , відшкодував в повній мірі, а також зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі та без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом є необхідним йому для виконання обов`язків, як начальника флії, та це є його основним заробітком.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні, надала суду покази, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має так, як останнім матеріальна та моральна шкода відшкодована в повному обсязі і просила суд не застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання пов`язане з позбавленням волі та не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки по роду діяльності йому необхідно керувати транспортним засобом та утримувати свою сім`ю.

У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілої та характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів провадження.

При цьому, суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, у судовому засіданні доведена у повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у скоєному, відшкодував в повному обсязі матеріальну шкоду потерпілій (а.с. 32), за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 37, 88), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 86, 87), раніше не судимий (а.с. 91), на утриманні має 2 неповнолітніх дітей (а.с. 92 ).

Згідно досудової доповіді, яка складена на виконання ухвали суду відповідно до ст. 314-1 КПК України, висновок органу пробації, про те, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення та обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України (а.с. 77, 78).

Обставиною, яка відповідно ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння під час досудового розслідування та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, з метою попередження нових кримінальних правопорушень, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50, ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 в межах санкції визначеної ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі.

Враховуючи встановлені обставини у судовому засіданні, про те, що обвинувачений офіційно працює начальником Тартакського відділення Філії «Молоко» ТОВ «ТЕРАФУД», посвідчення водія видане на ім`я останнього, дає можливість виконання покладених обов`язків в професійній діяльності, а саме необхідність в керуванні транспортним засобом, що в свою чергу дає можливість забезпечувати себе та сім`ю, яка складається з дружини, яка перебуває у декретній відпустці та двох неповнолітніх дітей, кримінальне правопорушення вчинено не в стані алкогольного сп`яніння, тому суд приходить до висновку що призначення основного покарання без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги позицію сторони обвинувачення, думку потерпілої щодо призначення покарання обвинуваченому, яка наполягала та просила суд призначити покарання обвинуваченому не пов`язане з позбавленням волі, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування шкоди, встановлені у судовому засіданні пом`якшуючі обставини покарання, суд дійшов висновку, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тобто без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбуття основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, визначені п. 1, 2 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді домашнього арешту у нічний час з 23:00 год. до 06:00 год., до набрання вироку законної сили слід залишити без змін.

Питання речових доказів підлягає вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню у дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 12749,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, 75, 76 ч. 2 ст. 286 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368- 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому основне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 12749 (дванадцять тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 20 копійок.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час з 23:00 год до 06:00 год. ранку наступного дня, залишити без змін до набрання вироку законної сили .

Заходи забезпечення кримінального провадження № 12021020000000180 від 27.02.2021 у виді арешту на тимчасово вилучене майно згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2021 - скасувати.

Речові докази, а саме: пластикову заглушку, помаранчеві фрагменти повороту, 8-м фрагментів полімерного матеріалу чорного кольору, тапочки синього кольору, 48-м уламків полімерного прозорого матеріалу, 67-м уламків полімерного маеріалу із дзеркальним покриттям - знищити. Велосепед «Україна» чорного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_2 . Автомобіль «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 та посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути останньому.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам процесу.

Вирок не набрав законної сили.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області О.В. Саламаха