Ухвала суду № 97763254, 17.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1850/18

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши матеріали скарги приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» на дії приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича, у виконавчому провадженні № 65314398, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 65315550 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18 за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» (01601, м. Київ, площа Спортивна 1, корпус А, код 42682150)

до

приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» (02088, м. Київ, вул. Промислова 10, код 00203594)

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю «Луксор» (04053, місто Київ, вул. Артема, будинок 49, код 30308795)

товариство з обмеженою відповідальністю «І-Тел» (04053, місто Київ, вул. Артема, будинок 49, код 31409393)

товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані» (04053, місто Київ, вул. Артема, будинок 49 код 23150908)

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17 код 21708016)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2019 у справі № 911/1850/18 у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. № 08/11480 від 15.08.2018 до приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас», за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор», товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тел», товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2019 у справі № 911/1850/18 задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2019 у справі № 911/1850/18 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором укладеним між відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та закритим акціонерним товариством «Броварський завод пластмас», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Броварський завод пластмас», який 06.08.2009 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. року та зареєстровано в реєстрі за № 856, а саме, на об`єкт нерухомого майна:

- комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: будівля цеху пресованих виробів інв. № 847, загальною площею 9816,1 кв.м.; будівля цеху ливарних виробів інв. № 257, загальною площею 4703, 7 кв.м.; цех труб ПВХ: будівля цеху виробництва труб ПВХ інв. № 108, загальною площею 1532,8 кв.м.; будівля цеху екструзії інв. № 102, загальною площею 7554,3 кв.м.; цех ПВХ пластикату: будівля цеху інв. № 1029, загальною площею 12715,6 кв.м.; клад сировини цеху ПВХ інв. № 11120, загальною площею 71,9 кв.м.; приміщення швейної дільниці інв. № 1032, загальною площею 164,0 кв.м.; ремонтно-будівельна дільниця: будівля посту охорони на автостоянці інв. № 7800, загальною площею 8,6 кв.м.; приміщення для утримання собак інв. № 10901, загальною площею 8,8 кв.м.; інструментальний цех: будівля цеху інв. № 104, загальною площею 2674,4 кв.м.; приміщення дільниці гальваніки інв. № 2590, загальною площею 413,0 кв.м.; будівля цеху ремонтно-механічного цеху інв. № 105, загальною площею 2147,0 кв.м.; будівля цеху дільниці електропостачання інв. № 3703, загальною площею 283,4 кв.м.; трансформаторна підстанція інв. № 3704, загальною площею 173,2 кв.м.; дільниця тепловодопостачання: бойлерна інв. № 3201, загальною площею 42,8 кв.м.; насосна пожежогасіння інв. № 3295, загальною площею 38,8 кв.м.; насосна станція інв. № 1026, загальною площею 113,6 кв.м.; холодильна станція інв. № 3294, загальною площею 303,0 кв.м.; будівля транспортного цеху інв. № 1935, загальною площею 269,4 кв.м.; складське господарство: цанговий склад тари інв. № 500003, загальною площею 198,4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. № 500004, загальною площею 454,4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. № 500005, загальною площею 250,0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. № 500008, загальною площею 650,0 кв.м.; склад готової продукції інв. № 500009, загальною площею 195,0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. № 500010, загальною площею 364,4 кв.м.; цегляна одноповерхова будівля інв. № 500011, загальною площею 21,0 кв.м.; арочний склад інв. № 10202, загальною площею 479,4 кв.м.; будівля цеху інв. № 107, загальною площею 150,1 кв.м.; склад ВМТПШОМа інв. № 10276, загальною площею 352,3 кв.м.; склад сировини інв. № 10076, загальною площею 57,3 кв.м.; склад сировини інв. № 10264, загальною площею 296,5 кв.м.; заводоуправління: побутові приміщення інв. № 7740, загальною площею 5316,2 кв.м.; будівля ІЛК інв. № 1054, загальною площею 4925,2 кв.м.; їдальня: будівля їдальні інв. № 7741, загальною площею 664,8 кв.м.; приміщення холодильної камери інв. № 7779, загальною площею 31,9 кв.м.; приміщення медпункту інв. № 7765, загальною площею 182,3 кв.м.

В рахунок погашення наступної заборгованості:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» (ідентифікаційний код 30308795) за договором № 7 від 08.02.2008: 21105870 грн заборгованість за кредитом; 5385340,81 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 3257821,14 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 831260,55 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 1847028,80 грн заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 549824,91 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 9031546,70 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 2712088, 63 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

За договором № 87 від 08.10.2008: 2531600 грн заборгованість за кредитом; 1101419,16 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 700 грн заборгованість за комісіями; 391 253,58 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 170222,07 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 108,19 грн пеня за несвоєчасну сплату комісій по кредиту; 228052,08 грн заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 106618,70 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 63,02 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення комісій; 1098760, 27 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 516131,53 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів; 303,95 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісій.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тел» (ідентифікаційний код 31409393) за договором № 59 від 21.07.2008: 40235610, 04 грн заборгованість за кредитом; 32284895,93 грн заборгованість за процентами; 5200865,99 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 4552791,14 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 3624511,93 грн заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 2277530,73 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 20753546,48 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 12723387,34 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані» (ідент. код 23150908) за договором № 41 від 11.05.2007: 5042300 грн заборгованість за кредитом; 2379632,63 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 754825,40 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 327145,17 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 443804,84 грн заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 160642,08 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 2578143,48 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 920976,39 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

За договором № 66 від 01.08.2008: 24963672 грн заборгованість за кредитом; 20654147,22 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 3737027,50 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2916337 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 2248782,29 грн заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 1450297,55 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 12974464,77 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 8060615,37 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів; 365333,33 доларів США заборгованість за кредитом; 259995,31 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом; 55449,49 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 36672,52 доларів США пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 33397,56 доларів США заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 19199,46 доларів США заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів.

За договором № 67 від 01.08.2008: 45916057 грн заборгованість за кредитом; 31638716,05 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 6918857,90 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 4447464,02 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 3971885,77 грн заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 2332800,58 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 22963077,40 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 253804,73 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів; 669777,78 доларів США заборгованість за кредитом; 695080,49 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом; 102327,15 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 101394,25 доларів США пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 61228,85 доларів США заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 48095,50 доларів США заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів.

За договором № 89 від 15.10.2008: 5632000 грн заборгованість за кредитом; 4087819,17 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 848657,53 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 572292,51 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 507342,91 грн заборгованість по 3% річних за користування кредитом; 277861,60 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 2904987,69 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 1541365,26 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів, на загальну суму 2 447 951, 69 доларів США та 396 946 957, 48 грн шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» 616700 гривень судових витрат по сплаті судового збору та 925050 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

На примусове виконання вказаної постанови Господарським судом Київської області 27.04.2021 видано відповідні накази.

01.06.2021 на адресу суду від відповідача (боржник) надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича у виконавчому провадженні № 65314398, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 65315550 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними (протиправними) дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича у виконавчому провадженні № 65314398 по виконанню наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Гео Фінанс Груп» щодо нерухомого майна боржника, а саме комплексу будівель, загальною площею 57606,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ПрАТ «Броварський завод пластмас»;

- визнати недійсною оцінку нерухомого майна – комплексу будівель, загальною площею 57606,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Бровари, бульвар Незалежності, 53, який на праві власності належить ПрАТ «Броварський завод пластмас», проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Гео Фінанс Груп» станом на 20.05.2021 в межах процедури виконавчого провадження № 65314398;

- визнати недійсною та скасувати повністю постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича від 13.05.2021 про опис та арешт майна у виконавчому провадженні № 65314398;

- визнати недійсним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича від 13.05.2021 про опис та арешт майна у виконавчому провадженні № 65314398.

Скарга мотивована тим, що приватним виконавцем неправомірно винесено постанову від 20.05.2021 про залучення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна, оскільки прийнята до спливу визначеного законом строку для узгодження вартості майна сторонами виконавчого провадження.

Скаржник вказує на те, що оцінка майна боржника здійснена суб`єктом оціночної діяльності з порушенням вимог закріплених в п. п. 15, 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. Адже суб`єктом оціночної діяльності не було здійснено ознайомлення та безпосереднього огляду об`єкту оцінки та, на переконання скаржника, інформація про майно суб`єкту оціночної діяльності передана особисто приватним виконавцем та використовувалась ним при здійснені оцінки майна, що впливає на об`єктивне визначення вартості майна, а сам звіт складений на трьох аркушах та не містить фотографічних та аналітичних матеріалів, необхідних для визначення ринкової вартості майна.

Також, скаржник стверджує, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази звернення ТОВ «Гео Фінанс Груп» та приватного виконавця до боржника із вимогою про забезпечення доступу суб`єкту оціночної діяльності до об`єкта оцінки.

На думку скаржника зазначена у звіті про оцінку майна вартість предмета іпотеки є заниженою, недостовірною та не відповідає ринковій вартості.

З огляду на наведені обставини, скаржник вважає, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження порушено ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п. п. 15, 50, 51, 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, що вплинуло на результати оцінки цього майна та є підставою для визнання такої оцінки, зазначеної у звіті від 20.05.2021, недійсною.

Вказана скарга, відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.06.2021, передана на розгляд судді Колесника Р.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2021 розгляд скарги призначено на 16.06.2021.

З наявних у матеріалах справи доказів, зокрема поштових повідомлень про вручення поштового відправлення та поштових повернень, вбачається, що учасники справи та сторони щодо розгляду скарги повідомлені завчасно, а тому останнім забезпечено можливість надати до суду свої заперечення та міркування щодо вимог скарги.

15.06.2021 на адресу суду від стягувача надійшов відзив на скаргу, за змістом якого останній заперечує проти задоволення скарги та просить суд відмовити у її задоволенні.

Аргументуючи свої заперечення стягувач зазначає, що доводи скаржника щодо обмеження йому приватним виконавцем строку, для узгодження сторонами виконавчого провадження визначення вартості майна є безпідставними, адже згідно постанови приватного виконавця арешт майна останнім накладено 30.04.2021, тож строк, визначений приписами ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», сплив 10.05.2021, а не 23.05.2021 як про це стверджує скаржник.

Доводи скаржника стосовно того, що під час проведення оцінки майна порушено приписи чинного законодавства спростовуються висновком про достовірність оцінки майна, наведеного у рецензії від 24.05.2021 Експертної ради ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки».

15.06.2021 від приватного виконавця надійшов відзив на скаргу, в якому приватний виконавець заперечив вимоги скарги та просив відмовити у її задоволенні.

У вказаному відзиві приватний виконавець заперечує проти задоволення скарги, зокрема з тих мотивів, які наведені у запереченнях стягувача та додатково зазначає, що складений звіт суб`єкта оціночної діяльності відповідає вимогам, які до нього ставляться.

Приватний виконавець зазначає, що під час проведення опису та арешту предмета іпотеки (13.05.2021), були присутні, зокрема, суб`єкт оціночної діяльності – Федорук Світлана Сергіївна, приватний виконавець та в. о. голови правління боржника. При цьому, приватний виконавець вказує, що суб`єкт оціночної діяльності безпосередньо ознайомлювалась із об`єктами нерухомого майна та всіх його складових частинах, чим спростовуються доводи скаржника про протилежне.

Відсутність доказів звернення ТОВ «Гео Фінанс Груп» та приватного виконавця до боржника із вимогою про забезпечення доступу суб`єкта оціночної діяльності до об`єкта оцінки обумовлена відсутністю необхідності здійснювати повторний огляд об`єкта оцінки.

Відповідність звіту про оцінку майна вимогам законодавства, підтверджено рецензією до звіту від 24.05.2021 Експертної ради ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки».

В судовому засіданні 16.06.2021 суд оголосив перерву у розгляді скарги до 17.06.2021.

В судове засідання 17.06.2021 з`явились представники стягувача та боржника. Приватний виконавець у судове засідання не з`явився.

Суд зазначає, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

Представником стягувача в судовому засіданні подано клопотання про відкладення розгляду скарги, виклик свідка та приватного виконавця.

Клопотання стягувача обґрунтовано тим, що існує необхідність у виклику свідка – суб`єкта оціночної діяльності Федорук С.С. у судове засідання для надання пояснень щодо відомих їй обставин, що стосуються розгляду скарги.

Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості виклику свідка в межах здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Розглянувши в судовому засіданні скаргу приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» на дії приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статей 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Судом встановлено, що 30.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Ярославом Вікторовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65314398 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18.

Цього ж дня постановою приватного виконавця накладено арешт на майно боржника, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

11.05.2021 приватний виконавець отримав лист стягувача, в якому останній повідомив щодо відсутності узгодженості вартості майна між сторонами виконавчого провадження, тож зважаючи на те, що встановлений для цього 10-денний строк сплив та згідно ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач просив приватного виконавця залучити суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна боржника.

Приватним виконавцем 13.05.2021 винесено постанову про опис майна та накладення арешту на майно. Також вказаною постановою призначено відповідальним зберігачем та попереджено його про кримінальну відповідальність – ОСОБА_1 та роз`яснено сторонам виконавчого провадження або заставодержателю можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця. Зазначено, що боржник – ОСОБА_2 від підпису відмовився.

У постанові вказано, що виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз`яснені їх права та обов`язки, відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»: 1. ОСОБА_3 ; 2. ОСОБА_4 . Інші особи, що були залучені до проведення виконавчий дій: ОСОБА_5 - технік з інвентаризації нерухомого майна КПБМРБК «ББТІ»; директор ПрАТ «Броварський Завод Пластмас» був присутній, від підпису відмовився - ОСОБА_2 .

Також, 13.05.2021 приватним виконавцем складено акт, в якому зафіксовано, з-поміж іншого, що «виконуючому обов`язки голови правління - ОСОБА_2 надано для ознайомлення матеріали виконавчого провадження, останній відмовився поставити відмітку про ознайомлення. Запропоновано взяти об`єкт нерухомого майна на відповідальне зберігання, останній відмовився, про що наявний відеозапис».

20.05.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Фінанс Груп» в особі ОСОБА_6 , яка має Сертифікат від 14.05.2019 за № 382/19, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 14.05.2022); у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18. Встановлено суб`єкту оціночної діяльності – суб`єкту господарювання товариству з обмеженою відповідальністю «Гео Фінанс Груп» в особі ОСОБА_6 , надати визначення вартості комплексу. Попереджено суб`єктів оціночної діяльності – суб`єктів господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Фінанс Груп», в особі ОСОБА_6 , про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

На вказаній постанові наявна відмітка ОСОБА_6 про ознайомлення із постановою 20.05.2021.

21.05.2021 до приватного виконавця надійшов звіт про оцінку майна, у відповідності до якого ринкова вартість об`єкта оцінки складає 159200000 гривень.

Приватним виконавцем до матеріалів справи надано повідомлення від 21.05.2021, згідно якого останнім повідомлено стягувача та боржника, що 21.05.2021 на адресу приватного виконавця надійшов висновок про вартість об`єкту нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ПрАТ «Броварський завод пластмас».

Водночас доказів направлення вказаного повідомлення на адресу боржника та стягувача не надано, також вказане повідомлення відсутнє і у автоматизованій системі виконавчого провадження.

Статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. (ч. ч. 2, 5 ст. 56 закону).

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Частинами 4-6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до статті 3 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна - це процес визначення її оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню оцінки майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього та його огляду.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 917/628/17.

Статтею 32 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності – суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Приватний виконавець вказує на те, що під час проведення ним опису та арешту майна – 13.05.2021, був також присутній суб`єкт оціночної діяльності – ОСОБА_6 , яка і здійснювала 13.05.2021 фактичний огляд об`єктів оцінки та їх фотофіксацію.

Однак, суд вважає вказані доводи необґрунтованими та недоведеними, адже як встановлено судом приватним виконавцем 13.05.2021 винесено постанову про опис та арешт майна. Виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз`яснені їх права та обов`язки, відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»: 1. ОСОБА_3 ; 2. ОСОБА_4 . Інші особи, що були залучені до проведення виконавчий дій: ОСОБА_5 - технік з інвентаризації нерухомого майна КПБМРБК «ББТІ»; директор ПрАТ «Броварський Завод Пластмас» був присутній, від підпису відмовився - ОСОБА_2 .

Факту присутності будь-яких інших осіб під час проведення ним опису та арешту майна, в тому числі ОСОБА_6 , у вказаній постанові не зафіксовано, чим спростовуються доводи приватного виконавця про протилежне, інших доказів які підтверджують факт присутності вказаної особи під час опису та арешту майна у матеріалах справи відсутні.

Одночасно у звіті про оцінку майна у розділі «Заява оцінювача» зазначено «оцінювач, що виконав цей звіт про оцінку майна засвідчує про наступне: оцінювачем було здійснено персональний огляд; оцінювачем був виконаний візуальний огляд», проте доказів того, що фактично такий огляд оцінювачем було здійснено після 20.05.2021 (з моменту залучення експерта) матеріали справи не містять.

Приватним виконавцем не надано доказів того, що останній також звертався із вимогою до боржника забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до об`єкта оцінки.

Наведена обставина дає підстави дійти висновку, що оцінювач не мав доступу до майна та, відповідно не міг з ним ознайомитись, як передбачено нормами чинного законодавства, після залучення його виконавцем постановою від 20.05.2021 такий огляд оцінювачем не здійснювався.

Суд зазначає, що фотографічні матеріали, які є невід`ємною частиною звіту та містяться у матеріалах справи хоча і підтверджують факт ознайомлення оцінювача з зовнішнім виглядом об`єкта оцінки, однак ОСОБА_6 для проведення оцінки майна залучена тільки 20.05.2021, про що прийнята відповідна постанова, що свідчить про те, що саме з 20.05.2021 вказана особа набула статусу суб`єкта оціночної діяльності у межах виконавчого провадження № 65314398 та тільки після цієї дати така особа може вчиняти дії відносно проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку, в тому числі і проводити огляд об`єкту оцінки, не проведення якого учасниками не заперечувалося.

Проведення цією особою будь-яких дій до моменту її офіційного залучення до складу учасників виконавчого провадження є безпідставним та неправомірним, а матеріали та інформація, що нею ймовірно було отримано в період до 20.05.2020 використовуватися під час складання звіту про оцінку не могло.

Отже матеріали справи свідчать, що під час проведення оцінки майна були порушені вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, що могло вплинути на результати оцінки цього майна та є підставою для визнання недійсною такої оцінки, зазначеної у звіті про оцінку майна.

Посилання приватного виконавця та стягувача на те, що проведення оцінки майна відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, спростовуються наведеними вище висновками суду.

Посилання виконавця та позивача на те, що на оспорювану оцінку було складено рецензію ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки», що підтверджує відповідність проведеної оцінки вимогам нормативно-правових актів судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що висновків суду про не проведення оцінювачем огляду предмету оцінки після його залучення постановою від 20.05.2021, що є необхідним та обов`язковим етапом оцінки, не спростовують.

Суд вважає, що ігнорування того факту, що важлива частина процедури оцінки – огляд приміщення, на які звертається стягнення, відбувалося із очевидним та відвертим порушенням процедури такого огляду, а саме, особою, яка на моменти проведеного огляду (13.05.2020), ще не була залучена до участі у виконавчому провадженні, не набула статусу учасника виконавчого провадження, не була попереджена про кримінальну відповідальність, адже таке залучення та попередження було вчинено лише 20.05.2021 призведе до можливого нівелювання завдань, які ставляться перед господарським судочинством та виконавчим провадженням, як важливого завершального його етапу.

З огляду на оскарження боржником дій виконавця та проведеної оцінки, наступні дії щодо проведення торгів з продажу майна ігноруючи порушення, допущені при проведені оцінки можуть поставити під сумнів відповідний правочин, що буде укладено за наслідками таких торгів.

Суду не зрозуміло, чим саме керувався виконавець допускаючи до проведення огляду майна особу, що на момент здійснення відповідного огляду, проведення відповідної фотофіксації належних на то повноважень не мала.

Судом враховано, що судовий процес з розгляду справи № 911/1850/18 був досить тривалий, що безумовно ставить кредитора, особу на чию користь прийнято відповідне судове рішення, у невигідне та доволі вразливе становище. Поряд із цим, суд вважає, що проведення торгів з продажу майна з метою виконання судового рішення по цій справі на підставі незаконно проведеної оцінки могло призвести до більш обтяжливих наслідків, як для позивача по справі, відповідача, так і для правосуддя в цілому.

Навпаки тривалість розгляду справи, яка, вочевидь, пов`язана зі складністю справи та розглядуваних правовідносин, навпаки вимагала від виконавця забезпечення проведення процедури виконавчого провадження якомога прозоріше та із чітким дотриманням вимог законодавства, що ставляться, зокрема, до процедури оцінки майна.

З огляду на викладене суд вважає, що за для забезпечення інтересів правосуддя та виконавчого провадження, як його частини правильним, обґрунтованим та розумним є саме визнання недійсною відповідної оцінки, задля того, щоб повторне її проведення відбулося у належний спосіб, із дотриманням як вимог Закону України «Про виконавче провадження», так і положень законодавства, що безпосередньо регулюють порядок проведення оцінки, із забезпеченням прав усіх учасників виконавчого провадження, що дозволить в подальшому провести відповідні торги у спосіб, що не ставитиме під сумнів дієвість та остаточність прийнятого по справі судового рішення та не породжуватиме нових обставин, що давали б привід для оспорювання як вчинених дій, так і наслідків вчиненого правочину, що можуть опосередковано зачіпати вже інтереси і нових учасників, зокрема набувачів майна.

Тому суд вважає за необхідне усунути виявлені недоліки та порушення вимог законодавства та надати можливість проведення процедури звернення стягнення на майно та виконання судового рішення у той спосіб, який визначено законодавством.

Посилання представника позивача на те, що наразі, відповідач обмежує доступ до території, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, на які звертається стягнення судом прийнято до уваги, але зазначені аргументи не змінюють висновків суду, адже в матеріалах справи докази того, що в перебігу виконавчого провадження у виконавця існували будь-які перешкоди у здійсненні виконавчих дій, мало місце недопущення його до приміщень та т.і., відсутні.

Суд вважає, що наявні у виконавця інструменти впливу на недобросовісних боржників, що визначені Законом України «Про виконавче провадження» та Господарським процесуальним кодексом України є належним, дієвим та достатнім запобіжником від вчинення подібних дій боржником та забезпечують можливість проведення необхідних процедур, не допускаючи порушень закону зі свого боку (виконавця).

З огляду на викладене, твердження як представника виконавця, так і представників стягувача про те, що повторний огляд приміщень експертом буде вкрай ускладнений чи взагалі неможливий судом відхиляються, як з мотивів не доведення існування таких перешкод, так і з мотивів, за якими створення боржником таких перешкод не може виправдовувати порушення процедури оцінки майна.

При цьому скаржником не доведено, а судом не встановлено, порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства при винесені постанови від 13.05.2021 про опис та арешт майна у виконавчому провадженні № 65314398 та акту від 13.05.2021, його прав як боржника у виконавчому провадженні прийняттям цієї постанови.

Окремо суд вважає за необхідне прокоментувати намагання представника позивача подати заяву про відвід судді.

Так, за результатами розгляду клопотання представників стягувача про відкладення розгляду справи, судом було оголошено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання 17.06.2021 про відмову у його задоволенні та було вказано про те, що суд видаляється до нарадчої кімнати. Після чого представником позивача було проголошено про наявність у нього заяви про відвід судді.

Суд вважає за необхідне з цього приводу зазначити наступне.

Відвід судді в судовому процесі це висловлена, зазвичай, в письмовій формі недовіра судді (колегії суддів) внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду справи.

Суд усвідомлює, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа під час розгляду її позову в національному суді, до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, ст. 6 зазначеної Конвенція встановлює певні стандарти, які мають дотримуватися національними судами, які по суті зводяться до того, що учасники процесу повинні мати рівні права та можливості у доведенні перед судом своїх переконань та аргументів.

В тій же мірі «право на справедливий судовий розгляд», як в розумінні ст. 6 Конвенції так і згідно загальних принципів та завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, гарантує учасникам процесу і можливість скористатися правом на відвід судді, якщо учасник вважатиме, що суд є упереджений та не об`єктивний.

Поряд із цим таке право не є абсолютним та певною мірою є обмеженим нормами Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема встановлює певні часові обмеження для подання відповідної заяви (ст. 38 Кодексу).

Як вбачається, протягом загального строку (10 днів від моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі), чи протягом строку встановленого для виключних випадків (не пізніше двох днів з моменту коли заявнику стало відомо про підставу для відводу), представником позивача відповідна заява не подавалася.

Не подавалася така заява і 16.06.2021, коли судом було розпочато розгляд скарги, чи у цей же день в перебігу її розгляду, не подавалася заява і 17.06.2021 коли суд продовжив розгляд скарги після перерви у судовому засіданні. Як вже зазначалося про наявність такої заяви представником було проголошено вже після розгляду його клопотання про відкладення розгляду скарги та оголошення судом про вихід до нарадчої кімнати для прийняття процесуального рішення за результатами розгляду скарги.

З наведеного вбачається, що представник позивача на момент розгляду його клопотання про відкладення розгляду справи, не вважав суд необ`єктивним чи упередженим, а бажання заявити відвід цілком ймовірно обумовлено відмовою суду у відкладенні розгляду справи за його клопотанням.

При цьому, незгода із процесуальним рішенням, не може розглядатися у якості належної підстави для відводу та подання такої заяви свідчило б скоріше про завідомо необґрунтованість такої заяви.

Викладене вище в цілому, дає суду підстави для висновку, що беззаперечне право учасника на подання заяви про відвід судом порушено не було, адже це право не було використано у належний спосіб самим представником позивача, оскільки повідомлення про бажання подати відповідну заяву вже після проголошення судом виходу до нарадчої кімнати, фактично позбавило суд процесуальної можливості її розглядати але на належний розгляд судом скарги зазначена обставина не вплинула.

З урахуванням викладеного вище, скарга приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» на дії приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича, у виконавчому провадженні № 65314398 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» на дії приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича, у виконавчому провадженні № 65314398 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Бережного Ярослава Вікторовича, у виконавчому провадженні № 65314398 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/1850/18 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Гео Фінанс Груп» щодо нерухомого майна боржника, а саме комплексу будівель, загальною площею 57606,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ПрАТ «Броварський завод пластмас».

3. Визнати недійсною оцінку нерухомого майна - комплексу будівель, загальною площею 57606,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ПрАТ «Броварський завод пластмас», проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Гео Фінанс Груп» станом на 20.05.2021 в межах процедури виконавчого провадження № 65314398.

4. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала складена та підписана 17.06.2021, набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».

Суддя Р.М. Колесник